Вирок № 85981516, 29.11.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 29.11.2019

ЄУН 320/5914/19

Провадження № 1-кп/320/925/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Юрлагіної Т.В.

за участю секретаря - Бондаренко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі кримінальне провадження № 12019080140001640 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мелітополя Запорізької області, громадянина України, який має середню освіту, не працює, розлучений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

1) 29.10.2018 вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області за ч. 1 ст. 164 КК України призначено покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік. позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 164 КК України,

за участю прокурора – Довгань М.А.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

потерпілої – ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , згідно з рішенням Мелітопольського міськрайонного суду, виконавчий лист № 320/1004/13-ц від 09.09.2017 року, зобов`язаний до виплати аліментів на користь ОСОБА_2 , на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 400 (чотириста) гривень 00 копійок, щомісячно, починаючи з 25.06.2010 року до 25.06.2018 року, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі 400 (чотириста) гривень 00 копійок, щомісячно, починаючи з 29.01.2013 року та до 16.10.2030 року.

Однак ОСОБА_1 , після притягнення його до кримінальної відповідальності за вчинення злочину передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, в період часу з 01.08.2018 по 01.07.2019 року, злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), платежі не сплачував. Будучи працездатним, заходів щодо працевлаштування не вживав, будь-якої іншої матеріальної допомоги на утримання неповнолітніх дітей не надав.

В результаті систематичної невиплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей у ОСОБА_1 утворилася заборгованість перед ОСОБА_2 у розмірі 8800 гривень, що сукупно перевищує суму виплат з аліментів за три місяці.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 164 КК України як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений ст. 164 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 164 КК України, визнав повністю та пояснив, що за рішенням суду з нього було стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання двох його неповнолітніх дітей, однак аліменти він не платить через відсутність коштів та неможливість працевлаштуватись.

Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що її чоловік злісно ухиляється від сплати аліментів на утримання їхніх дітей, жодних заходів, спрямованих на сплату аліментів, не вчиняє.

Враховуючи те, що обвинувачений у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, за згодою учасників судового провадження, суд, в силу ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, потерпілого, дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого. При цьому суд роз`яснив наслідки, передбачені ч.3 ст.349 КПК України, переконався у добровільності позицій та правильному розумінні учасниками судового провадження наслідків відмови від дослідження інших доказів, що позбавляє їх права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

При цьому розгляд провадження провадився відносно обвинуваченого в межах пред`явленого йому обвинувачення.

Таким чином, дослідивши зібрані у справі докази в їхній сукупності, суд доходить висновку, що вина підсудного ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого злочину повністю доведена.

При призначенні покарання, відповідно до ст.ст.65-67 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин, який відповідно до ч.4 ст. 12 КК України, є злочином невеликої тяжкості, за місцем проживання характеризується задовільно, на диспансерному обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше судимий, з 2015 року у Мелітопольському міськрайонному центрі зайнятості на обліку не перебував та допомогу по безробіттю не отримував.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Обставинами, що пом`якшують покарання підсудного, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 66 КК України, суд визнає його правдиві і послідовні покази, які сприяли встановленню істини у кримінальному провадженні.

З урахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченого, суд вважає, що необхідним і достатнім для обвинуваченого ОСОБА_1 покаранням, яке сприятиме його виправленню і запобігатиме вчиненню ним нових злочинів, є покарання в межах санкції ч.2 ст. 164 КК України у виді обмеження волі, оскільки інші види покарання не будуть мати впливу на його виправлення, і саме в такому випадку буде досягнута передбачена ч. 2 ст. 50 КК України мета покарання у виді виправлення особи та попередження скоєння нових злочинів як обвинуваченим так і іншими особами.

На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання. Так, у розумінні ЄСПЛ, покарання повинне встановити новий додатковий обов`язок для особи, який випливає з факту вчинення кримінального правопорушення. Автономна концепція поняття «покарання» у практиці ЄСПЛ передбачає, що покарання переслідує подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів, а застосування принципу пропорційності дає можливість встановити орієнтири для держави у виборі адекватних засобів реагування на конкретні кримінально-карані діяння.

Крім того, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за цим вироком, необхідно частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Мелітопольського міськрайонного суду від 29 жовтня 2018 року.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не обирався.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 373, 374, 475 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 164 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України визначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю вироків, приєднавши частково до призначеного покарання невідбуту частину покарання за вироком Мелітопольського міськрайонного суду від 29 жовтня 2018 року, остаточно призначити покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки 1 (один ) місяць.

Строк покарання ОСОБА_1 обчислювати, відповідно до вимог ст. 58 КВК України, з дня прибуття і поставлення на облік у виправному центрі.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду Т.В.Юрлагіна