Вирок № 85961030, 28.11.2019, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄДРПОУ 02893870, вул.Центральна, 13, смтЗолочів, Харківська область, 62203,

inbox@zl.hr.court.gov.ua, тел./факс (05764) 5-25-96

Справа № 622/458/19

Провадження № 1-кп/622/51/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2019 року смт. Золочів

Золочівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Шабас О.С.,

за участю секретаря Бойко І.О.,

прокурора Колесника В.В.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому (відкритому) судовому засіданні в залі суду Золочівського районного суду Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019220310000103 від 16.03.2019 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, з середньою технічною освітою, раніше не судимого, тимчасово не працюючого, зареєстрованого та фактично до затримання проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на теперішній час утримується у Харківському слідчому ізоляторі, зв`язку з розглядом відносно нього Орджонікідзевским районним судом м. Харкова кримінального провадження,

- що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

23.02.2019 у денний час доби (точний час не встановлено) ОСОБА_2 перебував на АДРЕСА_2 , поблизу дачного домоволодіння його матері ОСОБА_6 яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , завідомо знаючи, що його батьки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , проживаючі за адресою: АДРЕСА_3 , найближчим часом не повернуться до дачного домоволодіння, маючи потребу у грошових коштах, вирішив здійснити крадіжку металевих виробів, що належать ОСОБА_6 .

Реалізовуючи свій злочинний намір, ОСОБА_2 , керуючись раптово виниклим прямим умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливу мету наживи, діючи таємно та переконавшись в тому, що ніхто не спостерігає за його діями, шляхом вільного доступу пройшов на територію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , звідки через відчинені двері пройшов до приміщення будівлі господарського призначення, де знайшов та таємно викрав два газових балони із написом «Пропан» червоного кольору, два металеві лома загальною вагою 40 кг, та жмут мідного дроту, після чого покинув територію вказаного дачного домоволодіння, розпорядився викраденим майном на власний розсуд, продавши його мешканцю с. Довжик Золочівського району Харківської області ОСОБА_8 за 400 гривень. Своїми умисними діями ОСОБА_2 заподіяв потерпілій ОСОБА_1 матеріальну шкоду на сума 839 грн.

Своїми діями ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.185 КК України, - таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

28.11.2019 року між потерпілою ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 у відповідності до вимог ст.ст.468-469, 471 КПК України була укладена угода про примирення, за змістом якої вони погодились, що ОСОБА_2 повністю визнав свою вину у зазначеному діянні, щиро розкаявся у ньому, публічно вибачився перед потерпілою ОСОБА_6 , Потерпіла і обвинувачений дійшли згоди щодо всіх істотних для даного кримінального провадження обставин, правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_2 за ч.1 ст.185 КК України, остаточно узгодили призначення ОСОБА_2 покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

В угоді зазначено наслідки її укладення та затвердження, передбачені ст.ст. 473, 474 КПК України, а також наслідки невиконання угоди.

Розглядаючи питання про затвердження вказаної угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468, ч.3 ст.469 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим, зазначена угода може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

У судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 визнав себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, пояснив, що дійсно здійснив крадіжку двох газових балонів із написом «Пропан» червоного кольору, двох металевих ломів, жмут мідного дроту, що належали його матері потерпілій ОСОБА_6 за вказаних у вироку обставин. Щиро розкаявся, публічно попросив вибачення перед потерпілою, підтвердив, що угоду про примирення він уклав добровільно, розуміє його права, визначені ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, які у судовому засіданні йому додатково роз`яснені, та надав згоду на призначення узгодженого сторонами угоди про примирення покарання у виді штрафу.

Потерпіла ОСОБА_1 також підтвердила суду, що зазначена угода укладена добровільно, наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди, визначені п.2 ч.1 ст.473 КПК України, є зрозумілими. Просила суд затвердити зазначену угоду про примирення та призначити обвинуваченому ОСОБА_2 узгоджене покарання. Цивільний позов потерпілою не заявлений.

Прокурор в судовому засіданні вважав, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив дану угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену сторонами в угоді міру покарання.

Відповідно до вимог ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Судом встановлено, що угода про примирення, укладена 28.11.2019 року між потерпілою ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 , за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст. 468, 469, 471 КПК України, а також відповідає положенням КК України щодо правової кваліфікації злочину та узгодженої міри покарання, яка передбачена санкцією ч. 1 ст. 185 КК України, покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст. ст. 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого ОСОБА_2 обвинувачення, даних про його особу, обставин, що пом`якшують покарання і є достатнім для виправлення обвинуваченого.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, сторони дійсно примирилися.

Також судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України, та/або закону, умови угоди відповідають інтересам суспільства, умови угоди не порушують права, свободи, інтереси сторін або інших осіб, не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не встановлена неможливість виконання підозрюваним взятих на себе зобов`язань, маються фактичні підстави для примирення.

Суд при перевірці узгодженого сторонами виду та розміру покарання, доходить висновку, що воно враховує наявність обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину: обвинувачений повністю визнав свою вину, щиро розкаявся в скоєному. Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено. При цьому суд враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не перебуває на обліку лікаря нарколога та психіатра.

За таких обставин, суд, вивчивши надані матеріали, вислухавши пояснення обвинуваченого, потерпілої, думку прокурора, дійшов висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України, - таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Таким чином, за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні під час підготовчого судового провадження, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про примирення між сторонами кримінального провадження: потерпілою та обвинуваченим і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, у виді штрафу, який суд вважає достатнім, для виправлення та ухвалення обвинувального вироку.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2 не обирався.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК Ккраїни, судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.

Керуючись ст. ст. 314, 369, 370, 373 ч.2, 374, 394, 468, 474, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про примирення, укладену 28.11.2019 року між потерпілою ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 628 гривень судових витрат за проведення експертного дослідження.

Речові докази два газових балони із написом «Пропан» червоного кольору та один металевий лом, загальною вагою 40 кг, передані на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_6 , вважати повернутими ОСОБА_6 .

Вирок на підставі угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим (підозрюваним) може бути оскаржений в Харківський апеляційний суд через Золочівський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п`ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу;

3) прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

У разі невиконання угоди про примирення потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.

Суддя : Шабас О . С . .