Рішення № 85959619, 26.11.2019, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/7837/19

н.п. 2/415/2096/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2019 року

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Фастовця В.М.,

з участю секретаря судового засідання Васильєвої В.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у м. Лисичанську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лисичанської міської ради Луганської області про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати за нею право власності на спадкове майно за заповітом, а саме квартиру АДРЕСА_1 .

Позивачка у судове засідання не з`явилась, позов підтримала, просила справу розглядати за її відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з`явилась, у письмовій заяві справу просила розглядати за її відсутності, не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

У судовому засіданні встановлено,що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивачки ОСОБА_2 про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .

Після смерті бабусі відкрилася спадщина, яка складається з квартири АДРЕСА_1 , на яку за життя ОСОБА_2 залишила заповіт №4592 від 10.09.2008 р.

Відповідно до заповіту ОСОБА_2 заповідає ОСОБА_3 належну їй квартиру АДРЕСА_1 .

У строк визначений законом позивач звернулася до приватного нотаріуса Топчий Н.В., якою 14.14.2018 р. було заведено спадкову справу № 84/2018.

25 липня 2019 р. позивачка звернулась до приватного нотаріуса для отримання свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом, але отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій № 283/02-31.

Як зазначено у постанові, інформація, яка надана в довідці № 566 від 04.07.2019 р,. наданої КП «Бюро технічної інвентаризації», не відповідає правовстановлюючому документу за яким власником квартири АДРЕСА_1 . є ОСОБА_4 .

Відповідно до договору міни, який було укладено між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 зареєстрований у реєстрі за № 1-2335 від 19.05.1995 р. на якому є реєстраційна позначка про право особистої власності (№ 171 від 25.05.1995 р.) квартира АДРЕСА_1 . належить ОСОБА_2 .

Натомість відповідно до інформаційної довідки № 566 від 04.07.2019 р. згідно даних КП «Бюро технічної інвентаризації» станом на 01.01.2013 р. право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 . зареєстровано за ОСОБА_5 .

Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 Цивільного кодексу України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1233 Цивільного кодексу України визначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців з дня відкриття спадщини не заявив про відмову від неї, в згідно з ч. 5 цієї статті, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право а спадщину на нерухоме майно.

У відповідності до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», п. 3.1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Таким чином, суд вважає надані позивачкою докази достатніми та переконливими.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.10, 12, 263-265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 до Лисичанської міської ради Луганської області, код ЄДРПОУ 26522196, яка знаходиться за адресою: Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. ім. М.Грушевського, буд. 7 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на спадкове майно за заповітом, а саме квартиру АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Суддя: