Вирок № 85980010, 22.11.2019, Мар'їнський районний суд Донецької області

Номер справи 237/2103/19

Номер провадження 1-кп/237/643/19

ВИРОК

Іменем України

22.11.19 року м. Курахове

Мар`їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Кучко Я.Ю.,

при секретарі Махно Ю.В.,

за участю:

прокурора Хітматуліна О.Е.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019050690000319 від 06.04.2019 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Курахове, Мар`їнського району, Донецької області, громадянина України, українця, раніше не судимого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

06.04.2019 о 05 годині 50 хвилин ОСОБА_1 з цілю крадіжки майна прийшов на територію ЖД станції «Роя», розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , де таємно, умисно, із користі з вагону № НОМЕР_1 насипав 5 мішків вугілля кам`яного, марки Г (Г1) Р (0-200), загальною вагою 183 кг вартістю 563 гривні 64 копійок, однак свої умисні дії безпосередньо спрямовані на вчинення злочину, не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, так як його умисні дії були припинені працівниками поліції.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у скоєному кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі і суду пояснив, що він дійсно 06 квітня 2019 року приблизно о 06 годині ранку прийшов на залізнодорожню станцію «Роя» в м. Курахове та з вагону, який розташовувався на вказаній залізно дорожній станції насипав 5 мішків кам`яного вугілля, сукупна вага мішків становила приблизно 180 кг., однак його дії були припинені працівниками поліції.

Представник потерпілого у судове засідання не з`явився, подав через канцелярію суду клопотання про розгляд справи без його участі, претензії матеріального характеру до обвинуваченого відсутні.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження судом було визнано недоцільним дослідження доказів щодо таких обставин, які ніким не оспорюються, оскільки учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції. Також судом роз`яснено, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

В зв`язку з викладеним суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення повністю знайшла своє підтвердження у судовому засіданні, а кваліфікація його дій є вірною, а саме – незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), тобто злочин, передбачений ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України.

При обранні міри покарання ОСОБА_1 суд враховує: ступінь тяжкості кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, яке віднесене кримінальним законом до категорії злочинів середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який офіційно не працевлаштований, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_1 згідно ст. 66 КК України, є його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Приведені вище обставини свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_1 не представляє великої небезпеки для суспільства, а тому, суд вважає можливим його виправлення без ізоляції від суспільства.

Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення мети покарання суд має керуватися принципами призначення покарання, до яких належать, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання.

На підставі викладеного, враховуючи, що ОСОБА_1 неофіційно працює та має постійний дохід для існування, суд приходить до висновку про те, що обвинуваченому ОСОБА_1 повинно бути призначене покарання в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді штрафу, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним та іншими особами нового злочину.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Питання речових доказів у кримінальному проваджені вирішити у відповідності до положень ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні.

На підставі викладеного, суд, керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 374 КПК України, –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Речові докази у даному кримінальному провадженні, а саме: 183 кг вугілля, які передано на зберігання під розписку ОСОБА_2 залишити останньому за належністю як представнику потерпілого.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду через Мар`їнський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя Я.Ю. Кучко