Рішення № 85973805, 29.11.2019, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/13289/19

Провадження № 2-а/750/257/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2019 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова в складі:

судді Супруна О.П.,

секретар – Дяченко К.О.,

за участю представника позивача – ОСОБА_1 , представника відповідача – Кравченка С.В.,

розглянувши у порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Чернігівської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил,

в с т а н о в и в :

18.11.2019 ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівської митниці ДФС про визнання протиправною і скасування постанови в справі про порушення митних правил № 0902/10200/19 від 08.11.2019, якою позивача визнано винним у порушенні, передбаченому статтею 485 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів в сумі 4 272 грн 84 коп. Свої вимоги мотивує тим, що постанову складено з порушенням положень Митного кодексу України та без урахування усіх обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав.

Представник відповідача у судовому засіданні подав відзив на позовну заяву, пояснивши, що позивач у позові аргументовано не наводить жодної з підстав, передбачених ст. 531 Митного кодексу України, як і не наводить жодного аргументу, який би вказував на відсутність складу порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України.

Позивач, який повідомлявся про час і місце розгляду справи, до суду не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 придбав у ЗАТ «Niltera ir ko» автомобіль марки «Nissan Almera», номер кузова НОМЕР_1 .

Згідно довідки про зняття з реєстрації транспортного засобу від 04.12.2018 № НОМЕР_2 , виданої державним підприємством «Regitra» Республіки Литва, власником автомобіля марки «Nissan Almera», номер кузова НОМЕР_1 , було Закрите акціонерне товариство «Niltera ir ko», що знаходиться за адресою: Республіка Литва, м. Каунас. Відповідно до вказаної довідки датою першою реєстрації транспортного засобу є 04.06.2004.

01.12.2018 між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір № 86PS, згідно пункту 1.1 якого виконавець зобов`язався надати послуги з митного оформлення вантажів.

На виконання вказаного договору та з метою розмитнення автомобіля «Nissan Almera», номер кузова НОМЕР_1 , 03.01.2019 до ВМО № 5 митного поста «Нові Яриловичи» Чернігівської митниці ДФС позивачем подано електронну митну декларацію типу «ІМ40ДЕ» № UA102230/2019/630039 (а.с. 15).

Згідно графи 31 електронної митної декларації типу «ІМ40ДЕ» № UA102230/2019/630039 вбачаються наступні відомості товару, зазначені позивачем: «вантажні місця та опис товару» товар заявлено декларантом ОСОБА_2 , як «Автомобіль легковий, призначений для перевезення людей, такий що був у використанні - 1 шт: марка - NISSAN; модель - ALMERA; кузов номер (VIN) - НОМЕР_1 ; номер двигуна - нема даних; кількість місць для сидіння, включаючи сидіння водія за документами виробника - 5; призначення - для використання по дорогах загального користування; тип двигуна - бензиновий; робочий об`єм циліндрів двигуна - 1497 CM3 ; потужність - 72 kW; власна вага - 1262 кг.; тип кузова - хечбек; колір-червоний; кількість дверей - 5; колісна формула - 2x4; Відповідає вимогам екологічного класу "ЄВРО-3"; календарний рік виготовлення - 2004; модельний рік виготовлення - 2004. Торговельна марка - NISSAN; Країна виробництва – Японія; Виробник - Nissan Motor Co. Ltd. ».

Разом з митною декларацією № UA102230/2019/630039 для здійснення митного оформлення щодо транспортного засобу «Nissan Almera», номер кузова НОМЕР_1 , позивачем надано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу в Республіці Литва № НОМЕР_3 , в якому датою першої реєстрації транспортного засобу зазначено 04.06.2004.

Так, за митне оформлення транспортного засобу позивачем було сплачено: мито у розмірі 4 757,12 грн, акцизний податок у розмірі 16 616,62 грн, податок на додану вартість у розмірі 13 788,99 грн, загальна сума митних платежів склала 35 162,73 грн.

31.05.2019 Першим заступником начальника Чернігівської митниці ДФС Коростовським П.А. направлено заступнику начальника митниці-начальнику Управління ПМП та МВ Литвиненку В. службову записку, з якої вбачається, що в ході вибіркової перевірки митних оформлень встановлено ряд випадків внесення до графи 31 митних декларацій інформації про календарний рік виготовлення транспортних засобів товарної позиції 8703 згідно УКТ ЗЕД, що не відповідає інформації про рік виготовлення транспортного засобу, розміщеної у відкритих джерелах мережі Інтернет (exit.ua, ilcats.ru), і призвело до невірного застосування К вік та розрахунку податку та спричинило несплату митних платежів у повному обсязі.

13.08.2019 заступник начальника Чернігівської митниці Литвиненко В. звернувся з запитом до ТОВ «КИЙ АВТО ГРУП» про надання інформації, зокрема, щодо року виготовлення транспортного засобу «Nissan Almera», номер кузова НОМЕР_1 .

НОМЕР_4 листа ТОВ «КИЙ АВТО ГРУП» від 16.08.2019 №33, автомобіль «Nissan Almera», номер кузова НОМЕР_1 , був виготовлений у 2003 році, дата видачі автомобіля дилером: 29.12.2003.

На підставі отриманої інформації відповідач дійшов висновку, що при розмитненні автомобіля «Nissan Almera», номер кузова НОМЕР_1 , позивач неправильно вказав рік виготовлення автомобіля, внаслідок чого було занижено розмір митних платежів, які слід було сплатити при ввезенні автомобіля.

21.08.2019 заступником начальника управління-начальником відділу ІАРМ та ОР УПМП та МВ Сух М. направлено начальнику Управління АМП Чернігівської митниці ДФС Тимошенку Н. службову записку про необхідність здійснення розрахунку митних платежів, які підлягають сплаті при митному оформленні транспортного засобу марки «Nissan Almera», номер кузова НОМЕР_1 , за митною декларацією № UA102230/2019/630039 від 03.01.2019, 2003 та 2004 року випуску станом на 03.01.2019, в зв`язку з тим, що в діях ФОП ОСОБА_2 вбачаються ознаки правопорушення митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України.

Згідно доповідної записки заступника начальника управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання-начальника відділу адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання ОСОБА_4 Є. від 22.08.2019, різниця митних платежів, які підлягають сплаті при митному оформленні транспортного засобу «Nissan Almera», поданого до митного оформлення за митною декларацією від 03.01.2019 № UA102230/2019/630039, при застосуванні К (коефіцієнт) вік 15 станом на 03.01.2019 становить по акцизному податку 1 186,90 грн та по ПДВ – 237,38 грн.

03.10.2019 головним державним інспектором відділу інформаційно-аналітичної роботи, моніторингу та оперативного реагування управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Чернігівської митниці ДФС Терещенком Сергієм Володимировичем складено протокол про порушення митних правил № 0902/10200/19, згідно якого ОСОБА_2 вчинені протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів в розмірі 1424,28 грн шляхом заявлення в митній декларації типу ІМ 40 ДЕ № UA102230/2019/630039 неправдивих відомостей щодо календарного року виготовлення транспортного засобу марки «NISSAN ALMERA», VIN номер НОМЕР_5 НОМЕР_6 .

Згідно постанови в справі про порушення митних правил № 0902/10200/19 від 08.11.2019, винесеної заступником начальника Чернігівської митниці ДФС начальником протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Литвиненком Володимиром Володимировичем, на позивача накладено адміністративне стягнення за порушення митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України, у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, тобто 4 272,84 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У силу вимог статті 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Диспозиція цієї статті передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Наявність спеціальної протиправної мети однозначно вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки на момент подачі митної декларації декларант повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві дані вплинули на розмір митних платежів, які йому доведеться сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару.

Тобто, для притягнення до відповідальності згідно зі статтею 485 МК України, у даному випадку необхідно довести факт заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.

Згідно статті 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Частиною першою статті 266 МК України визначені обов`язки декларанта та уповноваженої ним особи, серед яких, зокрема, здійснення декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом.

Відповідно до частини першої ст. 495 Митного кодексу України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

В силу вимог частини третьої ст. 335 Митного кодексу України, разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про: документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію; зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами; транспортні (перевізні) документи; комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію; у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності; документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень); у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару; у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів; у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму; у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів; у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.

Згідно положень ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У відповідності до частини другої ст. 270 Митного кодексу України правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, іншими (крім мита) митними платежами встановлюються Податковим кодексом України з урахуванням особливостей, що визначаються цим Кодексом.

Підпунктом 215.3.5-1 п.215.3 ст.215 Податкового кодексу України передбачено, що ставка акцизного податку для автомобілів легкових та інших моторних транспортних засобів, призначених головним чином для перевезення людей, що відповідають товарній позиції 8703 згідно зУКТ ЗЕД (крім моторних транспортних засобів, зазначених у товарній позиції 8702 згідно з УКТ ЗЕД), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони, гоночні автомобілі, у тому числі автомобілі, які в установленому законодавством порядку подаються до органів, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, для реєстрації або перереєстрації у зв`язку із зміною моделі транспортного засобу, що до переобладнання під час ввезення відповідала товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, а після переобладнання відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, визначається за формулою:

Ставка = Ставка базова х К двигун х К вік, де

Ставка базова - ставка податку в євро за 1 штуку транспортного засобу;

К двигун - коефіцієнт, що визначається діленням об`єму циліндрів двигуна внутрішнього згоряння відповідного транспортного засобу в куб. сантиметрах на 1000 куб. сантиметрів;

К вік - коефіцієнт, що дорівнює кількості повних календарних років з року, наступного за роком виробництва відповідного транспортного засобу, до року визначення ставки податку (для нових транспортних засобів та транспортних засобів, що використовувалися до одного повного календарного року, коефіцієнт дорівнює 1, а для транспортних засобів, що використовувалися понад п`ятнадцять повних календарних років, коефіцієнт дорівнює 15).

Виходячи з викладеного, розмір акцизного податку транспортного засобу залежить від року виготовлення транспортного засобу.

Як вбачається з матеріалів справи, під час здійснення митного оформлення автомобіля марки «Nissan Almera», номер кузова НОМЕР_1 , позивачем вказано календарний рік виготовлення автомобіля - 2004, модельний рік 2004.

На підтвердження зазначеної інформації про автомобіль позивач посилається на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу в Республіці Литва, видане державною установою «Регітра» № Н 852163, та довідку про зняття з реєстрації транспортного засобу від 04.12.2018 № НОМЕР_2 , видану державним підприємством «Regitra» Республіки Литва, де зазначена дата першої реєстрації – 04.06.2004, а рік виготовлення не зазначений.

Натомість, у матеріалах справи відсутні будь-які належні, допустимі та достовірні докази на підтвердження того, що позивачем під час митного оформлення вказаних транспортних засобів з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів було вказано неправдиві відомості щодо календарного року виготовлення такого автомобіля та ставки митних платежів.

Чернігівська митниця ДФС, приймаючи оскаржувану постанову, посилається на лист ТОВ «КИЙ АВТО ГРУП» від 16.08.2019 №33, згідно якого автомобіль «Nissan Almera», номер кузова НОМЕР_1 , був виготовлений у 2003 році, дата видачі автомобіля дилером: 29.12.2003.

Відповідно до статті 489 Митного кодексу України що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків (ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України).

За правилами частини другої ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У порушення вимог вказаних норм відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин умисного приховання позивачем відомостей про рік випуску вказаного автомобіля з метою зменшення розміру митних платежів на суму 1 424,28 грн.

За змістом пункту 8 Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 17 листопада 2005 року №1118, за рік виготовлення ТЗ приймається календарна дата його виготовлення (день, місяць, рік).

Якщо календарну дату виготовлення ТЗ, який перебував у користуванні, визначити за його ідентифікаційним номером неможливо, то за основу береться рік виготовлення, визначений за його ідентифікаційним номером, з урахуванням календарної дати першої реєстрації ТЗ.

Датою першої реєстрації ТЗ, який перебував у користуванні, є дата, зазначена в спеціальній графі технічного паспорта (свідоцтва про реєстрацію), наприклад, паспорта німецького зразка, або дата видачі технічного паспорта (свідоцтва про реєстрацію).

У разі неможливості визначення року виготовлення ТЗ за ідентифікаційним номером роком виготовлення вважати рік, що значиться в реєстраційних і технічних документах на ТЗ.

Датою початку користування ТЗ, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України, уважається дата першої реєстрації ТЗ, визначена в реєстраційних документах, які видані вповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці ТЗ на постійній основі.

Датою першої реєстрації ТЗ, який перебував у користуванні, є дата, зазначена в спеціальній графі технічного паспорта (свідоцтва про реєстрацію), наприклад, паспорта німецького зразка, або дата видачі технічного паспорта (свідоцтва про реєстрацію).

Таким чином, відповідно до змісту наведених норм, належним доказом дати виготовлення транспортного засобу, який був у користуваннi та ввозиться на митну територiю України, є дата його першої реєстрацiї, вказана в реєстрацiйних документах, виданих уповноваженими державними органами країни, в якій така реєстрація була здійснена.

Вказане свідчить про те, що на момент митного оформлення автомобілів, позивач не мав інших, відмінних від поданих відповідачу документів, зокрема свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу в Республіці Литва, виданого державною установою «Регітра» № Н НОМЕР_7 , та довідки про зняття з реєстрації транспортного засобу від 04.12.2018 № НОМЕР_2 , виданої державним підприємством «Regitra» Республіки Литва, де зазначена дата першої реєстрації – 04.06.2004, а рік виготовлення не зазначений, що підтверджували іншу дату виготовлення транспортного засобу та умисно приховав їх існування.

Відтак, позивач не заявляв неправдивих відомостей у митних деклараціях, як про це зазначає митний орган, посилаючись на лист ТОВ «КИЙ АВТО ГРУП» від 16.08.2019 №33.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі №461/3158/18.

У той же час, статтею 352 Митного кодексу України закріплено перелік матеріалів, які можуть бути використані для підготовки висновків за результатами перевірок: 1) документи, визначені цим Кодексом; 2) податкова інформація; 3) експертні висновки; 4) судові рішення; 5) отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; 6) інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України.

Разом з тим, відповідач, стверджуючи, що роком випуску і модельним роком спірного автомобіля є 2003 рік, а датою його першої реєстрації - 04.06.2004, не призначив відповідної експертизи, у відповідності до пункту 8 зазначених Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, обмежившись лише інформацією, наданою ТОВ «КИЙ АВТО ГРУП».

Суд вважає за необхідне також зауважити, що згідно з пунктом 3.39 Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України від 5 жовтня 2006 року N 227-V «Про приєднання України до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур у зміненій редакції згідно з Додатком I до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», митна служба не застосовує істотних санкцій за помилки, якщо вона переконується в тому, що помилки не є навмисними та допущені не внаслідок умисного введення в оману або грубої недбалості. У випадках, коли митна служба вважає за необхідне попередити повторення таких помилок, санкції можуть застосовуватися в обсязі не більшому, ніж це необхідно для досягнення цієї мети.

На позивача в оскаржуваній постанові накладено адміністративне стягнення у вигляді у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що є істотною та надмірною санкцією за ненавмисну помилку, допущену не внаслідок умисного введення в оману або грубої недбалості.

За правилами вимог частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи те, що позивач у митній декларації вказував відомості, які не можна вважати неправдивими, оскільки ним вірно вказаний код товару для визначення його митної вартості та позивач користувався лише наданими замовником документами, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність скасування рішення суб`єкта владних повноважень і закриття справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Враховуючи статтю 28 Правил адвокатської етики, затверджених 09.06.2017 Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року, необхідно дотримуватись принципу "розумного обґрунтування" розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Правничу допомогу позивачеві надавав адвокат Саповський Л.І. на підставі договору про надання правничої допомоги №15/11-19 від 15.11.2019. Згідно квитанції від 18.11.2019 №0.0.1526672867.1 ОСОБА_5 Л. сплатив адвокату 1 500 грн за правничу допомогу. Суд вважає, що сплачені позивачем кошти за правничу допомогу адвоката є адекватною компенсацією наданих адвокатом послуг згідно акта наданих послуг від 18.11.2019 №36, у зв`язку з чим підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 134, 241 - 246, 255, 286 КАС України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 ) до Чернігівської митниці ДФС (м. Чернігів, пр. Перемоги, 6, код ЄДРПОУ 39482156) про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил – задовольнити.

Скасувати постанову Чернігівської митниці ДФС в справі про порушення митних правил від 08.11.2019 № 0902/10200/19 про визнання ОСОБА_2 винним у порушенні, передбаченому статтею 485 Митного кодексу України, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів у сумі 4 272 грн 84 коп., а провадження в справі про адміністративне правопорушення – закрити.

Стягнути з Чернігівської митниці ДФС (м. Чернігів, пр. Перемоги, 6, код ЄДРПОУ 39482156) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 ) 1 500,00 грн (одну тисячу п`ятсот грн 00 коп.) у відшкодування витрат на правову допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів від дня його проголошення, через Деснянський районний суд м. Чернігова.

Суддя