Рішення № 85967119, 28.11.2019, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №560/1027/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2019 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Сидоренко З.С.,

при секретарі судових засідань Пінчук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дубровиця в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом та просить стягувати з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дітьми повноліття, а в разі продовження навчання - до 23 років.

Свої вимоги мотивує тим, що вона перебувала з відповідачем у шлюбі з 05 червня 2011 року по 09 січня 2019 року. Від даного шлюбу вони мають дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти проживають з нею та перебувають на повному її утриманні. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, участі у вихованні дітей не приймає, матеріально їх не забезпечує, хоча він є військовослужбовцем Збройних сил України по контракту і отримує заробітну плату, яка дозволяє йому в повній мірі забезпечувати власні потреби.

До початку розгляду справи від позивача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про розгляд справи без її участі, позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, подавши до суду заяву в якій просить суд розглядати справу без його участі, позов визнає.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку що позов слід задоволити частково з наступних підстав.

Встановлено, що рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 09 січня 2019 року шлюб між сторонами розірвано. Рішення суду набрало законної сили 09 лютого 2019 року (а.с.3).

З копій свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 вбачається, що батьком неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є відповідач - ОСОБА_2 (а.с.4, 5).

З Акту обстеження матеріально-побутових умов від 09 липня 2019 року вбачається, що при обстеженні комісією було встановлено, що діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживають з матір`ю ОСОБА_1 . Батько дітей ОСОБА_2 у вихованні та забезпечені дітей участі не приймає (а.с.7).

Частиною 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України чітко визначено загальний обов`язком батьків утримувати своїх дітей до їх повноліття.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

'У Декларації прав людини проголошено, дитині законом та іншими заходами повинен бути забезпечений спеціальний захист та надані можливості та умови, які б дозволяли їй розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та в соціальному відношенні здоровим та нормальним шляхом, що дитина повинна рости під піклуванням та відповідальністю своїх батьків та у будь-якому разі в атмосфері матеріальної забезпеченості, що суспільство та органи публічної влади повинні здійснювати особливе піклування про дитину, яка не має достатніх коштів для існування, що дитина за будь-яких обставин повинна бути серед тих, хто першим отримує захист та допомогу.

Стаття 3 Конвенції ООН про права дитини передбачає, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 18 зазначеної вище Конвенції передбачено, що суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що при вирішенні даного спору доцільно застосовувати положення ч. 8 ст. 7 СК України, відповідно до якої регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина 1 ст.182 СК України вказує на обставини, які мають враховуватися при визначені розміру аліментів.

Як зазначено у ч.2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини При цьому мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Враховуючи те, що обов`язок по утриманню дітей покладається на обох батьків, суд приходить до переконання, що позов слід задоволити в частині призначення з відповідача аліментів у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення дітьми повноліття, оскільки такий розмір аліментів буде відповідати інтересам дітей, обставинам справи і вимогам Закону.

Що стосується вимоги позивача відносно стягнення аліментів з відповідача в разі продовження дітьми навчання до 23 років, то слід зазначити наступне.

Відповідно до Конвенції про права дитини, правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

З аналізу вказаної норми Закону вбачається, що право на утримання до двадцяти трьох років невід`ємно пов`язане із навчанням.

Отже, на даний вимога позивача про стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей до досягнення ними 23-х річного віку є передчасною, а тому в її задоволенні слід відмовити.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Згідно вимог ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору звільняються: позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

Керуючись статтями 180-184, 191СК України, статтями 12, 81, 141, 247, 264, 265, 352, 354, 430 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей задоволити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позовної заяви до суду, а саме з 15 липня 2019 року та до досягнення дітьми повноліття.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 судовий збір у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) на користь держави в особі Державної судової адміністрації України:

отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106;

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

рахунок отримувача: UA798999980000031211256026001;

код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

У відповідності до підпункту 15.5) пункту 15 частини 1 Розділу ХШ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: підпис.

З оригіналом згідно.

Голова Дубровицького

районного суду Сидоренко З.С. .