Рішення № 85982396, 21.11.2019, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/5243/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2019 року м.Львів

Залізничний районний суд м. Львова в складі: головуючої - судді Румілової Н.М., при секретарі Шиманській Я.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду у м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежна страхова компанія», третя особа: ОСОБА_2 про стягнення суми страхового відшкодування,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 15.08.2019 року звернувся до суду з позовом, який був уточнений до відповідача ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія», третя особа: ОСОБА_2 в якому просить стягнути з ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія" на його користь грошові кошти у розмірі 89036.59 грн. - невиплаченого страхового відшкодування, розмір пені – 10186,76 грн. та 3% річних за прострочення виконання зобов`язання у розмірі 846,57 грн. А всього просить стягнути з ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія" суму у розмірі 100069 грн. 92 коп.; судові витрати у розмірі 1000.70 грн. покласти на відповідачів. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ОСОБА_2 , 07.11.2018 року, о 23 год. 35 хв. на вул.Городоцька, 212 у м.Львові, керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen Golf», номерний знак НОМЕР_1 , проявив неуважність до дорожньої обстановки та не реагував на її зміну, своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, повертаючи ліворуч при зеленому сигналі світлофора не надав дороги транспортному засобу марки «Mercedes», який рухався в зустрічному напрямку прямо, внаслідок чого здійснив зіткнення з вказаним транспортним засобом, що спричинило пошкодження транспортних засобів та спричинення мені,- водію та пасажирам тілесних ушкоджень, чим порушив п.2.3 б,д, 16.6 Правил дорожнього руху. Позивачем 07.11.2018 р. було подане повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду до ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія". Згодом, ним було подано всі необхідні документи для здійснення виплати передбаченої страховим випадком, однак ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" прийняло рішення про відмову у виплаті такого. Позивач вважає таку відмову безпідставною та необґрунтованою.

Ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова від 25.09.2019 справу прийнято до свого провадження,відкрито провадження за даною позовною заявою та призначено її розгляд в порядку спрощеного провадження, про що повідомлено учасників справи.

Представником відповідача ПрАТ «УПСК» Басюк Б.І. 08.11.2019 р. подано відзив на позовну заяву. В якому просять в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «УПСК» відмовити у повному обсязі. В обгрунтування відзиву покликається на те, що заяву позивача про страхове відшкодування ПрАТ «УПСК» було отримано 22.01.2019 р., а тому останній день виплати страхового відшкодування припадає на21.04.2019 р., тому позивач мав би визначити період прострочення виконання грошового зобов`язання саме з 21.04.2019 р., а не з 06.02.2019 р.Разом із цим, сума боргу, мала б складати не 168 984,37 грн., як зазначено позивачем у первісному позові, а 89 036,59 грн. Також вважає, щозазначене не є свідченням визнання позову в цій частині, а лише підтверджує помилковість висновків позивача в частині розрахунку суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, пені, а також 3 % річних від простроченої суми.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у заяві про уточнення позовних вимог, просить позов задоволити повністю.

Позивач позивача ОСОБА_3 у судовому засіданніуточнені позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду була попереджена належним чином, причина неявки суду невідома.

Заслухавши пояснення учасників розголяду справи, дослідивши матеріали справи та з`ясувавши дійсні обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Згідно із ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно із ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 980 Цивільного кодексу України, предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Згідно з ст.ст. 5 та 22.1. Закону України про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, - об`єктом обов`язкового страхування цивільної відповідальності є цивільна відповідальність власників транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а саме життю або здоров`ю фізичних осіб, їхньому майну і майну юридичних осіб. У настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Цивільного кодексу України - у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Як вбачається з постанови від 04.02.2019 року Личаківського районного суду м.Львова, Сичинський Л.М., 07.11.2018 року, о 23 год. 35 хв. на вул.Городоцька, 212 у м.Львові, керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen Golf», номерний знак НОМЕР_1 , проявив неуважність до дорожньої обстановки та не реагував на її зміну, своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, повертаючи ліворуч при зеленому сигналі світлофора не надав дороги транспортному засобу марки «Mercedes», який рухався в зустрічному напрямку прямо, внаслідок чого здійснив зіткнення з вказаним транспортним засобом, що спричинило пошкодження транспортних засобів та спричинення водію та пасажирам тілесних ушкоджень, чим порушив п.2.3 б,д, 16.6 Правил дорожнього руху. Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_2 є особою яка на відповідній правовій підставі володіла та керувала транспортним засобом, визнана постановою суду винною у ДТП.

Судом встановлено, що між ОСОБА_2 , як страхувальником, та ПрАТ "Українська пожежна страхова компанія" ПрАТ «УПСК» 10 вересня 2018 р. був укладений договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АМ/6517129. За Договором страхування страховик зобов`язався при настанні страхового випадку відшкодувати завданий збиток в межах страхової суми у порядку і на умовах, передбачених Договором страхування, а страхувальник зобов`язався своєчасно сплатити страховий платіж і виконати інші обов`язки, передбачені Договором страхування.

Позивачем 07.11.2018 р. було подане повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду до ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія". Згодом, позивачем було подано всі необхідні документи для здійснення виплати передбаченої страховим випадком, зокрема Постанову Личаківського районного суду м. Львова по справі №463/6993/18 про визнання винним ОСОБА_2 по страховій події, що сталася 07.11.2018 року.

Як вбачається з листа №2064/18 від 07.06.2019 р., ПрАТ «УПСК» ОСОБА_1 відмовлено у виплаті страхового відшкодування з тих підстав що транспортний засіб марки «Volkswagen Golf», номерний знак НОМЕР_1 було ввезено на митну територію України, ОСОБА_4 , з порушенням ст .95, 381 Митного кодексу України ПрАТ «УПСК» не може вважати, що ОСОБА_2 правомірно користувався ТЗ на момент настання ДТП та не є особою, відповідальність котрої застрахована за договором AM/65171 29 від 10.09.2019 року.

Згідно роз`яснення, викладеного у п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 01.03.2013 року, якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то ця особа вважається такою, що правомірно володіє транспортним засобом.

Верховний суд у постанові від 08.04.2019 р. по справі №910/14693/17, зазначив що:

відповідно до пункту 2.2. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Крім того, власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб. Відтак, за наявності у водія транспортного засобу реєстраційного документа на цей транспортний засіб, законність володіння таким транспортним засобом презюмується.

Відтак, відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності реєстраційних документів у водія забезпеченого транспортного засобу - автомобіля " марки «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_1 ) на момент ДТП, чи доказів відсутності посвідчення водія у фізичної особи ОСОБА_2 .

Також слід зазначити, що відповідачем не було надано доказів, які б підтверджували незаконне заволодіння транспортним засобом водієм ОСОБА_2 , а лист Волинської митниці ДФС України без № слід визнати неналежним доказом на обгрунтування заборони управління зазначеним автомобілем водієм ОСОБА_5 , оскільки факт керування автомобілем третьою особою в певний момент часу не спростовує обставин ввезення автомобіля для власних потреб громадянином ОСОБА_6 .

Судом встановлено, що на час укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності від 10.09.2018 р. між ОСОБА_2 і ПрАТ «УПСК», ОСОБА_2 надав Страховику реєстраційний документ на автомобіль «Volkswagen Golf», номерний знак НОМЕР_1 .

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що укладаючи з ОСОБА_2 договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №АМ/6517129), страховик ПрАТ «УПСК «взяло на себе зобов`язання виплатити третій особі (потерпілому) шкоду (в межах страхового ліміту відповідальності), завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу, незалежно від того, що особа, яка правомірно керувала забезпеченим транспортним засобом є відмінною від тієї, яка є фактичним власником або ввезла автомобіль на територію України з метою використання в особистих цілях.

Суд вважає, що слід стягнути з ПАТ «Українська пожежна страхова компанія» на користь позивача грошові кошти у розмірі 89036.59 грн. - невиплаченого страхового відшкодування, розмір пені – 10186,76 грн. та 3% річних за прострочення виконання зобов`язання у розмірі 846,57 грн. А всього з ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія" слід стягнути на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 100069 грн. 92 коп.

З врахуванням вищенаведених норм законодавства, суд приходить до переконання, що позовні вимоги слід задоволити.

Крім того, вирішуючи питання стягнення судових витрат, відповідно до ст.141 ЦПК України, суд приходить до висновку, що з відповідачів в користь держави підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору.

На підставі ст.ст.22,23,980, 1166,1167,1187 ЦК Українита керуючись ст.ст. 2,12,81,89,141 247,258-259, 263-265, 273ЦПК України суд, -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежна страхова компанія», третя особа: ОСОБА_2 про стягнення суми страхового відшкодування задоволити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежна страхова компанія» /ЄДРПОУ 20602681, 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 40/ на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) грошові кошти у розмірі 89036,59 грн. - невиплаченого страхового відшкодування, розмір пені – 10186,76 грн. та 3% річних за прострочення виконання зобов`язання у розмірі 846,57 грн., а всього 100069 /сто тисяч шістдесят дев`ять/ гривень 92 копійки.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь держави судовий збір у розмірі 1000.70 грн.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 26.11.2019 року.

Суддя: Н.М.Румілова