Ухвала суду № 85980888, 29.11.2019, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/76/19

Провадження № 1-кс/307/2042/19

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

29 листопада 2019 року м. Тячів

Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Бобрушко В.І., при секретарі Ільницькій О.М., з участю прокурора Левкулич В.І., слідчої Дубей М.Ю., захисника Антал І.В., розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчої СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,

В С Т А Н О В И В :

Слідча СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області за погодженням з прокурором Тячівської місцевої прокуратури звернулася до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання посилається на те, що в провадженні СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019070160000004 від 02.01.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Вказує на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що 1 січня 2019 року, близько 18 години, ОСОБА_1 , знаходячись в с. Нижня Апша, Тячівського району, Закарпатської області, біля кафе «Армагедон», підійшов до потерпілого ОСОБА_2 , в ході чого наніс останньому один удар ножем в область грудної клітки, в результаті чого спричинив ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді ножового поранення лівої половини грудної клітки, проникаючого у ліву плевральну порожнину з наявністю незначної кількості рідини та повітря в плевральній порожнині та колото-різаного вхідного отвору на передньо-боковій поверхні на рівні 8-го міжребер`я, які згідно висновку судово-медичної експертизи №14 від 14 січня 2019 року відносяться до групи тяжких тілесних ушкоджень, так як являються небезпечними для життя потерпілого в момент їх спричинення.

21.03.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру за ч.1 ст.121 КК України,яка вручена матері підозрюваного,а особисто вказану підозру вручено підозрюваному 28.10.2019 року

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом заяви потерпілого ОСОБА_3 , протоколом допиту потерпілого ОСОБА_4 , протоколом допиту свідка ОСОБА_5 , протоколом огляду місця події, протоколом проведення слідчого експерименту та іншим.

Таким чином, підозрюваний ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин за який передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Встановлено, що ОСОБА_1 раніше був притягнутим до кримінальної відповідальності Тячівським районним судом Закарпатської області у кримінальній справі №43020505 від 14.09.2005 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2. ст.296 КК України, та звільнений на підставі Закону «Про амністію» від 19.04.2007 року.

Крім цього, 12.11.2013 року прокурором закрито кримінальне провадження за №12013070160001698 за ч.2 ст.125 КК України за п.7 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку з відмовою від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Також на розгляді Тячівського районного суду Закарпатської області, перебуває кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, відомості про яке 31.06.2019 року, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013070160000146, обвинуваченим в якому є ОСОБА_1 .

Тому сторона обвинувачення вважає, що обґрунтований ризик того, що ОСОБА_1 , може вчинити інший злочин.

Крім того, під час досудового розслідування підозрюваного ОСОБА_1 було оголошено в розшук, оскільки той знаходився за межами країни.

Враховуючи, викладене, сторона обвинувачення вважає, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів розслідування або суду.

Крім того, після вказаної події ОСОБА_1 погрожував потерпілому, а тому сторона обвинувачення вважає, що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні.

У зв`язку з наведеним вбачається необхідність у застосуванні щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Отже, ОСОБА_1 , перебуваючи на волі може перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні і наведені ризики та обставини є реальними і триваючими, об`єктивно існуючі, а тому тримання під вартою підозрюваного буде виправданим та необхідним.

У зв`язку з вище наведеним вбачається необхідність у застосуванні щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Альтернативні запобіжні заходи не забезпечать належний рівень гарантії доброчесної поведінки підозрюваного, тому наявна необхідність у запобіжному заході у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні слідча клопотання підтримала з викладених у ньому обставин та просить його задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні зазначив, що є достатні підстави щодо підозри ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого йому злочину та відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, у зв`язку з чим йому необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Просить клопотання задовольнити.

Підозрюваний та захисник в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання та просять застосувати щодо підозрюваного більш м`який запобіжний захід в виді особистого зобов`язання.

Вивчивши клопотання, суд дійшов наступного висновку.

У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі "Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У відповідності до ст. 5 п. "С" Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.

Згідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Крім того, згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.

Відповідно до ч. 1, 2, 4, ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

В судовому засіданні встановлено, що в провадженні СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019070160000004 від 02.01.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, підслідність якого визначено за СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області.

Також встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у вчинені тяжкого злочину санкція статті якого передбачає покарання в виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років і за матеріалами провадження підозра ОСОБА_1 обґрунтовано підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами.

Також досудовим слідством встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме встановлено, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; може незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, може вчинити інші кримінальні правопорушення правопорушення.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя враховує вимоги п.п.3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Беручи до уваги наведене, та те, що підозрюваний ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, за який кримінальним законодавством України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від п`яти до восьми років, прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів щодо підозрюваного ОСОБА_1 не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, слідчий суддя вважає, що відносно підозрюваного ОСОБА_1 слід застосувати виключний запобіжний захід в виді тримання під вартою із визначенням розміру застави.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи особу підозрюваного, суд вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та зумовити його належну процесуальну поведінку.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, носити електронний засіб контролю.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 176-205, 395 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 24 години 00 хвилин 10 січня 2020 року.

Строк дії ухвали - до 24 години 00 хвилин 10 січня 2020 року.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 , передбачених КПК України обов`язків - 70 (сімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить - 134470 (сто тридцять чотири тисячі чотириста сімдесят) гривень 00 копійок, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: одержувач - ТУ ДСА в Закарпатській області, код 26213408, Банк одержувача - ГУ ДКСУ в Закарпатській області. МФО - 820172, рахунок - 37313002018501, призначення платежу - застава.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

- носити електронний засіб контролю.

Зазначені обов`язки застосовуються на строк не більше двох місяців із дня винесення ухвали, у разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора, в порядку, передбаченому ст. 194 КПК України.

Після закінчення строку, на який на підозрюваного покладені обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію, і обов`язки скасовуються.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА в Закарпатській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Тячівського районного суду Закарпатської області.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора Тячівської місцевої прокуратури Закарпатської області Левкулич В.І.

Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_1 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя: В.І. Бобрушко