Рішення № 85960457, 28.11.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2019 року м. Чернігів Справа № 620/2902/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

У С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) 02.10.2019 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі - ГУДФС у Чернігівській області), у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 17.04.2019 №0016355306.

Позовні вимоги мотивовані тим, що зазначена в акті перевірки податкова накладна не підлягала наданню отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування, а тому контрагент позивача, так само як і державний бюджет, не зазнали шкоди у зв`язку із невключенням сум ПДВ до податкового кредиту. За наведених обставин вважає, що відсутнє пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються (штрафні санкції, їх розмір), та метою, яку прагнуть досягти шляхом вжиття такого заходу.

Ухвалою судді від 03.10.2019 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, у встановлений судом строк надав відзив та зазначив, що ФОП ОСОБА_1 здійснив реєстрацію податкової накладної, з порушенням строків, визначених пунктом 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України. Враховуючи зазначене, вважає, що ГУДФС у Чернігівській області обґрунтовано застосовано до позивача санкції, передбачені пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги мають бути задоволені у повному обсязі, виходячи з таких підстав.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 25.07.1995 внесено відповідний запис (а.с. 25-26).

Як вбачається з матеріалів, справи у січні 2019 року ФОП ОСОБА_1 здійснив реєстрацію зведеної податкової накладної від 31.12.2018 №2, виписаної покупцю, який не є платником податку на додану вартість (а.с. 13).

На підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, ст. 76 та ст. 86 Податкового кодексу України, посадовою особою контролюючого органу проведено камеральну перевірку дотримання ФОП ОСОБА_1 строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами перевірки ГУДФС у Чернігівській області складно акт від 27.03.2019 №595/25-01-53-06-25/ НОМЕР_1 (а.с. 12).

В ході проведення перевірки відповідачем встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 вимог п. 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України в результаті порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі вказаного акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 17.04.2019 №0016355306, яким позивачу нараховано штрафні санкції на загальну суму 10 337,24 грн. (а.с. 10, 11).

Будучи не згодним із вказаним податковим повідомленням-рішенням, ФОП ОСОБА_1 оскаржив його в адміністративному порядку (а.с. 21), однак рішенням ДФС України від 27.06.2019 №29264/6/99-99-11-06-01-25 скарга позивача залишена без задоволення (а.с. 22-23).

Враховуючи наведене, ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із пунктом 201.5 статті 200 Податкового кодексу України, для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Відповідно до підпункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України установлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Системний аналіз статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).

Наведений висновок узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 04.09.2018 (справа №816/1488/17).

Як вбачається із наявної в матеріалах справи податкової накладної від 31.12.2018 №2, яка зареєстрована із порушенням строків, передбачених пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, вона: є зведеною; складеною на отримувача (покупця) із умовним ІПН:600000000000; із зазначенням у рядку «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини «09» - Складена на постачання послуг для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість» (а.с. 13).

Відповідно до пункту 11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок №1307), у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання / починають використовуватися: 1) в операціях, що не є об`єктом оподаткування; 2) в операціях, звільнених від оподаткування; 3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; 4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.

У разі складання зведеної податкової накладної у графі "Зведена податкова накладна" зазначається код ознаки, зокрема, 2 - у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України.

У зведених податкових накладних, у яких зазначено код ознаки 1 або 2, у графі "Отримувач (покупець)" платник податку зазначає власне найменування (П. І. Б.), у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН "600000000000", рядок "Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта" не заповнюється, а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини відповідно до пункту 8 цього Порядку (04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності).

Пунктом 8 цього Порядку №1307 передбачено, що при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини, в тому числі, "09" - складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

Згідно із пунктом 16 Порядку №1307, таблична частина податкової накладної складається з двох розділів: А і Б.

До розділу Б податкової накладної вносяться дані у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, а саме: 1) до графи 2 - опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника (продавця).

У разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 11 цього Порядку, у цій графі платником зазначаються дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов`язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України;

У податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 11 цього Порядку, графи 3.1, 3.2, 3.3, 5-9, 12 не заповнюються.

До розділу А податкової накладної (рядки I-X) вносяться узагальнюючі дані за операціями, на які складається така податкова накладна, а саме:

у рядку I зазначається загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість;

у рядках II-IV зазначаються суми податку на додану вартість, нараховані виходячи з обсягів постачання, зазначених у рядках V та VI;

у рядках V-IX зазначаються загальні обсяги постачання товарів/послуг в розрізі кодів ставок, зазначених у графі 8 нижньої табличної частини податкової накладної.

У податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 11 цього Порядку, рядки VII-IX не заповнюються.

Дослідивши в ході розгляду справи долучену до матеріалів справи копію зведеної податкової накладної, суд зауважує, що остання заповнена у відповідності до особливостей, визначених для такої категорії (зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання/ починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування), передбачених пунктом 11 та пунктом 16 Порядку.

Таким чином, зазначена податкова накладна відповідає двом обов`язковим складовим, необхідним для звільнення від відповідальності за порушення строків її реєстрації: податкова накладна не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування.

При цьому, суд звертає увагу, що податкове зобов`язання в сумі ПДВ 103 372,40 грн., визначене у спірній податковій накладній, включене ФОП ОСОБА_1 до декларації з податку на додану вартість за грудень 2018 року, тобто позивачем своєчасно та у повному обсязі нараховано і сплачено зобов`язання перед бюджетом (а.с. 15-20).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що до позивача неправомірно застосовано штраф у відповідності до 120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної, наведеної в акті перевірки.

Отже, податкове повідомлення-рішення від 17.04.2019 №0016355306 прийняте ГУДФС у Чернігівській області не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, які визначені законодавством, а тому має бути скасованим.

У пункті 55 рішення від 22.11.2007 у справі «Україна-Тюмень» проти України» Європейський суд з прав людини нагадав, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи (рішення від 23.09.1982 у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), Series А no. 52, р. 26, параграф 69).

Вимога досягнення такого балансу відображена в цілому у побудові статті 1 Першого протоколу, включно із другим реченням, яке необхідно розуміти в світлі загального принципу, викладеного в першому реченні. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти шляхом вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності (рішення від 20.11.1995 у справі «Прессос Компанія Нав`єра С.А. та інші проти Бельгії» (Pressos Compania Naviera S.A. and Others v. Belgium)).

При цьому, застосовуючи практику Європейського суду з прав людини, слід звернути увагу на рішення «Серков проти України», у якому, з посиланням на правові позиції у рішеннях Європейського суду з прав людини, встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, на підставі чого органи державної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов`язань зі сплати податку.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки затримка у реєстрації податкової накладної не призвела до втрат бюджету України та порушення прав контрагента, у контролюючого органу відсутні підстави для застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій, а тому позовні вимоги мають бути задоволені у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області від 17.04.2019 №0016355306.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII ''Перехідні положення'' Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 28 листопада 2019 року.

Позивач: ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

Відповідач: Головнк управління Державної податкової служби у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 43143966, вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000).

Суддя С.В. Бородавкіна