Рішення № 85983455, 29.11.2019, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/3816/19

провадження №2/489/1897/19

Заочне рішення

Іменем України

29 листопада 2019 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.,

секретаря судового засідання Коденко К.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства «Житлобуд» (далі – ДП «Житлобуд») про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку, інфляційних втрат та трьох процентів річних

встановив:

У липні 2019 року позивач звернулась до суду з позовом після уточнення якого остаточно просила стягнути з ДП «Житлобуд» заборгованість по заробітній платі у розмірі 25086,41 грн. з урахуванням індексів інфляції та трьох процентів річних, а також середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати при звільненні з 01.04.2019 по 31.10.2019 в загальній сумі 14538,30 грн.

Як на підставу позовних вимог позивач вказала, що відповідно до наказу ДП «Житлобуд» від 16.01.2015 № 5-к була прийнята на посаду паспортиста. Наказом від 30.03.2018 № 4-к з 30.03.2019 її звільнено із займаної посади на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП України за згодою сторін. Під час знаходження у трудових відносинах з відповідачем, з боку останнього була нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 19638,48 грн., яка підлягає стягненню з урахуванням інфляційних втрат та трьох процентів річних. Крім того, відповідач відповідно до вимог статті 117 КЗпП повинен сплатити середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 02.09.2019, після усунення позивачем недоліків, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

21.10.2019 Ленінським районним судом міста Миколаєва ухвалено перейти до розгляду справи із спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи до спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

У судове засідання, призначене на 22.11.2019 13:00 годину, учасники справи не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Позивач надала до суду письмову заяву, в якій просила розглядати справу без її участі, в якій позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Відповідач причину неявки свого представника до суду не повідомив та відзиву на позовну заяву до суду не подав.

За таких обставин, з урахуванням положень статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Дослідивши наявні у справі докази і встановивши фактичні обставини, суд дійшов наступного.

Записами в трудовій книжці позивача підтверджується, що згідно наказу ДП «Житлобуд» від 16.01.2015 № 5-к ОСОБА_1 була прийнята на посаду паспортиста.

Наказом від 30.03.2019 № 4-к трудовий договір з ОСОБА_1 припинено 30.03.2019 на підставі пункту 1 статті 36 КЗПП України за згодою сторін.

Відповідно до довідки ДП «Житлобуд» від 30.10.2019 № 42, станом на 01.03.2019 заборгованість по заробітній платі перед позивачем становить 19638,48 грн.

Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Отже, вимоги частині стягнення заборгованості з нарахованої та невиплаченої заробітної плати в розмірі 19638,48 грн., які підтверджуються довідкою відповідача, є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному розмірі.

За змістом статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

При здійсненні розрахунку середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку суд виходить з Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок).

Так, абзацом третім пункту 2 Порядку встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Згідно з пунктом 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 розділу IV Порядку).

Із довідки ДП «Житлобуд» від 30.10.2019 № 42, оскільки окремого розрахунку середньоденного заробітку суду відповідач не надав, вбачається, що нарахована заробітна плата позивача за січень, лютий 2019 року (два останні місяці, які передують події, з якою пов`язана виплата) складає відповідно 2076,90 грн., 2076,90 грн.

За розрахунком суду середньоденний заробіток ОСОБА_1 становить 101,31 грн. ((2076,90 + 2076,90) / 41 робочий день).

Таким чином, середній заробіток за затримку остаточного розрахунку за вказаний позивачем період з 01.04.2019 по 31.10.2019 складає 14892,57 грн. (101,31 * 147 робочих днів).

Між тим, позивач просить стягнути середній заробіток в розмірі 14538,30 грн. Тому враховуючи, встановлений статтею 13 ЦПК України принцип диспозитивності цивільного судочинства, та відсутність підстав для зменшення середнього заробітку, позовні вимоги в цій частині вимог підлягають задоволенню в повному обсязі в розмірі вказаному позивачем.

Щодо стягнення інфляційних втрат за час прострочення та трьох відсотків річних, нарахування яких передбачено статтею 625 ЦК України, вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Так, відповідно до статті 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Частиною другою статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведена норма розміщена в розділі «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України і визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання та поширює свою дію на всі види зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні правовідносини з виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

При розгляді справ про передбачену статтею 625 ЦК України відповідальність за порушення грошового зобов`язання слід з`ясувати: чи існує зобов`язання між сторонами, чи це зобов`язання є грошовим, чи доведено наявність прострочення у виконанні зобов`язання, чи існують спеціальні норми, що регулюють ці правовідносини та виключають застосування цієї статті.

Враховуючи, що спірні правовідносини підлягають врегулюванню трудовим законодавством, тому на них не поширюються положення статті 625 ЦК України, через що вимоги в частині стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних задоволенню не підлягають.

Такий висновок відповідає правовій позиції Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду, вказаній у постанові від 11.11.2019 по справу № 757/14073/16-ц (провадження № 61-29305сво18), відповідно до якої передбачена статтею 625 ЦК України норма не застосовується до трудових правовідносин, які регулюються спеціальним законодавством.

На підставі статті 141 ЦПК України пропорційно задоволеним вимогам з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 662,74 грн. (768,40 * 86,25%).

Керуючись статтями 4, 12, 13, 19, 141, 259, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства «Житлобуд» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Житлобуд» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 19638,48 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.04.2019 по 31.10.2019 у розмірі 14538,30 грн., всього 34176,78 грн. (тридцять чотири тисячі сто сімдесят шість грн. 78 коп.) без утримання податку та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Державного підприємства «Житлобуд» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 662,74 грн. (шістсот шістдесят дві гривні 74 коп.).

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Ленінський районний суд міста Миколаєва протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Інформація про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

відповідач: Державне підприємство «Житлобуд», код ЄДРПОУ 39439708, місцезнаходження: м. Миколаїв, проспект Миру, 22.

Повний текст судового рішення складено 29.11.2019.

Суддя І.В.Коваленко