Рішення № 85975347, 27.11.2019, Баранівський районний суд Житомирської області

Баранівський районний суд Житомирської області

Справа № 273/1895/19

Провадження № 2/273/506/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2019 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді Васильчук О. В. при секретарі судових засідань Нікітчиній Л.М. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Баранівка справу за правилами загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів ,-

В С Т А Н О В И В:

02.10.2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, просила шлюб із відповідачем розірвати, неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до їх повноліття залишити на проживання з нею, після розірвання шлюбу залишити прізвище ОСОБА_1 , стягнути на її користь аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей в розмірі по 2000 гривень на кожну дитину щомісячно до їх повноліття, починаючи стягнення з дня подачі заяви до суду (а.с.2 - 3 ).

Обгрунтовуючи свої вимоги, позивачка зазначила, що вона та відповідач зареєстрували шлюб 07.08.2004 року, від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідач почав зловживати спиртними напоями, внаслідок чого їхнє подальше спільне життя і збереження шлюбу стало суперечити її інтересам. Примирення між ними неможливе, оскільки відповідач змінювати свій спосіб життя не бажає. Відповідач аліменти на інших дітей не сплачує, інших стягнень за виконавчими документами з відповідача не проводиться. Він працездатний, працює неофіційно, отримує дохід, а тому може сплачувати аліменти в твердій грошовій сумі по 2000 грн. на кожну дитину.

Ухвалою судді від 04.10.2019 року відкрито загальне позовне провадження по справі, надано відповідачеві строк для подання відзиву, роз`яснено права учасникам справи та наслідки невчинення ними відповідних процесуальних дій, справу призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні, здійснено виклик сторін (а.с. 9-10).

Сторони про день, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, в разі її неявки просила розглядати справу у її відсутність, проти заочного розгляду справи не заперечувала (а.с. 2-3).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений, про що свідчить розписка в матеріалах справи, причину своєї неявки суду не повідомив.

Суд вважає, що судове засідання можливо провести без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи у відсутності сторін, що відповідає положенню ст. ст. 280, 281 та ч. 4 ст. 223 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, надавши їм об`єктивну та неупереджену оцінку, врахувавши зміст позовних вимог та відсутність заперечення відповідача, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, з огляду на таке.

Судом встановлено, що 07.08.2004 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відділом реєстрації актів цивільного стану Баранівського районного управління юстиції Житомирської області було зареєстровано шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис № 44 (а.с.5).

Позивачка та відповідач є батьками неповнолітніх сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (а.с. 6 , 7 ), які проживають з матір`ю. Спору щодо місця проживання дітей між сторонами немає.

Неповнолітні діти перебувають на утриманні позивачки. Відповідач не виконує батьківського обов`язку по їх утриманню, життям дітей не цікавиться, участі у їхньому вихованні не бере, що відповідачем не заперечується.

Встановленим судом фактам відповідають сімейні правовідносини, які регулюються Конституцією України та Сімейним Кодексом, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст.55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно зі ст.51 Конституції України та ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.

Відповідно до ст.ст. 105, 110, 112 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

За нормами ст.ст.13, 81 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому, кожна зі сторін зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З`ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, беручи до уваги те, що спору щодо місця проживання неповнолітніх дітей між сторонами немає, а також відсутність заперечень проти позову з боку відповідача, суд прийшов до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам як позивача, так і відповідача.

Оскільки у суду склалася достатня переконаність у тому, що подальше спільне життя подружжя не можливе, а також враховуючи, що збереження шлюбу та подальше спільне проживання подружжя суперечить інтересам обох сторін, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Ст. 180 СК України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За приписами ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (ч.1 ст.183 СК України).

Відповідно до ч. 1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно з ч. 1 ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Враховуючи вимоги закону щодо обов`язку відповідача утримувати неповнолітніх дітей , право позивачки на вибір способу стягнення аліментів на власний розсуд - або у твердій грошовій сумі, або у частці від доходу платника аліментів, не залежно від того, чи він офіційно працевлаштований та від інших обставин (ч.3 ст.181 СК України в редакції Закону № 2037-VIII від 17.05.2017 року), суд позовні вимоги щодо стягнення аліменів вважає обгрунтованими.

При поданні позову позивачкою сплачено 768,40 грн. судового збору, які підлягають до стягнення з відповідача на її користь, відповідно до вимог п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України.

На підставі ч. 1 п. 3 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивач при подачі позову до суду про стягнення аліментів звільнена від сплати судового збору, тому судовий збір необхідно стягнути із відповідача на користь держави.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 55 Конституції України, ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ч.3 ст. 105, ч.1ст. 110, ст.ст.112 180- 183, ч.1 ст.191 Сімейного Кодексу України, відповідно до ст.ст.2, 4, 5, 10, 13, 27, 76-83, 89, 95, 141, ч.2 ст.247 , 258, 259, 263-265, 273, 430 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити.

Шлюб, зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Баранівського районного управління юстиції Житомирської області від 07.08.2004 року за актовим записом № 44 між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - розірвати.

Після розірвання шлюбу залишити позивачці прізвище ОСОБА_1 .

Неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишити для подальшого проживання з матір`ю ОСОБА_1 .

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця міста Баранівка Житомирської області, ІПН НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі по 2000 гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи з 02.10.2019 року - дня пред`явлення позову до суду і до повноліття сина ОСОБА_3 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 , затим до повноліття доньки ОСОБА_4 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця міста Баранівка Житомирської області, ІПН НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІПН НОМЕР_2 , 768,40 грн. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця міста Баранівка Житомирської області, ІПН НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 768, 40 грн. (Реквізити для сплати судового збору: код класифікації доходів бюджету: 22030101, рахунок: UA568999980000031211206006037, назва рахунку: судовий збір (ДСА України, 050) назва отримувача: УК у Баранівському районі/ Баранівський район 22030101, код отримувача : 37573026, МФО Казначейство України (ЕАП) .

Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуто Баранівським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Баранівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного апеляційного перегляду.

Суддя: О. В. Васильчук