Рішення № 85984505, 21.11.2019, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/14902/19

Провадження № 2/686/3849/19

УХВАЛА

21 листопада 2019 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого-судді Приступи Д.І.,

при секретарі Медвідь М.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Державної казначейської служби України за участю третіх осіб Ліквідаційної комісії Апеляційного суду Хмельницької області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про стягнення шкоди, завданої законом, що визнаний неконституційним,

встановив:

позивач звернувся з позовом до Держави Україна в особі Міністерства юстиції України, Державної Казначейської служби, за участі третіх осіб на стороні відповідача - Ліквідаційної комісії Апеляційного суду Хмельницької області, Ліквідаційної комісії Апеляційного суду Хмельницької області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про стягнення шкоди, завданої законом, що визнаний неконституційним. Позивач обгрунтовує свої вимоги тим, що внаслідок прийняття Верховною Радою України неконституційних законів щодо зменшення посадових окладів суддів, йому було заподіяно матеріальної шкоди у вигляді недоотриманої заробітної плати судді апеляційного суду за період з 01.01.2014 до 16.09.2016 у розмірі 235 798 (двісті тридцять п`ять тисяч сімсот дев`яносто вісім) гривень 93 копійки, та у вигляді недоотриманого щомісячного довічного грошового утримання за період з 17.09.2016 до 28.02.2019 у розмірі 765 221 (сімсот шістдесят п`ять тисяч двісті двадцять одна) гривня 25 копійок, а всього - 1 001 020 (один мільйон одну тисячу двадцять) гривень 18 копійок.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Тобто в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових відносин.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Публічно-правовий характер спору визначається тим, що вказані суб`єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу.

Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно- правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади.

Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступе щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

За змістом п. 2 ч.2ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Законодавець урегулював питання, пов`язані з прийняттям (обранням, призначенням) громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням з публічної служби (припиненням), спеціальними нормативно-правовими актами.

Предметом судового розгляду у цій справі є вимога судді у відставці про стягнення з Держави Україна в особі Міністерства юстиції України, Державної Казначейської служби майнової шкоди у сумі 1 001 020,18 грн, завданої положеннями ч.ч. З, 10 ст. 133 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів», що були визнаними неконституційним рішенням Конституційного Суду України від 04.12.2018 року справа №1-7/2018(4062/15).

Згідно з положенням частини третьої статті 133 Закону № 2453 у редакції Закону № 192 посадовий оклад судді місцевого суду встановлювався в розмірі 10 мінімальних заробітних плат. Наведене положення було чинним для суддів, які не пройшли кваліфікаційного оцінювання (пункт 23 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402).

Так, відповідно до частини третьої статті 129 Закону № 2453 зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 19 грудня 2013 року№ 716-VII (далі - Закон № 716), посадовий оклад судді місцевого суду встановлювався у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджувався поетапно. Законом № 716 було виключено положення, яке з 1 січня 2014 року встановлювало посадовий оклад судді місцевого суду в розмірі 12 мінімальних заробітних плат, що в подальшому було рішенням Конституційного Суду України визнано неконституційним.

З огляду на вказане можна зробити висновок, що спір виник після звільнення публічного службовця з посади, однак пов`язаний з вирішенням питань, які стосуються його діяльності на публічній службі, такий спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства, незважаючи на те, що спірні правовідносини фактично виникли після припинення публічної служби.

Такий правовий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 757/70264/17-ц (провадження М 14-360цс18) та у постанові від 05 червня 2019 року у справі № 686/23445/17 (провадження № 14-162 цс19), яка також стосується стягнення збитків з держави на користь судді у відставці у зв`язку із прийняттям неконституційного акту.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст.ст. 19, 255, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Провадження у справі закрити.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом 15 днів до Хмельницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали, сторони мають право на поновлення строку подання апеляційної протягом 15 днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 26.11.2019 року.

Суддя: Д.І. Приступа