
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/4095/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Костенко Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
28.10.2019 ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - ГУ ПФУ в Полтавській області, відповідач), Полтавського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України Полтавської області, в якій просить:
- визнати протиправними дії Полтавського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України Полтавської області про відмову у зарахуванні ОСОБА_1 в трудовий стаж періоду її навчання у Кримському державному медичному інституті, зі строком навчання на денному відділенні педіатричного факультету з 01.09.1978 по 02.09.1984 року, яка викладена у листі №239/Т-14/2 від 24.04.2019;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області включити в підрахунок трудового стажу для призначення ОСОБА_1 пенсії, починаючи з моменту її призначення, тобто з 23.08.2018, період її навчання у Кримському державному медичному інституті, зі строком навчання на денному відділенні педіатричного факультету з 01.09.1978 по 02.09.1984 року включно;
- встановити судовий контроль.
Підставою позову є неврахування відповідачем періоду навчання позивача в Кримському державному медичному інституті з 01.09.1978 по 02.09.1984 року. Позивач зазначає, що відповідно до пункту "д" статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі зараховується до стажу роботи. Однак, пенсійний орган всупереч положенням Закону відмовив у зарахуванні до трудового стажу періоду навчання позивача в Кримському державному медичному інституті з 01.09.1978 по 02.09.1984.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників.
Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву (а.с.38-40) зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку з 23.08.2018 як одержувач пенсії за віком, призначеної на загальних підставах. Пенсію обчислено з урахуванням стажу, зарахованого по 31.08.2018, тривалістю 36 років 6 місяців 26 днів та заробітку з 01.07.2000 по 31.08.2018, згідно даних персоніфікованого обліку. Період навчання в Кримському державному медичному інституті не зарахований, оскільки документи, що підтверджують період навчання, період академічної відпустки, видані на території не підконтрольній Україні.
У справах, визначених частиною першою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, заявами по суті справи є позов та відзив.
Відтак, надану позивачем відповідь на відзив суд не бере до уваги при розгляді справи.
Справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №628 "Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України" визначено реорганізувати Полтавське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.
30.08.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №15881120004015291 про припинення юридичної особи Полтавське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області.
Матеріали справи свідчать, що 24.09.2018 ОСОБА_1 звернулася до Полтавського ОУПФУ Полтавської області із заявою про призначення пенсії за віком (а.с.61).
Рішенням від 19.10.2018 №163750002986 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком (а.с.51-52).
Пенсію обчислено з урахуванням стажу, зарахованого по 31.08.2018 тривалістю 35 років 6 місяців 26 днів та заробітку з 01.07.2000 по 31.08.2018 згідно даних персоніфікованого обліку.
ОСОБА_1 неодноразово зверталась до Полтавського ОУПФУ Полтавської області із зверненнями щодо неврахування до страхового стажу періоду навчання в Кримському державному медичному інституті на денному відділенні педіатричного факультету з 01.09.1978 по 02.09.1984 року.
Листом від 24.04.2019 №239/Т-14/2 (а.с.28) пенсійний орган зазначив, частиною другою статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" визначено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Згідно наданих Вами документів для призначення пенсії, з урахуванням роз`яснень Управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Полтавській області, періоди навчання у Кримському державному медичному інституті для здобуття вищої освіти перевищує загальновстановлений термін. Крім того, документи, підтверджуванні періоди академічної відпустки, надані Кримським державним медичним інститутом, не можуть бути враховані, оскільки видані з території, непідконтрольній українській владі.
Вважаючи протиправними дії щодо відмови у зарахуванні в трудовий стаж періоду навчання в Кримському державному медичному інституті, зі строком навчання на денному відділенні педіатричного факультету з 01.09.1978 по 02.09.1984, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 24.09.2018 призначено пенсію за віком за умовами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Пенсію обчислено з урахуванням стажу зарахованого по 31.08.2018 тривалістю 35 років 6 місяців 26 днів.
Відповідно відповідей пенсійного органу (від 17.04.2019 №9928/07/15 та від 05.04.2019 №9031/07-06) на запити позивача (а.с.49, 101-102) суд встановив, що до розрахунку пенсії включено наступні періоди стажу:
з 04.10.1977 по 18.10.1977 - згідно записів трудової книжки;
з 05.01.1978 по 16.08.1978 - згідно записів трудової книжки;
з 07.08.1982 по 31.08.1984 - згідно свідоцтва про народження (період догляду за дитиною);
з 01.09.1984 по 26.06.1987- згідно архівної довідки від 12.09.2018 №207. виданої Дніпропетровською медичною академією МОЗ України;
з 01.08.1987 по 10.02.1991 - згідно записів трудової книжки;
з 11.02.1991 по 08.02.1992 - згідно записів трудової книжки;
з 02.03.1992 по 27.04.1993 - згідно записів трудової книжки;
з 28.04.1993 по 16.09.1998 - згідно записів трудової книжки;
з 17.09.1998 по 31.12.2003 - згідно записів трудової книжки;
з 01.01.2004 по 31.08.2018- згідно даних персоніфікованого обліку.
Із розрахунку стажу виключено період навчання у Кримському державному медичному інституті з 01.09.1978 по 06.08.1982.
Відтак, суд надає оцінку обґрунтованості відмови пенсійного органу у зарахуванні періоду навчання у Кримському державному медичному інституті з 01.09.1978 по 06.08.1982.
Статтею 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до частини другої статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
У законодавстві, що діяло раніше до 01.01.2004 року, зокрема у Законі України "Про пенсійне забезпечення" йдеться про стаж роботи, що дає право на призначення трудових пенсій (загальний трудовий стаж).
Зміст поняття "загальний трудовий стаж" є ширшим ніж поняття "страховий стаж", оскільки до першого включаються періоди суспільно корисної діяльності, коли особа не підлягала загальнообов`язковому соціальному страхуванню.
Пунктом "д" частини третьої статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю та статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі Порядок №637) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
З наведеного вбачається, що головним документом, який підтверджує стаж та характер роботи є трудова книжка, з якої можливо встановити, що позивач має необхідний стаж.
Пунктом 8 Порядку №637, встановлено, що час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
Згідно записів у трудовій книжці (а.с.68-81) з 01.09.1978 по 01.09.1984 ОСОБА_1 навчалася у Кримському державному медичному інституті.
Випискою з наказу №261 Кримського державного медичного інституту від 30.08.1978 підтверджено зарахування позивача (дівоче прізвище ОСОБА_2 ) до Кримського державного медичного інституту (а.с.21).
Крім того, зарахування ОСОБА_1 в 1978 році до Кримського державного медичного інституту підтверджується дипломом серії МВ №966817 від 27.06.1987 (а.с.17).
Випискою з наказу №17 Кримського державного медичного інституту від 22.09.1982 надано студенту 4 курсу педіатричного факультету ОСОБА_1 академічну відпустку по догляду за дитиною і в зв`язку із виїздом по місцю служби чоловіка за кордон (а.с.24).
Суд зазначає, що матеріали справи місять виписки з наказів на підтвердження факту навчання ОСОБА_1 в Кримському державному медичному інституті.
Відповідач не ставить під сумнів навчання ОСОБА_1 в Кримському державному медичному інституті. Разом з тим, відповідач відмовляється зараховувати період навчання ОСОБА_1 в Кримському державному медичному інституті з 01.09.1978 по 06.08.1982, оскільки документи, що підтверджують період навчання, період академічної відпустки, видані на території не підконтрольній Україні. Зокрема, відповідач посилається на приписи статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".
З даного приводу суд зазначає наступне.
За приписами частини 1 та 2 статті 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.
Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
За приписами частини другої статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Частиною третьою статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" встановлено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Тобто, відповідно до наведених норм закону, необхідною умовою для визнання незаконним акту органу, який знаходиться на тимчасово окупованій території є створення такого органу, обрання чи призначення у порядку, не передбаченому законом.
Суд зазначає, що позивач навчався в Кримському державному медичному інституті на денному відділенні педіатричного факультету в підтвердження чого слугують виписки з наказів Кримського державного медичного інституту, які видані в 1978, 1980, 1981, 1982 роках.
Всі первинні документи, які підтверджують навчання ОСОБА_1 в Кримському державному медичному інституті, були сформовані до 20 лютого 2014 року (початок тимчасової окупації, згідно статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України") і не можуть піддаватися сумніву та позбавляти позивача права на отримання пенсії в повному обсязі, обрахованої із заробітку, який він отримував на законних підставах, тільки з тих міркувань, що Україна тимчасово не здійснює контроль на території, де позивач набув стаж за період навчання у закладі освіти.
Варто зазначити, що копії виписок з наказів були надані ОСОБА_1 . Державним закладом "Дніпропетровська медична академія МОЗ України" на її прохання так, як вони знаходяться в особистій справі студентки ОСОБА_1 .
Щодо окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані “намібійські винятки”: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" від 23.02.2016 ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих defacto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами.
В даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову через неможливість перевірки достовірності інформації, у зв`язку з наданням довідки закладом освіти, що знаходиться на території, непідконтрольній українській владі.
Таким чином, відмова Полтавського ОУПФУ Полтавської області в зарахуванні ОСОБА_1 в трудовий стаж періоду її навчання у Кримському державному медичному інституті, що викладена у листі від 24.04.2019 №239/Т-14/2, є протиправною.
Оскільки спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, та враховуючи, що пенсійний орган відмовив включити в підрахунок трудового стажу період навчання у Кримському державному медичному інституті з 01.09.1978 по 06.08.1982, суд вважає за можливе задовольнити позовну вимогу частково, шляхом зобов`язання ГУ ПФУ в Полтавській області включити в підрахунок трудового стажу для призначення ОСОБА_1 пенсії, починаючи з моменту її призначення, період її навчання у Кримському державному медичному інституті з 01.09.1978 по 06.08.1982.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим, частиною восьмою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Суд бере до уваги те, що спір у даній справі виник внаслідок неправильних дій відповідача під час призначення пенсії, відтак суд вважає за можливе на підставі частини 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України покласти на відповідача судові витрати позивачів повністю.
Отже, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, м.Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Полтавського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України Полтавської області в зарахуванні ОСОБА_1 в трудовий стаж періоду її навчання в Кримському державному медичному інституті, що викладена у листі від 24.04.2019 №239/Т-14/2.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області включити в підрахунок трудового стажу для призначення ОСОБА_1 пенсії, починаючи з моменту її призначення, період її навчання в Кримському державному медичному інституті з 01.09.1978 по 06.08.1982.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, м.Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати у зв`язку зі сплатою судового збору в розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Г.В. Костенко
Судове рішення № 85957605, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 28.11.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 440/4095/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: