
н\п 2/490/371/2019 Справа № 490/1753/19
Центральний районний суд м. Миколаєва
________________
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2019 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м.Миколаєва в складі:
головуючого судді - Гуденко О.А.,
при секретарі - Дудник Г.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», третя особа - державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерство юстиції України про скасування обтяжень на автомобіль , -
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2019 року позивач звернувся до суду до відповідача з позовом про скасування обтяжень на автомобіль Lexus RX - 350 (2T2HK31U18C095536) у вигляді заборони відчуження, накладеного 26.07.2012 ПАТ «КБ «Надра» та зобов`язати державного реєстратора ДП «Інформаційний центр» виключити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна відомості про заборону відчуження вказаного автомобіля. В обґрунтування вимог посилається на те, що він придбав у ТОВ «Авторай» автомобіль Lexus RX - 350. 15.05.2008 р. він здійснив державну реєстрацію автомобіля, де не було виявлено та встановлено відомостей стосовно обтяження у вигляді заборони відчуження. Лише в 2017 р. дізнався, що на спірний автомобіль накладено обтяження. Відповідно до Витягу з державного реєстру обтяжень нерухомого майна від 21.11.2017 р., кредитний договір про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування 05/08/2007/840-К/576 між ТОВ «Авторай» та ПАТ «Надра» укладено 23.08.2007 р. У подальшому, договори застави на легкові автомобілі укладено протягом 2007-2008 р., а обтяження зареєстровано лише 26.07.2012 р.
Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся судом належним чином, про причини неявки суду не повідомив, відзив проти позову суду не надав.
Ухвалою суду справу розглянуто за відсутності сторін в порядку заочного розгляду, оскільки у відповідності до вимог ч.1 ст. 280 ЦПК України відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання (зворотні повідомлення наявні в матеріалах справи), відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи, а також у справі достатньо даних про права та взаємини сторін.
Вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль марки Lexus RX - 350, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова,рами) - НОМЕР_2 , 2008 року випуску, 15.05.2008 року зареєстровано на ім`я ОСОБА_1 .
Відповідно до Витягу державного реєстру обтяжень рухомого майна від 21.11.2017 р., 26.07.2012 року на автомобіль марки марки Lexus RX - 350, номер шасі (кузова,рами) - НОМЕР_2 , 2008 року випуску, накладено приватне обтяження, підстава обтяження - кредитний договір про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування, 05/08/2007/840-К/576, 23.08.2007 року, Відділення ПАТ КБ «Надра», Одеське РУ, за договорами застави: 05/09/2007-3/74-1, 05/09/2007-3/75-2, 05/09/2007-3/78-3, 05/09/2007-3/94-6, 05/10/2007-3/154-7, де боржником є ТОВ «Авторай».
02.10.2018 р. позивач надіслав на адресу відповідача заяву про поновлення прав у добровільному порядку, відповідно до якої позивач просив усунути перешкоди у здійсненні розпорядження своїм майном - автомобілем Lexus RX - 350, номер шасі (кузова,рами) - НОМЕР_2 , шляхом зняття приватного обтяження.
Згідно повідомлення ПАТ «КБ «Надра» від 12.10.2018 р., вищевказаний транспортний засіб є в переліку предметів забезпечення за договором застави позичальника - юридичної особи (ТОВ «Авторай»), при цьому ПАТ «КБ «Надра» не надавало згоди на реалізацію даного заставного майна та не отримувало кошти від його реалізації, у зв`язку з чим відсутні підстави щодо припинення даного обтяження.
Відповідно до інформації про юридичну особу, юридичну особу ТОВ «Авторай» припинено 28.05.2013 р.
Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі-ЦК України) визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку ( ч. 1 ст. 509 ЦК України).
За змістом ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно зі ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Відповідно до ч. 1 ст. 576 Цивільного кодексу України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 577 Цивільного кодексу України застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця з внесенням запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Відповідно до статті 42 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" до Державного реєстру вносяться відомості про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження.
За змістом п. 2 Порядку ведення державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 № 830 (далі - Порядок ведення державного реєстру), державний реєстр обтяжень рухомого майна - єдина комп`ютерна база даних про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження.
Пункт 4 Порядку визначає, що державна реєстрація відомостей про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження проводиться шляхом внесення до Реєстру запису, а також змін і додаткових відомостей до запису.
Відповідно до ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Правові, економічні та організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень визначені Законом України від 1 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV).
Так, згідно приписів ст.ст. 3, 4 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувала на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов`язує виникнення прав і обов`язків щодо рухомого майна.
Обтяження поділяються на публічні та приватні, які можуть бути забезпечувальними та іншими договірними.
Забезпечувальним є обтяження, яке встановлюється для забезпечення виконання зобов`язання боржника або третьої особи перед обтяжувачем.
Отже, обтяження спірного транспортного засобу, зареєстроване 26.07.2012 року року в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна на підставі кредитного договору про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування № 05/08/2007/840-К/576 від 23.08.2007 року та договорами застави за 2007-2008 р. (обтяжувач - ПАТ «КБ «Надра», боржник - ТОВ "Авторай" ), є забезпечувальним.
В свою чергу, як зазначено у ст. 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» предмет обтяження, право власності на який належить боржнику, може бути відчужений останнім, якщо інше не встановлено законом або договором.
При цьому, згідно зі ст. 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень. У разі передачі рухомого майна в забезпечення боржником, який не мав на це права, таке забезпечення є чинним, якщо в Державному реєстрі немає відомостей про попереднє обтяження відповідного рухомого майна.
Разом з тим, ч.3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що якщо інше не встановлено договором або законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду нерухомого майна.
Згідно з ч.2 ст. 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено законом.
Звертаючись до суду з позовом, позивач, як на підставу для звільнення майна з-під застави та припинення вказаного обтяження, посилається на те, що він є добросовісним набувачем транспортного засобу.
Вказані посилання позивачки відповідають дійсним обставинам справи, оскільки судом встановлено, що на час реєстрації права власності позивача на спірний транспортний засіб 15 травня 2008 року на підставі довідки-рахунку від 24.04.2008 року - останній не перебував під обтяженням на підставі вищезазначеного кредитного договору та відповідного договору застави , які були зарежстровані лише 26 липня 20012 року о 12.54 год за № 12788640 , що підтверджується копіями витягів з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 21.11.2017 року, наявним в матеріалах справи .
Тобто, в розумінні положень ч.1 ст. 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», позивач є добросовісним набувачем спірного транспортного засобу, оскільки на час його придбання було відсутнє діюче обтяження (застава рухомого майна) транспортного засобу.
Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту є відновлення становища, яке існувало до порушення та припинення правовідношення.Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
При цьому, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 79 ЦПК України доказами, певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача.
У рішенні Конституційного суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Конституційний суд України у вказаному рішенні зазначає, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.
Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої України приєдналась 17.07.1997 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
01.10.2018 позивач направляв на адресу відповідача заяву про припинення обтяження та вилучення запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Оскільки вимога про зняття заборони відчуження вищенаведеного транспортного засобу відповідачем не виконана, а наявність даного запису обмежує право позивача на здійснення правомочностей щодо розпорядження цим майно, ОСОБА_1 пред`явлено позов у даній справі.
Таким чином, причиною виникнення спору в даній справі стало питання наявності чи відсутності підстав для зняття арешту з майна.
Відповідно ст. 317 ЦК, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Під правом володіння власністю визнається юридично забезпечена можливість фактичного «панування» власника над майном, не пов`язана з використанням його властивостей. Право користування власністю - це юридично забезпечена можливість власника добувати з належного йому майна корисні властивості. Під правом розпорядження розуміють юридично забезпечену можливість власника визначати долю майна.
Відповідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Таким чином, положеннями цієї статті закріплюється презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, тобто право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не буде встановлено в судовому порядку або незаконність права власності не випливатиме із закону.
Відповідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачем представлено копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, р\н НОМЕР_1 від 15.05.2008, виданого Миколаївським ВРЕР УДАІ УМВС України , отже , враховуючи приписи Закону України «Про дорожній рух», а також положення Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, конструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388, зі змінами та доповненнями), що регулюють процес реєстрації транспортних засобів у поєднанні з приписами Цивільного кодексу України, що регулюють питання набуття права власності, суд встановив доведення позивачем належними засобами доказування право власності на спірний транспортний засіб.
З представленого до матеріалів справи Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 54080721 від 21.11.2017 слідує, що запис про заборону відчуження спірного транспортного засобу внесено 26 липня 2012, тобто вже після реєстрації за позивачем права власності на ТЗ.
Беручи до уваги те, що відповідачем витягу з державного реєстру обтяжень щодо спірного майна станом на дату укладення договору застави не надано, суд на підставі наявних в матеріалах справи доказів, встановив, що на час відчуження третьою особою спірного транспортного засобу в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна були відсутні відомості про заборону відчуження вказаного майна. Тобто позивач є добросовісним набувачем майна в розумінні приписів ст. 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» та ст. 388 ЦК України, а тому набув право власності на майно без обтяжень.
Оскільки в силу приписів закону на добросовісного набувача права власності на рухоме майно не поширюється незареєстроване у встановленому законом порядку обтяження, суд доходить до висновку про наявність правових підстав для скасування обтяження на автомобіль марки Lexus RX - 350, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова,рами) - НОМЕР_2 , 2008 року випуску, накладеного 26 липня 2012 року, та вилучити відповідний запис в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Також, суд вважає за необхідне зауважити, що статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка з огляду на приписи частини першої статті 9 Конституції України, статті 10 ЦК України застосовується судами України як частина національного законодавства, унормовано, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Так, в рішенні у справі "Федоренко проти України" від 01.06.2006 Європейський суд з прав людини визначив основні критерії, згідно з якими необхідно оцінювати дотримання вимог статті 1 Першого Протоколу до Конвенції у справах, що стосуються втручання в майнові права особи: чи мало місце втручання у майно в розумінні Конвенції; чи було втручання законним в контексті положень національного законодавства; чи переслідувало втручання мету, спрямовану на задоволення інтересів суспільства; чи було втручання у право власності справедливим, тобто чи було дотримано "справедливий баланс" між загальними інтересами суспільства та вимогами фундаментальних прав окремої особи.
Подібні висновки щодо застосування статті 1 Першого Протоколу до Конвенції містять рішення у справах "Стретч проти Сполученого Королівства", "Рисовський проти України", "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", "Спорронг та Льонротт проти Швеції", "Беєлер проти Італії", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" тощо.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що внесений ПАТ комерційний банк "Надра" 26.07.2012 запис за № 12788640 щодо заборони відчуження рухомого майна обмежує права позивача на здійснення ним своїх правочностей з розпорядження транспортним засобом, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати сплачені при подачі позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. 18, 259, 263-265, 280, 281, 284 ЦПК України суд,-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», третя особа - державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерство юстиції України про скасування обтяжень на автомобіль - задовольнити.
Скасувати приватне обтяження у вигляді заборони відчуження транспортного засобу автомобіль марки Lexus RX - 350, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова,рами) - НОМЕР_2 , 2008 року випуску, накладеного 26 липня 2012 року та а вилучити в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна запис від 26 липня 2012 року за №112788640 в частині об`єкта обтяження : автомобіль легковий Lexus RX - 350, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова,рами) НОМЕР_2 , 2008 року випуску.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду виготовлено 14.11.2019 року
СУДДЯ О.А.ГУДЕНКО
Судове рішення № 85983632, Центральний районний суд м. Миколаєва було прийнято 04.11.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 490/1753/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: