Рішення № 85969921, 21.11.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/15204/19

Провадження № 2-а/522/842/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання – Вадуцкої В.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора 1 взводу 1 роти 1 батальйону УПП в Миколаївській області Гідора Анатолія Костянтиновича, третя особа – Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, про визнання дій протиправними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До суду 04.09.2019 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора 1 взводу 1 роти 1 батальйону УПП в Миколаївській області Гідора Анатолія Костянтиновича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування позову вказано, що 02.09.2019 року відносно ОСОБА_1 інспектором 1 взводу 1 роти 1 батальйону УПП в Миколаївський області лейтенантом поліції Гідора Анатолієм Костянтиновичем була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 №519679, якою було визнано позивача винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 425 грн.

Між тим із вказаною постановою позивач не згоден та вважає її незаконною. Посилався на те, що він Правил дорожнього руху не порушував. В оскаржуваній постанові не наведено жодного доказу вини Позивача у скоєнні правопорушення, в тому числі і не зазначено Відомостей про фіксування подій на нагрудну камеру поліцейського. Вважає, що зазначена постанова підлягає скасуванню, у зв`язку з чим вимушений був звернутися до суду з зазначеним позовом.

Ухвалою суду від 05.09.2019 року адміністративний позов залишено без руху.

11.09.2019 року до суду надійшла заява про усунення недоліків позову.

Ухвалою суду від 19.09.2019 року справа прийнята до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін з призначенням судового засідання на 21.10.2019 року.

18.10.2019 року на електрону пошту суду надійшов відзив на адміністративний позов про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Представник відповідача зазначає, що факт правопорушення підтверджується постановою у справі про адміністративне правопорушення винесеною компетентною службовою особою в межах своїх повноважень та відеозаписом з відеореєстратора. На відеозаписі 2019090261505000027 з реєстратора DM 4077 на 00:00:11 хв. зафіксовано, як легковий автомобіль світлого кольору рухаючись в темну пору доби здійснює обгін іншого транспортного засобу, схожий на мікроавтобус світлого кольору, перетнувши при цьому дорожню розмітку 1.16.1 (що позначає острівці, що розділяють транспортні потоки протилежних напрямків) Додатку 2 ПДР України.

У судове засідання призначене на 21.10.2019 року з`явився позивач Гришко С.О., протокольною ухвалою було залучено Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції у якості третьої особи, розгляд справи було відкладено на 21.11.2019 року.

22.10.2019 року до суду поштою надійшов відзив, який раніше було подано електронною поштою, також до відзиву додано диск з відеозаписом.

22.11.2019 року до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно якого позивач зазначає, що наданий доказ -відеозапис, не може бути врахований судом, оскільки не є належним та допустимим доказом у підтвердження вчинення Позивачем адміністративного правопорушення.

В судове засідання 21.11.2019 року з`явився позивач, який просив задовольнити адміністративний позов з підстав викладених в ньому та в відповіді на відзив.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 №159679 від 02.09.2019 року визнано винним ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

В оскаржуваній постанові зазначено, що ОСОБА_1 , 02.09.2019 року о 00 год. 10 хвилин на 64 км. Автодороги М-14, «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ», керуючи транспортним засобом Nissan QASHQAI, реєстраційний номер НОМЕР_1 здійснив обгін іншого транспортного засобу на перехресті до с. Україна з виїздом на смугу зустрічного руху при цьому перетнув дорожню розмітку 1.16.1 дор.2 ПДР, чим порушив п.14.6 «а» ПДР України.

Згідно ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч.2 ст.122 КпАП України порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України Про дорожній рух від 30.06.1993р. № 3353 встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306.

Згідно з ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

У відповідності до п.1.3 Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до п.1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Статтею 14 Закону № 3353 встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно з п. 16.6 «а» Правил дорожнього руху обгін заборонено на перехресті.

Розмітка 1.16.1 позначає острівці, що розділяють транспортні потоки протилежних напрямків.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що для встановлення факту обгону іншого транспортного засобу на перехресті з виїздом на смугу зустрічного руху необхідно належним чином підтвердити порушення вимог п. 16.6 «а» ПДР.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

На підставі викладеного, суд вважає, що порушення ПДР, за що передбачена відповідальність Кодексом про адміністративні правопорушення України, має підтверджуватися відповідними доказами, невичерпний перелік яких наведений у ст.251 Кодексу.

Статтею 40 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб та забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

На користь висновку про необхідність доведення факту вчинення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху відео або фотозйомкою свідчить і зміст ст.283 КУпАП, відповідно до якої постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити в т.ч. відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.

Відповідно до п.2 розділу ІV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року №1395, зареєстрованого в Мінюсті України 10.11.2015 року №1408/27853 (далі Інструкція №1395) зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП.

Відповідно до п.2 розділу ІV Інструкції №1395 постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу ХІV цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що у ній відсутня інформація про будь-яку фіксацію правопорушення.

Таким чином, в порушення ст. 283 КУпАП у постанові по справі про адміністративне правопорушення не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис правопорушення, та не вказано про те, чи взагалі таке фіксування проводилось, не надано інших доказів вчинення правопорушення.

У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення від 02 вересня 2019 року серії ДП18 №159679 посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, наданий відповідачем відеофайл не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Аналогічного висновку дійшов Верховний суд в постанові №428/2769/17 від 24.01.2019 року.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, та як наслідок, правомірності прийняття оскаржуваної постанови, наслідком чого є її скасування.

Разом з тим, суд вбачає, що під час винесення оскаржуваної постанови відповідач мав право винести постанову на місці вчинення адміністративного правопорушення без складання протоколу про адміністративне правопорушення, навіть у випадку незгоди особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з допущенним нею порушенням.

Отже, суд вважає посилання позивача, що оскаржувана постанова інспектором УПП у порушення вимог законодавства була винесена на місці вчинення правопорушення, є безпідставними, у зв`язку з чим позов з цих підстав не підлягає задоволенню.

Крім того, позивач також вказав на те, що відповідач позбавив його можливості скористатися у повному обсязі своїми правами передбаченими ст. 268 КУпАП.

Так, згідно вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження: оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Між тим, суд вбачає, що позивачем не викладені обставини і не зазначені докази з приводу того, в чому полягає позбавлення відповідачем його можливості скористатися у повному обсязі своїми правами передбаченими ст. 268 КУпАП.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов ОСОБА_1 є частково обґрунтованим та оскаржувана постанова підлягає скасуванню та відмовляє у задоволенні іншої частини адміністративного позову заявленого у зв`язку з недотримання відповідачем процедури.

Керуючись ст. 19, 63 Конституції України, ст.. 9, 23, 30, ч.2 ст.122, 222, 251, 252, 254, 258, 268, 278, 280 КУпАП, ст.ст. 2, 14, 19-20, 22, 72-77, 118, 192, ч. 3 ст. 194, ч. 9 ст. 205, 227-228, ч.4 ст.229, 241-246, 250, 268-269, 286, 294 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_1 ) до інспектора 1 взводу 1 роти 1 батальйону УПП в Миколаївській області Гідора Анатолія Костянтиновича (код ЄДРПОУ 40108735, місцезнаходження м. Миколаїв, вул. Декабристів, буд. 5), третя особа – Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108735, місцезнаходження м. Миколаїв, вул. Новозаводська, буд. 1Б/1), про визнання дій протиправними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення – задовольнити частково

Визнати протиправною та скасувати постанову серії ДП18 №519679 року, складену 02.09.2019 року інспектором 1 взводу 1 роти 1 батальйону УПП в Миколаївській області Гідором Анатолієм Костянтиновичем, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по ч.2 ст. 122 КУпАП у розмірі 425, 00 грн., та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

В іншій частині обґрунтування підстав позову – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Приморський районний суд м. Одеси, шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення суду складено 26.11.2019 року

Суддя: Домусчі Л.В.

21.11.19