Рішення № 85960668, 27.11.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 листопада 2019 року № 826/15362/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ідіджі Груп» доГоловного управління Держпродспоживслужби в місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови від 30 липня 2018 року №72,-В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ідіджі Груп» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову від 30 травня 2018 року №72.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що перевіряючими не досліджувались зразки продукції, що наявні у позивача та повністю проігноровані надані позивачем документи, зокрема, декларації про відповідність Технічному регламенту з електромагнітної сумісності обладнання та Технічному регламенту низьковольтного електричного обладнання, а до акту перевірки внесено виключно ті порушення, що встановлені під час перевірки розповсюджувача (Товариства з обмеженою відповідальністю «НРП») від 15 травня 2018 року №378, яким встановлено відсутність знаку відповідності технічними регламентам.

Представник позивача стверджує, що всі товари, в т.ч. й мережевий фільтр SPM5-G-6G, 1,8 м, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ідіджі Груп» реалізує своїм контрагентам із нанесеним відповідно до законодавства знаком відповідності та дотриманням всіх вимог законодавства України, в т.ч. і Технічних регламентів, разом із деклараціями про відповідність, які оформлені у відповідності до законодавства України, а також зі знаком відповідності, який нанесений в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року №1184 «Про затвердження форми, опису знака відповідності технічним регламентам, правил та умов його нанесення».

На думку представника позивача, посилання, яке міститься в акті перевірки від 15 травня 2018 року №378, не свідчить про порушення законодавства з боку позивача, адже перевірялась інша компанія в Одеській області, а причин, за яких знак відповідності міг бути відсутній на продукції, що перевірялась в Одеській області, може бути декілька та спричинені вони можуть бути розповсюджувачем продукції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2018 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2019 року адміністративну справу №826/15362/18 прийнято до провадження суддею Кузьменко А.І. та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У відзиві на адміністративний позов Головне управління Держпродспоживслужби в місті Києві зазначило, що оскаржувана постанова є правомірною, оскільки під час перевірки позивачем не надано відповідних доказів неможливості розміщення знаку відповідності на пристроях або на табличці з технічними даними та доказів поставлення продукції розповсюджувачу без порушень вимог Технічних регламентів. При цьому, на переконання відповідача, нанесення знаку відповідності на продукцію, яка знаходиться на складах у позивача під час перевірки жодним чином не спростовує факт поставлення продукції розповсюджувачу (Товариству з обмеженою відповідальністю «НРП») з порушенням вимогам Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1067, Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1077, що зафіксовано в акті перевірки характеристик продукції від 15 травня 2018 року №378.

Також представник відповідача повідомив, що позивач не надав доказів, що він не вводив продукцію, яка не відповідає встановленим вимогам, а також, що поставив розповсюджувачу без порушень вимог Технічних регламентів. Крім того, знак відповідності не міг би відклеїтися або його будь-хто міг зідрати, адже він наноситься на саме електрообладнання або на його табличку з технічними даними, як це визначено Технічними регламентами та Правилами та умовами нанесення знака відповідності технічним регламентам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року №1184. Водночас, знак відповідності технічним регламентам, який наклеєний на пристрій, табличку з технічними даними і при цьому може відклеїтися або його будь-хто може зідрати, не може вважатися нанесеним.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Держпродспоживслужбою розглянуто лист Головного управління Держпродспоживслужби у Одеській області від 01 червня 2018 року №4381/05/20 щодо розповсюдження Товариством з обмеженою відповідальністю «НРП» продукції електричного та електронного обладнання, а саме - мережевого фільтра SPM5-G-6G, 1,8 м. На продукцію, що була об`єктом перевірки, не нанесено знак відповідності технічного регламенту, чим порушено встановлені вимоги технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання та технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання.

У зв`язку з наведеним, листом від 22 червня 2018 року №Д-151/10077-18 Держпродспоживслужба доручила Головному управлінню Держпродспоживслужби в місті Києві здійснити за ланцюгом постачання позапланову перевірку характеристик зазначеної продукції, зокрема, документів, що містять інформацію про походження такої продукції та її подальший обіг у Товариства з обмеженою відповідальністю «Ідіджі Груп».

12 липня 2018 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в місті Києві видано наказ №2124 «Про проведення позапланового заходу» щодо здійснення позапланової перевірки характеристик продукції у Товариства з обмеженою відповідальністю «Ідіджі Груп». Предмет перевірки - мережевий фільтр SPM5-G-6G, 1,8 м, ш/к 8716309004855 .

За результатами здійсненої перевірки характеристик продукції Головним управлінням Держпродспоживслужби в місті Києві складено відповідний акт перевірки від 16 липня 2018 року №2124/64, зі змісту якого вбачається, що суб`єкт господарювання - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ідіджі Груп» надав підтвердження того, що він вводить продукцію в обіг, зазначену в пункті 1 таблиці акта перевірки «мережевий фільтр SPM5-G-6G, 1,8 м, ш/к 8716309004855 » та є імпортером.

Під час проведення позапланової перевірки характеристик продукції, що розповсюджується Товариством з обмеженою відповідальністю «Ідіджі Груп», з`ясувалось питання щодо невідповідності продукції, зазначеної в пункті 1 таблиці акта перевірки «мережевий фільтр SPM5-G-6G, 1,8 м, ш/к 8716309004855 » встановленим вимогам, а саме на електрообладнанні або табличці з технічними даними відсутній знак відповідності технічним регламентам (дане порушення зафіксовано в акті перевірки №378 від 15 травня 2018 року Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області).

Відповідачем 16 липня 2018 року складено протокол №2124/64 про виявлене порушення вимог статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та статті 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», зокрема пункту 2 частини 2 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Також, 16 липня 2018 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в місті Києві прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 16 липня 2018 року №04.1-1077, яким відповідно до частини 3 статті 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» №2735-VI вимагалось усунути формальну невідповідність стосовно продукції, що вказана в пункті 1 таблиці акту перевірки №2124/64 від 16 липня 2018 року.

Вказаним рішенням встановлено строк його виконання до 30 жовтня 2018 року.

30 липня 2018 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в місті Києві складено постанову про накладення штрафних санкцій №72, якою на Товариство з обмеженою відповідальністю «Ідіджі Груп» за порушення вимог пункту 2 частини 2 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» накладено штраф у розмірі 19 550,00 грн.

Незгода позивача із вказаною постановою від 30 липня 2018 року зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Організація та порядок здійснення державного ринкового нагляду, а також державного контролю продукції під час її ввезення на митну територію України визначаються Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02 грудня 2010 року №2735-VI (далі - Закон №2735-VI).

Абзацом 9 статті 1 Закону №2735-VI визначено, що державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.

Відповідно до статті 3 Закону №2735-VI законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль продукції складається з цього Закону, Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів.

Згідно частини 1 статті 4 Закону №2735-VI метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 10 Закону №2735-VI, ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об`єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об`єктами технічних, регламентів.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 11 Закону №2735-VI до повноважень органів ринкового нагляду, зокрема, належить проведення перевірок характеристик продукції.

Так, частиною 3 статті 23 Закону №2735-VI передбачено, що органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.

Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та посвідчень (направлень) на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (частина 5 статті 23 Закону №2735-VI).

Перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною. У разі потреби органи ринкового нагляду для перевірки характеристик продукції можуть поєднувати невиїзні та виїзні перевірки (частина 6 статті 23 Закону №2735-VI).

Пунктом 2 частини 1 статті 24 Закону №2735-VI визначено, що органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів: позапланові:

а) за зверненнями споживачів (користувачів) відповідної продукції, а також органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, правоохоронних органів, громадських організацій споживачів (об`єднань споживачів), у яких міститься інформація про розповсюдження продукції, що завдала шкоди суспільним інтересам чи має недоліки, що можуть завдати такої шкоди, і відсутня інформація, за якою виробника такої продукції може бути ідентифіковано, але міститься інформація, за якою може бути встановлено розповсюджувача, у якого було придбано (виявлено) таку продукцію;

б) у разі якщо під час перевірки характеристик продукції у виробника відповідної продукції виробник доведе що: він не вводив в обіг продукцію, що є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам; продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності розповсюджувача (розповсюджувачів) такої продукції.

У випадках, зазначених у підпункті "б" пункту 2 цієї частини, встановлюється за ланцюгом постачання продукції особа, яка ввела таку продукцію в обіг, та особа, внаслідок дій чи бездіяльності якої продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що Держпродспоживслужбою розглянуто лист Головного управління Держпродспоживслужби у Одеській області від 01 червня 2018 року №4381/05/20 щодо розповсюдження Товариством з обмеженою відповідальністю «НРП» продукції електричного та електронного обладнання, а саме - мережевого фільтра SPM5-G-6G, 1,8 м. На продукцію, що була об`єктом перевірки, не нанесено знак відповідності технічного регламенту, чим порушено встановлені вимоги технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання та технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання. У зв`язку з наведеним, листом від 22 червня 2018 року №Д-151/10077-18 Держпродспоживслужба доручила Головному управлінню Держпродспоживслужби в місті Києві здійснити за ланцюгом постачання позапланову перевірку характеристик зазначеної продукції, зокрема, документів, що містять інформацію про походження такої продукції та її подальший обіг у Товариства з обмеженою відповідальністю «Ідіджі Груп».

Відтак, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для здійснення позапланової перевірки характеристик продукції, відповідно, без відбору зразків продукції у позивача.

Частиною 2 статті 24 Закону №2735-VI передбачено, що під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених пунктом 1 і підпунктом "а" пункту 2 частини першої цієї статті:

1) на початковому етапі перевірки об`єктами перевірки є:

а) наявність на продукції знака відповідності технічним регламентам (у тому числі ідентифікаційного номера призначеного органу з оцінки відповідності), якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання правил застосування і нанесення знака відповідності технічним регламентам;

б) наявність супровідної документації, яка має додаватися до відповідної продукції (зокрема інструкція з користування продукцією), етикетки, маркування, інших позначок, якщо це встановлено технічними регламентами, та їх відповідність встановленим вимогам;

в) наявність декларації про відповідність, якщо згідно з технічним регламентом на відповідний вид продукції продукція при її розповсюдженні має супроводжуватися такою декларацією.

Під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених підпунктом "б" пункту 2 частини першої цієї статті, об`єктом перевірки є документи, що містять інформацію про походження продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо). Якщо розповсюджувач протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку не надав йому зазначені документи, такий розповсюджувач вважається особою, що ввела цю продукцію в обіг. Під час перевірки характеристик продукції на підставі, визначеній в абзаці третьому підпункту "б" пункту 2 частини першої цієї статті, орган ринкового нагляду також проводить перевірку умов зберігання відповідної продукції (частина 3 статті 24 Закону №2735-VI).

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону №2735-VI органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її виробників: якщо за результатами перевірки характеристик продукції у її розповсюджувача є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності виробника такої продукції.

При цьому, згідно статті 1 Закону №2735-VI встановлені вимоги - вимоги щодо нехарчової продукції (далі - продукція) та її обігу на ринку України, встановлені технічними регламентами.

Вимоги стосовно захисту здоров`я та безпеки людей і свійських тварин та майна, яким повинно відповідати низьковольтне електричне обладнання (далі - електрообладнання) з метою надання його на ринку України встановлює Технічний регламент низьковольтного електричного обладнання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1077 (далі - Регламент №1067).

Пунктом 3 Регламенту №1067 визначено, що знак відповідності технічним регламентам - маркування, за допомогою якого виробник вказує, що електрообладнання відповідає вимогам, які застосовуються до зазначеного електрообладнання та визначені в технічних регламентах, якими передбачене нанесення цього маркування.

Вимогами пунктів 43-44 Регламенту №1067 врегульовано правила та умови нанесення знака відповідності технічним регламентам.

Так, Знак відповідності технічним регламентам наноситься на електрообладнання або на його табличку з технічними даними таким чином, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним. У разі коли це є неможливим або невиправданим через характер електрообладнання, знак відповідності технічним регламентам наноситься на пакування та на супровідні документи. Знак відповідності технічним регламентам наноситься перед введенням електрообладнання в обіг.

Вимоги до обладнання з метою забезпечення надання на ринку України обладнання, яке відповідає належному рівню електромагнітної сумісності встановлює Технічний регламент з електромагнітної сумісності обладнання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1077 (далі - Регламент №1077).

Пунктами 45-46 Регламенту №1077 визначено, що знак відповідності технічним регламентам наноситься на апаратуру або на її табличку з технічними даними таким чином, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним. У разі неможливості або невиправданості через характер апаратури нанесення знака відповідності технічним регламентам він наноситься на пакування та супровідні документи. Знак відповідності технічним регламентам наноситься перед введенням апаратури в обіг.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що знак відповідності технічним регламентам може наноситись на пакування та супровідні документи лише у разі неможливості або невиправданості через характер апаратури.

Як зазначив відповідач та не спростовано позивачем, мережевий фільтр SPM5-G-6G, 1,8 м, ш/к 8716309004855 має достатні розміри, матеріал та інші параметри, що свідчить про можливість нанесення знака відповідності технічним регламентам саме на виробі. Водночас, позивачем не надано доказів нанесення такого знака відповідності технічним регламентам на пакування та супровідні документи (як альтернативний спосіб маркування).

Також, суд погоджується з доводами відповідача стосовно того, що нанесення знаку відповідності технічним регламентам на продукцію, яка знаходиться на складах позивача під час перевірки не спростовує факту поставлення продукції розповсюджувачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «НРП» з порушенням вимог Регламентів №1067 та №1077, про що вказано в акті перевірки від 15 травня 2018 року №378, складеного Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області.

Крім того, позивачем не спростовано того факту, що саме Товариство з обмеженою відповідальністю «Ідіджі Груп» поставив розповсюджувачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «НРП» без порушень вимог Регламентів №1067 та №1077. Водночас, факт виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «НРП» рішення про вжиття обмежувальних заходів шляхом повернення продукції позивачу свідчить про поставку продукції розповсюджувачу саме Товариством з обмеженою відповідальністю «Ідіджі Груп» (копія накладної на повернення від 12 липня 2018 року №2770 міститься в матеріалах справи).

Частиною 2 статті 1 Закону №2735-VI визначено, що термін «введення в обіг» використовується у значенні, наведеному у Законі України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності».

Так, відповідно до вимог статті 34 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» виробники і постачальники повинні пропонувати та надавати лише послуги або застосовувати процеси чи вводити в обіг продукцію вітчизняного або іноземного походження, які є безпечними для життя та здоров`я людини, для тварин, рослин, забезпечують захист національної безпеки, охорону довкілля та природних ресурсів, запобігання недобросовісній конкуренції.

Виробники і постачальники повинні забезпечити виконання всіх вимог відповідних технічних регламентів перед введенням в обіг об`єктів технічних регламентів.

Введення в обіг об`єктів технічних регламентів супроводжується декларацією про відповідність та/або сертифікатом відповідності, а також маркуванням продукції Національним знаком відповідності, якщо це передбачено відповідним технічним регламентом.

Виробник або його уповноважений представник в Україні повинні: забезпечити споживачів продукції відповідною інформацією для оцінки ризиків, пов`язаних з цією продукцією, якщо такі ризики не є очевидними, без попереджень, та вжити заходів для запобігання таким ризикам; вилучати з обігу продукцію, якщо вона не відповідає вимогам відповідних технічних регламентів; зберігати декларацію про відповідність та/або сертифікати відповідності, іншу технічну документацію, що підтверджує відповідність технічним регламентам, протягом передбачуваного періоду використання продукції, введеної в обіг, та надавати таку інформацію за запитом органів ринкового нагляду; відшкодовувати збитки споживачам продукції, процесів і послуг у разі, якщо доведена їх невідповідність вимогам технічних регламентів, указаних у декларації про відповідність та/або сертифікаті відповідності.

Аналіз наведених норм свідчить, що саме на виробників та постачальників покладено обов`язок щодо забезпечення виконання всіх вимог відповідних технічних регламентів перед введенням в обіг об`єктів технічних регламентів.

Пунктом 2 частини 2 статті 45 Закону №2735-VI передбачено, що до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі: введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення знака відповідності технічним регламентам на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п`ятисот до тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 45 Закону №2735-VI визначено, що виробник, уповноважений представник, імпортер або інша особа, яка відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, не несе відповідальності, встановленої статтею 44 цього Закону, якщо доведе, що:

1) вона не вводила відповідну продукцію в обіг;

2) з урахуванням усіх обставин відповідна продукція після введення її в обіг стала такою, що становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, внаслідок дій або бездіяльності інших осіб чи непереборної сили;

3) відповідна продукція становить ризик внаслідок додержання виробником вимог законодавства чи виконання обов`язкових для нього приписів державних органів;

4) у випадку виробника комплектуючого виробу чи складової частини продукції ризик (невідповідність) продукції встановленим вимогам виник (виникла) внаслідок конструкції готової продукції, до якої входить цей виріб чи складова частина, або інструкцій, даних такому виробнику виробником готової продукції.

Позивачем не наведено суду наявність обставин, які є підставою для звільнення суб`єктів господарювання від відповідальності.

При цьому, припущення позивача стосовно того, що знак відповідності технічним регламентам міг відклеїтися або будь-ким знятий не береться судом до уваги, оскільки пунктом 1 Правил та умов нанесення знака відповідності технічним регламентам, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року №1184, передбачено, що з? ? ( - ) ? , , ?. , , .

Тобто, нормами чинного законодавства передбачено, що знак відповідності технічним регламентам повинен бути незмивним та таким, що надійно закріплений на продукції. У разі ж неможливості розміщення такого знака відповідності на продукцію він наноситься на пакування та на супровідні документи. Однак, позивачем не доведено нанесення знака відповідності ні на продукцію, ні на пакування та на супровідні документи.

З урахуванням наведеного в сукупності, суд приходить до висновку про правомірність застосування до позивача штрафу на підставі оскаржуваної постанови, а відтак відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем не підтверджено достатніми та належними доказами позовні вимоги, в той час як відповідачем доведено правомірність прийняття оскаржуваної постанови з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, у суду відсутні правові підстави для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи, що суд прийшов до висновку про необхідність відмови в задоволенні адміністративного позову, підстави для присудження на користь позивача понесених ним судових витрат.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-243, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Ідіджі Груп» відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення", Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко