Рішення № 85960956, 27.11.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 листопада 2019 року № 640/10514/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Агророзквіт»доЖитомирської митниці ДФС про визнання протиправними дій, -В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агророзквіт» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Житомирської митниці ДФС (далі - відповідач), в якому просить визнати дії Житомирської митниці ДФС, які призвели до затримки розмитнення товару Товариства з обмеженою відповідальністю «Агророзквіт» за митною декларацією ІМ 40 ТН №UA101020/2018/022711, протиправними.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що товар, який був заявлений до митного оформлення згідно тимчасових декларацій не підпадає під жодну із заборон. При цьому, на думку позивача, відсутні підстави, відповідно до яких строк, зазначений у частині 1 статті 255 Митного кодексу України, може бути перевищений на час виконання передбачених частиною 2 статті 255 цієї ж статті відповідних формальностей.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 червня 2019 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У відзиві на адміністративний позов представник Житомирської митниці ДФС повідомив, що відповідачем не було допущено протиправних дій під час митного оформлення товару за митною декларацією №UA101020/2018/022711, оскільки вказані дії проводились митницею в рамках виконання процедур митного контролю.

У відповіді на відзив представник позивача наполягав на протиправності оскаржуваних дій відповідача з підстав того, що в таких діях митного органу вбачаються корисливі цілі.

Представник відповідача надіслав до суду заперечення на відповідь на відзив, у яких зазначив, що час, починаючи із часу звернення декларанта про проведення митних формальностей поза місцем розташування митного органу до закінчення огляду товару, не враховується до строку, передбаченого частиною 1 статті 255 Митного кодексу України.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

30 листопада 2018 року на станції Калій ІІІ, Республіка Білорусь на виконання вимог зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу №ВК/AR-2018/01 від 30 січня 2018 року та додаткової угоди №9 від 31 жовтня 2018 року було відвантажено партію товару (азотно-форфорно-калійних комплексних добрив) в кількості 192 мт/3 напіввагони та відправлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агророзквіт».

Після прибуття на станцію митного посту «Коростень» даного товару останній було заявлено до митного розмитнення 14 листопада 2018 року уповноваженою особою декларанта Товариства «PST Україна» на підставі договору доручення №2/17 від 30 березня 2017 року та доповнення до нього від 02 січня 2018 року.

Так, 14 грудня 2018 року подано митну декларацію 40 ТН №UA101020/2018/022711, до якої декларантом додано документи, що підтверджують якість, країну походження та ціну товару, зокрема: зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №ВК/AR-2018/01 від 30 січня 2018 року та додаткову угоду №9 від 31 жовтня 2018 року до договору (контракту) від 27 листопада 2018 року №1к; рахунки-фактури від 10 грудня 2018 року №3729, №3732, №3733; накладні від 12 грудня 2018 року №22062510, №22062509, №22062511; сертифікати про проходження товару від 10 грудня 2018 року №BYUA8108069524, №BYUA8108069525, №BYUA8108069526; сертифікати якості Відкритого акціонерного товариства «Беларуськалий» на товар від 09 грудня 2018 року №67, №70, №71; акт експертизи походження товарів від 26 грудня 2017 року №8/1204-2; посвідчення Міністерства екології та природних ресурсів України про державну реєстрацію препарату серії А №04726 .

Під час здійснення митних формальностей відповідно до Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року, згідно даних АСМО «Інспектор» по ЕМД №UA101020/2018/022711 визначені наступні форми митного контролю:

- 205-1 проведення митного огляду з метою перевірки відповідності відомостей, зазначений на упаковці, маркуванні товару, відомостям, зазначеним у митній декларації та інших документах, поданих до митного оформлення;

- 905-3 взяття проб (зразків) товарів для проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТЗЕД;

- 911-1 забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки.

Матеріалами справи підтверджується, що зважаючи на згенеровані форми митного контролю та на підставі рішення начальника митного поста декларанту направлено повідомлення про надання товару для проведення митного огляду та відбору проб (зразків) із забезпеченням фотофіксації.

За результатами розгляду вказаного повідомлення декларант о 12:10 надіслав митному органу звернення про виконання митних формальностей поза місцем розташування товару.

При цьому, товар для здійснення необхідних митних формальностей пред`явлено декларантом о 14:45, огляд товару завершено о 15:40, про що вказано в акті митного огляду.

Внаслідок здійснення процедури «перевірка правильності визначення митної вартості» о 16:44 направлено повідомлення декларанту про надання додаткових документів.

Декларантом електронним повідомленням, яке було отримано 17 грудня 2018 року о 16:30, надано митному органу митну декларацію країни відправлення від 10 грудня 2018 року №06641/101218/0064922.

Крім того, у зв`язку із необхідністю ідентифікації та встановлення відповідності задекларованих товарів для проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою встановлення характеристик товару, визначальних для його класифікації згідно УКТЗЕД, 17 грудня 2018 року взяті проби товару та направлені на дослідження до Департаменту податкових та митних експертиз ДФС.

26 грудня 2018 року на адресу митного органу надійшов висновок Управління експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції Департаменту податкових та митних експертиз ДФС від 22 грудня 2018 року №142005702-0746 щодо дослідження аналогічного товару, виробництва ОАО «Беларуськалий», а також товару, направленого на дослідження за ЕМД №UA101020/2018/022711, та відповідності направлених проб товару хімічному складу, заявленому декларантом.

На підставі вказаних висновків прийнято рішення про випуск товарів за вказаною митною декларацією.

Позивач, вважаючи, що дії митного органу призвели до затримки митного оформлення товару, звернувся до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Статтею 1 Митного кодексу України визначено, що законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів. Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Частиною 1 статті 255 Митного кодексу України визначено, що митне оформлення товарів завершується протягом 4 годин з моменту пред`явлення митниці товарів та транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню.

При цьому, відповідно до частини 2 статті 255 Митного кодексу України строк, зазначений у частині першій цієї статті, може бути перевищений на час виконання відповідних формальностей виключно у разі:

1) виконання митних формальностей поза місцем розташування органу доходів і зборів відповідно до статті 247 цього Кодексу;

2) підтвердженого письмово бажання декларанта або уповноваженої ним особи подати відповідно до цього Кодексу додаткові документи чи відомості про зовнішньоекономічну операцію або характеристики товару;

3) проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб і зразків товарів, якщо товари не випускаються відповідно до частини двадцять першої статті 356 цього Кодексу;

4) виявлення порушень митних правил, якщо товари не випускаються відповідно до частини шостої цієї статті;

5) зупинення митного оформлення відповідно до Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»;

6) подання додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 цього Кодексу в межах передбаченого нею строку, перебіг якого припиняється з моменту отримання митницею (митним постом) таких документів чи письмової відмови декларанта або уповноваженої ним особи у їх наданні;

7) призупинення митного оформлення відповідно до статей 399 і 400 цього Кодексу.

Відповідно до частини 5 статті 255 Митного кодексу України митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

При цьому, вимогами статті 4 Митного кодексу України визначено, що митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питання державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку; а митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Тобто, митне оформлення і митний контроль - це різні правові інститути. Дії, що підлягають виконанню відповідними особами і митними органами в рамках митного оформлення товарів і транспортних засобів і в рамках здійснення митного контролю не є тотожними, оскільки регулюються різними правовими нормами відповідних розділів Митного кодексу України.

Згідно вимог статті 70 Митного кодексу України, з метою застосування законодавства України з питань державної митної справи запроваджуються такі митні режими, зокрема, імпорт (випуск для вільного обігу).

При цьому, положеннями статті 71 Митного кодексу України передбачено, що декларант має право обрати митний режим, у який він бажає помістити товари, з дотриманням умов такого режиму та у порядку, що визначені цим Кодексом. Поміщення товарів у митний режим здійснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей, передбачених цим Кодексом.

Питання, пов`язані з виконанням необхідних митних формальностей та здійсненням митного контролю товарів, поміщених у відповідний митний режим, регулюються цим Кодексом (частина 2 статті 73 Митного кодексу України).

Наявними матеріалами справи підтверджується, що 14 грудня 2018 року декларантом подано ЕМД № UA101020/2018/022711 з метою митного оформлення товару в митному режимі імпорт.

Відповідно до частини 2 статті 246 Митного кодексу України (далі - Кодекс) з метою визначення порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, що подається органу доходів і зборів на паперовому носії або як електронний документ розроблений Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №631 (далі - Порядок №631).

Пунктами 1.3-1.4 Порядку №631 передбачено, що органи доходів і зборів здійснюють митні формальності, передбачені цим Порядком, в зонах діяльності, визначених для таких органів доходів і зборів. Митні формальності, передбачені цим Порядком, виконуються за місцем розташування ПМО та/або спеціалізованого підрозділу, за винятком випадків, встановлених частиною 7 статті 247 Кодексу.

Виконання митних формальностей за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку, визначено розділом IV Порядку №631 та включає в себе, зокрема: реєстрацію митної декларації; перевірку митної декларації; прийняття митної декларації для оформлення; оформлення митної декларації.

При цьому, оформлення митної декларації передбачає, що при здійсненні митного оформлення МД виконуються такі митні формальності:

- Перевірка дотримання строків подання МД (у випадках, визначених законодавством);

- Перевірка наявності відміток про завершення переміщення товарів (у випадках, визначених законодавством з питань державної митної справи);

- Контроль співставлення (автоматизоване порівняння) даних, які містяться в ЕК МД (ЕМД), та інших документів, поданих для митного оформлення, зокрема: співставлення реквізитів уповноваженого банку, зазначеного у графі 28 МД, з даними, що містяться в переліку вповноважених банків України в ЄАІС органів доходів і зборів України; співставлення курсу валюти України до іноземної валюти, зазначеного у графі 23 МД, з офіційним курсом валюти України до іноземної валюти, у якій складені рахунки та відомості про яку зазначено в лівому підрозділі графи 22 МД, на день подання МД до оформлення; перевірка наявності діючих (не скасованих) спеціальних санкцій, застосованих до українського суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності і/або іноземного суб`єкта господарської діяльності згідно зі статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»; співставлення з картками відмови та МД, в оформленні яких відмовлено; співставлення відомостей, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України, з інформацією, що міститься в уніфікованих електронних дозвільних документах, що надходять з інших державних органів; співставлення відомостей про нарахування митних та інших платежів, а також про застосування заходів гарантування їх сплати з інформацією, що міститься в електронних гарантійних документах, виданих гарантами та розміщених в ЄАІС органів доходів і зборів України, та з інформацією про наявність та суму коштів авансових платежів (передоплати), внесених платником податків згідно зі статтею 299 Кодексу на рахунки, відкриті на ім`я органу доходів і зборів, як попереднє грошове забезпечення сплати майбутніх митних платежів; співставлення з інформацією, що надходить з митних та правоохоронних органів іноземних держав;

- Контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД шляхом аналізу ЕК МД та ЕК ДМВ (ЕМД та ЕДМВ) за допомогою АСАУР;

- перевірка правильності класифікації товарів;

- перевірка правильності визначення країни походження товарів;

- перевірка дотримання встановлених до задекларованих товарів заходів нетарифного регулювання (відсутність визначених законодавством заборон щодо переміщення або поміщення у відповідний митний режим задекларованих товарів; наявність відповідних документів, наявність в МД відомостей про відповідні документи або відомостей про відмітки у товаросупровідних документах);

- перевірка наявності задекларованих товарів у митному реєстрі об`єктів права інтелектуальної власності;

- перевірка правильності застосування пільг в оподаткуванні;

- перевірка правильності визначення митної вартості товарів.

При цьому, під час здійснення митних формальностей відповідно до Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року, згідно даних АСМО «Інспектор» по ЕМД №UA101020/2018/022711 визначені наступні форми митного контролю:

- 205-1 проведення митного огляду з метою перевірки відповідності відомостей, зазначений на упаковці, маркуванні товару, відомостям, зазначеним у митній декларації та інших документах, поданих до митного оформлення;

- 905-3 взяття проб (зразків) товарів для проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТЗЕД;

- 911-1 забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки.

Частиною 1 статті 320 Митного кодексу України визначено, що форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками. Не допускаються визначення форм та обсягів митного контролю іншими органами державної влади, а також участь їх посадових осіб у здійсненні митного контролю.

Митний пост є органом доходів і зборів, який входить до складу митниці як відокремлений структурний підрозділ і в зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на органи доходів і зборів (частина 1 статті 547 Митного кодексу України).

Наявними матеріалами та сторонами у справі підтверджується, що на підставі згенерованих форм митного контролю та рішення начальника митного поста о 11:52 декларанту направлено повідомлення про надання товару для проведення митного огляду та відбору проб (зразків) із забезпеченням фотофіксації.

У відповідь на дане повідомлення декларант о 12:10 надіслав звернення про виконання митних формальностей органом доходів і зборів поза місцем розташування органу. При цьому, товар для здійснення необхідних митних формальностей пред`явлено декларантом о 14:45, а огляд товару завершено о 15:40, що підтверджується актом митного органу.

Тобто, в даному випадку мали місце обставини, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 255 Митного кодексу України, які передбачають можливість перевищення часу, зазначеного у частині першій цієї статті, на час виконання відповідних формальностей.

Водночас, наявність зазначених обставин спростовує доводи позивача про протиправність дій відповідача щодо перевищення часу митного оформлення заявленого товару, адже відповідачем здійснювались формальності та заходи митного контролю, що нівелює твердження позивача про порушення строків митного оформлення товару відповідачем.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем не підтверджено достатніми та належними доказами позовні вимоги, в той час як відповідачем доведено правомірність своїх дій з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, у суду відсутні правові підстави для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи, що суд прийшов до висновку про необхідність відмови в задоволенні адміністративного позову, підстави для присудження на користь позивача понесених ним судових витрат.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-243, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Агророзквіт» відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення", Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко