Рішення № 85957939, 22.11.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2019 р. Справа № 480/1025/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.,

за участю секретаря судового засідання - Нікітас К.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача (Головного управління ДПС у Сумській області) - Войтенка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області, Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправною додаткової реєстрації, визнання протиправною та скасування вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (далі по тексту - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправною додаткову реєстрацію ОСОБА_1 як особи, яка провадить незалежну професійну діяльність та скасувати цю реєстрацію з моменту незаконної видачі довідки формою 4-ОПП, тобто з 06.08.2013 р.;

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Сумській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2909-54 від 21 лютого 2018 року на суму 18 276,72 грн.

Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що позивач є фізичною особою-підприємцем, здійснює діяльність за кодом КВЕД - 69.10 “Діяльність в сфері права”, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування сплачує всі, визначені законом податки. 15.03.2019 р. поштовим листом від Головного управління ДФС у Сумській області позивач отримала вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2909-54 від 21 лютого 2019 року зі сплати єдиного внеску на суму 18 276 грн.72 коп. Підставою формування та пред`явлення даної вимоги явилось узяття позивача 06.08.2013 р. на облік як фізичної особи-підприємця з ознакою провадження незалежної професійної діяльності згідно довідки 4-ОПП. Проте як зазначила позивач, вона такої заяви особисто контролюючому органу не подавала, тому додаткова реєстрація її, як особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність - є незаконною, а отже вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2909-54 від 21 лютого 2018 року є протиправною і підлягає скасуванню.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження та встановлено строк відповідачу для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідача, а також встановлено строк позивачу для подання відповіді на відзив, а відповідачу заперечення.

На виконання зазначеної ухвали представником відповідача подано до суду відзив та додаткові пояснення, в яких проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні, зокрема зазначивши, що 04.11.2003 року, ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю, видане на підставі рішення Сумської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та 06.08.2013 року стала на облік в Державній податковій інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області, як платник незалежної професійної діяльності (адвокат) і отримала довідку за формою №4-ОПП з ознакою професійної діяльності «адвокат». Отже оскільки позивач є фізичною особою–підприємцем, а також здійснює незалежну професійну діяльність, то він зобов`язаний сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування окремо як фізична особа-підприємець та окремо як самозайнята особа (адвокат) (а.с. 167-169).

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду призначено справу до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до вимог п. 9 ч. 2. ст. 236 та ч. 1 ст. 291 КАС України ухвалою Сумського окружного адміністративного суду зупинено провадження в адміністративній справі №480/1025/19 до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 520/3939/19 (Пз/9901/10/19).

Рішенням Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02.09.2019 позов по зразковій справі № 520/3939/19 (Пз/9901/10/18) задоволено.

Оскільки обставини, на підставі яких було зупинено провадження у справі 480/4491/18 було усунено, ухвалою Сумського окружного адміністративного суду провадження у справі поновлено.

В подальшому протокольною ухвалою Сумського окружного адміністративного суду залучено в якості другого відповідача Головне управління ДПС у Сумській області (а.с. 230).

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник Головного управління ДПС у Сумській області проти позовних вимог заперечував та просив відмовити в їх задоволенні.

Представник Головного управління ДФС у Сумській області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач є адвокатом, що підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 35 від 04.11.2003 року, виданим на підставі рішення Сумської обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 01.10.1993 року № 1 (а.с. 60).

З 24.12.2001 р. ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець, вид економічної діяльності – діяльність у сфері права (69.10), що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи та Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 22-24).

ФОП ОСОБА_1 відповідно до копії свідоцтва платника єдиного податку серії Б № 693893 від 30.05.2012 року та Витягу з реєстру платників єдиного податку перебуває на спрощеній системі оподаткування (а.с. 24-25).

Також позивач взятий на облік в податкових органах як самозайнята особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків форми № 4 - ОПП від 06.08.2013 року № 1318190700066 (а.с. 47), у зв`язку з чим 21.02.2019 року Головним управлінням ДФС у Сумській області було сформовано вимогу № Ф-2909-54 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у сумі 18 276,72 грн. (а.с. 14).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з визначеннями, наведеними в п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції від 03.08.2013 року), самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

З матеріалів справи, суд вбачає, що позивач з 24.12.2001 зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується копією Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 23). Крім того позивач отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 35 від 04.11.2003 року, виданого на підставі рішення Сумської обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 01.10.1993 року № 1 (а.с. 60).

Статтею 13 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” визначено, що адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.

Отже позивач є самозайнятою особою та здійснює як підприємницьку діяльність, так і незалежну професійну діяльність.

Згідно пунктів 63.1, 63.2 ст. 63 Податкового кодексу України (в редакції від 03.08.2013 року) облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Взяттю на облік або реєстрації в органах державної податкової служби підлягають всі платники податків.

Взяття на облік в органах державної податкової служби юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов`язку щодо сплати того або іншого податку та збору.

П. 63.5 ст. 63 Податкового кодексу України (в редакції від 03.08.2013 року) визначено, що всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються в органах державної податкової служби шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом.

Фізичні особи - підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи в органах державної податкової служби згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п. 65.2 ст. 65 Податкового кодексу України (в редакції від 03.08.2013 року), облік ссамозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр) записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів.

При цьому, згідно п.п. 65.4.4 п. 65.4 ст. 65 Податкового кодексу України в редакції від 03.08.2013 року), орган державної податкової служби відмовляє в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа.

Таким чином, Податковим кодексом України було передбачено обов`язок самозайнятих осіб стати на облік у податковому органі. При цьому, такий обов`язок виникає у разі коли особа здійснює підприємницьку діяльність, а також у разі, коли особа здійснює незалежну професійну діяльність. Однак при цьому Кодексом також визначено, що орган державної податкової служби відмовляє у повторному взятті на облік особи, яка вже взята на облік як самозайнята особа. Тобто, якщо особа взята на облік як самозайнята особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, вона не повинна повторно ставати на облік та подавати документи як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність.

В свою чергу порядок взяття на облік у контролюючих органах фізичних осіб - підприємців та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, визначено наказом Міністерства фінансів України № 1588 від 09.12.2011 "Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів" (далі - Порядок № 1588).

Пунктом 1.5 Порядку № 1588 (в редакції від 27.03.2013 року) визначено, що дія цього Порядку поширюється на платників податків - юридичних осіб (резидентів та нерезидентів), їх відокремлені підрозділи та постійні представництва нерезидентів, а також самозайнятих осіб. Інформація про таких платників податків, отримана для їх обліку згідно з цим Порядком, вноситься до Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб (далі - Єдиний банк даних юридичних осіб) та складових частин такого банку даних (реєстру платників податків - нерезидентів, реєстру договорів про спільну діяльність, договорів управління майном та угод про розподіл продукції), а також до Реєстру самозайнятих осіб, який є складовою частиною Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - ДРФО).

Відповідно п. 1.6. Порядку № 1588 (в редакції від 27.03.2013 року) стосовно кожного платника податків, взятого на облік в органі державної податкової служби згідно з цим Порядком, формується облікова справа.

Реєстраційна частина облікової справи платника податків формується із документів, які надходять до органів державної податкової служби для взяття на облік платника податків, та доповнюється документами, які подаються платником податків або надходять стосовно платника податків від органів державної реєстрації, державної статистики, інших державних органів, у тому числі міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, та від установ банків до органів державної податкової служби в період діяльності платника податків та у зв`язку з його ліквідацією.

Звітна частина облікової справи платника податків формується із податкових декларацій (звітів, розрахунків) та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, які подаються платником у період його діяльності.

За правилами п. 6.7.1 Порядку № 1588 (в редакції від 27.03.2013 року), для взяття на облік фізична особа, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, у строк 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності, зобов`язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до органу державної податкової служби за місцем свого постійного проживання: заяву за ф. N 5-ОПП; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, якщо заявник є адвокатом, який займається адвокатською діяльністю індивідуально.

Відповідно до п. 6.7.3 Порядку № 1588 (в редакції від 27.03.2013 року) взяття на облік фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, здійснюється не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від них заяви за ф. N 5-ОПП.

Довідка про взяття на облік за ф. N 4-ОПП надсилається (видається) фізичній особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, згідно з пунктами 3.10 - 3.12 розділу III цього Порядку.

Отже з аналізу зазначених норм законодавства суд вбачає, що взяття на облік, фізичної особи, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність здійснюється виключно на підставі заяви за формою N 5-ОПП. Факт взяття особи на облік підтверджується довідкою про взяття на облік за формою N 4-ОПП.

Суд зазначає, що в матеріалах даної справи міститься копія заяви (для самозайнятих осіб) за формою № 5-ООП від 06.08.2013 року, на підставі якої позивача було взято на облік як фізичну особу, яка здійснює незалежну професійну діяльність, про що видано довідку про взяття на облік платника податків від 06.08.2013 року № 1318190700066 (а.с. 46-47). Проте суд зазначає, що на зазначеній копії заяви відсутній підпис позивача. А підпис, який міститься на даній заяві належить представнику відповідача Войтенку О.В., яким було завірену дану копію заяви. Даний факт було також підтверджено представником відповідача Войтенком О.В. в судовому засіданні. При цьому суд зазначає, що на вимогу суду не було надано оригінал заяви (для самозайнятих осіб) за формою № 5-ООП від 06.08.2013 року. Крім того в оглянутих судом в судовому засіданні матеріалах облікової справи ОСОБА_1 дана заява також відсутня. Водночас, як зазначено позивачем в позовній заяві та підтверджено в судовому засіданні, довідку про взяття на облік за формою N 4-ОПП ОСОБА_1 також не отримувала.

Разом з тим відповідно до положень п. 6.7.4 Порядку № 1588 (в редакції від 27.03.2013 року), якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа здійснює незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується в органах державної податкової служби як фізична особа - підприємець із ознакою того, що здійснює незалежну професійну діяльність.

У такому разі фізична особа зобов`язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до органу державної податкової служби за місцем свого постійного проживання заяву за ф. N 5-ОПП з позначкою "Зміни" та копію документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, визначеного у підпункті 6.7.1 цього пункту.

З копії матеріалів облікової справи ОСОБА_1 судом встановлено, що позивачем було подано до податкового органу заяву для фізичних осіб (підприємців та інших самозайнятих осіб) від 24.09.2013 року за ф. N 5-ОПП з позначкою "Зміни", яка містить особистий підпис ОСОБА_1 (а.с. 173). Даний факт також не заперечувався позивачем у судовому засіданні.

Суд зазначає, що позивач здійснюючи підприємницьку діяльність за кодом КВЕД 69.10 - діяльність у сфері права та адвокатську діяльність, займається одним і тим же видом підприємницької діяльності і у неї не виникає обов`язку повторно обліковуватися в податковому органі як фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність.

Отже ОСОБА_1 , перебуваючи на податковому обліку як фізична особа-підприємець на спрощеній системі оподаткування, повинна перебувати на податковому обліку як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності та вести єдиний податковий облік та сплату податків.

Враховуючи викладене суд доходить висновку, що дії Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області щодо взяття на обік ОСОБА_1 як фізичної особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, відповідно до заяви (для самозайнятих осіб) за формою № 5-ООП від 06.08.2013 року, є такими, що суперечать нормам Податкового кодексу України та Порядку № 1588.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДФС у Сумській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2909-54 від 21 лютого 2018 року на суму 18 276,72 грн., суд зазначає.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування”.

Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (частина перша статті 2 Закону № 2464-VI).

Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску (частина друга статті 2 Закону № 2464-VI).

Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування (пункт 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI).

Згідно з пунктами 4, 5 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI (у редакції Закону №77-VIII від 28.12.2014) платниками єдиного внеску є:

фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування;

особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Законодавець розмежовує платників єдиного внеску на фізичних осіб-підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що Закон № 2464-VI не визначає такого платника єдиного внеску, як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності. Фізична особа-підприємець та особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, є різними платниками єдиного внеску.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 2464-VI облік осіб, зазначених, зокрема, у пунктах 4, 5 частини першої статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування, а щодо застрахованих осіб, які є учасниками накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, - з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та Пенсійним фондом.

Взяття на облік осіб, зазначених, зокрема, у пунктах 4, 5 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.

Взяття на облік платників єдиного внеску, зазначених, зокрема, у пунктах 4, 5 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів з внесенням відповідних відомостей до реєстру застрахованих осіб (частина друга статті 5 Закону № 2464-VI).

Відповідно до статті 5 Закону № 2464-VI та інших нормативно-правових актів розроблено Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 24 листопада 2014 року № 1162, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03 грудня 2014 року за № 1553/26330, (далі - Порядок № 1162), який є нормативно-правовим актом у розумінні частини третьої статті 117 Конституції України та джерелом права, яке застосовується судом, відповідно до частини другої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цим Порядком визначаються питання взяття на облік, внесення змін до облікових даних та зняття з обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у територіальних органах Державної фіскальної служби України, надання контролюючим органам відомостей про зміну класу професійного ризику виробництва Фондом соціального страхування за період до 01 січня 2016 року, надання Пенсійному фонду України та фондам загальнообов`язкового державного соціального страхування даних про взяття/зняття з обліку платників єдиного внеску (пункт 2 розділу І Порядку № 1162).

Порядок поширюється на платників єдиного внеску, зазначених у пунктах, зокрема, 4, 5 частини першої статті 4 Закону № 2464 (пункт 3 розділу І Порядку № 1162).

Дані про взяття на облік платників єдиного внеску в порядку інформаційної взаємодії передаються державному реєстратору в день взяття їх на облік за місцезнаходженням чи місцем проживання із зазначенням: дати взяття на облік, найменування та коду за ЄДРПОУ контролюючого органу, в якому такого платника взято на облік, реєстраційного номера платника єдиного внеску (пункт 3 розділу ІІ Порядку № 1162).

Взяття на облік юридичних осіб (їх відокремлених підрозділів) та фізичних осіб-підприємців, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі, як платників єдиного внеску підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру, яка надсилається (видається) цим юридичним особам (відокремленим підрозділам) та фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” (далі - Закон № 755-IV) (пункт 4 розділу ІІ Порядку № 1162).

З матеріалів справи суд вбачає, що позивач зареєстрований з 24.12.2001 року як фізична особа-підприємець, що підтверджується відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 22-23).

Розділом ІІІ Порядку № 1162 встановлено порядок взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755.

Взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755, контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1, заяви про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) за формою № 12-ЄСВ згідно з додатком 2 до цього Порядку (пункт 1 розділу ІІІ Порядку №1162).

Платники єдиного внеску, зазначені в пункті 5 частини першої статті 4 Закону № 2464, подають заяву за формою № 1-ЄСВ (додаток 1) протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності (пункт 2 розділу ІІІ Порядку №1162).

Платникам єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755, контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою № 2-ЄСВ згідно з додатком 2 до цього Порядку (пункт 3 розділу ІІІ Порядку №1162).

Аналіз положень цього Порядку свідчить про те, що взяття контролюючим органом на облік платників єдиного внеску осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється виключно за заявою такої особи за формою № 1-ЄСВ. Взяття на облік платників єдиного внеску осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, контролюючим органом за власною ініціативою шляхом встановлення “ознаки незалежної професійної діяльності” Порядок №1162 не передбачає.

Проте суд зазначає, що відповідачем не було надано суду доказів того, що позивач після отримання свідоцтва від 04.03.2003 року № 35 про право на зайняття адвокатською діяльністю подавав до контролюючого органу заяву за формою № 1-ЄСВ. Отже відповідач самостійно встановив позивачу як фізичній особі-підприємцю ознаку незалежної професійної діяльності, що не узгоджується з нормами Порядку №1162, якими визначена процедура взяття на облік платників єдиного внеску.

Щодо внесення відомостей про платника єдиного внеску до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, суд зазначає.

Пунктом 1 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI визначено, що Державний реєстр загальнообов`язкового державного соціального страхування - організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб.

Державний реєстр створюється для забезпечення, зокрема, ведення обліку платників і застрахованих осіб у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації (частина перша статті 16 Закону № 2464-VI).

Державний реєстр складається з реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб (частина друга статті 16 Закону № 2464-VI).

Ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру здійснюється на підставі положення, що затверджується Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування (абзац другий частини третьої статті 16 Закону № 2464-VI).

Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд, користувачами цього реєстру є органи доходів і зборів та фонди загальнообов`язкового державного соціального страхування (абзац третій частини першої статті 20 Закону № 2464-VI).

Відомості про фізичних осіб-підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, подаються безпосередньо зазначеними особами (абзац третій частини другої статті 20 Закону № 2464-VI).

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року №10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за №785/25562, затверджено Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Положення №10-1), яке відповідно до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” визначає порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб.

З метою забезпечення обробки інформації в Реєстрі застрахованих осіб для кожної застрахованої особи автоматично створюється облікова картка, якій присвоюється номер облікової картки (пункт 1 розділу ІІІ Положення № 10-1).

Облікова картка відкривається у разі, зокрема, надходження у складі звітності відомостей про суми нарахованого доходу та єдиного внеску фізичних осіб-підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність; в інших випадках, передбачених Законом (пункт 2 розділу ІІІ Положення № 10-1).

До облікових карток Реєстру застрахованих осіб вносяться відомості про фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інша інформація, необхідна для обчислення, призначення та здійснення страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, зокрема відомості про фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність; відомості про нарахування страхових внесків та єдиного внеску фізичними особами - підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність.

Дослідивши форму витягу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (додаток 8 до Положення № 10-1, пункт 6 розділу V), суд зазначає, що до відомостей, які містить цей витяг, віднесено й відомості щодо статусу застрахованої особи, серед типів якого нормотворець визначає фізичну особу-підприємця і самозайняту особу, під якою мається на увазі особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, що обумовлює висновок про те, що такого статусу застрахованої особи, як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності, Положення № 10-1 не визначає.

Системний аналіз норм Закону № 2464-VI та Положення № 10-1 дає підстави для висновку про відсутність повноважень у контролюючого органу за власною ініціативою без наявності звітності платника єдиного внеску (особи, яка провадить незалежну професійну діяльність/фізичної особи-підприємця), в якій містяться відомості про суми нарахованого доходу та єдиного внеску фізичних осіб-підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, вносити зміни (подавати інформацію до ПФУ щодо змін) до облікової картки платника єдиного внеску шляхом встановлення “ознаки незалежної професійної діяльності” та відповідно нараховувати єдиний внесок у розмірі мінімального страхового внеску на місяць, визначеного Законом як граничний мінімальний внесок для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

Аналогічна правова позиція викладена в рішення Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у зразковій справі № 520/3939/19 (провадження № Пз/9901/10/19) від 02.09.2019 року, що відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України є обов`язковою для застосування судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано належних доказів на обґрунтування правомірності винесення відносно ОСОБА_1 вимоги Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2909-54 від 21 лютого 2019 року на суму 18 276,72 грн.

Крім того суд зазначає, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

В силу положень п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Згідно з ч. 4 ст. 4 Закону особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач зареєстрована фізичною особою-підприємцем, відповідно до довідки Сумського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області від 26.11.2018 року та пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 (а.с. 20-21), з 08.12.2009 року є пенсіонером та отримує пенсію за віком, тобто є особою, яка звільняється від сплати за себе єдиного внеску відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

У такому випадку фізичні особи-підприємці можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування. Посилання представника відповідача на те, що вимога сформована відносно ОСОБА_1 як самозайнятої особи, суд зазначає, що вимога сформована згідно Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", якою в будь-якому випадку міститься умова сплати єдиного внеску пенсіонером, отримує пенсію за віком, при наявності договору на добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування. Добровільна участь особи, яка виявила бажання бути платником єдиного внеску, передбачає укладення договору на добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування. Однак жодної інформації про наявність таких договорів, укладених з ОСОБА_1 матеріали справи не містять та не були надані представником відповідача.

Оскільки ОСОБА_1 є особою, яка звільняється від сплати за себе єдиного внеску, у відповідності до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", суд вважає спірну вимогу такою, що не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України та підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи положення вказаних норм, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області суму судового збору в загальному розмірі 1 536,80 грн., сплаченого згідно з квитанціями від 19.03.2019 № 0.0.1300292946.1 та № 0.0.1300292930.1 (а.с. 5-6).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області, Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправною додаткової реєстрації, визнання протиправною та скасування вимоги – задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області щодо взяття на обік ОСОБА_1 як фізичної особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність з 06.08.2013 року, відповідно до довідки про взяття на облік від 06.08.2013 року № 1318190700066.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2909-54 від 21 лютого 2019 року на суму 18 276,72 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Сумській області (вул. Іллінська, 13, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 43144399) суму судового збору в розмірі 1 536,80 грн. (одна тисяча п`ятсот тридцять шість гривень 80 коп.).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 27.11.2019 року.

Суддя В.О. Павлічек