Ухвала суду № 85965573, 22.10.2019, Деснянський районний суд міста Києва

4-с/754/114/19

Справа № 754/1747/18

У Х В А Л А

Іменем України

22 жовтня 2019 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Зотько Т.А.,

за участі секретаря судового засідання Ковальової В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Щербакова Ігоря Миколайовича, щодо винесення постанови про арешт коштів боржника 08.01.2019 року, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду зі скаргою, в якій просить постановити ухвалу, якою визнати дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Щербакова І.М., щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 08.01.2019 року по виконавчому провадженні № 58013386 неправомірними; зобов`язати приватного виконавця скасувати постанову про арешт коштів боржника від 08.01.2019 року по виконавчому провадженні № 58013386; зобов`язати приватного виконавця зняти арешт з коштів ОСОБА_1 , які знаходяться на картковому рахунку в АТ «Ощадбанк» ТВБВ № 10026/066 філії Головного управління по м. Києву та Київській області, код банку 322669, номер поточного рахунку НОМЕР_1 , що накладений на підставі постанови про арешт коштів боржника від 08.01.2019 року по виконавчому провадженні №58013386; зобов`язати приватного виконавця зняти арешт з коштів ОСОБА_1 , які знаходяться на картковому рахунку в АТ «Альфа-Банк», код банку 300346, номер поточного рахунку НОМЕР_2 , що накладений на підставі постанови про арешт коштів боржника від 08.01.2019 року по виконавчому провадженні №58013386.

В обґрунтування зазначених вимог скаржник посилався на те, що 08.01.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Щербаковим І.М., в рамках виконавчого провадження №58013386, винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на всі рахунки відкриті в банках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 .

Про відкриття виконавчого провадження та арешт коштів заявник дізнався випадково від співробітника АТТ «Ощадбанк», перетелефонувавши на телефон гарячої лінії, коли не зміг зняти грошові кошти з картки на яку йому надходить соціальна допомога, як Чорнобильцю. Дії приватного виконавця, щодо винесення постанови про накладення арешту на кошти боржника від 08.01.2019 року, заявник вважає передчасними, оскільки постанова в порушення вимог закону винесена ним до виявлення конкретних розрахункових рахунків у банках чи інших фінансових установах заявника. До того ж вказані дії також не можна визнати, як спів мірні із розміром заборгованості, що підлягає стягненню.

Дії приватного виконавця призвели до порушення його прав та звернення стягнення на заробітну плату та соціальну допомогу, а тому заявник звернувся до суду із вищевказаними вимогами.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 23.07.2019 року прийнято скаргу до розгляду та призначено судове засідання в справі.

Заявник в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений судом належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив. В попередніх засіданнях судом було витребувано від заявника документи на підтвердження обставин викладених в скарзі, а саме що приватним виконавцем було накладено арешт на карту соціальних виплат та на рахунок, за яким здійснюється зарахування заробітної плати. Витребуваних документів від заявника не надходило.

В судове засідання Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Щербаков І.М. не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Згідно ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Як встановлено судом, 08.01.2019 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Щербаковим І.М. було винесено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_1 на підставі виконавчого листа №754/1747/18 виданого Деснянським районним судом м. Києва 15.11.2018 року.

Вказаною постановою було накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках боржника ОСОБА_1 та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

В своїй скарзі заявник посилався на те, що накладення арешту на його рахунок, який призначений для виплати заробітної плати та виплат соціальної допомоги, порушує його конституційні права, оскільки унеможливлює його як користувача банківських послуг отримувати винагороди за працю та соціальні виплати йому, як Чорнобильцю.

Статтею 52 Закону України «Про виконавче провадження» регламентовано, що виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи. Не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Тобто рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та соціальних виплат, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби.

Судом було витребувано від заявника документи на підтвердження обставин викладених в скарзі, а саме що приватним виконавцем було накладено арешт на карту соціальних виплат та на рахунок, яким здійснюється нарахування заробітної плати. Витребуваних документів від заявника не надходило.

Виконання судового рішення є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачений статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 18 ЦПК України визначено, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою ст. 26 цього Закону.

П. 1 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно до ч. 7 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

Відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

З огляду на оцінені судом докази в їх сукупності, той факт, що заявником на вимогу суду не надано належних доказів на підтвердження накладення арешту на карту соціальних виплат та на рахунок, за яким здійснюється зарахування заробітної плати, а відтак суд не вбачає підстав для задоволення скарги, оскільки в матеріалах справи не міститься доказів того, що постанова приватного виконавця винесена з порушенням вимог закону, або ж своїм рішенням приватний виконавець порушив конституційні права боржника, а тому суд приходить до висновку, що дії приватного виконавця вчинені в межах його повноважень, відповідно до вимог закону.

Отже, враховуючи той факт, що стороною скаржника не доведена його позиція в розрізі положень ст. ст. 76-81 ЦПК України, а приватвний виконавець, в свою чергу, зобов`язаний вживати всіх заходів для виконання рішення суду, суд вважає що у заяві слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 447-453 ЦПК України, Закон України «Про виконавче провадження», суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Щербакова Ігоря Миколайовича, щодо винесення постанови про арешт коштів боржника 08.01.2019 року - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Деснянський районний суд міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: