Рішення № 85960360, 01.11.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2019 року справа № 580/2274/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кульчицького С.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Мауріної Я.Ю.,

позивача ОСОБА_1 - особисто,

представника позивача Юрченка В.О. - за ордером,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження, в приміщенні суду адміністративну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним і скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Черкаській області № 0037985013 від 17.10.2018;

- стягнути з Головного управління ДФС у Черкаській області на користь позивача надмірно сплачені кошти в сумі 1 657 грн 22 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що згідно з оскаржуваним рішенням контролюючим органом застосовано до позивача штрафні санкції та нараховано пеню за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період 20.10.2017 по 09.10.2018 на загальну суму 790 грн 59 коп. З метою не застосування у подальшому таких санкцій, позивачем сплачено 1 657 грн 22 коп. Однак у подальшому позивачу стало відомо, що у 2017 році всі платежі по єдиному внеску ним сплачувались своєчасно та у повному розмірі, а тому спірне рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а надмірно сплачені кошти - поверненню позивачу.

Ухвалою від 16.07.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі за даним позовом.

Заперечуючи проти позову 07.08.2019 відповідач надав до суду відзив, в якому вказує про безпідставність позовних вимог, оскільки відповідно до даних Інтегрованої картки платника ОСОБА_1 за кодом класифікації доходів бюджету 71040000 (для фізичних осіб-підприємців, у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність) вбачається, що позивачем належним чином не виконувались вимоги ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а саме єдиний внесок за 2017 рік, ІІІ квартал 2017 року, І-ІІ квартали 2018 року сплачено з порушенням законодавчо встановленого строку у зв`язку з чим контролюючим органом правомірно винесено спірне рішення.

Ухвалою від 27.08.2019 постановлено здійснювати подальший розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 16.10.2019, занесеною до протоколу судового засідання від 16.10.2019 закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 01.11.2019 об 11 год. 00 хв.

У судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали, позов просили задовольнити повністю з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини такої неявки суд не повідомив, що у відповідності до положень ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення позивача та представника позивача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до відомостей наявних у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична особа-підприємець з 09.02.2017 по 12.07.2017 та з 21.11.2017 по 25.10.2018.

З Інтегрованої картки платника ОСОБА_1 за кодом класифікації доходів бюджету 71040000 (для фізичних осіб-підприємців, у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність) судом встановлено, що у період з 14.04.2017 по 30.09.2017 належна до сплати позивачем до бюджету сума податкового зобов`язання з єдиного внеску становить 4 224 грн 00 коп., сплачено позивачем 4 224 грн 00 коп.

У Інтегрованій картці платника ОСОБА_1 за кодом класифікації доходів бюджету 71040000 (для фізичних осіб-підприємців, у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність) також зазначено, що 19.10.2019 позивачу на підставі № 4167585/ev від 19.10.2017 терміном сплати 19.10.2017 нараховано єдиний внесок у сумі 704 грн 00 коп.

Відповідач суду не назвав та не надав документ, а так само правове обґрунтування вказаного документа, на підставі якого у Інтегрованій картці позивача відображено виникнення у жовтні 2017 року податкового зобов`язання зі сплати єдиного внеску у сумі 704 грн 00 коп.

Також з Інтегрованої картки позивача судом встановлено, що станом на 31.12.2017 за позивачем обліковувалась вказана сума зобов`язання, яка була сплачена позивачем 18.01.2018.

Відповідно до Інтегрованої картки платника ОСОБА_1 за кодом класифікації доходів бюджету 71040000 (для фізичних осіб-підприємців, у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність) судом встановлено, що у період з 31.12.2017 по 31.12.2018 належна до сплати позивачем до бюджету сума податкового зобов`язання з єдиного внеску становить 10 302 грн 60 коп., сплачено позивачем 11 006 грн 61 коп., різниця становить 704 грн 01 коп.

Рішенням від 17.10.2018 № 0037985013 до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 563 грн 20 коп. та нараховано пеню у сумі 227 грн 39 коп. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період 20.10.2017 по 09.10.2018, усього на загальну суму 790 грн 59 коп.

За результатами оскарження вказаного рішення, рішення залишено без змін.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем 23.11.2018 відповідно до квитанції №0.0.1194298800.1 за кодом класифікації доходів бюджету 71040000 сплачено 1494 грн 59 коп. з призначенням "ЄСВ для ФОП у тому числі спрощена система оподаткування штраф", відповідно до квитанції №0.0.1197233555.1 - 162 грн 63 коп., усього на загальну суму 1 657 грн 22 коп.

Судом також встановлено, що у період з 09.02.2017 по 12.07.2017 та з 21.11.2017 по 25.10.2018 позивачем сплачувався єдиний внесок у визначених Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" розмірах та строки.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 62 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464-VI).

Стаття 1 цього Закону визначає єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 4 частини першої статті 4 Закону №2464-VI встановлено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Закон №2464-VI встановлює відповідальність платника у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску у вигляді фінансових санкцій, передбачених цим Законом.

Так, відповідно до частини десятої статті 25 Закону України № 2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Відповідно пункту другого частини 11 статті 25 Закону України № 2464-VI орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Водночас, з матеріалів справи судом встановлено, що у період з 09.02.2017 по 12.07.2017 та з 21.11.2017 по 25.10.2018 позивачем сплачувався єдиний внесок у визначених Законом №2464-VI розмірах та строки.

Відтак, суд висновує, що у відповідача були відсутні законні підстави для прийняття оскаржуваного рішення про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску.

Щодо позовної вимоги стягнути з Головного управління ДФС у Черкаській області на користь позивача надмірно сплачених коштів в сумі 1 657 грн 22 коп. суд зазначає про таке.

Згідно з пп. 5 п. 9 Розділу VI "Прикінцеві і перехідні положення" Бюджетного кодексу України, списання коштів з бюджету за рішенням суду щодо повернення платнику податків надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів (обов`язкових платежів) та інших доходів бюджету провадиться у межах надмірно та/або помилково сплачених ним до бюджету коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Бюджетного кодексу України, Державна казначейська служба України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Враховуючи викладене вище, та беручи до уваги, що оскільки позивач станом на день вирішення даної справи не зареєстрований як фізична особа-підприємець та не перебуває на обліку в податкових органах як платник єдиного внеску, надмірно сплачені позивачем кошти у сумі 1 657 грн 22 коп. не підлягають поверненню відповідно до Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, суд приходить до висновку задовольнити позов і в цій частині.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч.1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 1 536 грн 80 коп.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають до повного задоволення, судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1 536 грн 80 коп. належить стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 14, 72, 76 - 79, 90, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 3939109) про визнання протиправним і скасування рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Черкаській області № 0037985013 від 17.10.2018.

Стягнути з Головного управління ДФС у Черкаській області на користь ОСОБА_1 надмірно сплачені кошти в сумі 1 657 (одна тисяча шістсот п`ятдесят сім) грн 22 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС у Черкаській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у сумі 1 536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) грн 80 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 28.11.2019.

Суддя С.О. Кульчицький