Рішення № 85957579, 28.11.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2019 р. № 400/3005/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:Рекламного агентства "Стар" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, вул. Євгена Коновальця, 32-Г, офіс 249, м. Київ 133, 01133

до відповідача:Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001

про:визнання бездіяльності та дій протиправними,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради про визнання протиправним бездіяльність Виконавчого комітету Миколаївської міської ради стосовно не розгляду заяви про продовження строку дії дозволів та дії Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради щодо відмови в продовженні строків дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами № 1825/67, 1825/39, 1825/38, 1825/53, 1844/5, 1825/17, 1825/27, 1825/30, 1825/28, 1825/60, 1825/52, 1825/49, 1825/9, 1825/4, 1825/34, 1825/10, 1844/4, зобов`язання продовжити строк дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами № 1825/67, 1825/39, 1825/38, 1825/53, 1844/5, 1825/17, 1825/27, 1825/30, 1825/28, 1825/60, 1825/52, 1825/49, 1825/9, 1825/4, 1825/34, 1825/10, 1844/4 на 5 років.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що подані позивачем документи на продовження строку дії дозволів є належно оформленими та містять достовірні відомості. Правові підстави для відмови позивачу у продовжені строків дії дозволів відсутні. Відповідно до ч.6 ст.4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» закріплено принцип мовчазної згоди. Оскільки відповідач 1 не прийняв відповідного рішення , тому позивач має право проводити певні дії щодо здійснення господарської діяльності.

Відповідачі надали заперечення проти позову, просять у задоволенні позову відмовити, оскільки діяли відповідно до вимог чинного законодавства.

Після надання сторонами пояснень, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

Позивач здійснює підприємницьку діяльність в сфері розміщення реклами на власних рекламних носіях на підставі дозволів на розміщення об`єктів зовнішньої реклами у м. Миколаєві (17 рекламних засобів).

16.07.2019 позивач звернувся до Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради про продовження строку дії дозволів № 1825/67, 1825/39, 1825/38, 1825/53, 1844/5, 1825/17, 1825/27, 1825/30, 1825/28, 1825/60, 1825/52, 1825/49, 1825/9, 1825/4, 1825/34, 1825/10, 1844/4.

08.08.2019 Департамент архітектури та містобудування Миколаївської міської ради надав відповідь, у якій зазначив, що у зв`язку з порушенням вимог рішень виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 12.05.2015 № 496 « Про затвердження містобудівних вимог по розміщенню рекламних засобів у м. Миколаєві», від 14.07.2014 № 587 « Про організаційні заходи щодо проектування тролейбусної лінії у Корабельному районі», від 22.03.2019 № 264 « Про затвердження комплексної схеми розміщення рекламних засобів по пр. Мира», відмовлено у продовженні термінів дії дозволів.

Актом обстеження рекламних засобів від 19.07.2019 виявлені порушення (для всіх 17 дозволів в основному встановлено три порушення):

- відсутнє місце для розміщення рекламного засобу, згідно комплексної схеми розміщення рекламних засобів,

- не відповідає типу рекламного засобу,

- заборонено розміщення будь-яких рекламних конструкцій відповідно до рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради «Про організаційні заходи щодо проектування тролейбусної лінії».

Відповідно до ст.1 Закону України « Про рекламу» зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України(ст.16 Закону України « Про рекламу»).

Типові правила розміщення зовнішньої реклами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 2067 від 29.12.2003, регулюють відносини, що виникають у зв`язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами.

Відповідно до п.3. Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами» N 2067від 29.12.2003 передбачено, що зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Згідно з п.п.5,6 постанови КМУ №2067 від 29.12.2003 для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі - робочий орган).

До повноважень робочого органу належить: розгляд заяв розповсюджувачів зовнішньої реклами на надання дозволу, внесення змін у дозвіл, переоформлення дозволу та продовження строку його дії;

Позивач звернувся до Робочого органу із заявою за встановленою формою та всі необхідні документи для продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами надав.

Закон України « Про рекламу» не містить підстав для відмови у продовженні строку дії дозволу, а містить тільки вимоги (ст.16), яким повинна відповідати зовнішня реклама:

розміщуватись із дотриманням вимог техніки безпеки та із забезпеченням видимості дорожніх знаків, світлофорів, перехресть, пішохідних переходів, зупинок транспорту загального користування та не відтворювати зображення дорожніх знаків;

освітлення зовнішньої реклами не повинно засліплювати учасників дорожнього руху, а також не повинно освітлювати квартири житлових будинків;

фундаменти наземної зовнішньої реклами, що виступають над поверхнею землі, можуть бути декоративно оформлені;

опори наземної зовнішньої реклами, що розташована вздовж проїжджої частини вулиць і доріг, повинні мати вертикальну дорожню розмітку, нанесену світлоповертаючими матеріалами, заввишки до 2 метрів від поверхні землі;

нижній край зовнішньої реклами, що розміщується над проїжджою частиною, у тому числі на мостах, естакадах тощо, повинен розташовуватися на висоті не менше ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття;

у місцях, де проїжджа частина вулиці межує з цоколями будівель або огорожами, зовнішня реклама може розміщуватися в одну з фасадами будівель або огорожами лінію.

Забороняється розташовувати засоби зовнішньої реклами:

на пішохідних доріжках та алеях;

у населених пунктах на висоті менш ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття, якщо їх рекламна поверхня виступає за межі краю проїжджої частини;

поза населеними пунктами на відстані менш ніж 5 метрів від краю проїжджої частини.

Постанова Кабінету Міністрів України № 1173 від 16.12.2015 « Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів щодо відповідності основним вимогам до дозвільної системи у сфері господарської діяльності», якою в п.3 Постанови КМУ № 2067 були внесенні зміни стосовно того, що “Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на розміщення зовнішньої реклами здійснюється відповідно до Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.06.2016 по справі № 826/2002/16 визнанні незаконними з моменту прийняття та скасовано п.8 змін. Рішення набрало законної сили 25.08.2018.

Відтак, Типові правила не містять застережень стосовно того, що переоформлення дозволу здійснюється відповідно до Закону України « Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”.

Але, в зв`язку зі скасуванням рішенням суду п.8 змін внесених постановою КМУ № 1173 до постанови КМУ № 2067, продовжує діяти п.22 Постанови КМУ №2067, яким передбачені випадки відмови у наданні дозволу на розміщення зовнішньої реклами.

Відповідно до п.п.22 Типових правил розміщення зовнішньої реклами у наданні дозволу може бути відмовлено у разі, коли:

оформлення поданих документів не відповідає встановленим вимогам;

у поданих документах виявлені завідомо неправдиві відомості.

Перелік підстав для відмови у наданні дозволу є вичерпним.

Рішення про відмову у наданні дозволу може бути оскаржене в порядку, встановленому законодавством.

Лист - відмова Департаменту архітектури та містобудування від 08.08.2019 не містить правових підстав для відмови позивачу у продовженні дії дозволу. Чинним законодавством не передбачено право робочого органу відмовляти у продовженні дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами, в зв`язку із порушенням рішень виконкому.

Перелік підстав для відмови саме у продовженні строку дії дозволів чинним законодавством не передбачено та існує прогалина у регулюванні цих правовідносин, тому суд вважає, що робочий орган при вирішенні питання про продовження строку дії дозволів повинен застосувати аналогію, яка встановлена для вирішення питання про відмову у наданні дозволу.

Вичерпний перелік підстав для відмови у видачі дозволу передбачений п.22 Типових правил. Відмова відповідача не містить посилання на ці підстави, тому така відмова є протиправною, а позовні вимоги в частині визнання протиправними дії Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради щодо відмови в продовженні строків дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами № 1825/67, 1825/39, 1825/38, 1825/53, 1844/5, 1825/17, 1825/27, 1825/30, 1825/28, 1825/60, 1825/52, 1825/49, 1825/9, 1825/4, 1825/34, 1825/10, 1844/4 належить задовольнити.

Відповідно до норм Типових правил, до повноважень робочого органу відноситься питання продовження строку дозволу.

Відповідачі у своєму відзиві посилаються на те, що п.п.6.3,6.4,6.5 рішення виконкому Миколаївської міської ради від 04.10.2011 № 1015 « Про затвердження Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Миколаєві», затверджений порядок внесення змін, продовження дозволу на розміщення зовнішньої реклами. Строк дії дозволу продовжується на підставі заяви, яка подається на ім`я керівника робочого органу. До заяви додається оригінал дозволу. Продовження строку дозволу здійснюється робочим органом та фіксується у журналі реєстрації з внесенням відповідних змін у дозвіл. У такому ж порядку продовжується строк дії дозволів, наданих до набрання чинності цими Правилами.

Надані позивачем дозволи свідчать, що саме робочий орган двічі продовжував строк дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами, та виконком Миколаївської міської ради не приймав відповідне рішення.

За таких обставин позовні вимоги про визнання протиправним бездіяльність Виконавчого комітету Миколаївської міської ради стосовно не розгляду заяви про продовження строку дії дозволів та зобов`язання виконавчий комітет Миколаївської міської ради продовжити строк дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами № 1825/67, 1825/39, 1825/38, 1825/53, 1844/5, 1825/17, 1825/27, 1825/30, 1825/28, 1825/60, 1825/52, 1825/49, 1825/9, 1825/4, 1825/34, 1825/10, 1844/4 на 5 років задоволенню не підлягають.

Стосовно позовних вимог позивача до Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради про зобов`язання продовжити строк дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами № 1825/67, 1825/39,1825/38, 1825/53, 1844/5, 1825/17, 1825/27, 1825/30, 1825/28, 1825/60, 1825/52, 1825/49, 1825/9, 1825/4, 1825/34, 1825/10, 1844/4 на 5 років суд зазначає наступне:

Рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 12.05.2015 № 496 « Про затвердження містобудівних вимог по розміщенню рекламних засобів у м. Миколаєві», від 14.07.2014 № 587 « Про організаційні заходи щодо проектування тролейбусної лінії у Корабельному районі» від 22.03.2019 № 264 « Про затвердження комплексної схеми розміщення рекламних засобів по пр. Мира» були прийняті після видачі позивачу 17 дозволів на розміщення зовнішньої реклами та цими рішеннями були внесені зміни до містобудівної ситуації у місті.

Алгоритм дій робочого органу в разі зміни містобудівної ситуації у місті передбачений п.28 Типових прав, в якому зазначено, що у разі зміни містобудівної ситуації, проведення реконструкції, ремонту, будівництва на місці розташування рекламного засобу, які зумовлюють необхідність зміни місця розташування рекламного засобу, робочий орган у семиденний строк письмово повідомляє про це розповсюджувача зовнішньої реклами. У десятиденний строк з початку зміни містобудівної ситуації, реконструкції, ремонту, будівництва робочий орган надає розповсюджувачу зовнішньої реклами інформацію про інше рівноцінне місце. У разі досягнення згоди щодо нового місця розташування рекламного засобу вносяться зміни у дозвіл .

Цим пунктом робочий орган був зобов`язаний повідомити позивача про зміну містобудівної ситуації та запропонувати інше рівноцінне місце. Департамент архітектури цей обов`язок не виконав, тому позовні вимоги про зобов`язання продовжити строк дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами суд задовольнити не може, в зв`язку зі зміною містобудівною ситуацією, яка вплинула на розміщення рекламних конструкцій.

Але для захисту прав позивача, відповідно до ст.245 КАС України, суд вважає за необхідне зобов`язати Департамент архітектури та містобудування Миколаївської міської ради повторно розглянути заяву позивача про продовження дії дозволів та запропонувати інше рівноцінне місце відповідно до п.28 Типових правил розміщення зовнішньої реклами N 2067 від 29.12.2003.

Позивач просить вирішити питання про судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката в розмірі 21000 грн. посилаючись на те, що позивачем був укладений договір про надання правничої допомоги з адвокатом Авраменко І.В. від 09.10.2018. Згідно акта приймання-передачі наданих послуг від 04.09.2019 загальна вартість наданих послуг складає 21000 грн.: зустріч та усна консультація клієнта 1000 грн., підготовка позовної заяви 5 годин – 20000 грн., що підлягає сплаті протягом 3-х робочих днів після вирішення справи по суті. Розмір вартості послуг адвоката співмірний зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, предметом позовних вимог.

Представник відповідачів у судовому засіданні просив суд зменшити розмір витрат на правову допомогу , оскільки сума 21000 грн. не є співмірною.

Згідно з ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. 5 ст. 134 КАС України, витрати на правничу допомогу мають бути підтверджені належними доказами та бути співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В даному випадку, сторони у справі (крім суб`єктів владних повноважень) мають право на розподіл понесених витрат на правничу допомогу адвоката.

При цьому, аналіз вищезазначених положень КАС України дає підстави вважати, що розмір таких витрат визначається на підставі доказів, підтверджуючих понесені стороною витрати та доказів, що підтверджують відповідність цих витрат фактично виконаній адвокатом роботі.

Між тим, в обґрунтування заявленого клопотання позивачем не надано доказів, що підтверджують час, затрачений адвокатом на надання правової допомоги.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Аналогічна правова позиція висловлена у додатковій постанові Верховного Суду від 05.09.2019 року по справі № 826/841/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тому, суд дійшов висновку , що понесенні витрати не є співмірними та вартість складання позовної заяви не може складати 20 000 грн., тому клопотання про стягнення судових витрат на правничу допомогу слід задовольнити частково в сумі 3000 грн.

Відповідно до ст. 77 ч.2 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

За таких обставин, позов належить задовольнити частково.

Судові витрати по справі розподіляються відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Рекламного агентства "Стар" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (вул. Євгена Коновальця, 32-Г, офіс 249, м. Київ 133, 01133, ідентифікаційний код 32641143) до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 04056612), Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 02498754) задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 02498754) щодо відмови Рекламному агентству "Стар" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (вул. Євгена Коновальця, 32-Г, офіс 249, м. Київ 133, 01133, ідентифікаційний код 32641143) у продовженні строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами № 1825/67, 1825/39, 1825/38, 1825/53, 1844/5, 1825/17, 1825/27, 1825/30, 1825/28, 1825/60, 1825/52, 1825/49, 1825/9, 1825/4, 1825/34, 1825/10, 1844/4.

3. Зобов`язати Департамент архітектури та містобудування Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 02498754) повторно розглянути заяву Рекламного агентства "Стар" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (вул. Євгена Коновальця, 32-Г, офіс 249, м. Київ 133, 01133, ідентифікаційний код 32641143) про продовження строку дії дозволів № 1825/67, 1825/39, 1825/38, 1825/53, 1844/5, 1825/17, 1825/27, 1825/30, 1825/28, 1825/60, 1825/52, 1825/49, 1825/9, 1825/4, 1825/34, 1825/10, 1844/4 та запропонувати інше рівноцінне місце відповідно до п.28 Типових правил розміщення зовнішньої реклами N 2067 від 29.12.2003.

4. У задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Миколаївської міської ради стосовно нерозгляду заяви про продовження строку дії дозволів та зобов`язання Виконавчий комітет Миколаївської міської ради продовжити Рекламному агентству "Стар" у формі товариства з обмеженою відповідальністю строк дії дозволів № 1825/67, 1825/39, 1825/38, 1825/53, 1844/5, 1825/17, 1825/27, 1825/30, 1825/28, 1825/60, 1825/52, 1825/49, 1825/9, 1825/4, 1825/34, 1825/10, 1844/4 – відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 02498754) на користь Рекламного агентства "Стар" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (вул. Євгена Коновальця, 32-Г, офіс 249, Київ 133, 01133, ідентифікаційний код 32641143) витрати на правничу допомогу у сумі 3000,00 грн. (три тисячі гривень)

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 02498754) на користь Рекламного агентства "Стар" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (вул. Євгена Коновальця, 32-Г, офіс 249, Київ 133, 01133, ідентифікаційний код 32641143) судовий збір у сумі 960,50 грн. (дев`ятсот шістдесят гривень 50 коп.), сплачений платіжним дорученням № 9095 від 04.09.2019 року.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду – 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження – 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко