Рішення № 85962745, 27.11.2019, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Матвієвська Г. В.

Справа № 644/39/19

Провадження № 2/644/867/19

27.11.2019

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2019 року м. Харків

Орджонікідзевський районний суд міста Харкова у складі: головуючого судді- Матвієвської Г.В., за участю секретаря судових засідань – Онюшкіної О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення суми, -

В С Т А Н О В И В:

Харківська міська рада в особі представника Коваль Г.Ю. звернулась до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 2 002 274,32 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Харківською міською радою відповідно до ст.189 ЗК України здійснені заходи самоврядного контролю з питань законності використання та охорони земель комунальної власності територіальної громади м. Харкова та додержання вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок комунальної власності.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру право власності на нерухоме майно від 23.11.2018 № 146604147 право власності на нежитлову будівлю літ. «О-1» загальною площею 706,0 кв.м. по АДРЕСА_1 з 19.12.2012 зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 05.11.2012 у справі № 2027/1722/2012 про визнання мирової угоди від 01.10.2012.

Речові права відповідача на земельну ділянку по АДРЕСА_1 не зареєстровані, а тому земельна ділянка площею 0,4517 га по АДРЕСА_1 перебуває у власності територіальної громади міста Харкова.

Відповідач у період з 01.12.2015 року по 30.11.2018 року не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг у себе майно - грошові кошти.

Зазначені законодавчі приписи та встановлені міською радою фактичні обставини стали підставою для звернення до суду із цим позовом про повернення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності по АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. Таким чином, на думку позивача , відповідач зберіг кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, тим самим збільшує вартість власного майна, а позивач втрачає належне йому майно (кошти від орендної плати), тобто відбувається факт безпідставного збереження саме коштів у розмірі орендної плати відповідачем за рахунок позивача. Розмір безпідставно збережених відповідачем коштів, розрахований позивачем, складає 2 002 274,32 грн., виходячи з розміру орендної плати за землю. Внаслідок використання відповідачем вищевказаної земельної ділянки без укладення договору оренди землі, територіальна громада міста Харкова в особі Харківської міської ради позбавлена можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі спірної земельної ділянки в оренду, чим порушені охоронювані законом права та інтереси позивача щодо неодержаної грошових коштів у розмірі орендної плати за землю.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 30.01.2019 року провадження по вищевказаній справі було відкрито та розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 20.06.2019 року закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання з`явився, надав суду заяву з проханням розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку, про причини своєї неявки суду не повідомив та відзиву на позов до суду не подав.

За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного .

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтями 77, 78 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру право власності на нерухоме майно від 23.11.2018 № 146604147 право власності на нежитлову будівлю літ. «О-1» загальною площею 706,0 кв.м. по АДРЕСА_1 з 19.12.2012 зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 05.11.2012 у справі № 2027/1722/2012 про визнання мирової угоди від 01.10.2012.

Частиною четвертою статті 120 Земельного кодексу України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Статтею 181 ЦК України встановлено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно, користування, володіння та розпорядження зазначеною нерухомістю неминуче призводить до фактичного використання земельної ділянки, на якій така нерухомість знаходиться. Іншими словами, неможливо здійснювати правомочності власника будівлі не використовуючи земельної ділянки під такою будівлею.

Положеннями ст. 120 ЗК України визначено, що виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення договору оренди земельної ділянки.

Водночас за змістом ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Зважаючи на ці положення, новий власник земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.

Відповідно до вищезазначеної інформації, листа Відділу у м. Харкові

ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 05.10.2017 № 19-20-0.23,

08-2128/116-17 та листа Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 04.10.2017 № 6220/0/225-17 речові права Відповідача на земельну ділянку по АДРЕСА_1 не зареєстровані.

Крім того, вказане також підтверджується вищезазначеною інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру право власності на нерухоме майно від 23.11.2018 № 146604147.

Таким чином, відповідач, набувши право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці комунальної форми власності, належним чином не оформив правовідносин щодо користування земельною ділянкою.

Отже, враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав та з урахуванням ст. ст. 12, 80, 83 Земельного кодексу України земельна ділянка площею 0,4517 га по АДРЕСА_1 перебуває у власності територіальної громади міста Харкова.

Відповідач у період з 01.12.2015 року по 30.11.2018 року не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, у зв`язку з чим безпідставно зберіг за рахунок позивача кошти за використання даної земельної ділянки всупереч вимог земельного законодавства.

Департаментом територіального контролю Харківської міської ради 17.12.2018 року здійснено обстеження земельної ділянки та встановлено, що відповідач по справі використовує земельну ділянку площею 0,4517 га по АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «О-1», право власності на яку зареєстровано за Відповідачем.

За результатами обстеження складено акт обстеження земельної ділянки, визначення її меж, площ та конфігурації. Межі земельної ділянки визначені відповідно до зовнішніх меж паркану та будівлі суміжного домоволодіння.

Відповідно до інформації з ГУ ДФС у Харківській області від 02.10.2017 № 9654/9/20-40-13-09 ОСОБА_1 не зареєстрований як платник земельного податку з фізичних осіб та орендної плати за земельну ділянку за адресою по АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст.206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що платою за землю є обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідач не є ані власником, ані постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 ПК України).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст. 14.1.125, 14.1.136, 288.5 ПК України).

З часу виникнення права власності на нерухоме майно у відповідача виник обов`язок сплачувати грошові кошти за використання земельної ділянки у встановленому законодавством розмірі.

Отже , в період з 01.12.2015 по 30.11.2018 року відповідач не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі.

Згідно зі статтею 125 ЗК України право власності, право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Тобто, відповідач правомірно володіє нерухомим майном по АДРЕСА_1 . Проте з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у відповідача виник обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, яка знаходиться під нежитловою будівлею, проте речове право відповідачем на земельну ділянку не зареєстровано.

Згідно з положеннями частини першої статті 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Безпідставне набуття Відповідачем спірної земельної ділянки не є результатом протиправного діяння, а є наслідком законних дій, а саме отримання відповідачем у власність нежитлових приміщень на підставі договорів дарування, які безпосередньо пов`язані із земельними ділянками.

Правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, будівлі, споруди, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно. Новий власник будинку (будівлі, споруди) у зв`язку з цим не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень».

Таким чином, речові права відповідача на земельну ділянку не реєструвались, він не набув належних прав власності або користування щодо земельних ділянок, а тому використовує земельні ділянки без достатніх правових підстав.

Предметом позову у цій справі є стягнення з власника об`єкту нерухомого майна безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій об`єкт нерухомого майна розташований.

При цьому виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Проте з огляду на приписи частини другої статті 120 ЗК України

не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Отже, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Для кондикційних зобов`язань важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 ЦК України).

Такі висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду

від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року

у справі № 922/3412/17 та від 24 квітня 2019 року у справі № 642/4792/17.

Відповідно до розрахунку, розмір безпідставно збережених Відповідачем коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки по АДРЕСА_1 за заявлений у позові період склав 2 002 274,32 грн.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 30 034,11 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4,5,13,76-83,141,265,280-283 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення суми - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Харківської міської ради на користь Харківської міської ради (м-н Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243; за реквізитами: код платежу: 24062200, рахунок: 31419611020002; МФО 899998; код ЄДРПОУ 37999649; банк: Казначейство України (ЕАП); одержувач: УДКСУ у м. Харкові Харківської області) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 2 002 274,32 грн. (два мільйони дві тисячі двісті сімдесят чотири грн. 32 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Харківської міської ради на користь Харківської міської ради (м-н Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243; за реквізитами: код платежу: 24062200, рахунок: 31419611020002; МФО 899998; код ЄДРПОУ 37999649; банк: Казначейство України (ЕАП); одержувач: УДКСУ у м. Харкові Харківської області) витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у сумі 30 034,11 грн. (тридцять тисяч тридцять чотири грн. 11 коп.)

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення . Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути переглянути судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Сторони та учасники справи:

Позивач - Харківська міська рада, юридична адреса: м. Харків, майдан Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243.

Відповідач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 27.11.2019 року.

Суддя: Г.В. Матвієвська