Постанова № 85968206, 27.11.2019, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/916/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2019 року смт Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Бочарова А.І.,

при секретарі Дорошко А.О.,

за участю: прокурора Андріянової О.П.,

потерпілого ОСОБА_1 , представника потерпілого адвоката Котик Ф.І.,

захисника обвинуваченого адвоката Фурман О.В., обвинуваченого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому заяву потерпілого про арешт майна, надану по кримінальному провадженню з обвинувальним актом за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст.119 ч.1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

29.08.2019 року по даному кримінальному провадженню потерпілим подано до суду цивільний позов про стягнення з обвинуваченого на його користь матеріальної та моральної шкоди.

Також, 29.08.2019 року потерпілим подано до суду заяву про арешт майна, відповідно до якої він просить накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, яке належить обвинуваченому.

Представник потерпілого та потерпілий заяву підтримала.

Прокурор просить вирішити заяву відповідно до вимог чинного Законодавства.

Захисник обвинуваченого та обвинувачений проти задоволення заяви заперечують.

Заслухавши думку учасників процесу, суд вважає заяву такою, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Як передбачено ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої ст.170 КПК України.

По-перше, суду не надано жодних доказів того, що обвинуваченого є будь-яке належне йому рухоме чи нерухоме майно, а навпаки, надано інформаційну довідку, відповідно до якої за обвинуваченим право власності на нерухоме майно не зареєстровано.

По-друге як зазначено у цивільному позові в період з березня 2018 року по лютий 2019 обвинуваченим відшкодовано 230000 грн матеріальної шкоди, що є значною сумою відшкодування та на думку суду свідчить про відсутність ризиків ухилення обвинуваченого від виконання рішення суду в частині цивільного позову.

З огляду на викладене, суд вважає, що підстави для накладення арешту на майно обвинуваченого відсутні.

Керуючись ст.ст.170, 173 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви потерпілого про арешт майна – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Бочаров А.І.