Ухвала суду № 85965919, 27.11.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/31796/19

Провадження №1-кс/127/17403/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2019 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді Чернюка І.В.,

при секретарі Панчук І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання директора ТОВ «Санагросід» ОСОБА_1 про скасування арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

25.11.2019 директор ТОВ «Санагросід» ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним клопотанням, яке мотивував тим, що 05.11.2019 ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області було задоволене клопотання слідчого у кримінальному провадженні №12019020010002049 та накладено арешт на автомобіль марки «Hyndai Tucson» (шасі № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ), що належить ТОВ «Санагросід».

Дані речі належать заявнику на праві власності та необхідні для подальшого використання.

На підставі викладеного просить клопотання задовольнити.

В судове засідання заявник не з`явився, проте в.о. директора ТОВ «Санагросід» ОСОБА_1 надав заяву про розгляд клопотання у його відсутність.

В судове засідання слідчий Мельник А.О. не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, не заперечує щодо задоволення клопотання про скасування арешту.

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи вищенаведене, судовий розгляд здійснювався без фіксації процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріали клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя вважає, що у задоволенні клопотання слід відмовити з наступних підстав.

Згідно зі ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В судовому засіданні встановлено, що у провадженні слідчого перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019020010002049 від 26.09.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, у зв`язку із чим у органу досудового розслідування постала необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на майно.

Відповідно до постанови старшого слідчого СУ ГУ НП у Вінницькій області автомобіль марки «HYNDAI TUCSON» (шасі № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ), який належить ТОВ «Санагросід» (ЄДРПОУ 41765219) визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12019020010002049 від 26.09.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 05.11.2019 клопотання слідчого СУ ГУ Національної поліції у Вінницькій області Мельника Артема Олександровича було задоволено та накладено арешт на автомобіль марки «HYNDAI TUCSON» (шасі № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ), власником якого є ТОВ «Санагросід» (ЄДРПОУ 41765219), із забороною відчуження та розпорядження вказаним майном.

Згідно ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Матеріали кримінального провадження свідчать, що на даному етапі потреби досудового розслідування виправдовує таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню. Крім того, дані речі визнані речовими доказами постановою слідчого.

Відповідно до ст.ст.22, 26 КПК України кримінальний процес являється змагальним і диспозитивним, що полягає у вільному подані учасниками процесу до суду доказів на підтвердження своєї позиції та захисту своїх інтересів.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що у задоволенні клопотання про скасування арешту слід відмовити, оскільки заявник не довів суду, що арешт накладено необґрунтовано, та відповідно не довів що у застосуванні даного заходу забезпечення у кримінальному провадженні відпала потреба, оскільки відповідне майно є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, відомості про яке внесено до ЄРДР.

З метою унеможливлення подальшого відчуження вищевказаного майна та забезпечення його схоронності ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 05.11.2019 року було обґрунтовано накладено на нього арешт і на даний час законних підстав для скасування арешту не вбачається.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.107, 174, 309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання директора ТОВ «Санагросід» ОСОБА_1 про скасування арешту майна - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя