Рішення № 85979103, 26.11.2019, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

26.11.2019 227/3006/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2019 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Мацишин Л.С.,

за участю секретаря судового засідання: Михайловської Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Добропілля за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , до Добропільської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року позивачка, в інтересах якої діє ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом до Добропільської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на Ѕ житлового будинку (А-1) з нежитловою прибудовою (а-1) загальною площею 36,0 кв.м, житловою площею 20,4 кв.м та з господарськими будівлями та спорудами навіс (Г-1), водопровід (І), вимощення(ІІ), паркан (№3), ворота (№4), розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачки ОСОБА_3 . Після її смерті залишилось спадкове майно, а саме житловий будинок АДРЕСА_1 , який належав померлій на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 18 жовтня 1996 року, виданого державним нотаріусом Другої Таганрозької державної нотаріальної контори Ростовської області. Згідно цього свідоцтва, спадкоємцями до майна померлої, а саме будинку, по Ѕ частині кожний є ОСОБА_3 , мати позивачки, та ОСОБА_4 , який проживає у м. Таганрозі Російської Федерації. Свідоцтво пройшло державну реєстрацію у Добропільському бюро технічної інвентаризації 23 жовтня 1996 року. Позивачка є спадкоємицею першої черги за законом. Чоловік померлої, ОСОБА_5 , та сестра позивачки, ОСОБА_6 , звернулися до нотаріуса з заявами про відмову від спадщини на користь позивачки. Інших спадкоємців немає. Позивачка 27 березня 2019 року звернулася до приватного нотаріуса Добропільського міського нотаріального округу Молодняк Л.П. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на Ѕ частку вищевказаного житлового будинку після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 її матері ОСОБА_3 . Проте, 28 березня 2019 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на Ѕ частку житлового будинку АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що право спадкодавця на спадкове майно не підтверджено чинними документами, що відповідають законодавству України.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Проте, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_7 Н. ОСОБА_8 в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі. Позовну заяву підтримала та просила задовольнити.

Представник відповідача Добропільської міської ради в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду.

За вказаних обставин, з урахуванням вимог ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів, у відсутності сторін.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 14 вересня 2018 року Добропільським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с.13)

Позивачка ОСОБА_1 доводиться померлій рідною донькою, що підтверджується: свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 10 грудня 1969 року Крепенською селищ/радою м. Антрацит Луганської області (а.с.14); свідоцтвом про встановлення батьківства серії НОМЕР_3 , виданим 09 грудня 1969 року Крепенською селищ/радою м. Антрацит Луганської області (а.с.15). Після укладення позивачкою 12 січні 1991 року шлюбу з ОСОБА_9 , позивачка взяла прізвище ОСОБА_10 (а.с.16), а 03 вересня 1998 року цей шлюб було розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 . (а.с.17)

Після смерті ОСОБА_11 І.Б ОСОБА_12 приватним нотаріусом Добропільського міського нотаріального округу відкрито спадкову справу № 281/2018, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі. (а.с.19)

З копії спадкової справи вбачається, що спадкоємцями першої черги спадкування за законом, окрім позивачки, ще є чоловік померлої, ОСОБА_5 , та донька померлої, ОСОБА_6 , які 27 вересня 2018 року звернулися до приватного нотаріуса Молодняк Л.П. з заявами про відмову від спадщини ті відмову від виділу долі подружжя та заявою про відмову від спадщини відповідно, на користь ОСОБА_1 . (а.с. 60)

Позивачкою після смерті матері було отримано 18 березня 2019 року свідоцтво про право на спадщину за законом на транспортний засіб марки Mercedes-Benz моделі Vito 110D (а.с.75), та 27 березня 2019 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_2 . (а.с.77)

Після смерті ОСОБА_3 також залишилось спадкове майно у вигляді Ѕ частки житлового будинку АДРЕСА_1 , право власності на яку вона отримала після смерті своєї матері ОСОБА_13 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 18 жовтня 1996 року, виданого державним нотаріусом Другої Таганрозької державної нотаріальної контори Ростовської області Протасовою Л.М., зареєстрованого в реєстрі за № 1-3295, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.18), в якому було зазначено, що дане свідоцтво підлягає реєстрації в Бюро Технічної Інвентаризації м. Добропілля Донецької області.

Право власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на житловий будинок АДРЕСА_1 також підтверджується довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю «Добропільського бюро технічної інвентаризації» про наявність нерухомості за архівними даними на 31 грудня 2012 року № 647 від 25 квітня 2019 року. Підстава реєстрації – Свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Таганрозькою державною нотаріальною конторою від 18 жовтня 1996 року реєстровий № 3295. (а.с.25)

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 28 березня 2019 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її матері ОСОБА_3 на Ѕ частку житлового будинку АДРЕСА_1 , тому що право спадкодавиці на спадкове нерухоме майно не підтверджено чинними документами, що відповідають законодавству України, зокрема, нотаріусу наданий оригінал правовстановлюючого документу, який був оформлений з порушенням чинного законодавства України та міжнародної Конвенції про правову допомогу та правові відносини в цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, а дане свідоцтво мав видавати компетентний орган держави, на території якої знаходиться майно, тобто Україна. (а.с.20)

На житловий будинок АДРЕСА_1 є технічний паспорт, виданий ТОВ «Добропільське бюро технічної інвентаризації». (а.с.21-23)

Крім того, з довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «Добропільське бюро технічної інвентаризації» № 646 від 20 травня 2019 року вбачається, що при обстеженні домоволодіння АДРЕСА_1 , виявлено, що всі будівлі збудовані власником до 05 серпня 1992 року; навіс, збудований у 1997 році, відноситься до тимчасових будівель; будівля а-1, яка у свідоцтві про право на спадщину вказана як тамбур відповідно до Інструкції про проведення технічної інвентаризації від 2019 року є прибудовою. (а.с.24)

Як вбачається з технічного паспорту всі споруди були побудовані до 1992 року, а тому згідно інформації Міністерства юстиції України від 23 лютого 2016 року, індивідуальні житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські будівлі і споруди, збудовані у період до 05 серпня 1992 року не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію, у тому числі по окремо визначеній спрощеній процедурі, та самочинне будівництво відсутнє.

Зі спадкової справи вбачається, що інших спадкоємців, які б бажали прийняти спадщину крім позивача немає. (а.с.59-78)

Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За положеннями статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша та друга статті 1220 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (стаття 1223 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (стаття 1268 ЦК України).

Судом встановлено, що позивачка є спадкоємицею першої черги спадкування щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_3 , на користь якої відмовилися від спадкування чоловік спадкодавиці, ОСОБА_5 , та донька спадкодавиці, ОСОБА_6 . Позивачка звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом завчасно та в строки встановлені законодавством; отримала свідоцтва про право на спадщину за законом на транспортний засіб та квартиру, яка знаходиться в м. Добропілля. Проте, постановою приватного нотаріуса Молодняк Л.П. у видачі свідоцтва про право на спадщину на Ѕ частку будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_1 було відмовлено у зв`язку з тим, що право спадкодавиці ОСОБА_3 на спадкове нерухоме майно не підтверджено чинними документами, що відповідають законодавству України.

При цьому, у постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії державним нотаріусом роз`яснено право позивача на оскарження даної постанови до суду.

Як вбачається з матеріалів справи Свідоцтво про право на спадщину за законом було видано ОСОБА_3 18 жовтня 1996 року. (а.с.18)

Відповідно до ст. ст. 57, 58 Конституції України, ст. 5 ЦК України, до застосування підлягають акти цивільного законодавства, що регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Так, згідно п. 1 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року, цей Кодекс набрав чинності з 1 січня 2004 року.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України до цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав та обов`язків, що виникли або породжують існувати після набрання ним чинності.

Оскільки Свідоцтво про право на спадщину за законом було фактично видане у 1996 році, тому до правовідносин слід застосовувати законодавчі акти, які діяли на той момент.

Так, спадкодавицею 18 жовтня 1996 року було отримане свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_13 на Ѕ частку житлового будинку АДРЕСА_1 , в якому нотаріусом було вказано, що свідоцтво підлягає реєстрації в Бюро Технічної Інвентаризації м. Добропілля Донецької області. (а.с.18)

Частиною 3 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року № 1952-IV регламентовано, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

На момент реєстрації права власності на спірний житловий будинок діяли Правила державної реєстрації об`єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року № 56.

Відповідно до п.п. 1.4.-1.6. вищевказаних Правил, державну реєстрацію об`єктів нерухомого майна здійснюють державні підприємства - бюро технічної інвентаризації місцевих органів державної виконавчої влади на підставі відповідних правовстановлюючих документів, за рахунок коштів власників нерухомого майна. До об`єктів нерухомого майна, що підлягають державній реєстрації, відносяться, крім іншого: а) жилі будинки (домоволодіння) розташовані на земельній ділянці, під окремим порядковим номером по вулиці, площі, провулку. Державній реєстрації підлягають тільки ті об`єкти, які закінчені будівництвом та прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, незалежно від форм власності і відомчого підпорядкування та при наявності матеріалів інвентаризації.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_13 на земельній ділянці, яку рішенням виконкому Добропільської міської ради від 23 квітня 1959 року було відведено їй в користування під індивідуальне будівництво житлового будинку АДРЕСА_1 , який було збудовано, проведено його інвентаризацію та прийнято в експлуатацію, що підтверджується генпланом (а.с.44), проектом будинку АДРЕСА_1 (а. АДРЕСА_3 .45-46), паспортом на будівництво індивідуального житлового будинку (а.с.47), інвентаризацією, проведеною Красноармійським бюро технічної інвентаризації за вищевказаною адресою (а.с.48) та квитанціями оплати за її проведення (а.с.49).

Згідно п. 2.2. Правил, реєстрація проводиться в такому порядку:

а) заявник подає до бюро технічної інвентаризації два примірники правовстановлюючого документу (оригінал та копію);

б) відповідальний працівник бюро технічної інвентаризації вивчає законність та повноту документів і на підставі їх робить відповідний запис в реєстрову книгу;

в) адреса об`єкта, що реєструється, записується в повуличний алфавітний журнал;

г) прізвище, ім`я та по батькові власників об`єктів нерухомого майна, що належить фізичним особам, вносяться в алфавітний журнал або картотеку;

д) при реєстрації об`єктів нерухомого майна за юридичними особами, їм видається реєстраційне посвідчення;

е) на оригіналі правовстановлюючого документу робиться реєстраційних напис.

Якщо на правовстановлюючому документі немає місця для реєстраційного напису, то видається реєстраційне посвідчення, яке є невід`ємною частиною правовстановлюючого документа;

ж) на копії правовстановлюючого документа робиться відмітка про реєстрацію з посиланням на реєстровий номер та дату реєстрації;

з) до інвентаризаційної справи додається копія правовстановлюючого документа, довідка про належність об`єкта нерухомого майна, в якій записується: прізвище або найменування власника, назва і зміст правовстановлюючого документа, число і місяць реєстрації з підписом особи, яка відповідає за реєстрацію.

Як вбачається з долученого до матеріалів справи свідоцтва про право на спадщину за законом від 18 жовтня 1996 року Добропільським бюро технічної інвентаризації було здійснено на підставі цього свідоцтва державну реєстрацію об`єкта нерухомого майна, а саме будинку АДРЕСА_1 , право власності на який зареєстроване на ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .. Та на зворотньому боці свідоцтва зроблено відмітку про реєстрацію в реєстровій книзі за № 4142 від 23 жовтня 1996 року. (а.с.18)

Тобто, право власності на спірний будинок було зареєстроване в порядку, який діяв на час його реєстрації.

Статтею 55 Конституції України установлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 15 ЦК України та ст. 3 ЦПК України.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Завданнями цивільного судочинства є, зокрема, справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 1 ЦПК України).

Матеріалами справи підтверджується, що позивачка, яка є спадкоємицею за законом першої черги після смерті своєї матері, із заявою про прийняття спадщини за законом звернулася до нотаріальної контори у встановлений законодавством строк, а до суду звернулася саме через неможливість отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку з відсутню чинного документу на спадкове майно, що відповідає законодавству України, тобто у зв`язку з відсутністю умов для одержання в державній нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, про що їй було повідомлено нотаріусом.

Враховуючи, що судом встановлено, що за життя спадкодавиця ОСОБА_3 отримала правовстановлюючий документ на житловий будинок та у встановленому на той момент законодавством порядку зареєструвала на нього право власності, а тому суд вважає, що позов є підставним та підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 223, 263, 265, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса місця проживання: АДРЕСА_4 ), в інтересах якого діє ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_5 ), до Добропільської міської ради (ЄДРПОУ: 32897190, адреса місцезнаходження: вул. Першотравнева, буд. 83, м. Добропілля Донецької області 85000) про визнання права власності в порядку спадкування за законом, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на Ѕ частку житлового будинку АДРЕСА_1 , який складається з житлового будинку (А-1) з нежитловою прибудовою (а-1) загальною площею 36,0 кв.м, житловою площею 20,4 кв.м, навіс (Г-1).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Донецького апеляційного суду або через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Суддя Л.С. Мацишин

26.11.2019