Ухвала суду № 85960255, 26.11.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

26.11.2019 р. № 520/6902/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання - Суховарової О.А.,

представника позивача - Гринишина Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Московського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, третя особа ОСОБА_2 про скасування арешту нерухомого майна, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд скасувати арешт нерухомого майна, накладений постановою №40593778 від 12.11.2013 р., видавник - Московський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, на нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , що є предметом іпотеки згідно договору іпотеки №PCL-ML 700/703/2006 від 23.12.2006 року, іпотекодержателем за яким є ОСОБА_1 та вилучити обтяження з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 26 грудня 2006 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого був ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № ML 700/703/2006. В забезпечення вказаного зобов`язання між сторонами було укладено Договір іпотеки № РСL-МL 700/703/2006, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Єрьоменко В.В. та зареєстрований в реєстрі за № 1287, за умовами якого ОСОБА_2 передав в іпотеку належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_2 . В подальшому, між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було укладено договори про відступлення права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки, за умовами яких новим кредитором ОСОБА_2 та іпотекодержателем стало ТОВ «ОТП Факторинг Україна».

03.10.2018 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» було укладено договори про відступлення права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки, за умовами яких новим кредитором ОСОБА_2 та іпотекодержателем стало ТОВ «ФК «Інвест Фінанс». Того ж дня між ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договори про відступлення права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки, за умовами яких новим кредитором ОСОБА_2 та іпотекодержателем став ОСОБА_1 .

У зв`язку з невиконанням ОСОБА_2 своїх зобов`язань за кредитним договором іпотекодержателем було вирішено звернути стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку шляхом прийняття у власність квартири АДРЕСА_2 . Станом на день звернення до суду із цим позовом власником житла є ОСОБА_1 , а вказана квартира належить йому на праві власності, про що свідчить витяг № 148647201 від 08.12.2018 року, виданий державним реєстратором Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області Грішаніною Г.Б.

В період дії іпотеки відповідачем була винесена Постанова у ВП № 40593778 від 12.11.2013 року, якою накладено арешт на майно боржника ОСОБА_2 - квартиру АДРЕСА_2 , що є предметом іпотеки згідно іпотечного договору. При виявленні вказаного обтяження представник позивача звернувся 13.06.2019 року із заявою до Московського ВДВС м. Харкова ГТУЮ в Харківській області з заявою про скасування арешту, однак листом від 18.06.2019 року № 16621/14.5-37 в задоволенні заяви було відмовлено та повідомлено, що вказане виконавче провадження закінчено ще у 2014 році та воно знищено у зв`язку із закінченням строків зберігання. Крім того, позивачу рекомендовано звернутися до суду із вказаним позовом.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2019 р. відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20.08.2019 р. о 10:30 год.

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2019 р. закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 26.11.2019 р. о 10:00 год.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, з посиланням на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи, надав заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі.

Третя особа в судове засідання не прибула, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Вислухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Предметом спору у даній справі є скасування арешту нерухомого майна, накладеного постановою №40593778 від 12.11.2013 р. Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції на нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та вилучення обтяження з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач звертаючись до суду з даним позовом, зазначив, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , яка належить йому на праві власності, про що свідчить витяг № 148647201 від 08.12.2018 року, виданий державним реєстратором Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області Грішаніною Г.Б.

Постановою головного державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області ВП № 40593778 від 12.11.2013 року накладено арешт на майно боржника ОСОБА_2 - квартиру АДРЕСА_2 , що є предметом іпотеки згідно іпотечного договору.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про скасування арешту, однак листом від 18.06.2019 року № 16621/14.5-37 в задоволенні заяви було відмовлено та повідомлено, що вказане виконавче провадження закінчено ще у 2014 році та воно знищено у зв`язку із закінченням строків зберігання. Додатково повідомлено, що у відповідності до ч.1 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом пунктів 1, 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС).

За правилами частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною 1 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII встановлено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

З аналізу наведених норм права слід дійти висновку, що для спорів про зняття арешту з майна, яке особа (не боржник у виконавчому провадженні) вважає своїм, встановлено певний порядок судового вирішення.

Відповідно ст.19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Спори, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, та про зняття такого арешту відповідно до ст.19 Цивільного процесуального кодексу України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа.

Згідно з ч. 2 ст. 30 Цивільного процесуального кодексу України, позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Таким чином, спір, який виник між позивачем та органом державної виконавчої служби, з приводу зняття арешту з нерухомого майна не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має розглядатися судами загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.

Аналогічний правовий висновок суду викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 р. у справі № 815/615/16-ц (провадження № 11-1037апп18).

Також, суд зазначає, що як на час накладення арешту 12.11.2013 р., так і на час повернення виконавчого документа стягувачу 17.09.2014 р., у позивача були відсутні будь-які права на об`єкт нерухомого майна, що виключає виникнення публічно-правових відносин між вказаними суб`єктами.

Таким чином, враховуючи суть спірних правовідносин та їх суб`єктний склад, суд дійшов висновку, що вказаний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Посилання представника позивача на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду 02.10.2019 р. при розгляді справи №346/79/17, суд не приймає до уваги, оскільки вказана постанова прийнята в інших спірних правовідносинах.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Оскільки дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, то суд приходить до висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі.

За змістом ч. 2 ст. 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до ч. 6 ст. 143 КАС України у випадку постановляння ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат.

Крім цього, згідно положень ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" в разі закриття провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом) сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Відтак, зважаючи на закриття провадження у справі в зв`язку з неналежністю розгляду позову в порядку адміністративного судочинства, сплачений судовий збір може бути повернуто позивачу за ухвалою суду в разі звернення з відповідним клопотанням.

Керуючись статтями 9, 229, 238, 241, 243, 248, 255, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Закрити провадження у справі №520/6902/19 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) до Московського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області (майдан Захисників України, буд. 7/8, 7 пов., м. Харків, 61001), третя особа ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 ) про скасування арешту нерухомого майна.

Роз`яснити позивачу, що розгляд даної справи віднесено до суду загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Повний текст ухвали складено 28 листопада 2019 року.

Суддя Д.А. Волошин