Ухвала суду № 85958033, 28.11.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення заяви без розгляду

28 листопада 2019 р. Справа № 520/11158/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду у м. Харкові клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) в якому просить суд:

- визнати бездіяльність відповідача протиправною щодо не поновлення пенсії позивачу;

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у поновленні пенсії позивачу викладене в листі відповідача від 15.08.2019 року;

- зобов`язати відповідача вчинити дії - провести поновлення виплати пенсії позивачу з 07.10.2009 року відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

23.10.2019 разом з позовом на розгляд суду надійшло клопотання представника позивача в якому просить суд вважати причину пропуску звернення до суду поважною та поновити позивачу строк звернення до суду.

В обґрунтування клопотання представник позивача зазначив, що територіальні органи Пенсійного фонду України, починаючи з 07.10.2009 року і по сьогоднішній день, вводять громадян України, що проживають за кордоном в оману, стверджуючи, що рішення КСУ №25-рп/2009 поширюється лише на осіб, які виїхали на постійне місце проживання за кордон після 07.10.2009 року.

Стверджує, що позивач дізнався про своє порушене право тільки 29 серпня 2018 року.

15.11.2019 представник відповідача надав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду та наявні правові підстави для залишення позову без розгляду.

Дослідивши доводи сторін суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах. Дотримання строку є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах.

З аналізу норм КАС України вбачається, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав. Зокрема, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Встановлення строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та своєчасного виконання ними передбачених КАС України та іншими законами процесуальних дій.

Відповідно до матеріалів справи, припинення виплати пенсії позивачу відбулось після виїзду з України на постійне проживання до Ізраїлю 05.02.1998 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просив відновити виплату раніше призначеної пенсії починаючи з 07 жовтня 2009 року, тобто, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 25-рп/2009 від 07.10.2009 р. Проте, позивач з даним позовом звернувся до суду 23.10.2019 року.

Натомість, 11.10.2018 року супровідним листом від 26.09.2018 року відповідачеві подано пакет документів щодо здійснення поновлення виплати пенсії, до якого в тому числі долучена заява від 29.08.2018 року.

Листом від 12.11.2018 року №5475/Е-14 позивача повідомлено, що порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей обумовлений Угодою про порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей і державне страхування військовослужбовців держав учасниць Співдружності Незалежних Держав, яка підписана в м.Ташкенті 15.05.1992 року державами, учасницями Співдружності Незалежних Держав, а саме: Азербайджанською Республікою, Російською Федерацією, Республікою Білорусь, Республікою Таджикистан. республікою Вірменія, Туркменістаном, Республікою Казахстан, Республікою Узбекистан, Республікою Киргизстан, Україною та Республікою Молдова. Як вбачається, Ізраїль не входить до держав учасниць Співдружності Незалежних Держав, що підписали вищезазначену угоду. Крім того, між Україною та Ізраїлем не має будь-якого міжнародного договору, щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, а тому немає законних підстав для поновлення пенсії.

18.04.2019 року позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

22.05.2019 року Харківським окружним адміністративним судом було прийнято рішення у справі №520/3880/19, яким визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Харківській області та зобов`язано відповідача розглянути заяву позивача від 29.08.2018 про поновлення виплати пенсії та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.

Другим апеляційним адміністративним судом 19.07.2019 року прийнята ухвала у справі №520/3880/19, якою апеляційна скарга відповідача повернута скаржнику.

15.08.2019 року позивач листом №3261/Е-14 направив на адресу представника відповідача рішення про відмову в поновленні виплати пенсії на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2019.

Суд звертає увагу, що з дня набрання чинності Рішенням № 25-рп/2009, тобто з 07.10.2009 року виникли підстави для поновлення конституційного права особи на виплату пенсії, виплата якої була зупинена на підставі положень зазначеного Закону № 1058-ІV. З цього часу відповідач був зобов`язаний відновити виплату пенсії громадянам України, які виїхали на постійне місце проживання за кордон.

Проте наявність обов`язку у відповідача відновити виплату пенсії не позбавляє позивача необхідності щодо захисту свого права. Отже, після прийняття та опублікування Рішення № 25-рп/2009 та невідновлення виплати пенсії позивачу, позивач повинен був дізнатися про порушення свого права, а відтак і розпочався відлік строку звернення до суду.

Поновлення права на виплату пенсії здійснюється не автоматично, а передбачає виконання ряду процедурних дій, пов`язаних з поновленням виплати, серед яких: подання заяви про поновлення виплати з дотриманням строків звернення, наявність документів, які підтверджують факт призначення пенсії, припинення її виплати чи право на поновлення її виплати.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 08.08.2019 року у справі №426/7157/16-а.

Таким чином, враховуючи дату звернення позивача до суду вперше, суд прийшов до висновку, що права позивача підлягають захисту в межах шестимісячного строку, тобто з 18.10.2018 року, який відліковується від первинного звернення позивача до суду - 18.04.2019 року.

Відповідно до ч. 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи факт того, що позивач звернувся з позовною заявою вперше 18.04.2019 року, та не навів поважних причин пропуску строку звернення до суду, позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача провести поновлення виплати пенсії позивачу за період з 07.10.2009 року по 17.10.2018 відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів слід залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст.7, 240, 243, 248, 250, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - визнати неповажними.

Позовні вимоги в частині зобов`язання Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) вчинити дії - провести поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) з 07.10.2009 року по 17.10.2018 відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів- залишити без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О.М. Тітов