Ухвала суду № 85960243, 28.11.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

28 листопада 2019 р. Справа № 520/12671/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мінаєва К.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харків (вул. Москалівська, буд. 58,м. Харків,61004, код ЄДРПОУ 41430678) третя особа: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , , третя особа: Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області (вул. Ярослава Мудрого, буд. 16,м. Харків,61002, про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

25.11.2019 р. позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, щодо неповідомлення про відкриття виконавчого провадження, не належного направлення викликів державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харкова;

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харкова про накладення штрафу у розмірі 50% від суми заборгованості зі сплати аліментів на користь стягувана ( ОСОБА_3 ), що складає 43520,75 грн. від 15.11.2018 року;

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харкова - Величко А. О. про обмеження у праві виїзду за межі України, від 25.03.2018 року по виконавчому провадженню № 41902119;

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харкова Величко А. О. про обмеження у праві керування транспортними засобами від 25.03.2018 року по виконавчому провадженню № 41902119;

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харкова - Величко А. О. про обмеження у праві виїзду за межі України від 10.01.2019 року по виконавчому провадженню № 41902119;

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харкова - Величко А. О. про обмеження у праві керування транспортними засобами від 11.05.2019 року по виконавчому провадженню № 41902119;

- судові витрати стягнути з відповідача.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглядаючи питання про відкриття провадження, суд встановив наступне.

З матеріалів справи слідує, що предметом даної справи є визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неповідомлення про відкриття виконавчого провадження, не належного направлення викликів державного виконавця та оскарження постанови про накладення на боржника штрафу у розмірі 50% суми заборгованості зі сплати аліментів, постанови про обмеження боржника у праві виїзду за межі України, постанови про обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, прийнятих державним виконавцем в рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого листа, який видав Харківський районний суд Харківської області.

Спором адміністративної юрисдикції у розумінні п.1 ч.1 ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приписами ч. 1 ст. 287 КАС України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби визначено у ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження".

Частиною 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Отже, сторони, інші учасники виконавчого провадження та особи незалежно від їх статусу, мають право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність органів ДВС щодо виконання судового рішення до суду, який видав виконавчий документ.

Таким чином, до юрисдикції адміністративних судів не належать справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень на підставі виконавчих документів, виданих в межах цивільної юрисдикції.

Аналогічну правову позицію щодо юрисдикції відповідних спорів висловлено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2018 р. у справі №213/2012/16 (провадження №14-13цс18).

Порядок оскарження рішень дій та бездіяльності державного виконавця при виконанні судових рішень, винесених при розгляді справ в порядку цивільного судочинства, регламентований ст. ст. 447-450 ЦПК України.

Відповідно до статті 447 Цивільного процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно ч.1 ст.448 Цивільного процесуального кодексу України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Аналіз вищенаведених норм КАС України, Закону України "Про виконавче провадження" та ЦПК України дозволяє суду дійти висновку про те, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Цивільного процесуального кодексу України, порушено їхні права чи свободи. Розгляд такої скарги проводиться за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це, не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Приймаючи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справи і обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Суд зазначає, оскільки в частині позовних вимог оскаржуються протиправна бездіяльність відповідача щодо неповідомлення про відкриття виконавчого провадження, не належного направлення викликів державного виконавця та рішення державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харкова у виконавчому провадженні №41902119, відкритого за виконавчим листом, виданим 22.11.2011 р. Харківським районним судом Харківської області у справі №2034/2-4828/11, яка розглянута за правилами Цивільного процесуального кодексу України, належним судом для розгляду позову в частині позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неповідомлення про відкриття виконавчого провадження, не належного направлення викликів державного виконавця, скасування постанови про обмеження у праві виїзду за межі України від 25.03.2018 р., постанови про обмеження у праві керування транспортними засобами від 25.03.2018 р., постанови про обмеження у праві виїзду за межі України від 10.01.2019 р., постанови про обмеження у праві керування транспортними засобами від 11.05.2019 р. є саме Харківський районний суд Харківської області.

Таким чином, спір, який виник між позивачем та органом державної виконавчої служби (у тому числі із її посадовими і службовими особами), не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Той факт, що відповідачем є Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харків, не змінює правову природу спірних відносин і не перетворює цей спір у публічно-правовий.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10.05.2019 р. по справі №820/5061/17.

Відповідно п.1 ч.1 ст.170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається. (ч.5 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України).

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку про необхідність відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харків; третя особа: ОСОБА_2 ; Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправними та скасування постанов, в частині: визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неповідомлення про відкриття виконавчого провадження, не належного направлення викликів державного виконавця, визнання протиправними та скасування постанови про обмеження у праві виїзду за межі України від 25.03.2018 р., постанови про обмеження у праві керування транспортними засобами від 25.03.2018 р., постанови про обмеження у праві виїзду за межі України від 10.01.2019 р., постанови про обмеження у праві керування транспортними засобами від 11.05.2019 р.

Водночас, суд вважає позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу у розмірі 50% від суми заборгованості зі сплати аліментів підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, з огляду на ч.2 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Керуючись ст.ст.4, 19, 170, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харків; третя особа: ОСОБА_2 ; Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправними та скасування постанов, в частині: визнання протиправною бездіяльність відповідача, щодо неповідомлення про відкриття виконавчого провадження, не належного направлення викликів державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харкова, визнання протиправними та скасування постанови про обмеження у праві виїзду за межі України від 25.03.2018 р., постанови про обмеження у праві керування транспортними засобами від 25.03.2018 р., постанови про обмеження у праві виїзду за межі України від 10.01.2019 р., постанови про обмеження у праві керування транспортними засобами від 11.05.2019 р.

Роз`яснити позивачу можливість звернення з даними вимогами до суду загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст ухвали виготовлено 28 листопада 2019 року.

Суддя Мінаєва К.В.