Рішення № 85957458, 19.11.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.004819

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2019 року зал судових засідань №6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Братичак У.В.,

секретар судового засідання Староста М.М.,

за участю сторін:

позивача ОСОБА_1 ,

представників відповідача Мигаля Р.І., Соловея О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А2736 Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п: НОМЕР_1 ) звернувся з позовом до Військової частини А2736 Міністерства оборони України (місцезнаходження: вул.Городоцька, 40, м.Львів; код ЄДРПОУ 26614024), в якому просить суд:

-визнати протиправною бездіяльність Військової частини А2736 щодо невиплати грошової компенсації за належне, але не отримане речове майно;

-зобов`язати Військову частину А2736 провести розрахунок неотриманого речового майна та виплатити грошову компенсацію вартості за не отримане під час проходження військової служби речове майно.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 13.09.2019 ним подано до відповідача рапорт про виплату грошової компенсації за неотримане речове майно за весь період служби, проте відповіді ним не було отримано, також не видано довідку-розрахунок щодо недоотриманого речового майна, та не виплачено належної суми недоотриманого речового майна. Окрім того, зазначає, що право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно не залежить від факту закінчення проходження військової служби (виключення військовослужбовця зі списків особового складу). Відтак вважає, що військовослужбовці після звільнення їх з військової служби зберігають право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, а тому просить позов задовольнити.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що відповідно до роз`яснень наказу Міністерства оборони України від 29.04.2016 №232 «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України», заступником начальника Центрального управління речового забезпечення Збройних Сил України викладених на офіційному сайті «Армія inform» особам офіцерського складу та контрактникам, які підписали свій перший контракт терміном до п`яти років грошова компенсація за не отримане речове майно не виплачується. Також зазначає, що за час проходження служби ОСОБА_1 забезпечувався відповідним речовим майном та у зв`язку з тим, що це в нього був перший контракт, йому при звільненні компенсація за неотримане речове майно не нараховується, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою судді від 25.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою суду від 21.10.2019 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві, просив суд позов задовольнити повністю.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечили, просили суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 проходив службу з 17.09.2016 по 16.09.2019 у військовій частині А2736 на посаді провідного бухгалтера фінансово-економічної служби відповідно до контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу.

Наказом начальника 3 спеціального відділу Військової служби правопорядку (по особовому складу) від 12.09.2019 №27-РС звільнено молодшого сержанта ОСОБА_1 , провідного бухгалтера фінансово-економічної служби у запас за підпунктом «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту) п. 2 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», без права носіння військової форми одягу. Наказом командира військової частини А2736 від 16.09.2019 №184, молодшого сержанта ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, а з продовольчого забезпечення з 17.09.2019.

13.09.2019 ОСОБА_1 подав командиру військової частини А2736 рапорт про виплату йому компенсації за недоотримане речове майно за весь період служби згідно розділу ІІІ п.4 абзац 8 Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 №232, де зазначено, що під час звільнення в запас без права носіння військової форми одягу за речове майно пропорційно часу, який минув з настання права на отримання цього майна до дня виключення зі списків військової частини наказу МОУ №306 від 10.06.2019.

Відповіді на зазначений рапорт позивач не отримав.

Вважаючи, що відповідач протиправно не виплатив йому компенсацію за неотримане речове майно за весь період служби, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини шостої пункту «а» статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби у зв`язку із закінченням строку контракту.

Нормативно-правовим актом, який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизну та регулює відносини у цій галузі, є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ).

Згідно з частиною першою статті 9-1 Закону №2011-ХІІ речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, Міністерством інфраструктури України - для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

22.03.2016 набув чинності Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178 (далі - Порядок №178).

Відповідно до пунктів 2-3 Порядку №178 виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Дія цього Порядку не поширюється на військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети, кафедри, відділення військової підготовки.

Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.

Відповідно до п.4 Порядку №178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком (п.5 Порядку №178).

Крім того, відповідно до п. 7 Порядку № 178 виплата грошової компенсації здійснюється в межах бюджетних призначень на закупівлю речового майна, передбачених Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецзв`язку, Головному управлінню розвідки Міноборони та Управлінню державної охорони на відповідний рік.

Наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 № 232 затверджено Інструкцію про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, згідно з п.4 розділу ІІІ військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна.

З аналізу вищенаведених норм випливає, що у разі звільнення військовослужбовця з військової служби у нього виникає право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, яке реалізується шляхом подання військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби.

В матеріалах справи наявний рапорт ОСОБА_1 про виплату компенсації за неотримане ним речове майно.

Разом з тим, в наказі командира військової частини А2736 (по стройовій частині) від 16.09.2019 №184 про виключення молодшого сержанта ОСОБА_1 зі списків військової частини, зазначено, що останній грошову компенсацію за неотримане майно під час проходження військової служби не отримував.

Щодо тверджень відповідача про те, що позивачу грошова компенсація за неотримане речове майно не має виплачуватись, бо така нараховується лише за наявності календарної вислуги більше ніж 5 років, суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 7 п.4 Розділу ІІІ Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період (далі – Інструкція №232), затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 №232 (із внесеними змінами згідно з Наказом Міністерства оборони № 306 від 10.06.2019) особам офіцерського, сержантського, старшинського та рядового складу, які проходили військову службу за контрактом, нарахування заборгованості здійснюється, зокрема, під час звільнення в запас без права носіння військової форми одягу за речове майно пропорційно часу, який минув з настання права на отримання цього майна до дня виключення зі списків військової частини.

Оскільки, ОСОБА_1 був звільнений в запас у зв`язку з закінченням строку контракту, без права носіння військової форми одягу, він набув право на отримання виплати грошової компенсації за неотримане під час проходження військової служби речове майно.

При цьому, згідно абз. 9 п.4 Розділу ІІІ Інструкції №232 особам офіцерського, сержантського, старшинського та рядового складу, які проходили військову службу за контрактом, нарахування заборгованості здійснюється під час звільнення в запас або у відставку військовослужбовців, які були прийняті на військову службу за контрактом із запасу за наявності календарної вислуги більше ніж 5 років, пропорційно часу, який минув з настання права на отримання речового майна, що не було отримане під час проходження служби в повному обсязі.

Однак, як вбачається з довідки Перемишлянського районного військового комісаріату від 17.09.2019 №1987 ОСОБА_1 перебував на військовому обліку призовників у Перемишлянському військовому комісаріаті та був відібраний з числа призовників кандидатом на військову службу за контрактом.

Таким чином, ОСОБА_1 не був прийнятий на військову службу за контрактом із запасу, відтак, вимога щодо наявності календарної вислуги більше ніж 5 років для отримання грошової компенсації за належне, але не отримане речове майно до нього не застосовується.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, відповідачем жодними належними та допустимими докази не доведено правомірності своєї бездіяльності щодо невиплати грошової компенсації за належне, але не отримане речове майно.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.139 КАС України стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А2736 Міністерства оборони України щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за належне, але не отримане речове майно.

Зобов`язати Військову частину А2736 Міністерства оборони України (місцезнаходження: вул.Городоцька, 40, м.Львів; код ЄДРПОУ 26614024), провести ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) розрахунок неотриманого речового майна та виплатити грошову компенсацію вартості за неотримане під час проходження військової служби речове майно.

Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено 28.11.2019 року.

Суддя ОСОБА_2 Уляна Володимирівна