Рішення № 85958380, 18.11.2019, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/3348/19

Провадження № 2/346/1758/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2019 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі: головуючого судді Беркещук Б.Б.

секретаря Матушевської Г.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Коломия справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Коломийської районної державної адміністрації , про позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувшись з даним позовом до суду, посилається на те, що04 вересня 2006 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем, ОСОБА_2 та від спільного проживання ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народився син, ОСОБА_3 .

Вказує, що з червня 2010 року вони разом як подружжя не проживають і 06 вересня 2013 року шлюб між ними розірвано. Після припинення спільного проживання відповідач ухилявся від виконання своїх батьківських обов`язків, не брав участі у вихованні свого сина, не піклувався про стан його здоров`я та духовний розвиток, не проявляв про нього щонайменшої батьківської турботи. Відповідач свідомо не бажав брати участь у вихованні сина, виявляти турботу щодо нього, оскільки перешкод чи заборони щодо побачень з сином відповідачеві ніхто не чинив.

Зазначає, що 14 жовтня 2013 року Коломийським міськрайонним судом винесено рішення, яким стягнуто з відповідача аліменти в розмірі ј частки з усіх видів його доходів щомісячно на утримання сина ОСОБА_3 до досягнення ним повноліття. Однак, відповідач ухилявся від сплати аліментів в зв`язку з чим виникла заборгованість. У період з 06 серпня 2018 року по 01 червня 2019 року заборгованість по аліментахстановить 9 783,00 грн.

Вказує, що з 2014 року працює за межами України. У 2015 році син мав можливість навчатися в навчальному закладі «Тріонфале» в м. Рим, Республіки Італія, однак для того, щоб вона, позивач мала можливість вільно та безперешкодно перетинати державний кордон з дитиною, їй необхідна була згода відповідача як батька дитини. Відповідач 25 червня 2015 року надав їй згоду на тимчасовий виїзд сина з території України до Республіки Італія . Однак, відповідна згода була дійсною в період з 24 червня 2015 року по 26 червня 2016 року.

За умовами навчання в навчальному закладі «Тріонфале» в м. Рим син мав навчатися до 30 грудня 2018 року. Надати нову згоду на виїзд дитини за межі України в період після 26 червня 2016 року відповідач відмовився та ухилився, у зв`язку з чим вона, позивач вимушено звернулась до суду.

13 листопада 2017 року Коломийським міськрайонним судом надано дозвіл на виїзд за межі України сина до Республіки Італія до 30 грудня 2018 року включно без згоди та супроводу батька ОСОБА_2 .

Вказує, що відповідач не лише не проявляє до своєї дитини батьківської уваги та турботи, але і ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо спілкування та утримання дитини. Починаючи з часу припинення спільного проживання (з червня 2010 року) по даний час, відповідач не намагався належним чином забезпечити необхідного харчування, медичного догляду, лікування своєї дитини, не спілкувався з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не виявляв інтересу до його внутрішнього світу, не створював умов для отримання сином освіти і т.д.

Просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 щодо дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач та її представник в судове засідання не з`явились, представник позивача подала заяву в якій просить справу розглянути у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі

Відповідач в судове засідання не з явився , подав заяву відповідно до котрої позовні вимоги визнав, просить справу розглянути у його відсутності

Представник третьої особи Служба у справах дітей Коломийської районної державної адміністрації подала до суду заяву відповідно до якої позов просила задоволити, справу розглянути без її участі

Враховуючи заяви сторін , дослідивши матеріали справи суд доходить висновків.

Статтею 150 СК України передбачений обов`язок батьків щодо виховання та розвитку дитини.

Згідно ч.ч. 2, 4 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Судом встановлено, що 04 вересня 2006 року позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 зареєстрували шлюб (а.с.8)

ІНФОРМАЦІЯ_1 у подружжя народився син ОСОБА_3 , про що 11 грудня 2007 року складено відповідний актовий запис за № 40.(а.с.7)

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 06 вересня 2013 року шлюб між сторонами розірвано, малолітню дитину ОСОБА_3 залишено на проживання з матір`ю ОСОБА_1 (а.с.8)

Відповідно до виконавчого листа, 14 жовтня 2013 року Коломийським міськрайонним судом винесено рішення про стягнення з відповідача аліментів в розмірі ј частки з усіх видів його доходів щомісячно на утримання сина ОСОБА_3 до досягнення ним повноліття.(а.с.9)

Як вбачається з матеріалів справи відповідач 25 червня 2015 року надав позивачу згоду на тимчасовий виїзд з території України до Республіки Італія сина, який мав навчатися в навчальному закладі «Тріонфале» в м. Рим до 30 грудня 2018 року, що підтверджується заявою відповідача посвідченою державним нотаріусом Другої Коломийської районної нотаріальної контори Сахро Г.Ф. та зареєстрованою в реєстрі за № 213.(а.с.10) Відповідна згода була дійсною в період з 24 червня 2015 року по 26 червня 2016 року. Оскільки відповідач повторно не бажав надати згоду на виїзд дитини за кордон, 13 листопада 2017 року Коломийським міськрайонним судом винесено рішення, яким надано позивачу дозвіл на виїзд за межі України неповнолітнього ОСОБА_3 до Республіки Італія до 30 грудня 2018 року включно без згоди та супроводу батька ОСОБА_2 (а.с.11-12)

06 серпня 2018 року позивач повторно звернулася до відділу виконавчої служби Коломийського міськрайонного управління юстиції про подальше стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини, (а.с.13)

З розрахунку заборгованості по аліментах згідно виконавчого листа № 346/5991/13-ц виданого 29 жовтня 2013 року Коломийським міськрайонним судом вбачається, що в період з 06 серпня 2018 року по 01 червня 2019 року у відповідача виникла заборгованість по аліментах в сумі 9 783,00 грн.(а.с.14)

Як зазначила позивач, з часу припинення спільного проживання ( з червня 2010 року) по даний час, відповідач не намагався належним чином забезпечити необхідного харчування, медичного догляду, лікування своєї дитини, не спілкувався з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не виявляв інтересу до його внутрішнього світу, не створював умов для отримання сином освіти і т.д.

Як випливає зі змісту положень принципу 6 Декларації прав дитини проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН від 20.11.1959р. дитина для повного і гармонізаційного розвитку її особи потребує любові і розуміння, вона повинна, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Мати чи батько вважаються такими, що ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків, якщо вони за станом свого психічного здоров`я усвідомлюють значення своїх дій та можуть керувати ними, а також якщо вони мають юридичну і фактичну можливість до вчинення відповідних дій, які становлять зміст батьківського обов`язку.

Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Однак таким правом відповідач не користується, самоусунувшись від нього. І таке ухилення від виконання свого обов`язку він здійснює свідомо, оскільки відповідач має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій, він взагалі не спілкується з дочкою, не проявляє щонайменшої батьківської турботи без поважних причин.

Згідно з ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

За змістом ст.ст. 3, 9 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради від 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Згідно із ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Таким чином, при розгляді даної категорії справ, перш за все, необхідно враховувати інтереси дитини.

В рішенні по справі «Хант проти України» від 07.12.2006 (заява № 31111/04), Європейський суд з прав людини висловлює таку правову позицію, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (див. рішення у справі Olsson v. Sweden (N 2), від 27 листопада 1992 року, Серія A, N 250, ст. 35 - 36, п. 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (див. рішення у справі Johansen v. Norway від 7 серпня 1996 року, п. 78).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Савіни проти України» від 18.12.2008 ( заява №39948/06) право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 (див., зокрема, рішення у справі "МакМайкл проти Сполученого Королівства" від 24 лютого 1995 року, п. 86, серія A, N 307-B). Таке втручання є порушенням зазначеного положення, якщо воно здійснюється не "згідно із законом", не відповідає законним цілям, переліченим у пункті 2 статті 8, і не може вважатися "необхідним у демократичному суспільстві" (див. рішення у справі МакМайкла, п. 87).

Відповідно до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 стосовно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного Коломийською РДА (а.с.76-77), в ході дослідження матеріалів справи, комісія з питань захисту прав дитини Коломийської РДА з`ясувала, зокрема, що батько дитини ОСОБА_2 ухиляється від виконання батьківських обов`язків стосовно неповнолітнього ОСОБА_3 , не цікавиться його вихованням , матеріальним утриманням, моральним розвитком. ОСОБА_2 не з`явився на засідання комісії де розглядалось питання про доцільність позбавлення батьківських прав стосовно дитини ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленим.

Оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, що проявляється в тому, що він не піклується про стан здоров`я дитини, її фізичний , духовний моральний розвиток, не цікавиться її життям ; не забезпечує матеріально дитину, та не виділяє кошти на її утримання, самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків, передбачених ст. 150 СК України, то суд вважає, що при обставинах, коли батько неповнолітньої дитини умисне на протязі тривалого часу - більше шести місяців злісно ухиляється від виконання своїх обов`язків по утриманню та вихованню дитини, що негативно впливає на її фізичний та духовний розвиток, не цікавиться життям, фізичним та духовним розвитком дитини, не займається її вихованням, не допомагає матеріально, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не забезпечує дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєння нею загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, згідно ст.164 ч.1 п.п.2, 4 СК України батько дитини ОСОБА_2 може бути позбавлений судом батьківських прав.

Ухилення від виконання юридичного обов`язку це акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій, а в даному випадку відповідач не виконував своїх батьківських обов`язків, жодним доступним чином не намагався підтримувати зв`язки із сином, чого не заперечив у своїй заяві, тому слід позбавити його батьківських прав стосовно його неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі наведеного та ст.ст.150, 164, 165,166 СК України, керуючись ст.ст.247 ч.2, 268,273,354 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовільнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Угорники Коломийського району Івано-Франківської області , актовий запис № 40.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Найменування та ім`я сторін, їх місцезнаходження та проживання:

ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 ;

ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_2 ;

Служба у справах дітей Коломийської районної державної адміністрації, місцезнаходження м. Коломия вул. Верещинського, 17 Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 23806257.

Суддя Беркещук Б. Б.