Рішення № 85960855, 28.11.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 листопада 2019 року № 826/11116/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16 про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії , В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (надалі по тексту - відповідач), в якому просить суд:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови в здійсненні розрахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог Закону України «Про державну службу» в редакції від 16 листопада 1993 року №3723-ХІІ, що діяв на момент первинного призначення пенсії з урахуванням сум середньомісячної матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди за сумлінну безперервну працю в державних органах, зразкове виконання трудових обов`язків, зазначених у довідці Міністерства економіки України від 04 січня 2011 року №2108-27/02 неправомірними;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві врахувати всі види оплати праці, на які нараховується збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, включаючи суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових потреб та грошової винагороди за сумлінну безперервну працю в державних органах, зразкове виконання трудових обов`язків, як складові заробітної плати, з якої проводиться нарахування пенсії ОСОБА_1 відповідно до чинного законодавства України;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві розрахувати пенсію ОСОБА_1 відповідно до вимог Закону України «Про державну службу» в редакції від 16 листопада 1993 року №3723-ХІІ, що діяв на момент первинного призначення пенсії з урахуванням сум середньомісячної матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди за сумлінну безперервну працю в державних органах, зразкове виконання трудових обов`язків та здійснити виплати недоотриманої суми пенсії з дня її призначення (з 12 січня 2011 року).

Мотивуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначив, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу в здійсненні перерахунку пенсії, оскільки зазначені позивачем виплати, в т.ч. матеріальна допомога для оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та грошова винагорода за сумлінну безперервну працю в державних органах, зразкове виконання трудових обов`язків входять до системи оплати праці державного службовця.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2018 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження.

У відзиві на адміністративний позов представник відповідача зазначив, що про порушення власних прав позивачу стало відомо ще у 2011 році, а тому останній пропущено встановлений строк звернення до суду з вказаними позовними вимогами. При цьому, за твердженням представника відповідача, довідки про заробітну плату, що містяться в пенсійній справі за 2011 рік не містять графи «інші виплати», а відтак немає протиправних дій відповідача щодо не урахування для обчислення пенсії державного службовця сум матеріальної допомоги, грошової винагороди за сумлінну безперервну працю в державних органах, зразкове виконання трудових обов`язків, оскільки не відповідає встановленому зразку довідки. Крім того, представник відповідача стверджував, що оскільки позивачем не була надана нова довідка встановленого зразка про складові заробітної плати та пенсію позивачу призначено таку пенсію відповідно до вимог законодавства.

З огляду на викладене вище та відсутність підстав для розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Наявною в матеріалах справи довідкою Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 04 травня 2018 року №57/856307 підтверджується, що ОСОБА_1 , 1951 р.н., знаходить на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та отримує пенсію за віком з 12 січня 2011 року довічно.

З матеріалів справи вбачається, що 04 травня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із заявою, в якій просив:

- врахувати усі види оплати праці, на які нараховується збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, включаючи суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових потреб та грошової винагороди за сумлінну безперервну працю в державних органах, зразкове виконання трудових обов`язків, як складові заробітної плати, з якої проводиться нарахування пенсії ОСОБА_1 відповідно до чинного законодавства України;

- перерахувати пенсію ОСОБА_1 відповідно до вимог Закону України «Про державну службу» в редакції від 16 листопада 1993 року №3723-ХІІ, що діяв на момент первинного призначення пенсії з урахуванням сум середньомісячної матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди за сумлінну безперервну працю в державних органах, зразкове виконання трудових обов`язків та здійснити виплати недоотриманої суми пенсії з дня її призначення (з 12 січня 2011 року).

За результатами розгляду звернення позивача Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві листом від 17 травня 2018 року №3215/02/К-29 повідомило, що з 01 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про державну службу» в редакції від 16 листопада 1993 року №3723-ХІІ. Враховуючи, що Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII не передбачає проведення перерахунку пенсії, в тому числі призначених згідно Закону №3723-ХІІ, відсутні правові підстави здійснити перерахунок та виплату пенсії державного службовця, виходячи із складових заробітної плати, а саме з урахуванням інших виплат (матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації).

Незгода позивача із зазначеною відмовою зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01 травня 2016 року визначались Законом України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ (далі по тексту - Закон №3723-ХІІ).

Відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ (у редакції, яка діяла станом на момент призначення позивачу пенсії), пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

За змістом частини 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оплату праці», основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Приписами ст. 33 Закону №3723-ХІІ передбачено, що державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов`язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з підпунктом 3 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», у межах затвердженого фонду оплати праці працівникам можуть надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та допомога для оздоровлення.

У силу положень Постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року №212 «Про затвердження Порядку видачі грошової допомоги державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов`язків», сума грошової винагороди включається до фонду оплати праці та відповідно до законодавства враховується під час визначення бази (об`єкта) для оподаткування, для нарахування страхових внесків до фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування та збору до Пенсійного фонду.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань, яка є частиною заробітної плати, входять до структури заробітної плати державного службовця.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» (чинної станом на момент призначення позивачу пенсії) встановлено, що розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

Законом України «Про оплату праці» встановлено, що до структури заробітної плати, крім основної і додаткової, входять інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які проводяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу) на які відповідно до Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених законодавчих норм вбачається, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №638/13232/16-а.

Відповідно до наявної у матеріалах справи копії довідки від 04 січня 2011 року №2108-27/02 Міністерства економіки України ОСОБА_1 за період з січня 2009 року по грудень 2010 року сума матеріальної допомоги становила 9 628,00 грн., сума надбавки за роботу з таємними документами 8 665,20 грн., сума грошової винагороди за сумлінну безперервну працю, зразкове виконання трудових обов`язків 15 094,70 грн., надбавка за високі досягнення знання у праці або за виконання особливо важливої роботи - 46 831,27 грн. із зазначенням того, що на всі виплати, включені у довідку, нараховано страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Отже, при первинному розрахунку пенсії позивача складові заробітної плати враховано не повністю, а саме: не було враховано суми матеріальної допомоги на оздоровлення та суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди за сумлінну безперервну працю в державних органах, зразкове виконання трудових обов`язків.

Таким чином, відмова відповідача у здійсненні перерахунку призначеної позивачу пенсії, оформлена листом від 17 травня 2018 року №3215/02/К-29, є необґрунтованою, оскільки такий перерахунок повинен здійснюватися з усіх сум заробітної плати, на які нараховані страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у тому числі й з суми матеріальної допомоги на оздоровлення та суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди за сумлінну безперервну працю в державних органах, зразкове виконання трудових обов`язків.

Враховуючи, що судом визнано протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у перерахуванні пенсії, суд дійшов висновку, що позивач має право на донарахування пенсії з урахуванням всіх сум, зазначених у довідці Міністерства економіки України від 04 січня 2011 року №2108-27/02 відповідно до вимог Закону України «Про державну службу», що діяв на момент нарахування пенсії позивачу.

Водночас, судом враховано таке. Так, згідно з вимогами частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що позивач з даним адміністративним позовом звернувся до суду 18 липня 2018 року, що підтверджується вхідним штемпелем Окружного адміністративного суду міста Києва.

Таким чином, право позивача на перерахунок пенсії виникає в рамках шестимісячного строку звернення до суду, а саме з 18 січня 2018 року.

При цьому, в даному випадку не може бути застосовано вимоги статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», бо останні застосовуються до нарахованих, проте, не виплачених особі сум пенсій.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню лише в рамках шестимісячного строку звернення до суду, а саме, з 18 січня 2018 року.

Дана правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 28 травня 2013 року (№21-97а13), від 16 вересня 2014 р. (№21-314а14) та в постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року (справа № 495/6612/16-а).

Стосовно позовних вимог в частині зобов`язання відповідача виплатити позивачу пенсію з урахуванням всіх сум, зазначених у Міністерства економіки України від 04 січня 2011 року №2108-27/02, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в даній частині заявлені на майбутнє, оскільки підставою для здійснення такої виплати пенсії є попередній її перерахунок.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідач як суб`єкт владних повноважень покладений на нього обов`язок не виконав.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77,139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови в здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог Закону України «Про державну службу» в редакції від 16 листопада 1993 року №3723-ХІІ, що діяв на момент первинного призначення пенсії з урахуванням сум середньомісячної матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди за сумлінну безперервну працю в державних органах, зразкове виконання трудових обов`язків, зазначених у довідці Міністерства економіки України від 04 січня 2011 року №2108-27/02.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових потреб та грошової винагороди за сумлінну безперервну працю в державних органах, зразкове виконання трудових обов`язків, зазначених у довідці Міністерства економіки України від 04 січня 2011 року №2108-27/02, починаючи з 18 січня 2018 року.

4. В іншій частині адміністративного позову відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) 80 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя А.Б. Федорчук