Ухвала суду № 85965470, 28.11.2019, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 28.11.2019 Справа № 554/10557/19

Провадження №1-кс/554/16830/2019

У Х В А Л А

іменем України

28 листопада 2019 року м.Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м.Полтави Андрієнко Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Карабаш О.В.,

прокурора Лисокобилки А.М.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника адвоката Дроздова В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві клопотання прокурора відділу 15/1 прокуратури Харківської області Лисокобилки А.М., подане у кримінальному провадженні №42019220000000563 від 28.08.2019 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Кленове, Богодухівського району Харківської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, працюючого на посаді заступника начальника з інтендантського та комунально-побутового забезпечення ДУ «Кочанівська ВК№54», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України,

В С Т А Н О В И В :

28 листопада 2019 року прокурор звернувся до Октябрського районного суду м.Полтави із зазначеним клопотанням, в обґрунтування якого зазначив, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

Підозра ОСОБА_1 у вчиненні даного кримінального правопорушення повністю підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів.

26 листопада 2019 року о 19 год. 31 хв. ОСОБА_1 затримано в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

27.11.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

В ході досудового розслідування було встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, та метою застосування вказаного запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи, що кримінальне правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_1 , є тяжким, беручи до уваги, що жодним іншим з запобіжних заходів, аніж тримання під вартою, не буде забезпечено запобігання спробам підозрюваного вчинити дії, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Тому, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження прокурор просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з підстав, викладених у клопотанні та просив клопотання задовольнити.

Підозрюваний з клопотанням не погодився, вину не визнає, пояснив, що не надавав вказівок на вигрузку/погрузку м`яса та риби та не знайомий з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Просив обрати йому більш м`який запобіжний захід, посилаючись на те, що він не має наміру впливати на свідків та переховуватися. Він сумлінний працівник, має сталі соціальні зв`язки, одружений, має дітей на утриманні, син ОСОБА_4 має затримку у психічному розвитку, сам підозрюваний хворіє на цукровий діабет, а тому він не має на меті переховуватися від досудового розслідування.

Захисник підозрюваного з клопотанням не погодився та просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та не надані докази їх наявності, ризики перераховані формально. Крім того, прокурором не доведено неможливість застосувати більш м`який запобіжний захід. Підозрюваний має міцні соціальні зв`язки, сім`ю, постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, а тому є всі підстави для застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, приходить до таких висновків.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків , а також запобігання спробам:

1)переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду;

2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому же кримінальному провадженні;

4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст.177 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів клопотання, згідно з наказом № 201/ос-17 від 06.09.2017 ОСОБА_1 призначений на посаду заступника начальника установи з інтендантського та комунально-побутового забезпечення – начальником відділу інтендантського та господарського забезпечення ДУ «Качанівська виправна колонія (№54)».

Відповідно до посадової інструкції ОСОБА_1 зобов`язаний керувати службою інтендантського та комунально-побутового забезпечення та організацією матеріально-побутового забезпечення установи; всебічно володіти станом матеріально-побутового забезпечення установи, визначати потребу і вживати заходів для повного забезпечення її продовольством та матеріально-технічними засобами; здійснювати контроль за правильним, ощадливим та раціональним використанням матеріальних засобів і коштів; не рідше 1 разу за місяць перевіряти організацію харчування засуджених осіб; забезпечувати якісним харчуванням осіб, які тримаються в установі; не менше одного разу на місяць проводити раптову перевірку наявності залишків продовольства в їдальні та продовольчому складі та відповідність їх бухгалтерському обліку.

Так, ОСОБА_1 , в невстановлений досудовим розслідуванням час, при невстановлених слідством обставинах познайомився з ОСОБА_5 , та під час розмов з останніми в них виник спільний злочинний умисел щодо заволодіння майном, а саме продуктами харчування, що спрямовувались на харчування засуджених осіб та були ввірені ОСОБА_1 як посадовій особі.

Діючи на виконання заздалегідь обговореного плану, ОСОБА_5 спільно з заступником начальника Державної установи «Качанівська виправна колонія № 54» з інтендантського та господарського забезпечення - начальником відділу інтендантського та господарського забезпечення вказаної установи ОСОБА_1 , який відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є працівником правоохоронного органу, вчинив корисливий злочин з наступних обставин.

Так, 18.10.2019 приблизно о 12 год. ОСОБА_5 самостійно прибув на територію ДУ «Качанівська ВК № 54», розташованої за адресою: м. Харків, пров. Вишневий, буд. 16, де отримавши дозвіл від ОСОБА_1 , надав вказівку ОСОБА_6 , який діяв під контролем правоохоронних органів, заїхати на охоронювану режимну територію вказаної установи. Виконуючи вказівку ОСОБА_5 , 18.10.2019 о 12 год. 44 хв. ОСОБА_6 , перебуваючи на автомобілі Renault Trafic д.н.з НОМЕР_1 здійснив заїзд до продовольчого складу вказаної установи. Прибувши до вказаного складу, ОСОБА_5 за згоди ОСОБА_1 та інших на даний час невстановлених службових осіб ДУ «Качанівська ВК № 54», здійснив погрузку ОСОБА_6 30 ящиків мороженої риби вагою 20 кг кожен та отримав за це від ОСОБА_6 22 000 грн неправомірної вигоди за отриману продукцію з ДУ «Олексіївська ВК №25» та ДУ «Качанівська ВК № 54».

Реалізувавши спільний злочинний умисел щодо власного незаконного збагачення шляхом отримання вказаної неправомірної вигоди, в подальшому ОСОБА_5 частиною вказаних грошових коштів розпорядився на свій розсуд, а частину вказаних грошових коштів, передав службовим особам ДУ «Качанівська ВК №54».

Крім того, продовжуючи умисел, щодо заволодіння майном, що спрямовувались на харчування засуджених осіб, 25.10.2019 приблизно о 15 год. ОСОБА_5 самостійно прибув на територію ДУ «Качанівська ВК № 54», розташованої за адресою: м. Харків, пров. Вишневий, буд. 16, де отримавши дозвіл від ОСОБА_1 , надав вказівку ОСОБА_6 , який діяв під контролем правоохоронних органів, заїхати на охоронювану режимну територію вказаної установи. Виконуючи вказівку ОСОБА_5 , 25.10.2019 о 15 год. 43 хв. ОСОБА_6 , перебуваючи на автомобілі Renault Trafic д.н.з НОМЕР_1 здійснив заїзд до продовольчого складу вказаної установи. Прибувши до вказаного складу, ОСОБА_5 за згоди ОСОБА_1 та інших на даний час невстановлених службових осіб ДУ «Качанівська ВК № 54», здійснив погрузку ОСОБА_6 50 ящиків мороженої риби вагою 20 кг кожен, отримавши при цьому від ОСОБА_6 22 000 грн неправомірної вигоди за вказаний товар.

Крім того, продовжуючи умисел, щодо заволодіння майном, що спрямовувались на харчування засуджених осіб, 26.11.2019 приблизно о 13 год. ОСОБА_5 самостійно прибув на територію ДУ «Качанівська ВК № 54», розташованої за адресою: м. Харків, пров. Вишневий, буд. 16, де отримавши дозвіл від ОСОБА_1 , надав вказівку ОСОБА_6 , який діяв під контролем правоохоронних органів, заїхати на охоронювану режимну територію вказаної установи. Виконуючи вказівку ОСОБА_5 , 26.11.2019 о 13 год. ОСОБА_6 , перебуваючи на автомобілі Renault Master д.н.з НОМЕР_2 здійснив заїзд до продовольчого складу вказаної установи. Прибувши до вказаного складу, ОСОБА_5 за згоди ОСОБА_1 та інших на даний час невстановлених службових осіб ДУ «Качанівська ВК № 54», здійснив погрузку ОСОБА_6 45 ящиків мороженої риби вагою 20 кг кожен, отримавши при цьому від ОСОБА_6 20800 грн неправомірної вигоди за вказаний товар.

Реалізувавши спільний злочинний умисел щодо власного незаконного збагачення шляхом отримання вказаної неправомірної вигоди, ОСОБА_5 частину вказаних грошових коштів залишив собі, а частину вказаних грошових коштів, передав службовим особам ДУ «Качанівська ВК №54».

Після цього, злочинні дії ОСОБА_1 були припинені працівниками правоохоронного органу та останній були затриманим в порядку ст.208 КПК України.

Загальна вартість продуктів харчування (м`яса та риби) яким зловживаючи службовим становищем заволодів ОСОБА_1 , згідно висновку спеціаліста товарознавця від 27.11.2019 складає 245953,40 гривень, що є тяжкими наслідками.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

Відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.364 КК України, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.08.2019 року за № 42019220000000563.

26 листопада 2019 року о 19 год. 31 хв. ОСОБА_1 був затриманий у порядку ст.208 КПК України.

27.11.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

Так, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.

У справі Феррарі-Браво проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою.

У справі Мюррей проти Сполученого Королівства суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В обґрунтування клопотання, як на підставу застосування вказаного запобіжного заходу, прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Проаналізувавши доводи прокурора в обґрунтування обрання такого запобіжного заходу як тримання під вартою відносно ОСОБА_1 слідчий суддя вважає, що ризики, визначені п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України знайшли своє підтвердження, а саме: підозрюваний з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, так як він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі; може також впливати на свідків з метою впливу на їх покази щодо обставин кримінального провадження, оскільки може за родом своєї професійної діяльності має можливість впливати на таких осіб, у тому числі на заявника, який повідомив про кримінальне правопорушення, вчинене підозрюваним, а також свідків; може вчинити інше кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.

В матеріалах провадження містяться достатні дані, які переконують суд у тому, що підозрюваний міг вчинити інкримінований йому злочин, а повідомлена ОСОБА_1 підозра є обґрунтованою. При цьому слідчим суддею при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не є предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Так, слідчому судді надані докази, які, на думку суду, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, що підтверджується зібраними в кримінальному провадженні матеріалами, а саме: протоколом огляду, копіювання та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів – грошових купюр, протоколом за результатами проведення контролю за вчиненням злочину, протоколами допиту свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , протоколом огляду місця події, протоколами обшуків, матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Прокурором також доведено наявність достатніх підстав вважати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним ризикам.

Суд, у відповідності до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу підозрюваного ОСОБА_1 у їх сукупності, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоров`я, міцність соціальних зав`язків в місці його проживання, репутацію, майновий стан.

Так, підозрюваний ОСОБА_1 працює, позитивно характеризується на місцем роботи, має міцні соціальні зв`язки, одружений, має постійне місце проживання, раніше не судимий, має на утриманні неповнолітніх дітей.

Інші більш м`які запобіжні заходи не можливо застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 з таких причин: особисте зобов`язання та особиста порука не можуть бути застосовані у зв`язку з тим, що ці запобіжні заходи вимагають наявності особливої довіри до підозрюваного в підтвердження можливості дотримання процесуальних обов`язків, ураховуючи наявні ризики, обставини вчинення кримінального правопорушення останнім, що вимагає постійного контролю за його поведінкою, яка може бути досягнута лише при застосуванні запобіжного заходу, пов`язаного з позбавленням його свободи; домашній арешт – неможливо застосувати до підозрюваного у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вчиненню вищевказаних ризиків, відтак, за умови обрання домашнього арешту, підозрюваний зможе спілкуватися з іншими учасниками кримінального провадження та особами, причетність яких до кримінального правопорушення наразі встановлюється органом досудового розслідування, та вчиняти протиправні дії з метою уникнення кримінальної відповідальності.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий корупційний злочин, у співучасті з особами, які усвідомлювали протиправність своїх дій, з метою забезпечення виконання останнім покладених на нього обов`язків, враховуючи, що вчинене ним кримінальне правопорушення створило в очах громадян негативне враження безладдя, безкарності та хабарництва, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора та необхідність застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваної, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

З урахуванням та в межах норм кримінального процесуального закону, а також практики Європейського суду з прав людини, розмір застави слід визначити відповідно до того ступеня довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої її застосовано, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , а саме у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та у відповідності до ст.12 КК України є тяжким злочином, обставини його вчинення, зважаючи на дані про особу підозрюваного, а також наявні ризики, із врахуванням принципів розумності та співмірності суд вважає за необхідне вийти за межі розміру застави, передбаченого за вчинення тяжких злочинів та визначити заставу у відповідності до ч.5 ст.182 КПК України у розмірі 128 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (1921 грн. х 128 = 245888 грн.), оскільки внесення застави саме в такому розмірі достатньою мірою може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; не відлучатися з місця проживання (реєстрації) без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та з підозрюваними ОСОБА_9 та ОСОБА_5 .

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 176-179, 182-183, 193-194, 196-197, 199, 202, 205 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку тримання під вартою, передбаченого ч.1 ст.197 КПК України, строком на 60 днів, який обчислювати з 26 листопада 2019 року о 19 год. 31 хв.

Кінцевим днем тримання під вартою визначити 24 січня 2020 року о 19 год. 31 хв.

Розмір застави визначити у межах 128 (ста двадцяти восьми) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 245888,00 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: р/р 37314008015950 в ДКСУ м.Київ, код ЗКПО - 26304855, МФО - 820172, отримувач: ТУ ДСАУ в Полтавській області, призначення платежу - застава, справа №554/10557/19 (провадження № 1-кс/554/16830/2019), ухвала суду та назва суду, прізвище, ім`я, по батькові платника застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки: прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися із м.Харків, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та з підозрюваними ОСОБА_9 та ОСОБА_5 повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання слідчому, прокурору свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів та слідчих, в провадженні яких знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з часу проголошення.

Слідчий суддя: Г.В. Андрієнко