Рішення № 85960211, 28.11.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2019 р. справа № 520/11688/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Горшкова О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області (вул. Ярослава Мудрого, буд. 16,м. Харків,61002) про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В :

До Харківського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Харківській області з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, в якому просить суд скасувати постанову Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ВП №59851091 від 10.10.2019 про накладення штрафу за невиконання рішення суду у розмірі 5100,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 30.09.2019 року ВП № 60177042, винесена державним виконавцем всупереч діючому законодавству та підлягає скасуванню, у зв`язку з неможливістю виконання Головним управлінням ДФС у Харківській області рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2017 по справі № 820/1771/17, на виконання якого судом 07.11.2017 року видано виконавчий лист, на підставі якого відповідачем винесена спірна постанова. Так, представник позивача вказав, що ГУ ДФС у Харківській області не має повноважень щодо забезпечення автоматичного збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що відноситься до виключної компетенції ДПС України, про що позивачем неодноразово повідомляв ДПС України шляхом звернення з відповідними листами.

Представник відповідача через канцелярію суду 27.11.2019 року надав відзив, в якому проти вимог заявленого позову заперечував. Зазначив, що діяв у спосіб та у межах наданих законодавством повноважень. Також, просив розглянути справу без його участі.

Представник позивача в судове засідання 28.11.2019 року не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Частиною 3 статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Беручи до уваги, що сторони у судове засідання не прибули, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній доказами у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши доводи позову та відзив, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2017 року по справі № 820/1771/17 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю компанія "Фінпром.Інвест" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, про зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Зобов`язано ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області вчинити дії по збільшенню суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ, на яку ТОВ компанія «Фінпром.Інвест» має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, ви значену пунктом 200-1.3 Податкового кодексу України, на суму від`ємного значення, яке включається до складу податкового кредиту у розмірі 1675487,00 грн.

Вказане рішення суду набрало законної сили 20.09.2017 року.

07.11.2017 року Харківським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 820/1771/17.

Судом встановлено, що на виконанні в Управлінні державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області перебуває виконавче провадження ВП № 59851091 з виконання виконавчого листа № 820/1771/17, виданого 07.11.2017 року Харківським окружним адміністративним судом, яким зобов`язано ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області (правонаступником якого є ГУ ДФС у Харківській області) вчинити дії по збільшенню суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ, на яку ТОВ компанія «Фінпром.Інвест» має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, ви значену пунктом 200-1.3 Податкового кодексу України, на суму від`ємного значення, яке включається до складу податкового кредиту у розмірі 1675487,00 грн.

20.08.2019 року державним виконавцем Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 59851091 щодо примусового виконання виконавчого листа виданого на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2017 року по справі № 820/1771/17, та зобов`язано боржника (ГУ ДФС у Харківській області) виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, та повідомити державного виконавця.

Зазначена постанова про відкриття виконавчого провадження від 20.08.2019 була отримана боржником 21.08.2019, про що свідчить штамп канцелярії ГУ ДФС у Харківській області.

03.09.2019 до Відділу надійшов лист ГУ ДФС у Харківській області від 29.08.2019 за вих. № 27150/9/20-40-10-03-10, яким повідомлено, що ГУДФС у Харківській області не наділено обсягом повноважень який необхідний для вчинення дій, що були предметом позову.

У зв`язку з невиконанням боржником рішенням суду, державний виконавець, керуючись ст. ст. 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" 10.10.2019 року прийняв постанову ВП 59851091 про накладення на ГУ ДФС у Харківській області штрафних санкцій у розмірі 5100, 00 грн. та зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність.

Не погоджуючись з вказаною постановою про накладення штрафу від 10.10.2019 року ВП 59851091, Головне управління ДФС у Харківській області звернулось до суду з вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Правовідносини у сфері примусового виконання судових рішень регулюються Законом України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 (далі Закон №1404-VIII).

Відповідно до ст. 1 Закону № 1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону № 1404-VIII, виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 26 Закону № 1404-VIII у постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно ч. 6 ст. 26 Закону № 1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Суд звертає увагу на те, що частиною 4 ст.4 Закону №1404 передбачені випадки, коли виконавцем не приймається постанова про відкриття виконавчого провадження, при цьому виконавчий документ повертається стягувачу без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що державний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред`явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Дослідивши матеріали виконавчого провадження ВП № 59851091, судом встановлено, що виконавчий документ, на підставі якого прийнято оскаржувану постанову, відповідає вимогам, передбаченим ч.1 ст.4 Закону №1404; рішення суду, на виконання якого видано судом виконавчий лист, набрало законної сили; стягувачем не пропущено встановлений строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, передбачений ст.12 Закону №1404; боржник (Головне управління ДФС у Харківській області), перебуває в стані припинення, але його не визнано банкрутом та не припинено як юридичну особу; виконавчий документ пред`явлено стягувачем без порушень підвідомчості; відстрочення виконання рішення судом не приймалося (п.8 ч.1 ст.37 Закону №1404); оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження оформлена належним чином, містить підпис виконавця та печатку, ідентифікатор доступу, зміст постанови відповідає змісту виконавчого документа.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (ч.4 ст.18 Закону № 1404-VІІІ).

Відповідно до ст. 63 Закону № 1404-VІІІ за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

З аналізу викладених вище норм вбачається, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, тобто коли боржник мав реальну можливість, виконати судове рішення, проте не зробив цього.

Судом встановлено, що позивачем 29.08.2019 року було повідомлено Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області про неможливість виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2017 року по справі № 820/1771/17 з посиланням на те, що саме на Державну фіскальну службу України покладено обов`язок щодо забезпечення автоматичного збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а не ГУ ДФС у Харківській області.

Також, позивачем залучено до матеріалів справи лист ГУ ДПС у Харківській області від 02.10.2019 року № 746/8/20-40-04-01-08, яким постановлено до відома ДПС України про неможливість виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2017 року по справі № 820/1771/17, у зв`язку з відсутністю функціональних повноважень та технічних можливостей, з огляду на що висловлено прохання розглянути вказане питання на рівні ДПС України.

Суд враховує, але не приймає до уваги посилання позивача на вказані листи, як докази виникнення об`єктивних причин, незалежних від боржника, та які, водночас, вказують на вжиття ним залежних заходів щодо електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку платник ТОВ компанія "Фінпром.Інвест" має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у розмірі 1675487,00 грн., оскільки постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2017 року по справі № 820/1771/17 (яка набрала законної сили 20.09.2017 року) зобов`язано саме ДПІ у Київсьуому районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області (правонаступником якої є ГУ ДФС у Харківській області) вчинити вищевказані дії.

Проте обставини, які б свідчили про припинення обов`язку, встановленого постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2017 року по справі № 820/1771/17, на підставі якої виданий виконавчий лист, матеріали справи не містять.

Щодо доводів позивача про неможливість виконання рішення суду, то суд зазначає, що контролюючий орган під час розгляду справи № 820/1771/17 ні в суді першої інстанції, ні в судах апеляційної та касаційної інстанції жодного разу не заявляв, що він не є належним відповідачем у справі, та не заявляв клопотання про залучення Державної фіскальної служби України в якості сторони по справі.

Крім того, ГУ ДФС у Харківській області не наведено обставин, які свідчили б про те, що відповідач дізнався про неможливість виконання судового рішення вже після набрання законної сили постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2017 року по справі № 820/1771/17.

Суд зазначає, що з аналізу вказаних норм слідує, що Законом України "Про виконавче провадження" встановлено відповідальність боржника саме за невиконання судового рішення. А тому, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу, має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону №1404-VІІІ, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Разом з тим, не згода з рішенням суду, яке набрало законної сили, не може бути визнана судом в якості поважної причини невиконання рішення суду.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території. Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише Закону, отже у рішеннях суду втілюється волевиявлення самої держави, а тому обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства, згідно з положеннями ст. 129 Конституції України.

Водночас, положеннями Закону України "Про виконавче провадження" на державного виконавця не покладено обов`язку надавати оцінку рішенню суду та встановлювати можливість чи неможливість його виконання боржником. Натомість, державному виконавцю надано повноваження вчиняти дії, направлені за забезпечення виконання рішення суду у повному обсязі та встановлені законом строки.

Більш того, надані позивачем листи не є беззаперечними доказами неможливості виконання постанови, оскільки пунктом 7 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236 визначено, що ДФС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. ДФС та її територіальні органи є органами доходів і зборів.

Підпунктами 6, 7 8 пункту 5 вказаного положення визначено, що ДФС України організовує свою роботу і роботу територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління; надає територіальним органам ДФС методичну і практичну допомогу в організації роботи, проводить перевірку стану такої роботи; координує та контролює діяльність своїх територіальних органів та організовує їх взаємодію з державними органами та органами місцевого самоврядування.

Отже, причини невиконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2017 року по справі № 820/1771/17, на які посилається податковий орган мають вирішуватися органами ДФС України між собою, не можуть вважатися поважними в контексті положень ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" та слугувати підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Таким чином, постанова постанови Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2017 року по справі № 820/1771/17, яке набрала законної сили 20.09.2017 року, позивачем ні до відкриття виконавчого провадження, ні в межах десятиденного строку не було виконано.

З огляду на таке, державний виконавець, приймаючи оскаржувану постанову про накладення штрафу від 10.10.2019 року ВП № 59851091 діяв у межах наданих повноважень та у спосіб, встановлений законодавством, тому постанова Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ВП №59851091 від 10.10.2019 про накладення штрафу за невиконання рішення суду у розмірі 5100,00 грн. є правомірною та не підлягає скасуванню.

Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заявлений адміністративний позов не підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова скасуванню.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст. 255, ст. 287, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС у Харківській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області про скасування постанови - відмовити.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч. 6 ст. 287 КАС України, а саме: протягом 10 днів з дати проголошення (підписання).

Роз`яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Суддя Горшкова О.О.