Ухвала суду № 85982332, 29.11.2019, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/213/17

Провадження № 4-с/444/11/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2019 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Зеліско Р. Й.

секретар судового засідання Усманова З. З.

з участю скаржника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 про визнання постанови державного виконавця Жовківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Бакум Наталії Михайлівни серії ВП № 53829836 від 27.02.2018 року про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі неправомірною, незаконною та її скасування,-

В С Т А Н О В И В :

Скаржник ОСОБА_1 звернувся в суд із скаргою про визнання постанови державного виконавця Жовківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Бакум Наталії Михайлівни серії ВП № 53829836 від 27.02.2018 року про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі неправомірною, незаконною та її скасування.

Скаргу мотивує тим, що при винесенні оскаржуваної постанови державний виконавець не врахувала, що він свідомо не ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду, а в нього на даний час скрутне матеріальне становище, оскільки він ніде не працює та відповідно та не має можливості погасити всю заборгованість, так як не може працевлаштуватись та знайти роботу по спеціальності в Україні.

Звертає увагу, що обмеження у праві виїзду за кордон позбавляє його можливості працевлаштуватись в Республіці Польща та виконувати рішення суду по сплаті аліментів.

Вказує, що на даний час в нього на утриманні перебуває дружина ОСОБА_1 , 1993 року народження , яка не працює, так як перебуває у відпустці по догляді за дитиною, а також у нього на утриманні є малолітні діти: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вважає, що наявність у нього закордонного паспорту і посвідчення водія не дає підстави для висновку про наявність у нього умислу на ухилення від виконання судового рішення.

Зазначає, що на даний час намагається частково оплачувати заборгованість по аліментах, а тому вважає, що державний виконавець зобов`язаний довести суду з наданням відповідних матеріалів виконавчого провадження необхідність обмеження його конституційного права у виконавчому провадженні.

Скаржник ОСОБА_1 в судовому засіданні скаргу підтримав з підстав, які зазначені у ній, просить таку задовольнити.

Ствердив, що доказів, які б підтверджували намір працевлаштування в Республіці Польща у нього немає.

Представник Жовківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області в судове засідання не з`явилася, однак від них на адресу суду надійшло заперечення на скаргу, просять відмовити у задоволенні скарги з підстав, які зазначені в запереченні.

У відповідністю ч. 1 ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Водночас, як встановлено ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

А тому суд розглядає справи без участі державного виконавця.

Заслухавши думку скаржника, вивчивши доводи скарги, заперечення державного виконавця, оглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У відповідності до ч. 1 ст. 447 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Ч. 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з статтями 129-1, 59 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Судом встановлено, що на виконанні Жовківського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області перебуває виконавче провадження з примусового виконання рішення Жовківського районного суду Львівської області від 31.03.2017 року у цивільній справі №444/213/17 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, а саме в частині стягнення з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_4 на утримання сина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та дочки, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліментів в розмірі 1500,00 грн., починаючи з 31.01.2017 року і до досягнення дітьми повноліття.

27.04.2017 державним виконавцем Жовківського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області Бакум Н.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 53829836.

Пунктом 2 вказаної постанови боржника зобов`язано протягом 10-ти робочих днів повідомити виконавця про виконання судового рішення.

З розрахунку заборгованості по аліментах від 01.11.2019 року, який проведений державним виконавцем Жовківського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області Бакум Н. М., вбачається, що станом на кінець місяця лютого 2018 року у скаржника ОСОБА_1 розмір заборгованості зі сплати аліментів перевищував суму платежів за чотири місяці.

Ним до березня 2018 року не сплачувалися аліменти взагалі.

Із письмових пояснень ОСОБА_1 від 22.02.2018 року, копія яких надана представником Жовківського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області, вбачається, що ОСОБА_1 зобов`язався в повному обсязі сплатити заборгованість по аліментах в строк до 01.04.2018 року та надати про це підтверджуючі квитанції.

Його було ознайомлено про наслідки невиконання рішення суду та ухилення від сплати аліментів, які встановлені у Законі України "Про виконавче провадження".

Наведене у письмових поясненнях, на переконання суду, дає підстави вважати, що ОСОБА_1 був ознайомлений із санкціями, встановленими ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» та умовами їх настання.

Суд враховує, що згідно ч. 9 ст. 81 ЗУ «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови:

1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;

2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;

3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;

4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Суд бере до уваги, що із зазначеного вище розрахунку заборгованості вбачається, що у березні 2018 року скаржником було частково погашено заборгованість по аліментах на суму 12000,00 грн., однак станом на 01.04.2018 року залишилася заборгованість у розмірі 10500,00 грн., тобто за 7 місяців.

В подальшому, як вбачається із розрахунку заборгованості, в період з 01.04.2018 року до 30.10.2019 року ОСОБА_1 заборгованість по аліментах не погашалася взагалі, аліменти не сплачувалися.

Наведене, на переконання суду, свідчить про те, що ОСОБА_1 і надалі ухиляється від сплати аліментів, не вживає заходів для погашення заборгованості.

Суд звертає увагу, що відповідно до вимог ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

З положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, яка ратифікована постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.1991 р. № 789-ХІІ, частин 7, 8 Сімейного кодексу України під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.

Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України “Про охорону дитинства” кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

ОСОБА_1 не подано жодного доказу, який би підтверджував його звільнення від утримання його дітей.

Також суд наголошує скаржнику, що законодавцем в жодному нормативно-правовому акті обов`язок утримання дітей не постановлено в залежність від наявності доходів того з батьків, хто зобов`язаний утримувати дітей.

ОСОБА_1 не надано жодних доказів неможливості застосування до нього тимчасових обмежень у відповідно до ч. 10 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження".

Посилання скаржника на те, що він не ухиляється від свого обов`язку утримувати дітей, а має на це поважні причини у вигляді відсутності доходу, і як наслідок відсутність, на його думку, підстав для вжиття заходів обмеження не підтверджені жодними доказами.

І взагалі законодавець не ставить настання факту наявності заборгованості зі сплати аліментів в залежність від матеріального становища боржника чи його ухилення від їх сплати.

Підставою винесення постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», є саме наявність заборгованості зі сплати аліментів, яка утворилася після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці.

Не знайшли свого підтвердження і твердження скаржника про те, що він має намір працевлашуватися у Республіці Польща, оскільки ним не додано як до скарги, так і не подано безпосередньо в судовому засіданні жодного доказу на підтвердження таких своїх тверджень.

А тому суд приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення скарги ОСОБА_1 та скасування оскаржуваної постанови.

При вирішенні даної справи суд враховує інтереси як скаржника ОСОБА_1 , так і інтереси стягувача у виконавчому провадженні та дітей, на користь яких стягуються аліменти.

При цьому суд наголошує, що саме інтересам дітей при розгляді даної справи, яка стосується в тому числі аліментів та заборгованості по таких, суд надає перевагу, оскільки діти мають право на належне утримання зі сторони їх батька, який в той же час не надає жодного утримання протягом останніх 19 місяців.

Так як суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги по суті, її необгрунтованість та безпідставність, суд вважає, що не підлягає задоволенню і вимога про зупинення виконання оскаржуваної постанови.

Керуючись статтями 447-453 ЦПК України, ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» , суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання постанови державного виконавця Жовківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Бакум Наталії Михайлівни серії ВП № 53829836 від 27.02.2018 року про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі неправомірною, незаконною, її скасування та зупинення виконання даної постанови - відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи- для відома.

Після набрання даною ухвалою законної сили направити таку у Жовківськийрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області- для виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення, проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили з дня прийняття рішення апеляційною інстанцією.

Суддя: Зеліско Р. Й.