Вирок № 85973063, 28.11.2019, Новокаховський міський суд Херсонської області

Справа № 648/3156/16-к

Провадження № 1-кп/661/18/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2019 року

Новокаховський міський суд Херсонської області у складі колегії:

головуючого: судді-доповідача - Чирського Г.М.,

суддів - Ведяшкіної Ю.В., Матвєєвої Н.В.,

при секретарі: Шевченко Ю.М.,

за участю: прокурора : Шпак С.П., Масури О.І.,

представника потерпілої - Бордун В.О.,

захисника - Охлопкова О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Каховка Херсонської області кримінальне провадження № 12013230080000884 по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Радянське Білозерського району Херсонської області, громадянина України, з середньою освітою, до арешту працював механізатором АФ «Білозерський», одруженого, на час арешту мав на утриманні трьої неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в слу ст. 89 КК України раніше не судимого (засуджувався 14.12.2006 року за вироком Білозерського районного суду Херсонської області за ч. 1 ст. 119 КК України до покарання у виді 4 -х років позбавлення волі. Звільнено 16.07.2007 р. з місць позбавлення волі у відповідності до ст. 1 п. «б» ЗУ «Про амністію»), у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 115 ч.1, ст. 115 ч. 2 п. п. 2, 9, 13 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

1) Обвинувачений ОСОБА_1 , 22.04.2013 року приблизно о 21.00 год., знаходячись у домоволодінн за місцем проживання своєї колишньої співмешканки ОСОБА_2 , 1986 року народження, за адресою: АДРЕСА_2 , переслідуючи прямий умисел, направлений на протиправне позбавлення життя особи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання у вигляді смерті особи, під час конфлікту з ОСОБА_2 , який виник на грунті особистих неприязних стосунків, скоїв умисне вбивство останньої шляхом стискання мотузкою шиї, заподіявши ОСОБА_2 згідно висновку судово-медичної експертизи № 573 від 11.06.2013 року тілесні ушкодження у вигляді одинарної горизонтальної странгуляційної борозди на шиї, крововиливів в м`які тканини шиї в її проекції, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя, внаслідок чого настала смерть потерпілої від механічної асфіксії в результаті здавлення шиї петлею, затягнутою сторонньою рукою, після чого поклав труп ОСОБА_2 до салону свого автомобіля ВАЗ 2102 та вивіз на територію колишнього кар`єру, розташованого неподалік с.Правдино Білозерського району Херсонської області, де приховав труп останньої шляхом закопування в ґрунт.

2) Він же, 22.04.2013 року приблизно о 21:10 год., знаходячись у домоволодінні своєї колишньої співмешканки ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , раніше вчинивши умисне вбивство ОСОБА_2 , діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання у вигляді смерті особи, з метою приховання умисного вбивства ОСОБА_2 , скоїв убивство малолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка стала очевидцем вчинення вбивства ОСОБА_2 , шляхом стискання мотузкою шиї, заподіявши ОСОБА_3 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 559 від 05.06.2013 року тілесні ушкодження у вигляді горизонтальної, замкнутої, рівномірно розміщеної, яка складається з трьох витків, странгуляційної борозди на шиї з шкіряними валиками між витками петлі, крововиливів у м`які тканини шиї в проекції борозди, крововиливів у шлуночки гортані, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя, внаслідок чого настала смерть потерпілої від механічної асфіксії в результаті здавлення шиї петлею, затягнутою сторонньою рукою, після чого поклав труп ОСОБА_4 разом з трупом ОСОБА_2 до салону свого автомобіля марки «ВАЗ 2102» та вивіз до території зрошувального каналу Р-9, розташованого між селами Правдино та Радянське Білозерського району Херсонської області, де приховав труп ОСОБА_4 шляхом закопування в ґрунт.

У судовому засіданні обвинувачений винним себе не визнав та пояснив, що про вбивство ОСОБА_2 та її доньки ОСОБА_3 йому нічого невідомо, всі покази він давав під тиском працівників міліції, які вивозили його в кар`єр, не давали захисника. Так, він перебував у дружніх стосунках з ОСОБА_2 та її донькою ОСОБА_3 , приблизно півроку проживав з ними разом. Вони розійшлися через те, що ОСОБА_2 вживала наркотики та алкоголь, вступала у безпорядні стосунки з іншими чоловіками. Проте, не дивлячись на те, що вони розійшлися він виплачував за неї борги за кредити, крім того вони з ОСОБА_2 працювали разом, в тому числі в її бригаді та ніяких погроз в її бік з його сторони не було. 22.04.2013 року до потерпілої він не приїздив, так як на автобусі приїхав після 21:00 години, а с. Радянське знаходиться ближче на 7 км, а в нього на утриманні перебував хворий батько та четверо малолітніх дітей, тому 22.04.2013 року близько 22:30 години в АДРЕСА_2 він не був. Крім того, він не палить цигарки та на опалках цигарок можуть бути слина інших осіб. Тіла потерпілих він не вивозив, стосовно знайдених в його автомобілі частиць - не встановлено, що вони належать ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Крім того, він неодноразово підвозив ОСОБА_2 з роботи на вказаному автомобілі. Щодо проведення слідчого експерименту зазначив, що учасники слідчого експерименту зацікавлені особи, можливостей подати скаргу на дії працівників міліції в нього не було, так як вони його побили. На належному йому транспортному засобі встановлені шини різних марок, оскільки працівники міліції зняли колеса та поставили інші. На запитання представника потерпілого зазначив, що як міг опинитися труп ОСОБА_2 саме в тому місці, на яке він вказав при слідчому експерименті - він не знає. В ході подальшого допиту зазначив, що до проведення слідчого експерименту вночі, приблизно о 00-00-01-00 год. працівники міліції вивозили його на місце, де була схоронена ОСОБА_2 , де показали йому це місце, яке він в подальшому указав при слідчому експерименті. ОСОБА_2 телефонувала йому по роботі та за побутовими питаннями, він тільки в суді дізнався, що ОСОБА_2 зверталася до міліції на нього із скаргами. 22.04.2013 року він перебував дома та близько 22:30 год розмовляв по телефону з тещою та жінкою.

Вина ОСОБА_1 в інкримінованому кримінальному правопорушенні підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, яким суд надав оцінку з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупності - з точки зору достатності і взаємозв`язку.

Так, потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що є матір`ю ОСОБА_2 та бабусею ОСОБА_3 Знає обвинуваченого з 2009 року, оскільки останній був співмешканцем померлої ОСОБА_2 до грудня 2011 року. 23.04.2013 року потерпіла ОСОБА_5 близько о 07-00 год. прийшла до хати, де проживала донька з онукою, оскільки відводила онуку до школи кожного ранку. В хаті нікого не було, речі лежали на своїх місцях. Після чого потерпіла покликала свого чоловіка та вони пішли до сільради для того, щоб подати заяву про зникнення доньки та онуки, телефони останніх були вимкненні. Вони зателефонували обвинуваченому, але той відповів, що знати не хоче про таку, і що можливо вони поїхали до Москви на заробітки. 25.04.2013 року потерпіла поїхала до міліції в смт. Білозерка Херсонської області та подала заяву про пропажу онуки, після чого приїхали працівники поліції та провели огляд хати. Онука знайшлась 09.05.2013 року, потерпіла ОСОБА_5 не їздила на її впізнання за станом здоров`я, їздив її чоловік. Коли у березні 2013 року обвинувачений приїздив до хати, де проживала ОСОБА_2 , то позабирав всі речі, а також папку з документами на кредит на суму 10000 грн., який отримала ОСОБА_2 та за яким обвинувачений був поручителем. При цьому, ОСОБА_7 погрожував ОСОБА_2 , що вб`є її, і ніхто її не знайде. Обвинувачений кілька разів приїздив до ОСОБА_2 на автомобілі вітчизняного виробництва білого кольору та сварився на неї, що вона винна йому гроші за кредит. Про конфлікти ОСОБА_2 з іншими особами ОСОБА_5 не чула, сторонніх осіб у доньки не бачила. Під час сумісного проживання з ОСОБА_8 донька та онука жили в будинку батька останнього.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що він є нинішнім чоловіком потерпілої ОСОБА_5 , а загибла ОСОБА_2 є його падчеркою. Йому відомо, що обвинувачений проживав разом з померлою ОСОБА_2 приблизно 1,5 року. В кінці березня 2013 року обвинувачений приїздив до подвір`я ОСОБА_2 на автомобілі марки «Жигулі» зі своїми друзями, де збирав особисті речі в автомобіль та в процесі цього погрожував ОСОБА_2 , що він її вивезе та її ніхто не знайде. В цей момент у будинку по АДРЕСА_2 знаходилися він та його дружина ОСОБА_5 , які були свідками зазначених подій. Зранку 23 квітня 2013 року його дружина пішла до будинку доньки ОСОБА_2 , а повернувшись, повідомила йому, що а ні ОСОБА_2 , а ні онуки ОСОБА_3 вдома немає. Вони почали їх шукати, пішли до ОСОБА_1 , проте той сказав, що таких не знає. Потім, коли вони йому зателефонували, він відповів, що ОСОБА_2 могла поїхати на заробітки з дитиною ОСОБА_3 . Після чого вони пішли до сільради, де повідомили, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зникли, а потім написали відповідну заяву в міліцію. 09.05.2013 року близько 14:00 годині до нього приїхали працівники міліції та повідомили, що знайшли ОСОБА_3 закопану. Потім він приймав участь у процедурі впізнання тіл ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , також давав згоду на огляд будинку, де проживали останні по АДРЕСА_2 . Погрози ОСОБА_1 в бік ОСОБА_2 він чув особисто, також йому повідомляла дружина, що ОСОБА_1 погрожував ОСОБА_2 Будинок по АДРЕСА_2 належав ОСОБА_2 після смерті її рідного батька, яка проживала в ньому разом з донькою ОСОБА_3 .

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що вона є сестрою ОСОБА_2 , а ОСОБА_3 є її племінницею. З сестрою у неї були хороші стосунки: вони телефонували одна одній по 1-2 рази на день. Останній раз вона бачила ОСОБА_2 21.04.2013 року, а розмовляла з нею по телефону останнього разу 22.04.2013 року приблизно о 20:00 год. При цьому, ОСОБА_2 плакала та повідомила їй, що ОСОБА_1 погрожував їй - ОСОБА_2 , вбивством. Потім сказала, що телефонує ОСОБА_1 та закінчили розмову. Після цього вона ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не бачила. Вони разом вже не проживали, проте ОСОБА_1 продовжував приїздити до ОСОБА_2 . Чому вони розійшлися та чому він їй погрожував ОСОБА_10 не знає. З ким спілкувалася ОСОБА_2 та хто до неї приїздив вона не знає.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що вона є сестрою ОСОБА_2 та знає, що в кінці березня 2013 року ОСОБА_1 , перебуваючи на полі штовхнув та забрав у останній мобільний телефон, оскільки вона була йому винна 200 грн. 22.04.2013 року в обідній час, коли вони знаходилися на роботі у полі вона через навушник мобільного телефону чула, як ОСОБА_1 погрожував ОСОБА_2 та сказав, що вона не має права проживати з іншим чоловіком. Про погрози ОСОБА_2 їй не говорила, повідомила, що у неї є на мобільному телефоні запис розмови з ОСОБА_1 . Чому розійшлися ОСОБА_2 з ОСОБА_1 вона не знає. За життя ОСОБА_2 спиртними напоями не зловживала, ОСОБА_3 мала з обвинуваченим нормальні стосунки.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що приблизно 6 років потому (допит проведено у кінці 2018 року) працівники міліції запросили його бути понятим, ознайомили з правами, поїхали на місце, де сталося вбивство - в будинок, розташований в с. Правдино. ОСОБА_1 в кімнаті показував як вчинив злочин. Працівники міліції проводили слідчий експеримент: було троє понятих, проводився відеозапис, під час якого ОСОБА_1 за допомогою мотузки на манекені показував як душив. При ньому до ОСОБА_1 фізичний та психологічний тиск працівники міліції не здійснювали. Потім поїхали за село, де знаходився труп. ОСОБА_1 розповідав, що після вбивства поклав труп до автомобіля. Потім поїхали до каналу, де знаходилася лісосмуга. Поїхали за село до смітнику, де викопали тіло жінки. Зауважень до протоколу слідчого експерименту у нього не було. Постійно проводився відеозапис дій, які показував ОСОБА_7 . Він не бачив, що б працівники міліції самостійно вели ОСОБА_1 , який сам все розказував та показував.

ОСОБА_13 засвідчила, що є донькою ОСОБА_1 , з яким проживала у будинку по АДРЕСА_1 до арешту останнього. Деякий час у їх будинку проживала разом з батьком ОСОБА_2 разом зі своєю донькою ОСОБА_14 , які восени (свідок не пам`ятає, якого року) несподівано виїхали з будинку. При неї свар між батьком та ОСОБА_2 не було. Де був батько ввечері 22.04.2013 р. вона не пам`ятає.

ОСОБА_15 пояснила, що є донькою ОСОБА_1 , з яким проживала у будинку по АДРЕСА_1 до арешту останнього. Деякий час у їх будинку проживала разом з батьком ОСОБА_2 разом зі своєю донькою ОСОБА_14 . Конфліктів між батьком і ОСОБА_16 не було. Їй відомо з розмов, що під час проживання з ними ОСОБА_2 у останньої та батька були кредитні зобов`язання перед банком. Де знаходився батько ввечері 22.04.2013 року вона не пам`ятає.

Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами, наданими сторонами, дослідженими безпосередньо судом:

- протоколом огляду місця події від 9 травня 2013 року з фототаблицею, відповідно до якого біля зрошувального каналу на 5 км. від автодороги між селами Радянське та Правдино Білозерського району Херсонської області виявлено труп неповнолітньої особи, під час якого також виявлені: мотузку, обмотану навколо шиї у три витка, яка зафіксована на вузол, сережки на лівому та правому вухах з металевим завитком і пластмасовим декором. Із місця події було вилучено, зокрема, гіпсовий слід протектора автомобільного колеса (т.2 а.п. 2-9);

- відеозаписом огляду місця події від 09.05.2013, який проглянуто під час судового розгляду, з якого встановлені обставини проведеного огляду місця події, які відображені у протоколі слідчої дії.

- протоколом огляду трупа від 9 травня 2013 року з фототаблицею, відповідно до якого в умовах СМЕ за участю експерта СМЕ ОСОБА_25. оглянуто труп, який виявлено 09.05.2013 біля зрошувального каналу на 5 км. від автодороги між селами Радянське та Правдино Білозерського району Херсонської області. Під час огляду трупу виявлено, в тому числі мотузку, обмотану навколо шиї у три витка, яка зафіксована на вузол ( т. 2 а.с. 74-75);

- протоколом пред`явлення трупу для впізнання від 9 травня 2013 року, в ході якого ОСОБА_9 впізнав труп дівчинки, яку булі виявлено 9 травня 2013 року в районі зрошувального каналу між селами Радянське та Правдино Білозерського району Херсонської області та вказав, що це є його онука ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; (т. 2 а.с. 76);

- висновком судово-медичної експертизи Комунального підприємства «Бюро судово-медичних експертиз» Херсонської обласної ради № 559 від 09.05. - 05.06.2013 року, відповідно до якого під час проведення експертизи трупа ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у виді: горизонтальної, замкнутої, рівномірно розміщеної, яка складається із трьох витків странгуляційної борозди на шиї зі шкіряними валиками між витками петлі, крововиливів в м`які тканини шиї в проекції борозди, крововиливів в шлуночки гортані, які утворилися в результаті стискання шиї петлею, затягнутою сторонньою рукою, знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті, виникли за 5-7 хвилин до її настання та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Смерть наступила від механічної асфіксії, яка виникла в результаті стискання шиї петлею, затягнутою сторонньою рукою, що підтверджується наявністю на шиї горизонтально розміщеної замкнутої петлі, яка складається із трьох витків, щільно охоплюючих шию, при знятті якої виявлена відповідна петля, рівномірно виражена странгуляційна борозда с шкірними валиками між витками, крововиливи в м`які тканини шиї по ходу странгуляційної борозди. Враховуючи вираженість трупних явищ, ступеню вираженості гнильних змін, погодних умов, місця виявлення трупа на момент експертизи трупа ОСОБА_3 в морзі ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), смерть потерпілої наступила за 16-20 днів до моменту експертизи трупа в морзі. При експертизі трупа ОСОБА_3 пошкоджень, характерних для самооборони, не виявлено. (т. 2 а. с. 12-15);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 10 травня 2013 року з фототаблицею та відеозаписом, який був проведений з метою перевірки і уточнення відомостей, які стали відомі під час допиту в якості підозрюваного ОСОБА_1 . В ході даної слідчої дії ОСОБА_1 про обставини скоєння ним злочину вказав, що 21 чи 22 квітня 2013 року, точно він не пам`ятає, його колишня співмешканка ОСОБА_2 зателефонувала йому на мобільний телефон та попросила, щоб він приїхав до неї додому для вирішення питання з приводу крадіжки його майна. Під час розмови у них відбулася сварка, в ході якої ОСОБА_2 вдарила його по потилиці палицею від лопати. Після удару у нього «помутніло» в голові, а вона накинула йому на шию мотузку. Але, він встиг ухилитися, забрав у неї дану мотузку, накинув їй на шию, повалив її на підлогу та цією ж мотузкою задушив ОСОБА_2 На крик з кімнати вибігла її донька ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ), яку він також задушив, Після того, як він прийшов до «тями» та побачив, що зробив, він більше нічого не придумав, як вивезти тіла та заховати. На автомобілі ВАЗ 2102 білого кольору, який належить йому, він вивіз тіла: дитину він залишив не доїжджаючи водойми зі сторони с. Радянське та закопав, після чого направився далі та не доїжджаючи до с. Радянське біля кар`єру залишив тіло ОСОБА_2 , яке присипав землею та поїхав додому. Крім того, ОСОБА_1 , відповідаючи на запитання слідчого та судово-медичного експерта повідомив, що точно не пам`ятає, як затягував мотузку на шиї ОСОБА_2 , але нібито кінці мотузки він перехрестив та затягнув в протилежні сторони. Також він не пам`ятає, як він накинув мотузку, яку взяв біля дверей будинку, на шию малолітньої ОСОБА_3 . При цьому, продемонстрував примірний механізм накидання мотузки та механізм стискання, а саме: кінці мотузки були у нього в руках, накинув спереду назад, схрестив руки попереду та потягнув в різні кінці. (т. 2 а с. 47-60);

- відеозаписом слідчого експерименту, яка здійснена відповідно до протоколу слідчого експерименту. Згідно даного відеозапису, який проглянуто під час судового розгляду, слідчий експеримент було розпочато в приміщенні Правдинської сільської ради Білозерського району Херсонської області в присутності захисника Жукової Л.Ф. та понятих: ОСОБА_12 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 . Згодом учасники слідчого експерименту перемістилися до будинку потерпілої ОСОБА_2 , розташованого по АДРЕСА_2 . До того, як учасники зайшли у будинок, ОСОБА_9 , якому потерпіла ОСОБА_2 доводилася падчеркою, надав усну згоду слідчому на проникнення учасників слідчої дії до житла та володіння ОСОБА_2 . Знаходячись у будинку ОСОБА_1 розповів та показав, як задушив потерпілих, погрузив їх в автомобіль. Після чого ОСОБА_1 , погодився вказати маршрут свого руху на автомобілі з трупами потерпілих. Учасники слідчого експерименту по вказівці ОСОБА_1 прибули на місцевість біля каналу, неподалік від с. Радянське, де він вказав місце, куди закопав тіло ОСОБА_3 .. Після цього, за вказівкою ОСОБА_1 , учасники слідчого експерименту перемістилися на місцевість неподалік від с. Радянське, біля кар`єру, де він показав місце, де закопана ОСОБА_2 . Зі слів ОСОБА_1 , тиск на нього не здійснювався.

- протоколом огляду місця події з фототаблицею від 10 травня 2013 року, відповідно до якого, місцем виявлення трупа є місцевість, на яку вказав ОСОБА_1 в ході слідчого експерименту 10 травня 2013 року, а саме, - територія, розташована в кар`єрі за с. Радянське, в напрямку с. Правдино Білозерського району Херсонської області. Після розкриття ґрунту в тому місці, де вказав ОСОБА_1 , було виявлено труп людини, при цьому ОСОБА_1 повідомив, що це є труп ОСОБА_2 (т. 2 а.с.42-46 );

- протоколом огляду трупа від 11 травня 2013 року, відповідно до якого, в приміщенні моргу Комунального підприємства «Бюро судово-медичних експертиз» Херсонської обласної ради за участю експерта СМЕ ОСОБА_23. оглянуто труп людини, виявленої 10.05.2013 на території кар`єру серед сміття, біля с. Радянське Білозерського району Херсонської області. Під час огляду трупа виявлено в області шиї фрагмент білої мотузки у два витка, зафіксованої на «ковзаючий зашморг». ( т. 2 а. с. 66 );

- протоколом пред`явлення трупу для впізнання від 15 травня 2013 року, в ході якого ОСОБА_9 пред`явлено труп жінки, виявлену в районі кар`єру серед сміття біля с. Радянське Білозерського району Херсонської області, які він впізнав та вказав, що це є донька його дружини ОСОБА_5 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ( т. 2 а.с. 67);

-висновком судової молекулярно-генетичної експертизи НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області № 251 від 22 серпня 2013 року, відповідно до якого, ОСОБА_5 (потерпіла по кримінальному провадженні) має спільні генетичні ознаки (алелі) з особою жіночої генетичної статі, труп якої виявлено 10 травня 2013 року на території кар`єру, неподалік від с. Радянське Білозерського району Херсонської області і може бути її біологічною матір`ю. Ймовірність даної події складає 99,97 % (т. 2 а. с. 210-213 );

-висновком судової молекулярно-генетичної експертизи НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області № 254 від 22 липня 2013 року, відповідно до якого, особа жіночої генетичної статі, труп якої виявлено 10 травня 2013 року на території кар`єру неподалік від с. Радянське Білозерського району Херсонської області має спільні генетичні ознаки з особою жіночої генетичної статі, труп якої був виявлений 9 травня 2013 року в районі зрошувального каналу, розташованого між селами Правдино та Радянське Білозерського району Херсонської області і може бути її біологічною матір`ю. Ймовірність складає 99,99999135%. (т. 2 а. с. 79-83);

- висновком судово-медичної експертизи Комунального підприємства «Бюро судово-медичних експертиз» Херсонської обласної ради № 573 від 11.05. - 11.06.2013 року, відповідно до якого смерть ОСОБА_2 наступила від механічної асфіксії в результаті стискання шиї петлею (не виключено виявленою на шиї трупа), затягнутої сторонньою рукою, що підтверджується наявністю одиночної горизонтальної странгуляційної борозди на шиї, крововиливів в м`які тканини шиї в її проекції. Враховуючи вираженість трупних явищ, на момент огляду трупа на місці виявлення та при проведенні експертизи трупа в морзі, теплу пору року, смерть потерпілої наступила за 15-30 діб до проведення експертизи трупа в морзі, не виключно ІНФОРМАЦІЯ_10. Виявлення на шиї трупа петлі «ковзаючого» типу протирічить даним, вказаним в протоколі проведення слідчого експерименту від 10 травня 2013 року з участю підозрюваного ОСОБА_20 («кінці мотузки я перехрестив та затягнув в протилежні боки») ( т. 2 а.с. 63-65);

- Експерт ХОБСМЕ ОСОБА_23., допитаний під час судового розгляду, пояснив, що проводив експертне дослідження трупу ОСОБА_2 , а також приймав участь при проведенні слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_1 . Свої висновки, викладені у висновку СМЕ № 573 підтримує та зазначає, що виявлення на шиї трупа петлі «ковзаючого» типу протирічить даним, вказаним в протоколі проведення слідчого експерименту від 10 травня 2013 року за участю підозрюваного ОСОБА_20 , в частині виду петлі, який останній показував при проведенні слідчого експерименту («кінці мотузки я перехрестив та затягнув в протилежні боки»). Тобто, під час судово-медичного дослідження трупу ОСОБА_2 , виходячи з останків петлі та странгуляційної борозди, які виявлені на шиї жінки ним встановлено, що петля, якою проводилося стискання шиї була у формі зашморгу (форма «ласо»). Між тим, виходячи з загальногрупового механізму спричинення тілесних ушкоджень потерпілій, смерть потерпілої ОСОБА_2 настала способом, який був показаний підозрюваним при слідчому експерименті (стискання шиї петлею сторонньою рукою). Він додав, що при проведенні слідчого експерименту будь-яких протестів з боку підозрюваного на тиск стосовно нього або, щоб хтось йому підказував - він не чув та не бачив.

- висновком судово-медичної експертизи Комунального підприємства «Бюро судово-медичних експертиз» Херсонської обласної ради № 58/559 від 25.09.2013 року, відповідно до якого, при експертизі трупа ОСОБА_3 , 2005 року народження виявлені ушкодження: горизонтальна, замкнута, рівномірно розміщена, яка складається із трьох витків странгуляційна борозда на шиї із шкіряними валиками між витками петлі, крововиливи в м`які тканини шиї в проекції борозди, крововиливи в шлуночки гортані, які утворилися в результаті стискання шиї петлею, затягнутою сторонньою рукою, знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті, виникли за 5-7 хвилин до її настання та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Утворення вказаних тілесних ушкоджень способом і при обставинах, вказаних в протоколі допиту ОСОБА_1 від 10 травня 2013 року і в протоколі проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_1 від 10.05.2013 року, не виключається. (т. 2 а.с. 17-19);

- експерт ХОБСМЕ ОСОБА_25. суду пояснила, що проводила експертне дослідження трупу ОСОБА_3 , а також приймала участь при проведенні слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_1 . Висновки, викладені у висновках експертиз №№ 559, 58/559 вона підтримала під час судового розгляду. Вона заначила, що механізм заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_3 у вигляді стискання шиї петлею, від чого настала її смерть відповідає способу, який заначив ОСОБА_1 під час слідчого експерименту. Крім того зазначила, що 09.05.2013 року о 22-25 год. вона проводила освідування ОСОБА_1 , який скаржився, що його побили міліціонери, які наносили два удари в голову та два удари в живіт. Але, тілесних ушкоджень у ОСОБА_1 при проведенні освідування не виявлено. Якщо були би нанесені удари, то було достатньо часу з того моменту, про який зазначав ОСОБА_1 , щоб проявилися сліди заподіяння тілесних ушкоджень на його тілі у вигляді саден та синців.

-роздруківкою телефонних з`єднань, отриманих на підставі ухвали слідчого судді Суворовського районного суду м. Херсона від 30 травня 2013 року про надання дозволу на тимчасовий доступ до документів по абонентському номеру НОМЕР_1 , який перебував у володінні ОСОБА_2 , згідно якої, з 20 квітня 2013 року по 22 квітня 2013 року на номер потерпілої надходили виклики з абонентського номеру НОМЕР_2 , який перебував у володінні ОСОБА_1 22 квітня 2013 року надійшло 4 вхідних виклики, останній о 18 год. 32 хв. (т. 2 а.с. 127-128) ;

-роздруківкою телефонних з`єднань, отриманих на підставі ухвали слідчого судді Суворовського районного суду м. Херсона від 30 травня 2013 року про надання дозволу на тимчасовий доступ до документів по абонентському номеру НОМЕР_3 , який перебував у володінні ОСОБА_1 , згідно якої, о 18 год. 32 хв. 22 квітня 2013 року з вище зазначеного номеру надходив виклик на абонентський номер НОМЕР_1 , який перебував у володінні ОСОБА_2 (т. 2 а.с. 130).;

-роздруківкою телефонних з`єднань, отриманих на підставі ухвали слідчого судді Суворовського районного суду м. Херсона від 30 травня 2013 року про надання дозволу на тимчасовий доступ до документів по абонентському номеру НОМЕР_2 , який перебував у володінні ОСОБА_1 , згідно якої, в період з 20 квітня 2013 року по 22 квітня 2013 року з вище зазначеного номеру надходив виклик на абонентський номер НОМЕР_1 , який перебував у володінні ОСОБА_2 (т. 2 а.с. 132-133).

- висновком експерта КЗ «Херсонська обласна психіатрична лікарня» Херсонської обласної ради № 320 від 13.06.2013 року, за результатами амбулаторної судово-психіатричної експертизи, відповідно до якого ОСОБА_1 на хронічне психіатричне захворювання не страждає, в період часу, що цікавить слідство, в нього не було будь-якого тимчасового розладу душевної діяльності, в той час він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування примусових засобів медичного характеру ОСОБА_1 не потребує; (т.2 а.с. 135-138).

- висновком амбулаторної судово-психологічної експертизи № 74-13 від 16.07.2013 р. психолога- судового експерта ОСОБА_21 , відповідно до якого у ОСОБА_1 індивідуально-психологічних властивостей особистості, які носять виражений характер, які могли здійснити суттєвий вплив на інкриміноване йому діяння не виявлено. ОСОБА_1 під час інкримінованого йому діяння у стані фізіологічного афекту не перебував. (т. 2 а.п. 140-142).

Вирішуючи питання про допустимість ряду доказів, які були надані стороною обвинувачення, суд приходить до висновку, що відомості, які містяться у протоколі огляду автомобіля ВАЗ 2102, державний номерний знак НОМЕР_4 від 11 травня 2013 року (т. 2 а.с.106-109) не є допустимим доказом, оскільки дана слідча дія проведена всупереч вимог ст. ст. 233 ч. 2, 237 ч. 2 КПК України - без добровільної згоди власника )володільця) та дозволу слідчого судді. В зв`язку із тим, що згідно висновку судової експертизи волокнистих матеріалів і виробів з них НДЕКЦ при УМВС України в Херсонській області № 1270-Х від 27 вересня 2013 року (т. 2 а.с. 111-121) та згідно висновку судово-трасологічної експертизи НДЕКЦ при УМВС України в Херсонській області № 2147 від 1 серпня 2013 року (т. 2 а.с. 197-207), експертизами досліджувалися речові докази, які були вилучені в ході огляду автомобіля ВАЗ 2102, державний номерний знак НОМЕР_4 від 11 травня 2013 року, то дані висновки також визнаються судом недопустимими.

Одночасно, суд не приймає до уваги:

-висновок експерта Комунального підприємства «Бюро судово-медичних експертиз» Херсонської обласної ради № 103 від 31 травня 2013 року по речовим доказам, відповідно до якого, в зразках 11-12 на колготах, зразках 13-17 на светрі, зразках 28-29,32,36 на півпальто, вилучених в ході огляду трупа малолітньої ОСОБА_3 виявлена кров людини (т. 2 а.с. 34-36);

-висновок експерта Комунального підприємства «Бюро судово-медичних експертиз» Херсонської обласної ради № 183 від 17-20 вересня 2013 року по речовим доказам, відповідно до якого, кров на колготах та светрі, вилучених в ході огляду трупу малолітньої ОСОБА_3 , може походити від неї (т. 2 а.с. 39-41 );

-висновок експерта Комунального підприємства «Бюро судово-медичних експертиз» Херсонської обласної ради № 86/ц від 3 липня 2013 року по речовим доказам, відповідно до якого, на трьох недопалках, вилучених під час проведення огляду місця події знайдена слина і вона може походити, як від підозрюваного ОСОБА_20 так і потерпілої ОСОБА_2 (т. 2 а.с. 95-97) ;

-висновок експерта Комунального підприємства «Бюро судово-медичних експертиз» Херсонської обласної ради № 116 від 11 червня 2013 року по речовим доказам, відповідного до якого, на двох фрагментах паперових шпалер, вилучених під час огляду місця події, знайдена кров людини і вона може походити від потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (т. 2 а. с. 100-102);

-висновок експерта Комунального підприємства «Бюро судово-медичних експертиз» Херсонської обласної ради № 153 від 9 травня 2013 року по речовим доказам, відповідного до якого в крові трупа ОСОБА_3 виявлено лише антиген - Н. Таким чином кров трупа ОСОБА_3 може відноситися до групи О (т. 2 а. с. 18-19);

-висновок експерта Комунального підприємства «Бюро судово-медичних експертиз» Херсонської обласної ради № 20 від 9 травня 2013 року по речовим доказам, відповідного до якого, в мазках і на тампонах з вмістом піхви, ротової порожнини і кінцевого відділу прямої кишки трупа малолітньої ОСОБА_3 сперматозоїди не виявлено (т. 2 а. с. 20-21);

-висновок експерта Комунального підприємства «Бюро судово-медичних експертиз» Херсонської обласної ради № 54-МК від 9 травня 2013 року по речовим доказам, відповідного до якого, при експертизі щитовидного хряща та підязичної кості пошкоджень (переломів) не виявлено (т. 2 а. с. 20-21);

-висновок експерта Комунального підприємства «Бюро судово-медичних експертиз» Херсонської обласної ради № 185 від 16-19 вересня 2013 року по речовим доказам, відповідного до якого на шортах і спортивних штанах, вилучених за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_1 кров не знайдена (т. 2 а. с. 170-172);

-висновок молекулярно-генетичної експертизи НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області № 252 від 22 серпня 2013 року , відповідно до якого, в відрізках з мотузки, об`єкти 1,2 та у вирізках фрагменту тканини, об`єкти 3, 4 на фоні сторонніх домішок та мікробної флори виявлені поодинокі (1-2 в препараті) клітини з ядрами на різних фазах ядерної деструкції. Генетичні ознаки клітин у вирізках з мотузки (об`єкти 1,2) та фрагменту тканини (об`єкти 3, 4) не встановлені. (т. 2 а.с. 210-213).

-висновок молекулярно-генетичної експертизи НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській № 253 від 7 серпня 2013 року , відповідно до якого, відпости на питання про приналежність ДНК-профілю клітин на кінцях мотузки ОСОБА_1 неможливо (т. 2 а.с. 27-31).

-висновок судово-дактилоскопічної експертизи НДЕКЦ при УМВС України в Херсонській області № 1741 від 5 червня 2013 року, відповідно до якого, сліди пальців рук, вилучені в ході огляду місця події від 9 травня 2013 року за адресою АДРЕСА_2 , залишені не руками ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 156-163);

-висновок судово-дактилоскопічної експертизи НДЕКЦ при УМВС України в Херсонській області № 2947 від 24 вересня 2013 року, відповідно до якого, сліди пальців рук, вилучені в ході огляду місця події від 24 квітня 2013 року за адресою АДРЕСА_2 , залишені не руками ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 165-168);

-висновок судово-дактилоскопічної експертизи НДЕКЦ при УМВС України в Херсонській області №1740 від 5 червня 2013 року, відповідно до якого, сліди пальців рук, вилучені в ході огляду автомобіля ВАЗ 2102 11 травня 2013 року залишені не руками ОСОБА_1 (т. 2 а. с. 174-178);

-висновок додаткової судово-дактилоскопічної експертизи НДЕКЦ при УМВС України в Херсонській області № 2959 від 25 вересня 2013 року, відповідно до якого, будь-яких співпадань між пальцями рук, вилучених при проведені огляду місця події 23 квітня 2013 року та вилучених в ході огляду автомобіля 11 травня 2013 року, не виявлено. (т. 2 а.с. 190-195 );

-протокол огляду місяця події від 10 травня 2013 року, в ході якого були вилучені тапочки, грунт та мотузка в кар`єрі біля с. Радянське Білозерського району Херсонської області (т. 2 а. с. 42-46 );

-протокол огляду місця події з фототаблицею від 9 травня 2013 року, в ході якого було оглянуто домоволодіння, розташоване по АДРЕСА_2 , в ході якого було вилучено: три недопалка, простирадло з ліжка, два вирізи з матрацу дивану в кімнаті № 3 з плямами біологічного походження, зразки грунту з лопати в приміщенні № 2, жіночі дитячі труси з відра для сміття в кухні, 3 пляшки від горілки з підсобного приміщення, кухонний ніж з дерев`яною ручкою коричневого кольору з приміщення кухні, кухонний ніж з пластиковою ручкою чорного кольору, виявлений біля дивану в кімнаті № 3, сліди рук, виріз фрагменту шпалер з плямами темно-бурого кольору схожими на кров, вилучений в коридорі будинку (т. 2 а.с. 85-92);

-протокол огляду з фототаблицею від 27 вересня 2013 року, в ході якого було оглянуто дитячі труси, скоби ґрунту з лопати та два ножі, вилучені в ході огляду місця події від 9 травня 2013 року в домоволодінні по АДРЕСА_2 (т. 2 а.с. 103-105);

-протокол огляду місця події від 25 квітня 2013 року, в ході якого було оглянуто домоволодіння, розташоване по АДРЕСА_2 (т. 2 а. с. 214-216);

-протокол огляду від 27 вересня 2013 року, відповідно до якого було оглянуто поліетиленову плівку, ніж з рукояткою білого кольору, ручки-підлокотники, упаковку від шоколадки та стрази вилучені з автомобіля ВАЗ 2102 державний реєстраційний номер НОМЕР_4 (т. 2 а.с. 122-123);

-протокол огляду автомобіля від 8 липня 2013 року, в ході якого було оглянуто автомобіль ВАЗ 2102, державний номерний знак НОМЕР_4 (т.2 с.а. 124), так як зазначені слідчі дії, під час яких вилучалися та фіксувалися докази, проведені всупереч вимог ст. ст. 233 ч. 2, 237 ч. 2 КПК України, після чого призначалися зазначені експертизи, на висновки яких посилається сторона обвинувачення як на докази. До того ж, відповідно до Акту знищення речових доказів від 30.12.2014 року (т. 3 а. п. 156-157), речові докази, вилучені під час досудового розслідування, знищені під час виконання вироку суду від 26.03.2014 року, який потім було скасовано, внаслідок чого суд позбавлений можливості безпосередньо дослідити їх під час судового розгляду. Тому, на вказані висновки, протоколи, а також речові докази суд в своєму рішенні не посилається, оскільки вони є недопустимими доказами.

Доводи обвинуваченого та його захисника, що ОСОБА_1 не вчинював інкриміновані кримінальні правопорушення, що у нього відсутні були конфлікти з потерпілою ОСОБА_2 , ввечері 22.04.2013 року перебував вдома, а визнавальні покази під час проведення слідчого експерименту він надавав під фізичним та психологічним примусом з боку працівників міліції суд не приймає до уваги в якості достовірних доказів, які спростовуються сукупністю указаних вище доказів, які досліджені під час судового розгляду безпосередньо судом. Зокрема, з показів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та потерпілої ОСОБА_5 , встановлено, що незадовго до моменту вбивства ОСОБА_1 неодноразово погрожував ОСОБА_2 . При цьому, свідок ОСОБА_11 була очевидцем конфлікту, який відбувався в кінці березня 2013 року, особисто бачила, як ОСОБА_1 повалив ОСОБА_2 на землю та забрав у неї телефон. Крім того, даний свідок вказала, що чула, перебуваючи поруч з потерпілою, як ОСОБА_1 22 квітня 2013 року в денний період часу погрожував ОСОБА_2 вбивством по телефону. Суд не піддає сумніву даний факт, так як про даний телефонний дзвінок свідчить роздруківка телефонних з`єднань, яке відбулося між абонентським номером НОМЕР_1 , який перебував у володінні ОСОБА_2 , та абонентським номером НОМЕР_2 , який перебував у володінні ОСОБА_1 , а саме з`єднання мало місце о 12 год. 09 хв. 14 сек. 22 квітня 2014 року та тривало 07 хв. 51 сек. Крім того, мати потерпілої ОСОБА_5 та її теперішній чоловік ОСОБА_5 засвідчили під час судового розгляду, що в кінці березня 2013 року ОСОБА_1 , забираючи особисті речі з подвір`я потерпілої ОСОБА_2 погрожував останній, що її ніхто не знайде. Зазначені докази суд приймає в якості допустимих та достовірних оскільки зазначені особи давали логічні та послідовні покази, будучи попередженими про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві свідчення, а на спростування цих доказів стороною обвинувачення не надано належних доказів. При цьому, надана довідка захисником обвинуваченого щодо отримання винагороди ОСОБА_11. в Агрофірмі «Білозерський» не впливає на зазначені висновки суду (т. 10 а.п. 27-28).

Суд критично відноситься до заяви обвинуваченого в судовому засіданні в тій частині, що показання на досудовому слідстві, зокрема відображені в ході слідчого експерименту (т. 2 а.п. 47-60) він дав під фізичним та психологічним тиском з боку працівників міліції, за їх підказкою з тих підстав, що з відеозапису проведення слідчого експерименту вбачається, що зазначена слідча дія проведена у відповідності до ст. 240 КПК України за участю захисника та понятих. ОСОБА_1 роз`яснювалися його права та обов`язки слідчим, після чого він добровільно виказав бажання розповісти про обставини вчинення вбивства ОСОБА_2 та її доньки ОСОБА_3 . З протоколу та відеозапису слідчого експерименту вбачається, що показання про обставини вбивства потерпілих ОСОБА_1 давав самостійно, добровільно, будь-яких підказок з боку працівників міліції, сторонніх осіб щодо обставин вбивства, з відеозапису не вбачається, що також підтвердили допитані під час судового розгляду свідок ОСОБА_22 (понятий) та експерти ХОБСМЕ ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , які залучалися до вказаної слідчої дії.

Слід зазначити, що в який спосіб була позбавлена життя ОСОБА_2 та де був прихований її труп до початку слідчого експерименту нікому не було відомо, оскільки злочини були вчиненні в умовах неочевидності. Тільки в ході слідчого експерименту, перед виїздом на місцевість між селами Правдино та Радянське Білозерського району Херсонської області, на яку вказав ОСОБА_1 , останній повідомив учасникам процесу, в який саме спосіб позбавив життя потерпілу ОСОБА_2 , а саме вказав, що задушив її та закопав окремо від трупу малолітньої ОСОБА_3 . При цьому вказував, що місце, де він закопав ОСОБА_2 накрив ганчірками. Як вбачається із відеозапису слідчого експерименту, дійсно, на місці, на яке вказав ОСОБА_1 , де знаходився труп ОСОБА_2 були виявлені ганчірки, а тому це свідчить про те, що до проведення слідчого експерименту органам міліції не було відоме місце знаходження трупа ОСОБА_2 . З відеозапису слідчого експерименту також видно, що ОСОБА_1 добре орієнтується на місцевості, зазначає місце, якою дорогою під`їздив до місця схоронення трупу. Під час судового розгляду на запитання головуючого щодо його обізнаності, де був схоронений труп ОСОБА_2 , не зміг відповісти, у подальшому змінивши свої покази, пославшись на обізнаність працівників міліції, які до початку слідчого експерименту показали йому зазначене місце, що не може бути взяти судом до уваги в якості належних та допустимих доказів, і свідчить про спробу обвинуваченого уникнути відповідальності за вчинене. Крім того, не заслуговують на уваги доводи ОСОБА_1 про те, що не був установлений час смерті потерпілих. Відповідно до висновків експертів ХОБСМЕ №№ 573 та 579 смерть ОСОБА_2 настала за 15-30 днів до проведення експертизи трупа, а ОСОБА_3 настала за 16-20 днів до ІНФОРМАЦІЯ_9 (часу проведення експертизи трупу), що підтвердили під час судового розгляду експерти ОСОБА_23 та ОСОБА_25 , що спростовує тим самим позицію обвинуваченого.

Згідно постанови старшого слідчого СВ УСБУ в Херсонській області Коротюка В.О., 30.11.2018 закрито кримінальне провадження № 42017230000000395 від 28.12.2017 на підставі п. 2 ч.1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, досудове розслідування по якому проводилося за заявою ОСОБА_1 про завідомо незаконне затримання, примушування давати показання та порушення права на захист під час розслідування співробітниками УМВС України в Херсонській області кримінального провадження № 1201320080000884 (т.11 а.п. 139-140).

Раніше, постановою від 07.03.2014 старшим слідчим прокуратури Херсонської області раніше закривалося кримінальне провадження №420142300000000041 від 07.02.2014 за заявою ОСОБА_1 про застосування до нього недозволених методів слідства у зв`язку з відсутністю в діянні співробітників УМВС України в Херсонській області ОСОБА_26 , ОСОБА_27 та ОСОБА_28 складу кримінального правопорушення за ознаками ч.2 ст. 365 КК України. (т.1 а.п. 129-132).

При цьому, посилання захисника та обвинуваченого на скрин-шоти з Інтернет-видавництв «Херсонщина за День » та «Площадь Свободи », в яких 10.05.2013 відповідно о 12-32 год. та 10-57 год. на той час начальник УМВС України в Херсонській області Валерій Литвин дає брифінг, під час якого висвітлює події, які передували проведенню слідчого експерименту, в процесі якого був знайдений труп ОСОБА_2 не свідчить про сторонню достовірну обізнаність працівника міліції з обставинами скоєння вбивства потерпілих та місцезнаходження трупу ОСОБА_2 , а свідчить про отримання зазначеної інформації від підозрюваної особи, що не вказує на причетність працівників УМВС України в Херсонській області до вчинення вбивства ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , тому не беруться судом в якості належних та допустимих доказів (т. 4 а.п. 121-123).

Посилання захисника та обвинуваченого на те, що останній не може бути причетний до скоєння вбивств потерпілих, так як в ході слідчого експерименту ОСОБА_1 вказав спосіб задушення потерпілих, який суперечить висновкам судово-медичних експертиз трупів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , суд звертає увагу на те, що в ході слідчого експерименту, що видно на відеозапису, обвинувачений ОСОБА_1 не міг чітко вказати, як саме накинув мотузку та яким чином душив потерпілих, в своїх поясненнях говорив «точно не пам`ятаю, як затягував мотузку на шиї ОСОБА_2 , але нібито кінці мотузки він перехрестив та затягнув в протилежні сторони. Також, не пам`ятав він достовірно, як він накинув мотузку, яку взяв біля дверей будинку, на шию малолітньої ОСОБА_3 : «Напевно, накинув мотузку спереду назад, схрестив руки попереду, кінці мотузки тримав в руках та потягнув її в різні кінці», «якось так душив». Фразу «якось так душив» в ході слідчого експерименту він повторив неодноразово, а тому суд, вважає, що пояснення обвинуваченого та висновки експертиз, щодо механізму задушення не можуть співпадати в повному обсязі та не спростовують обставин, встановлених слідчим експериментом, в частині способу вбивства обвинуваченим потерпілих, а саме,- задушення за допомогою мотузок, що відповідає висновкам експертних досліджень №№ 559 та 573. Крім того, він і не міг з повною достовірністю пам`ятати механізм удавлення, так як, за його ж словами, «після нанесення мені ОСОБА_2 удару палицею від лопати в потилицю у мене «помутніло» в голові», що, враховуючи стан здоров`я обвинуваченого після отримання удару, свідчить про необ`єктивне сприйняття ним деяких моментів при вчиненні вбивств.

В ході судового засіданні обвинувачений посилався на його незаконне затримання, а саме, що він був затриманий 9 травня 2013 року, а не 10 травня 2013 року, як вказано в протоколі затримання та на інші порушення процесуального закону, однак, суд вважає, що вказані ним процесуальні порушення не є підставою для ухвалення виправдувального вироку відносно обвинуваченого, оскільки у вироці суд не посилається на протокол затримання, протокол допиту підозрюваного як на докази, на яких ґрунтується вирок.

Посилання обвинуваченого на недопустимість доказу - протоколу слідчого експерименту від 10.05.2013 року, викладені, зокрема, в його клопотаннях (т. 12 а.п. 2-39) та клопотанні його захисника суд не бере до уваги, виходячи з наступного. Так, з протоколу слідчого експерименту та відеозапису до нього вбачається, що вказана слідча дія проведена за участю захисника Жукової Л.Ф., яка була допущена до участі у справі в якості захисника підозрюваного ОСОБА_1 за постановою слідчого від 10.05.2013, пред`явивши Доручення для здійснення захисту, видане Херсонським обласним центром з надання безоплатної правової допомоги, а також Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 517. (т. 3 а.п. 130-132). З відеозапису слідчого експерименту вбачається, що адвокат Жукова Л.Ф. з самого початку приймала участь в даній слідчій дії, по закінченню якої її підпис стоїть у протоколі. Відомостей про те, що ОСОБА_1 звертається до слідчого або адвоката для необхідності конфіденційної розмови з захисником відеозапис не містить. При цьому, наявність перешкод в реалізації підозрюваним таких його прав відеозапис не містить. Тому, посилання обвинуваченого на порушення його прав на захист у зв`язку з ухиленням адвоката Жукової Л.Ф. від виконання своїх професійних обов`язків суд не бере до уваги, оскільки вони спростовуються протоколом слідчого експерименту від 10.05.2013 та відеозаписом до нього. Крім того, згідно рішення КДК Адвокатури Херсонської області від 29.01.2015 та Довідки перевірки фактів, викладених у скарзі ОСОБА_1 члена КДКА Херсонської області ОСОБА_29 , підстав для порушення дисциплінарного провадження відносно адвоката Жукової Л.Ф. за матеріалами скарги ОСОБА_1 від 03.12.2014 не вбачається, в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Жукової Л.Ф. відмовлено за необґрунтованістю (т. 4 а.п. 108-112). Крім того, за інформаціє. Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Херсонській області від 10.10.2017 № 01-25/542, наданої за запитом захисника Охлопкова О.І. (т. 10 а.п. 31), за даними Журналу реєстрації доручень 10.05.2013, адвокату Жуковій Л.Ф. видано доручення за №0890 для здійснення захисту ОСОБА_1 . Зазначене свідчить про законність здійснення повноважень захисником Жуковою Л.Ф. при проведенні слідчого експерименту. З цих підстав, доводи обвинуваченого та його захисника Охлопкова О.І. про порушення права на захист ОСОБА_1 при проведенні слідчого експерименту від 10.05.2013 з останнім судом до уваги не беруться, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи.

При цьому, суд бере до уваги, що заяв від ОСОБА_1 до початку слідчого експерименту щодо надання йому іншого захисника, в тому числі, адвоката Іоніді К.В. не надходило.

Щодо клопотання про визнання недопустимим протоколу слідчого експерименту від 10.05.2013 року, заявленого обвинуваченим та його захисником, з-підстав відсутності підпису підозрюваного ОСОБА_1 у вказаному протоколі, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 86 КПК доказ визнається допустимим, якщо його отримано в порядку, встановленому КПК. Порядок, на який посилається ця норма, визначається правилами допустимості доказів, передбаченими главою 4 § 1 КПК.

Суд погоджується, що слідчий при складанні протоколу від 10.05.2013 року у цьому випадку не повною мірою дотримався вимог частин ч. 4-6 ст. 104 КПК України в частині підписання протоколу підозрюваним, можливістю надання ним зауважень та доповнень до нього Однак, заявивши таке клопотання, сторона захисту не вказала, які правила допустимості доказів дають підстави для визнання цього доказу недопустимим. При цьому, суд не бачить підстав вважати зазначений доказ недопустимим з підстав тільки но відсутності підпису у протоколі підозрюваного, оскільки під час судового розгляду судом досліджений зазначений доказ, пред`явлений стороною обвинувачення, зафіксований крім того у додатку до нього у формі відеозапису, який є достовірним, оскільки хід зазначеної слідчої дії, зафіксований на відеозапису, відповідає змісту, зазначеному в протоколі, що також підтвердили допитаний під час судового розгляду свідок ОСОБА_12 та експерти ХОБСМЕ ОСОБА_23 і ОСОБА_25 щодо пояснень ОСОБА_1 . З цих підстав, суд не бачить підстав ставити під сумнів питання щодо достовірності проведених дій при слідчому експерименті, тим більше, що сторона захисту належним чином не обґрунтувала, яким чином зазначені нею порушення позначились чи могли позначитися на достовірності зазначеної слідчої дії, відповідність якої у протоколі зафіксували всі інші її учасники, крім підозрюваного.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 05.11.2019 справа № 211/7136/14-к (провадження № 51-5367км18).

З цих підстав, протокол слідчого експерименту від 10.05.2013 року судом приймається в якості достовірного доказу, а доводи підозрюваного та захисника судом до уваги не беруться.

Доводи захисника та обвинуваченого про визнання недопустимим доказу- протоколу слідчого експерименту від 10.05.2013 за участю підозрюваного ОСОБА_1 (т.2 а.п. 47-60), проникнення до житла по якому за адресою: АДРЕСА_2 здійснювалося слідчим без дозволу суду та без згоди власників, суд не бере до уваги, оскільки вони спростовуються дослідженими доказами, зокрема, відеозаписом вказаної слідчої дії, з якого вбачається, що перед початком проведення слідчого експерименту слідчим отримано дозвіл на входження до домоволодіння у громадянина ОСОБА_9 , який являється чоловіком матері загиблої ОСОБА_2 . Як вбачається з документів, наданих стороною обвинувачення, відкритих сторонам (т. 11 а.п. 108-110, 136-138), власником домоволодіння по АДРЕСА_2 Правдино був батько ОСОБА_2 - ОСОБА_30 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 . Станом на час судового розгляду, тобто 09.01.2019 року право власності на будинок не зареєстровано. Таким чином, зважаючи на відсутність відомостей про відмову у прийнятті спадщини, ОСОБА_2 є спадкоємицею за законом першої черги після смерті батька у відповідності до ч.1 ст. 1261 ЦК України, тому користувалася будинком на законних підстав. Виходячи з того, що з показів потерпілої ОСОБА_5 а також її чоловіка ОСОБА_9 встановлено, що вони відвідували ОСОБА_2 , яка проживала у вказаному будинку, ОСОБА_9 також користувався цим будинком. З цих підстав, надання ним добровільної згоди на входження до будинку, за умови відсутності зареєстрованого права власності за іншими особами вказаного будинку на час проведення слідчого експерименту, не протирічить вимогам ч.5 ст. 240 КПК України, відповідно до яких можливість проникнення до житла здійснюється не тільки за ухвалою слідчого судді, а і за згодою особи, яка ним володіє Тому, доводи сторони захисту з цього приводу суд не бере до уваги.

Доводи обвинуваченого, що ввечері 22.04.2013 року він знаходився вдома суд не бере до уваги і розцінює їх як спробу уникнути відповідальності, оскільки свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_15 , на яких він послався як на свідків вказаного, зазначених обставин не підтвердили.

Доводи обвинуваченого щодо неможливості вивезення трупів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на належному йому автомобілі ВАЗ- 2102, який був несправний протягом періоду часу з березня 2013 року та покази свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_15 з приводу того, що автомобіль не виїжджав з двору, суд не приймає до уваги в якості достовірних доказів, оскільки вони протирічать сукупністю інших указаних вище доказів, досліджених під час судового розгляду, яким суд надав оцінку з точки зору належності та допустимості.

Доводи ОСОБА_1 щодо наявності на місці виявлення трупів протекторів від інших автомобілів суд не бере до уваги, оскільки з часу схоронення трупів до часу їх знайдення пройшов значний період часу, впродовж якого біля вказаного місця могли проїжджати інші транспортні засоби.

Виходячи із сукупності наявних у кримінальному провадженні доказів, суд вважає, що вина ОСОБА_1 в умисному вбивстві потерпілих доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст.115 ч. 1 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині та за ст. 115 ч. 2 п. п. 2, 9, 13 КК України, умисне вбивство: малолітньої дитини, з метою приховати інший злочин, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство.

Призначаючи покарання обвинуваченому у відповідності до вимог ст. 65 КК України, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він в силу ст. 89 КК України, вважається раніше не судимим, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, одружений, працював механізатором в агрофірмі-радгоспі «Білозерський», за місцем проживання та роботи характеризується посередньо.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання для обвинуваченого ОСОБА_1 судом не встановлено.

Разом з тим, суд враховує, що ОСОБА_1 вчинив злочини, які згідно зі ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вбивство через необережність, що свідчить про злочинну направленість обвинуваченого, не бажання стати на шлях виправлення. Відповідно до ст. 50 ч. 2 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, а також, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, має бути відповідним до скоєного, тобто необхідним та достатнім для виправлення особи, яка вчинила злочин, а також для попередження вчинення нових злочинів самим підсудним та іншими особами, суд приходить до висновку про неможливість призначення ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

При цьому, суд враховує конкретні обставини вчинення інкримінованих ОСОБА_1 злочинів, що свідчать про їх підвищену суспільну небезпечність, оскільки на час вчинення злочину останній усвідомлював реальний зміст власних дій, в повній мірі керував ними та передбачав їх наслідки, та все одно цинічно позбавив життя матір та її малолітньої дитину.

Крім того, ОСОБА_1 вину в інкримінованих злочинах не визнав, не розкаявся, що на думку суду вказує на його нещирість щодо фактичних обставин скоєного та бажання будь-за що уникнути справедливої кари.

Також, суд враховує і позицію сторони обвинувачення та потерпілої, яка втратила в один день доньку та онуку та наполягають на призначенні ОСОБА_1 саме довічного позбавлення волі.

Відповідно до роз`яснень п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» № 2 від 07.02.2003 року, суд також враховує наявність в діях ОСОБА_1 декілька кваліфікуючих ознак умисного вбивства, як обставин, що впливають на ступінь тяжкості вчиненого злочину.

Беручи до уваги вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 є особою антисоціальної та кримінальної цілеспрямованості і являє собою виключну небезпеку для суспільства, що не дає підстав для застосування до нього позбавлення волі на певний строк, а тому йому слід призначити покарання у вигляді довічного позбавлення волі. Таке покарання, на думку суду, буде відповідати вимогам ст. 65 КК України, є справедливим, необхідним та достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів.

Долю речових доказів, суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Судові витрати, пов`язані з проведенням судових експертиз, відповідно до ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого - тих експертиз, які були визнані судом в якості доказів.

Керуючись ст. ст. 268, 369, 370, 371, 373, 376, 393 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ст. ст. 115 ч. 1, 115 ч. 2 п.п. 2, 9, 13 КК України та призначити покарання:

- за ст. 115 ч. 1 КК України - у виді 10 (десяти) років позбавлення волі;

- за ст.115 ч. 2 п. п.2, 9, 13 КК України - у виді довічного позбавлення волі.

Відповідно до ст. 70 ч. 1 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 остаточно призначити покарання у виді довічного позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком чинності залишити без зміни - тримання під вартою.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 відраховувати з моменту затримання - 10 травня 2013 року у відповідності до протоколу затримання особи (т. 2 а.с. 220-224).

Відповідно до вимог ч.5 ст. 72 КК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року № 838-VIII, зарахувати ОСОБА_1 в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення, починаючи з 10.05.2013 року по день набрання вироком законної сили включно, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Цивільний позов не заявлено, інші заходи забезпечення кримінгального провадження відсутні.

Речові докази по справі:

- фрагмент тканини зі слідами схожими на кров, джинси чоловічі, які були вилучені з будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , в ході огляду місця події від 9 травня 2013 року;

- ковдру з водійського крісла автомобіля ВАЗ 2102, ручки-підлокотники, вилучені з дверей автомобіля ВАЗ 2102, фрагмент обшивки пасажирського сидіння автомобіля ВАЗ 2102, волосся з автомобіля, 4 фрагменти тканини з покривала автомобіля ВАЗ 2102, волосся вилучене з поверхні ковдри, яка знаходилася на водійському сидінні автомобіля ВАЗ 2102, поліетиленову плівку, вилучену з-під заднього сидіння автомобіля ВАЗ 2102; упаковку з написом «Снікерс», вилучену із-під переднього пасажирського сидіння автомобіля ВАЗ 2102, стрази. вилучені з автомобіля ВАЗ 2102, ніж з рукояткою білого кольору, ключі від автомобіля ВАЗ 2102, волосся вилучене з килимка переднього пасажирського сидіння автомобіля ВАЗ 2102, мікрооб`єкти з килимка під водійським сидінням автомобіля ВАЗ 2102, поліетиленову прозору плівку з автомобіля ВАЗ 2102 та ковдру світло-коричневого кольору, які були вилучені із автомобіля ВАЗ 2102, Державний реєстраційний номер НОМЕР_4 в ході його огляду 11 травня 2013 року;

- мотузку, дитячі труси, пару сережок, колготи білого кольору, светр, зразки вмісту піхви та ротової порожни, які були вилучені під час огляду трупа ОСОБА_3 від 9 травня 2013 року ;

- слід протектора шин, зразки грунту з ложа трупу ОСОБА_3 який був вилучений в ході огляду місця події 9 травня 2013 року;

- три скляні пляшки, жіночі дитячі труси, 2 фрагменти тканини з матрацу та фрагменти шпалер, два ножі, сліди рук, зіскоби грунту з лопати, три недопалки сигарет, постирадло, шорти джинсові дитячі, кофта синього кольору, рушник рожевого кольору, кофта сіро-зеленого кольору, кофта білого кольору, спортивна кофта, які були вилучені з будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 в ході огляду місця події 9 травня 2013 року ;

- фрагменти відібрані з спортивних штанів ОСОБА_1 , відрізки липкої стрічки, волокна нашарування;

- зразки волосся трупа ОСОБА_3 , зразки вмісту прямої кишки ОСОБА_3 , мотузка з шиї ОСОБА_3 які були відібрані в морзі при огляді трупа 9 травня 2013 року;

- шорти та брюки вилучені в ході огляду за місцем проживання ОСОБА_1

- дві футболки, шорти та штани, чоловічі спортивні штани, вилучені в ході місця події 9 травня 2013 року за адресою: АДРЕСА_1 ;

- пару жіночих тапочок рожевого кольору, конверт з ґрунтом, вилучені в ході огляду місця події 10 травня 2013 року - знищити; (Акт про знищення речових доказів від 30.12.2014 знаходиться у т. 3 а.п. 156-157).

- автомобіль ВАЗ 2102, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 повернути власнику, відповідно до наданих ним документів, які б підтверджували його право власності.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави за проведення судових експертиз: судово-медичної № 559 від 9 травня 2013 року в сумі 3387 грн. 21 коп., судово-медичної експертизи № 573 від 10 травня 2013 року в сумі 2828 грн.18 коп.; судової молекулярно-генетичної експертизи № 251 від 22 серпня 2013 року в сумі 1765 грн. 20 коп.; судової молекулярно-генетичної експертизи № 254 від 22 липня 2013 року в сумі 3530 грн. 40 коп., а всього на суму 11510 грн. 99 коп.

Інші судові витрати за проведення експертиз - віднести за рахунок держави.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Новокаховський міський суд Херсонської області, а засудженим - у той же строк з моменту його отримання.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку, після його проголошення, вручити засудженому, його захиснику, прокурору, представнику потерпілої. Учасники справи мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий Суддя-доповідач Г. М. Чирський

Суддя Ю.В.Ведяшкіна

Суддя Н.В.Матвєєва