Рішення № 85960338, 28.11.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/2949/19

РІШЕННЯ

іменем України

28 листопада 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% сум грошового забезпечення;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 1 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб", у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що з 10.12.2005 одержував пенсію за вислугу років, яка призначена відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, в розмірі 90% сум грошового забезпечення. Головним управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області проведено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018, при цьому розмір пенсії визначено із розрахунку 70% сум грошового забезпечення, а не 90%.

На його звернення із заявою про проведення перерахунку пенсії виходячи із розміру 90% грошового забезпечення, відповідач листами №916/0-8 від 09.04.2019 та №1585/0-8 від 19.06.2019 відмовив у проведенні такого перерахунку.

Позивач вважає дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо перерахунку йому пенсії у розмірі 70% суми грошового забезпечення протиправними, за для відновлення порушених прав, звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 27 вересня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 27 вересня 2019 року зупинено провадження у цій справі до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №240/5401/18, провадження №Пз/9901/58/18.

28 листопада 2019 року провадження у цій справі поновлене у зв`язку з набранням законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі №240/5401/18.

16 жовтня 2019 року відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому вказано, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", згідно наданої управлінням МВС України в Хмельницькій області довідки про розмір грошового забезпечення від 30.03.2019 року № 58/121/49-2018, за нормами чинними на 01.03.2018, Головним управлінням проведено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 року за чинною редакцією статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених військової служби, та деяких інших осіб", тобто у розмірі 70% від суми грошового забезпечення. З 01.01.2018 року розмір пенсійної виплати позивача становив 6896,77 грн. З 01.01.2019 року розмір пенсії позивача становить 8293,59 грн. Зазначив, що виплата перерахованої підвищеної пенсії здійснюється відповідно до норм чинного законодавства.

Відповідач вважає, що право позивача на отримання пенсії за вислугу років не порушене, а зміст та обсяг досягнутих ним соціальних гарантій не звужено.

З урахуванням зазначеного, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Крім того, у відзиві на позов відповідач вказав про необхідність розгляду даної справи з викликом сторін.

Частинами п`ятою - шостою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Зважаючи на те, що дана справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 КАС України, відсутня необхідність призначати розгляд справи в судовому засіданні. Тому, клопотання відповідача до задоволення не підлягає.

16.10.2019 до суду надійшло клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі №240/5401/18, суд зазначає, відсутні підстави для задоволення даного клопотання, оскільки питання зупинення провадження вирішено ухвалою від 27.09.2019.

Представником відповідача 16.10.2019 подано клопотання про залишення без розгляду позовних вимог за період з 01.01.2018 по день звернення до суду за захистом порушених прав (21.09.2019), у зв`язку із пропуском строку звернення до суду.

В обгрунтування даного клопотання представник зазначає, що перерахунок пенсії позивача проведено 05.04.2018. Відтак про розмір виплачуваної пенсії позивач знав з квітня 2018 року. До Хмельницького окружного адміністративного суду за захистом свого порушеного права позивач звернувся лише 21.09.2019 року, що на думку відповідача суперечить нормам Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд визначаючись, щодо заявленого клопотання, зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду для захисту прав, свобод і інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод і інтересів.

Відповідач стверджує, що згідно матеріалів пенсійної справи позивача, у квітні 2018 року йому було перераховано пенсію та з квітня 2018 року позивач знав про розміри виплачуваної йому пенсії. При цьому будь-яких підтверджуючих документів про те, що позивач в квітні 2018 був ознайомлений з проведеним перерахунком у розмірі 70 % сум грошового забезпечення, відповідач не надав, відсутні такі документи і в матеріалах копії пенсійної справи позивача, наявної в матеріалах даної адміністративної справи.

Натомість позивач надав до суду копію листа Головного управління про відмову у здійсненні перерахунку пенсії в розмірі 90% від 09.04.2019.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає пропуску строку звернення до суду з даним позовом, тому клопотання представника відповідача задоволенню не підлягає.

06.11.2019 року на адресу Хмельницького окружного адміністративного суду позивач надіслав відповідь на відзив по даній справі, в якій зазначив, що він не погоджується з аргументами відповідача, викладеними у відзиві, а тому просить задовольнити його адміністративний позов.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що позивачу з 10.12.2005 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 90 % грошового забезпечення. У вказаному розмірі позивач отримував пенсію до 31.12.2017 року.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", на підставі наданої управлінням МВС України в Хмельницькій області довідки про розмір грошового забезпечення від 30.03.2019 року № 58/121/49-2018, Головним управлінням проведено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 року у розмірі 70% від суми грошового забезпечення.

21.03.2019 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про перерахунок та виплату пенсії у розмірі 90% суми грошового забезпечення.

Листом від 09.04.2019 №916/0-8 відповідач повідомив позивача про те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на виконання Постанови №103, згідно з наданою управлінням МВС України в Хмельницькій області довідкою, проведено перерахунок пенсії за чинною редакцією статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", тобто в розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення. Зазначив, що немає підстав для здійснення перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2018 у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення.

Листом від 19.06.2019 №1585/0-8, на звернення від 06.06.2019 року, відповідач повідомив позивача щодо порядку перерахунку пенсії за особливі заслуги перед Україною.

Позивач, вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо перерахунку пенсії у розмірі 70% суми грошового забезпечення такими, що порушують його права, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі - Закон №2262-ХІІ), зокрема, визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Відповідно до частини 2 статті 13 Закону №2262-XII (в редакції на час призначення пенсії позивачу) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Згідно з частиною 4 статті 63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" ( п. 23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 30.01.2007).

Позивачу пенсія була призначена 10.12.2005 року, її розмір складав 90% від грошового забезпечення. Відповідно до частини другої статті 13 Закону №2262-XII в редакції, чинній на час призначення, загальний розмір пенсії був обмежений 90% відповідних сум грошового забезпечення.

У подальшому стаття 13 Закону України №2262-XII неодноразово була змінена в частині граничного розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення.

Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-XII, згідно яких цифри "90" замінено цифрами "80". У той же час згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього ж Закону обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.

Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 №1166-VII внесено зміни у частину 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якими цифри "80" замінено цифрами "70".

Частиною 1 статті 13 Закону №2262-XII (в чинній редакції) визначено розміри, в яких призначаються пенсії за вислугу років, а згідно з частиною 2 цієї статті максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).

Саме така, змінена редакція статті 13 Закону № 2262-XII і була застосована відповідачем при визначенні розміру пенсії позивача при проведенні перерахунку з 01.01.2018 року, хоча до часу проведення її перерахунку пенсія позивачу обчислювалась виходячи з розміру 90 % грошового забезпечення.

З аналізу викладених норм слідує, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" №1166-VІІ від 27.03.2014 зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.

Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Таким чином, у рішеннях Конституційного Суду України зазначено, що розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

04.02.2019 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду прийняв рішення у зразковій справі №240/5401/18, в якому дійшов до висновку про те, що при перерахунку пенсії з 01.01.2018 відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ, на підставі Постанови №103, відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним. За таких обставин відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку.

Постановою від 16.10.2019 Велика палата Верховного суду зазначене рішення залишила без змін.

Відповідно до частини 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

У пункті 50 рішення по справі "Щокін проти України" Європейський суд з прав людини вказує, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Позбавлення власності можливе тільки "на умовах, передбачених законом".

Суд вважає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області протиправно здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 року із розрахунку 70% суми грошового забезпечення відповідно до Постанови №103 та на підставі наданої Хмельницьким обласним військовим комісаріатом довідки про розмір грошового забезпечення, чим порушено право власності позивича гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи наведене, позовні вимоги слід задовольнити шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% сум грошового забезпечення та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, позивачем доведено, а відповідачем не спростовано правомірність заявлених позовних вимог, тому, наявні правові підстави для їх задоволення.

У зв`язку зі звільненням позивача від сплати судового збору відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір з відповідача не стягується.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% сум грошового забезпечення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Судовий збір з відповідача не стягується.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 28 листопада 2019 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя П.М. Майстер