Ухвала суду № 85980989, 29.11.2019, Василівський районний суд Запорізької області

311/753/17

29.11.2019

Провадження №1-кп/311/146/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2019 року Василівський районний суд Запорізької області

у складі: головуючого судді Носика М.А.

секретар судового засідання Шак О.В.

за участю: прокурора Васильчука Б.Г.

обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 , ОСОБА_4

захисників - адвокатів: Денщіка М.С., Мамедова Т.К., Ляпіна В.Ю., Першина В.М.

потерпілого: ОСОБА_5 ,

розглянувши у судовому засіданні об`єднане кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, одруженого, маючого на утриманні двох дітей, не працюючого, маючого середню освіту, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого за ч.2 ст.289 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Михайлівка Запорізької області, громадянина України, приватного підприємця, маючого на утриманні неповнолітнього сина, проживаючого без реєстрації у АДРЕСА_3 , раніше в силу ст.89 КК України не судимого,

обвинуваченого за ч.2 ст.289 КК України,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина Грузії, одруженого, маючого середню освіту, не працюючого, зареєстрованого у АДРЕСА_4 , проживаючого у АДРЕСА_5 , раніше не судимого,

обвинуваченого за ч.1 ст.189, ч.2 ст.189, ч.4 ст.296, ч.4 ст.358 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Баку Азербайджан, громадянина України, маючого середню освіту, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого у АДРЕСА_6 , раніше судимого 03 липня 2014 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч.1 ст.289 КК України до 3 років обмеження волі, на підставі амністії 2014 року був звільнений із зали суду 04 серпня 2014 року, відбувши покарання 5 місяців 4 дні,

обвинуваченого за ч.2 ст.189, ч.4 ст.296 КК України,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина Грузії, маючого середню освіту, не працюючого, не одруженого, проживаючого без реєстрації у АДРЕСА_7 , раніше судимого 19 червня 2013 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.187 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ухвали Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 19 серпня 2016 року умовно-достроково звільнений на 1 рік 8 місяців 25 днів,

обвинуваченого за ч.2 ст.189 КК України, суд,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Василівського районного суду Запорізької області знаходиться об`єднане кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 , ОСОБА_3 за ч.2 ст.189 КК України, ОСОБА_1 за ч.4 ст.358, ч.1, 2 ст.189, ч.4 ст.296 КК України, ОСОБА_1 за ч.2 ст.189 КК України, ОСОБА_2 за ч.2 ст.189, ч.4 ст.296 КК України.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат Ляпін В.Ю. заявив клопотання про забезпечення участі перекладача для здійснення перекладу з української на вірменську мову, посилаючись на те, що обвинувачений ОСОБА_1 не володіє українською мовою в достатній мірі для усного спілкування та розуміння процесуальних документів.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання захисника та просить призначити йому перекладача.

Захисники Денщік М.С., Мамедов Т.К., Першин В.М. та обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 підтримали клопотання.

Прокурор Васильчук Б.Г. просили відмовити в задоволенні клопотання захисника адвоката Ляпіна В.Ю. оскільки на протязі тривалого часу в ході досудового розслідування та судового розгляду зазначене клопотання не заявлялося. Вважає, що захисник зловживає процесуальними правами, намагається затягувати розгляд справи.

Потерпілий ОСОБА_5 заперечує проти задоволення клопотання.

Вислухавши думку учасників судового процесу, оглянувши клопотання та матеріали справи, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні клопотання, виходячи з наступного.

Статтею 29 КПК України передбачено забезпечення учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, користуватися у разі необхідності послугами перекладача.

Таким чином, зі змісту вказаної норми Закону вбачається, що зазначена гарантія щодо забезпечення права на перекладача розповсюджується на осіб, відносно яких є достатні підстави вважати, що вони не володіють чи недостатньо володіють державною мовою. В протилежному випадку, такі клопотання сторони захисту слід розцінювати як зловживання правом.

Зазначене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, компетентні органи повинні задовольнити клопотання обвинуваченого про переклад висунутих щодо нього обвинувачень та участь у справі перекладача, крім випадків, коли встановлено, що обвинувачений насправді достатньою мірою володіє національною мовою (Рішення «Брозічек проти Італії»).

З наданих матеріалів вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1 тривалий час, з 2006 року, тобто більше тринадцяти років, проживає на території України.

ОСОБА_1 неодноразово з 2017 року роз`яснювався зміст статті 29 КПК України щодо мови, якою здійснюється кримінальне судочинство та його право на перекладача. Галечан Г . А. заявляв, що розуміє українську мову та не потребує залучення перекладача.

Також встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 реалізував своє право на захист та уклав угоди із адвокатами. Як на досудовому розслідування так і судовому розгляді ні захисники, ні обвинувачений ОСОБА_1 не заявляли про нерозуміння/недостатнє розуміння української мови. ОСОБА_1 вручалися обвинувальний акт, ухвали суду складені українською мовою, з`ясовувалося його розуміння процесуальних документів, на що ОСОБА_1 зазначав як про розуміння обвинувачення так і інших документів.

Захисник адвокат Ляпін В.Ю. мотивує клопотання тим, що ОСОБА_1 є громадянином іншої держави та посвідка на тимчасове проживання на території України скасована і рівень знання української мови є недостатнім для розуміння ОСОБА_1 змісту юридичних документів та юридичної термінології.

Однак суд звертає увагу на наступне, скасування посвідки на тимчасове проживання на території України безпосередньо не пов`язане із володінням державною мовою. Також документи, що маються у справі, свідчать про достатнє володіння ОСОБА_1 українською мовою, оскільки ОСОБА_1 самостійно укладав договори та угоди українською мовою (т.2 а.с.185-186, т.7 а.с.46-47). ОСОБА_1 є засновником Благодійної організації «Благодійний фонд «Індіго-ХХІІ», яка має свій Статут складений українською мовою, а ОСОБА_1 був секретарем установчих зборів засновників вказаної благодійної організації, які проводилися українською мовою (т.4 а.с.55-68).

Відносно ОСОБА_1 судами, завжди за участю захисників, неодноразово виносилося судові рішення у вигляді ухвал щодо вирішення заявлених клопотань як сторони обвинувачення, так і захисту, зі змісту ухвал вбачається, що під час розгляду будь-яких клопотань, зауважень щодо нерозуміння української мови ОСОБА_1 не висловлював.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 більше тринадцяти років проживає на території України, тобто весь цей тривалий час перебував у тому мовному середовищі, де фактично міг і мав безперешкодну можливість, й навіть був змушений розуміти українську мову.

За наведених вище обставин суд не вбачає на теперішній час підстав для залучення обвинуваченому ОСОБА_1 перекладача вірменської мови та здійснення перекладу судового засідання на вірменську мову, а тому приходить до висновку про відмову в задоволенні заявленого адвокатом Ляпіним В.Ю. клопотання з вищенаведених підстав.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 29, 372 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Ляпіна В.Ю. про забезпечення участі у об`єднаному кримінальному провадженні №1-кп/311/146/2019 перекладача для здійснення перекладу з української мови на вірменську мову - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судові рішення, передбачені ч. 1 ст. 392 КПК України.

Суддя М.А.Носик