Ухвала суду № 85969980, 22.11.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 1522/23304/12

Провадження № 6/522/1321/19

У Х В А Л А

22 листопада 2019 року Приморськийрайонний суд м. Одеси в складі:

головуючого – судді Чернявської Л.М.,

за участю секретаря судових засідань Пейкова О.О.,

розглянувши у відритому судовому засіданні в залі засідань суду в місті Одесі справу за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження,

в с т а н о в и в:

01 листопада 2019 року до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» про заміну сторони у виконавчому провадженні, а саме стягувача – на правонаступника первісного стягувача - ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» у виконавчих листах № 1522/23304/12.

Мотивує вимоги тим, що рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 13 лютого 2013 року ухвалено стягнути заборгованість з ОСОБА_1 на користь Публічного Акціонерного Товариства «Дельта Банк» за кредитним договором № 11149721000 від 27.04.2007 року.

18 вересня 2019 року було укладено Договір купівлі-продажу права вимоги № 1930/К між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія». Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором № 11149721000 від 27.04.2007 року.

Так, відповідно частини 1 статі 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Учасники справи в судове засідання не з`явились. В заяві представник ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» зазначив про розгляд заяви за їх відсутності. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. (ч.3 ст. 442 ЦПК України)

Розглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Так, рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 13 лютого 2013 року задоволений позов Публічного Акціонерного Товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного Акціонерного Товариства «Дельта Банк» суму заборгованості за Кредитним договором у розмірі 32 145,21 грн. та постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного Акціонерного Товариства «Дельта Банк» судові витрати на суму 214,60 грн.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 28.11.2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Приморського районного суду міста Одеси від 13 лютого 2013 року скасовано, а в задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

Згідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання.

Крім того, обов`язкове виконання рішення суду покладається також Конвенцією про захист прав та свобод людини, яка ратифікована Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" від 17.07.1997.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження"(далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цимЗаконом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом ч. ч. 1, 2, ст. 8 Закону, сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом. У разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Згідно положень ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема й виконавчі листи, що видаються судами.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону, державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Частиною 1 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Так, згідно положень діючого законодавства, виконавче провадження – це завершальна стадія судового провадження. Рішення суду може виконуватись як у добровільному, так і у примусовому порядку.Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, рішення Приморського районного суду міста Одеси від 13 лютого 2013 року за яким постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного Акціонерного Товариства «Дельта Банк» суму заборгованості за Кредитним договором у розмірі 32 145,21 грн. та постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного Акціонерного Товариства «Дельта Банк» судові витрати на суму 214,60 грн., та відповідно за наслідками якого повинно було бути видано виконавчий лист, рішенням апеляційного суду Одеської області від 28.11.2013 року було скасовано та в задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

Відтак, згідно матеріалів, виконавчий лист по справі № 1522/23304/12 не видавався, виконавче провадження не відкрито, та як наслідок відсутні боржник та стягувач, а тому й мова про заміну стягувача йти не може.

За змістом ч.ч. 1,2, 5 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного чи приватного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

З огляду на те, що по даній справі виконавчий лист не може бути видано, так як в задоволенні позову про стягнення заборгованості відмовлено, суд доходить висновку про не обґрунтованість заяви та відмовляє у її задоволенні.

На підставі викладеного та керуючись ст. 442 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд міста Одеси протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Суддя Л.М. Чернявська