Рішення № 85966832, 21.11.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/34346/18

Провадження № 2-др/761/28/19

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Яворській А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, в частині стягнення судових витрат по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» про визнання протиправним та скасування наказу; поновлення на роботі; стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

В липні 2019р. позивачка ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаною заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просила суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з відповідача на її користь вартість наданих послуг з представництва - 8000,0 грн.; та 5694,65 грн. - компенсація витрат адвоката по прибуттю до судових засідань.

В судове засідання сторони не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку. Представником відповідача було подано до суду письмові заперечення на заяву позивача про стягнення судових витрат, в якій сторона відповідача зазначила, що позивачем необґрунтовано розмір витрат на правничу допомогу у розмірі 8000,0 грн., а витрати представника щодо явки до суду повинна нести сама сторона, оскільки не надано детального розрахунку складових цієї суми, а тому сторона відповідача просить суд залишити подану заяву без задоволення.

В силу положень ч. 4 ст. 270 ЦПК України неявка сторін не перешкоджає розгляду даного питання.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, вважає, що подана заява про стягнення судових витрат підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 04 липня 2019р. позов ОСОБА_1 до ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» про визнання протиправним та скасування наказу; поновлення на роботі; стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - задоволено частково.

Визнано незаконним наказ Одеської філії ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» № 15-к від 08 серпня 2018р.

Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді завідувача складу Березівської сортодослідної станції Одеської філії ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» з 09 серпня 2018р.

Стягнуто з ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 40989,39 грн., без врахування відповідних податків й інших обов`язкових платежів.

Стягнуто з ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» на користь держави судовий збір у розмірі 2114,4 грн.

Звертаючись до суду з вказаною заявою, сторона позивача зазначала, що нею додатково були понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 8000,0 грн. та 5694,65 грн. - витрат адвоката по прибуттю в судові засідання.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

За змістом ч. 1 ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Судом встановлено, що 13 серпня 2018р. між позивачкою та адвокатом Ситником О.п. було укладено договір про надання правової допомоги (а.с. 244-246 т.1), відповідно до якого адвокат зобов`язувався надати правову допомогу: бути захисником і представником позивачки в підприємствах, установах, організаціях, правоохоронних органах, прокуратурі, в судах всіх інстанцій, з питань щодо захисту інтересів і прав позивачки щодо поновлення на роботі та скасування наказу № 15-к від 08 серпня 2018р. про звільнення позивачки, стягнення коштів за час вимушеного прогулу та заборгованості з виплати заробітної плати.

За правничу допомогу та послуги, що надаються адвокатом, позивачка зобов`язувалася сплатити гонорар у розмірі 8000,0 грн.

13 серпня 2018р. позивачкою було сплачено на виконання зазначеного договору 8000,0 грн. (а.с. 248).

05 липня 2019р. між позивачкою та адвокатом Ситником О.П. було підписано Акт про прийняття-передачі виконання робіт від 05 липня 2019р. (а.с. 247 т.1).

За змістом ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 1 ст. 138 цього Кодексу визначено, що витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.

Таким чином, вимоги заяви про ухвалення додаткового рішення в частині вимог про стягнення 5694,65 грн. не підлягають задоволенню, в силу положень ч. 1 ст. 138 ЦПК України.

Стосовно вимог позивачки про стягнення з відповідача на її користь витрат на правничу допомогу у розмірі 8000,0 грн. за договором про надання правової допомоги від 13 серпня 2018р., то в цій частині вимоги відшкодування судових витрат підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, на користь якої ухвалене рішення, за рахунок іншої сторони. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018р. у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018р. у справі № 814/698/16.

В обґрунтування витрат на професійну правничу допомогу стороною позивача було подано договір про надання правової допомоги від 13 серпня 2018р., Акт про прийняття - передачу виконаних робіт від 05 липня 2019р., та квитанція про понесення витрат на правничу допомогу (а.с. 242-248 т.1).

Судом встановлено, що стороною позивача не було надано розрахунку суми зазначених витрат та її складових, як і відсутній час, який було витрачено на надання професійної правничої допомоги.

Враховуючи положення ст. 137 ЦПК України, суд приходить до висновку, що розмір витрат на правничу допомогу підлягає зменшенню до розміру 4000,0 грн., при цьому судом враховано, що вирішення питання про компенсацію витрат на правничу допомогу Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «East/West Alliance Limited» проти України»», зазначив, що оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97), при цьому судом враховано складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та значенням справи для сторони позивача.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 137, 141, 246, 258, 259, 263-266, 268, 270, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення судових витрат по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) до Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» (код ЄДРПОУ 37884028, місцезнаходження: м. Київ, вул. Олени Теліги , буд. 8) про визнання протиправним та скасування наказу; поновлення на роботі; стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,0 /чотири тисячі/ грн.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 26 листопада 2019р.

Суддя: