Рішення № 85957854, 28.11.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2019 р. Справа № 480/4392/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області

про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про утримання з позивача надміру виплачених сум пенсій №51 від 18.09.2019 р. в розмірі 11828,29 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 04 жовтня 2019 р. отримала лист Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 18.09.2019року №22395/04.04-12 за підписом начальника відділу з ПВП №3 С.Л. Могилевської, в якому зазначено, що у зв`язку з вини організації, яка видала фіктивний документ виникла переплата пенсії в сумі 11828,29 грн. за період з 01.09.2011 по 28.02.2019року.

Відповідно до ст.50 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” просили дану переплату внести добровільно на рахунок № НОМЕР_1 Головного управління ПФУ в Сумській області. В іншому випадку переплата пенсії буде утримуватися згідно рішення від 18.09.2019року №51 по 20% від розміру пенсії з наступного місяця до повного погашення боргу.

Після звернення в управління позивач отримала копію рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про утримання надміру виплачених сум пенсій №51 від 18.09.2019р.

Вважає рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, враховуючи те, що відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Обов`язковою умовою стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення її на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера. В такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника.

Враховуючи зазначене просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 31.10.2019 р. відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідно до ч.1 ст. 261 КАС України відповідачу надано 15-денний строк для надання відзиву на позов.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку в ГУ ПФУ в Сумській області та отримує пенсію.

30.10.2018 року головним спеціалістом сектору контрольно-перевірочної роботи №3 управління внутрішнього аудити та фінансового контролю ГУ ПФУ в Сумській області Седих О.В. проведено перевірку Центральну районну аптеку №4 щодо достовірності та обґрунтованості відомостей, поданих для призначення перерахунку пенсії (а.с.12).

30.10.2018 року головним спеціалістом сектору контрольно-перевірочної роботи №3 управління внутрішнього аудити та фінансового контролю ГУ ПФУ в Сумській області Седих О.В. за підсумками перевірки складено Акт перевірки №2258/04.5-02 (а. с. 12).

В наведеному акті зазначено, що розглянувши пенсійну справу і особовий рахунок НОМЕР_2 ОСОБА_1 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 , і одержує пенсію за віком в розмірі 2000грн.00коп. на місяць, відповідачем встановлено, що сума переплати 11828грн.29 коп. згідно з довідкою №15 від 22.02.2019року відділу з виплати пенсії №3 Головного управління ПФУ в Сумській області утворилася за період з 28.09.2011 по 28.02.2019року. У зв`язку з вини організації, яка видала документ, сума переплати 11828 грн. 29 коп. підлягає поверненню ОСОБА_1 (а.с. 10).

18.09.2019р. Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області прийняло рішення №51 про утримання надміру виплачених сум пенсій (а.с.10).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Згідно зі статтею 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Отже, обов`язковою умовою стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення її на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера. В такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника.

Так, згідно змісту Акту №2258/04.5-02 відповідачем встановлено, що саме з вини організації яка видала довідку з помилковими сумами, а не позивача, утворилася переплата пенсії.

Відповідно до статті 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Згідно статті 106 Закону України «Про пенсійне забезпечення» посадові особи суб`єктів солідарної системи та накопичувальної системи пенсійного страхування, винні в порушенні законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Отже, відповідальність за правильність та достовірність документів, що подаються для призначення пенсій, в тому числі персоніфікованих відомостей про заробітну плату, які вносяться до реєстру застрахованих осіб, покладено на роботодавця (страхувальника).

Оскільки статтею 50 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначений вичерпний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсій, суд дійшов висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо утримання з позивача надміру виплачених сум.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 28 квітня 2015 року № 21-138а15 та постанові Верховного суду від 11.04.2018 року по справі 712/9936/17.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України “Про судоустрій і статус суддів” встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі “Федоренко проти України” (№ 25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути “існуючим майном” або “виправданими очікуваннями” щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи “законними сподіваннями” отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства (“STRETCH v. THE UNITED KINGDOM ” № 44277/98).

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини “Фон Мальтцан та інші проти Німеччини”). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність ("MALTZAN (FREIHERR VON) AND OTHERS v. GERMANY " № 71916/01, 71917/01 та 10260/02).

У пункті 52 рішення у справі «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) Європейський суд з прав людини зазначив, що тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд однак зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі «Скордіно проти Італії» («Scordino v. Italy» № 36813/97).

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) про утримання з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) надміру виплачених сум пенсій №51 від 18.09.2019 р. в розмірі 11828,29 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А. Прилипчук