
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/4114/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Костенко Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
28.10.2019 ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - ГУ ПФУ в Полтавській області, відповідач), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Лубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України від 26.04.2019 №2/03-14/2 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії та зарахування до загального стажу роботи періоду перебування в трудових відносинах із КСП ім.Ілліча на посаді будівельника у період з 02.09.1193 по 12.05.1997 та з 06.09.1997 по 20.12.1997;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 період перебування в трудових відносинах із КСП ім.Ілліча, на посаді будівельника у період з 02.09.1993 по 12.05.1997 та з 06.09.1997 по 20.12.1997, до трудового стажу та здійснити перерахунок розміру пенсії у зв`язку зі збільшенням трудового стажу.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 12.10.2018 по справі №548/1421/18 встановлений факт перебування позивача у трудових відносинах із КСП ім.Ілліча, на посаді будівельника у період з 02.09.1993 по 12.05.1997 та з 06.09.1997 по 20.12.1997. Отримавши рішення суду, позивач звернувся до пенсійного органу із вимогою про перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу за період роботи в КСП ім.Ілліча з 02.09.1993 по 12.05.1997 та з 06.09.1997 по 20.12.1997. Рішенням Лубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України від 26.04.2019 №2/03-14/2 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії з врахуванням періодів роботи в КСП ім.Ілліча з 02.09.1993 по 12.05.1997 та з 06.09.1997 по 20.12.1997 на підставі рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 12.10.2018 по справі №548/1421/18, оскільки рішення суду не містить зобов`язання щодо проведення перерахунку пенсії. Позивач не погоджується з таким рішенням відповідача, вважає його необґрунтованим і таким, що суперечить вимогам діючого законодавства.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників.
Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву (а.с.39) зазначив, що ОСОБА_1 звернувся до управління із заявою про проведення перерахунку пенсії за віком, а саме зарахування до страхового стажу періоду роботи в КСП ім.Ілліча з 02.09.1993 по 12.05.1997 та з 06.09.1997 по 20.12.1997 на підставі рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 12.10.2018 по справі №548/1421/18. Зазначає, що вказаним рішення лише встановлено факт перебування позивача у трудових відносинах з КСП ім.Ілліча. Крім того, рішення не містить зобов`язання щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 з 26.07.2013 призначено пенсію за віком (а.с.25).
25.04.2019 позивач звернувся до Лубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою про проведення перерахунку пенсії за віком. ОСОБА_1 просив зарахувати до страхового стажу періоду роботи в КСП ім.Ілліча з 02.09.1993 по 12.05.1997 та з 06.09.1997 по 20.12.1997 на підставі рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 12.10.2018 по справі №548/1421/18 (а.с.29).
Рішенням Лубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України від 26.04.2019 №2/03-14/2 ОСОБА_1 відмовлено в проведені перерахунку пенсії з врахуванням періодів роботи в КСП ім.Ілліча з 02.09.1993 по 12.05.1997 та з 06.09.1997 по 20.12.1997 на підставі рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 12.10.2018 по справі №548/1421/18, оскільки рішення суду не містить зобов`язання щодо проведення управлінням перерахунку пенсії заявнику з урахуванням зазначених періодів (а.с.30).
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №628 "Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України" визначено реорганізувати Лубенське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.
Згідно інформації наявної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 12.09.2019 внесено запис №15861120006001048 про припинення юридичної особи Лубенське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області.
Відтак, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області набуло статусу правонаступника Лубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області.
Не погоджуючись із рішенням Лубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України від 26.04.2019 №2/03-14/2, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).
Відповідно до статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних виплат і соціальних послуг із системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування нарівні з громадянами України на умовах та в порядку, передбачених цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно зі статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 12.10.2018 по справі №548/1421/18 встановлено факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у трудових відносинах із КСП ім.Ілліча на посаді будівельника у період з 02.09.1993 по 12.05.1997 та з 06.09.1997 по 20.12.1997 (а.с.28).
Вказане рішення суду набрало законної сили 13.11.2018.
Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи те, що зазначеним рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 12.10.2018 по справі №548/1421/18 встановлено факт перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах із КСП ім.Ілліча на посаді будівельника у період з 02.09.1993 по 12.05.1997 та з 06.09.1997 по 20.12.1997, а також те, що рішення суду набрало законної сили, суд дійшов висновку, що ці обставини не підлягають доказуванню.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідач не має повноважень надавати правову оцінку рішенню Хорольського районного суду Полтавської області від 12.10.2018 по справі №548/1421/18, враховуючи те, що цим рішенням встановлено юридичний факт перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах із КСП ім.Ілліча.
Суд наголошує, що відповідач, не будучи органом, який є компетентним та уповноваженим встановлювати факт перебування у трудових відносинах, перебирає на себе не властиві йому повноваження ставити під сумнів чинні, не скасовані, не визнані недійсними офіційні документи, які свідчать про факт перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах із КСП ім.Ілліча на посаді будівельника у період з 02.09.1993 по 12.05.1997 та з 06.09.1997 по 20.12.1997, нехтуючи правом особи, яка виконувала свої обов`язки як робітника.
З огляду на зазначене суд вважає, що пенсійним органом було неправомірно відмовлено позивачу у перерахунку пенсії, беручи до уваги рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 12.10.2018 по справі №548/1421/18, яке набрало законну силу 13.11.2018.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу в перерахунку пенсії на підставі рішення суду, а тому позивач має законне право на здійснення такого перерахунку.
Відповідно до частини четвертої статті 45 Закону №1058-IV, перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про скасування рішення Лубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України від 26.04.2019 №2/03-14/2 щодо відмови у перерахунку пенсії з зарахуванням страхового стажу за період роботи в КСП ім.Ілліча на посаді будівельника у період з 02.09.1993 по 12.05.1997 та з 06.09.1997 по 20.12.1997 та зобов`язання відповідача провести перерахунок пенсії за віком з 01.05.2019, з зарахуванням страхового стажу за період роботи з 02.09.1993 по 12.05.1997 та з 06.09.1997 по 20.12.1997, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач як суб`єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача, не надав.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Вимогами частини третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м.Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 13967927) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Лубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України від 26.04.2019 №2/03-14/2 про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії з врахуванням періодів роботи в КСП ім.Ілліча з 02.09.1993 по 12.05.1997 та з 06.09.1997 по 20.12.1997 на підставі рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 12.10.2018 по справі №548/1421/18.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком з 01.05.2019, з зарахуванням страхового стажу за період роботи в КСП ім.Ілліча на посаді будівельника у період з 02.09.1993 по 12.05.1997 та з 06.09.1997 по 20.12.1997.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (ідентифікаційний код 13967927) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Г.В. Костенко
Судове рішення № 85957614, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 28.11.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 440/4114/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: