Ухвала суду № 85958201, 28.11.2019, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/6992/19

1-кс/215/1770/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2019 року Слідчий суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Науменко Я.О.,

за участі: секретаря Махоні Н.Ю.,

прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 2 Остапенка С.А.,

слідчого СВ Тернівського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області Яворського Є.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Вербицької Л.Д.,

розглянувши клопотання слідчого СВ Тернівського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області Яворського Є.В. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Екібазтуз, Казахстан, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працевлаштованого, не одруженого, неповнолітніх та малолітніх дітей на утриманні не маючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу статті 89 КК України не судимого,

ВСТАНОВИЛА:

28 листопада 2019 року слідчий СВ Тернівського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області Яворський Є.В., за погодженням з прокурором Криворізької місцевої прокуратури № 2 Остапенком С.А., звернувся до суду в рамках кримінального провадження внесеного в ЄРДР за №12019040760001593 від 12.10.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 .

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою незаконного збуту особливо небезпечного наркотичного засобу – опію ацетильованого та отримання, таким способом наживи, у невстановленому слідством місці, у невстановлений слідством час, у невстановлений слідством спосіб, в порушення Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», незаконно придбав з метою збуту, особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований у невстановленій слідством кількості, але не менше ніж 7,737 грам, який він незаконно зберігав при собі з метою подальшого збуту.

Здійснюючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено – опій ацетильований та отримання таким способом наживи, 06.11.2019, приблизно о 14.36 год., ОСОБА_1 , перебуваючи на території лісосмуги поблизу будинку 36 по вул. Кемерівській в Тернівському районі м. Кривого Рогу, в ході оперативної закупівлі, незаконно збув ОСОБА_2 , який проводив оперативну закупівлю, опій ацетильований, який віднесений до особливо небезпечного наркотичного засобу, масою 1,8515 г, що міститься в медичному шприці 2 мл, і отримав від нього в якості сплати грошові кошти в сумі 240 гривень: 1 купюру номіналом 200 гривень та 2 купюри номіналом 20 гривень, які раніше були оглянуті і передані ОСОБА_2 для проведення оперативної закупівлі наркотичної речовини у ОСОБА_1 .

У той же день, 06.11.2019, приблизно о 14.32 год. ОСОБА_2 , який проводив оперативну закупівлю, поблизу будинку № 21 по вул. С. Колачевського в Тернівському районі м. Кривого Рогу добровільно видав співробітникам сектору кримінальної поліції Тернівського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області медичний шприц, градуйований до відмітки 2 мл, зі збутою йому ОСОБА_1 рідиною коричневого кольору масою 1,8515 г, яка згідно з висновком судово-хімічної експертизи № 30/8.6/740 від 21.11.2019 року містить особливо небезпечний наркотичний засіб – опій ацетильований, маса якого у перерахунку на суху масу становить 0,0798 г.

У той же день, 06.11.2019, о 15.39 год., ОСОБА_1 на території лісосмуги поблизу будинку 36 по вул. Кемерівській в Тернівському районі м. Кривого Рогу був зупинений співробітниками поліції Тернівського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області. В ході проведення огляду місця події, в присутності понятих, ОСОБА_1 , самостійно дістав з кишені одягнених на ньому штанів грошові кошти в сумі 1229 гривень, з яких: 240 гривень були отримані ним від незаконного збуту особливо небезпечного наркотичного засобу ОСОБА_2 , а також з правого рукава одягненої на ньому куртки дістав медичний шприц, градуйований до відмітки 20 мл із рідиною коричневого кольору масою 2,2330 г, яка згідно з висновком судово-хімічної експертизи № 30/8.6/740 від 21.11.2019 містить особливо небезпечний наркотичний засіб – опій ацетильований, маса якого у перерахунку на суху масу становить 0,0945 г та з лівої кишені своєї куртки ОСОБА_1 дістав медичний шприц, градуйований до відмітки 5 мл із рідиною коричневого кольору масою 3,6525 г, яка згідно з висновком судово-хімічної експертизи №30/8.6/740 від 21.11.2019 містить особливо небезпечний наркотичний засіб – опій ацетильований, маса якого у перерахунку на суху масу становить 0,1560 г, які ОСОБА_1 незаконно зберігав при собі з метою збуту. Також в ході огляду місця події було вилучено мобільний телефон «Нокіа 1280», ІМЕІ НОМЕР_1 з сім-карткою оператора «Київстар», належні ОСОБА_1 ..

Згідно з висновком судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № 30/8.6/740 від 21.11.2019, рідина масою 1,8515 г, видана ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та рідини масами 3,6525 г, 2,2330 г вилучені у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однорідні між собою за виглядом та за складом.

Причетність ОСОБА_1 до скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, у вчиненні якого йому пред`явлено підозру, незважаючи на заперечення останнього, об`єктивно підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, доданими до клопотання.

У зв`язку з цим 28.11.2019 йому повідомлено про підозру відповідно до ст. ст. 276-278 КПК України.

Слідчий у клопотанні зазначає, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, раніше притягався до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.307 КК України, не працює, засобів для існування не має, що свідчить про можливість вчинення ним нового умисного, корисливого злочину, з метою відшукування грошових коштів для придбання наркотичних засобів та подальшого існування. Зважаючи на те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, за яке передбачене покарання до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, наявна можливість того, що він може почати переховуватись від органів досудового розслідування або суду, а також здійснювати тиск на свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Прокурор у судовому засіданні підтримав заявлене клопотання, та зазначив, що підозрюваний ОСОБА_1 , хоча і є не судимим в силу ст.89 КК України, зокрема за вчинення злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, знову підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.307 КК України, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку останнього. З урахуванням вищевикладених ризиків прокурор просив задовольнити клопотання.

Підозрюваний причетність до скоєного не визнав, заперечував щодо обрання відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні проти клопотання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 заперечувала. При цьому зауважила, що прокурором не надано жодного доказу, які свідчать про наявність ризиків, зокрема переховування підозрюваного від органів досудового слідства та суду і незаконного впливу на свідків. При цьому вказала на наявність у підозрюваного міцних соціальних зв`язків. Також захисник вважає недоцільним враховувати попередні судимості підозрюваного при розгляді даного клопотання та просила обрати щодо нього запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою.

Вивчивши клопотання, додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, вислухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, слідчий суддя приходить до наступного.

Частиною 1 статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу в кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання зазначеним ризикам.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі і зазначені в даній нормі закону.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про можливість застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Тобто із рішень Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, може бути застосовано попереднє ув`язнення. Але воно не повинно бути очікуванням обвинувального вироку, а при його обранні суд зобов`язаний врахувати всі дійсні обставини справі і тільки, за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений законом, застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Як зазначено в Рішенні ЄСПЛ «Клішин проти України» (№ 30671/04 від 23.02.2012 р.) підстави для тримання під вартою мають бути підтверджені фактами.

В пункті 85 Рішення ЄСПЛ «Харченко проти України» (№ 40107/02 від 10.02.2011 р.) вказано, що тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відповідно до п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовується відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

В даному випадку особа підозрюється у скоєнні тяжкого злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, в цьому полягає суспільний інтерес, що виправдовує відповідний відступ. Враховуючи покарання, яке передбачено за вказане кримінальне правопорушення існує ризик того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування. Також наявний ризик незаконного впливу підозрюваного на свідків після ознайомлення його з матеріалами кримінального провадження. Крім того, існує ризик можливого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, зважаючи на відсутність у нього постійної роботи та вчинення ним кримінального правопорушення з метою відшукування грошових коштів.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій її переслідують та міжнародними контактами.

Крім того, суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Слідчий суддя ставить під сумнів можливість підозрюваного ОСОБА_1 забезпечити виконання ухвали суду у випадку встановлення йому запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, оскільки є всі підстави вважати, що останній, може вчинити інше кримінальне правопорушення. Так, ОСОБА_1 , вже раніше вчиняв злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, та хоча судимість за це в останнього погашена, він знову підозрюється у вчиненні аналогічного кримінального правопорушення. Зазначене може свідчити про його схильність до вчинення нових злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів. Крім того, слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за ознаками незаконного придбання та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу з метою збуту, а також збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, тому вважає, що він може становити особливу небезпеку для суспільства та окремих осіб.

Прокурор у судовому засіданні довів наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України за ознаками незаконного придбання та зберігання з метою збуту, а також збуту особливо небезпечного наркотичного засобу.

Необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який неодружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, постійного місця роботи не має, офіційні джерела доходів в останнього відсутні, запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою, обґрунтовується наявністю таких ризиків як те, що він: - може вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чим перешкоджати кримінальному провадженню шляхом неявки до слідчого, прокурора та суду, що відповідно до ст. 177 КПК України, є підставою застосування даного запобіжного заходу з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, та з урахуванням наявності суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості превалює над принципом поваги до свободи особистості, так як більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти цим ризикам.

Виходячи з викладеного, в інтересах забезпечення ефективності кримінального провадження слідчий суддя може констатувати сукупність підстав для обрання відносно підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу.

Слідчий суддя вбачає необхідним відповідно до ч. 3 ст. 183, ч. 5 ст. 182 КПК України визначити підозрюваному розмір застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, достатній для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених КПК України.

Враховуючи вказані обставини, слідчий суддя переконана, що тільки такий запобіжний захід, як тримання під вартою забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов`язків під час досудового слідства та в суді.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 197 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИЛА:

Застосувати щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, обчислюючи його з 28 листопада 2019 року по 26 січня 2020 року включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у виді застави для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 168 160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Тернівського районного суду м. Кривого Рогу (отримувач коштів: ТУ ДСА в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, Банк отримувача: Державна казначейська служба України в м. Київ, МФО 820172, рахунок 37312066017442, призначення платежу: зазначити інформацію про ухвалу судді, якій обрав заставу, та прізвище, ім`я, по – батькові підозрюваного).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом строку дії цієї ухвали.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного наступні обов`язки з моменту звільнення з-під варти:

- не відлучатися з м. Кривого Рогу Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця свого проживання;

- утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим, прокурором, судом;

- здати на зберігання слідчому, прокурору, суду свій паспорт, інші документи, що дають право на виїзд за кордон України.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначається строком дії цієї ухвали.

У разі невиконання підозрюваним своїх обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до державного бюджету.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, з моменту вручення її копії, але підлягає негайному виконанню щодо застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя