Рішення № 85957418, 21.11.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.004427

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сподарик Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Карпи А.В.,

представника позивача Ситник С.О.,

представника відповідача Гавриляк Р.А.,

розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Орманбуд” до Головного управління ДФС у Львівській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання до вчинення дій,-

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Орманбуд” до Головного управління ДФС у Львівській області, Державної фіскальної служби України з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Львівській області № 1258899/42005713 від 22.08.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 22.05.2019 з моменту її подання.

Ухвалою суду від 04.09.2019 вказану позовну заяву було залишено без руху, а позивачу надано строк для усунення недоліків. На виконання вимог зазначеної ухвали суду позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 18.09.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі.

10.10.19 за вх. № 36861 від представника відповідача - Головного управління ДФС у Львівській області, надійшов відзив на позовну заяву, позовні вимоги заперечив.

24.10.2010 в засіданні суду представником позивача подано відповідь на відзив на позовну заяву.

24.10.2019 суд ухвалою закрив підготовче провадження та призначив судовий розгляд.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що після отримання повідомлення про зупинення реєстрації податкової накладної позивач надіслав контролюючому органу пояснення з копіями первинних документів, відповідно до п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної № 1 від 22.05.2019. Вважає, що таке прийняте без зазначення мотивів його ухвалення та підстав неврахування наданих платником документів та пояснень, оскільки, товариство з обмеженою відповідальністю “Орманбуд” для розблокування реєстрації податкової накладної № 1 від 22.05.2019 надало пояснення та необхідні первинні документи, достатні для прийняття рішення про реєстрацію цієї податкової накладної. Однак, рішенням комісії Головного управління ДФС у Львівській області № 1258899/42005713 від 22.08.2019 позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 22.05.2019 з підстав ненадання платником податку копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків. Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала вимоги, з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, просила позов задоволити повністю.

Позиція відповідачів викладена у відзиві на позовну заяву. Представник відповідача наголосив, що оскаржуване рішення від № 1258899/42005713 від 22.08.2019 прийнято Комісією Головного управління ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування правомірно, оскільки надані платником податку копії документів не є достатніми для прийняття відповідного рішення про реєстрацію. Представник зазначив, що причиною відмови у реєстрації податкової накладної було ненадання в повному обсязі належних копій документів які є достатніми для прийняття відповідного рішення.

В судовому засіданні представник відповідачів проти позовних вимог заперечив та просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши доводи позову, зібрані у справі докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Орманбуд” зареєстроване як юридична особа 19.03.2018 з номером запису 10691020000041015 та взятий на податковий облік Червоноградською об`єднаною державною податковою інспекцією головного управління ДФС у Львівській області ( Камя`янке–Бузьке відділення). Основним видом діяльності є лісопильне та стругальне виробництво (код КВЕД 16.10) (а.с. 12-19).

З метою здійснення своєї підприємницької діяльності позивач має орендоване складське приміщення, згідно договору № н/б від 03.01.2019 укладеного з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 Бузький район,с АДРЕСА_2 а. (а.с.20-22).

У позивача наявне в оренді і обладнання, згідно договору оренди обладнана № 27/01/19 від 27.01.2019 укладеного між позивачем та ТзОВ «Біпал».

Підприємство закуповує лісопильні матеріали безпосередньо у постачальників і реалізує його іншим підприємствам України. Доставка товару здійснюється перевізниками, на підставі укладених договорів на перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Українська товарна група «СИВАШ» було укладено договір купівлі-продажу № 3-ОПТ від 01 березня 2019 року.

На виконання вимог вищевказаного договору позивачем було придбано у товариства з обмеженою відповідальністю «Українська товарна група «СИВАШ» деревину (шпала 2,80-2,50 м. дерев`яні просочені для залізниць широкої колії тип 2А, автоклавна пропитка) продукції. Відповідно до рахунку на оплату №448 від 22 травня 2019 року виданого ТзОВ «Українська товарна група «СИВАШ», позивач повинен оплатити усього з ПДВ за шпалу 96 000,00 грн., в тому числі ПДВ 16 000,00 грн. Кількість шпал, які закупив позивач складає 200 штук. Даний товар був закуплений позивачем з метою його подальшої реалізації іншим суб`єктам господарювання.

Між позивачем та акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі філії «Стрийський вагоноремонтний завод» акціонерного товариства «Українська залізниця» було укладено договір поставки №СВРЗ-03-22-19-06/Ю від 03 травня 2019 року (а.с. 80-84 ).

На виконання вимог укладеного договору позивачем було поставлено Акціонерному товариству «Українська залізниця» в особі філії «Стрийський вагоноремонтний завод» акціонерного товариства «Українська залізниця» деревину (шпала 2,80-2,50 м. дерев`яні просочені для залізниць широкої колії тип 2А, автоклавна пропитка) у кількості 200 штук на загальну суму 98 796,00 грн. в тому числі ПДВ 16 466,00 грн. на підтвердження факту відвантаження товару була складена видаткова накладна №4 від 22 травня 2019 року, виписано рахунок на оплату №6 від 22 травня 2019 року та складено податкову накладну №1 від 22 травня 2019 року.

Для здійснення поставки даного товару, позивачем було укладено договір про надання транспортних послуг №040319/П від 04 березня 2019 року укладено з фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 .

Документообіг між платником податків та контролюючим органом щодо реєстрації податкових накладних відбувається в електронному вигляді, як це передбачено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних.

Платник податку отримав квитанцію № 1 від 11.06.2019, відповідно до якої документ прийнято, однак реєстрацію податкової накладної № 1 від 22.05.2019 зупинено. В квитанції зазначено, що накладна відповідає вимогам пп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку», платнику податків запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

Директором товариства з обмеженою відповідальністю “Орманбуд” 13.08.2019 направлено контролюючому органу ГУ ДФС України звернення вих. № б/н щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрацію якої зупинено, з письмовими поясненнями та копіями первинних та облікових документів на підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній № № 1 від 22.05.2019 (договір купівлі-продажу № 3-ОПТ від 01.03.2019, видаткову накладну № 448 від 22.05.2019, рахунок - фактуру № 488 від 22.05.2019, рахунок - фактуру № 6 від 22.05.2019, видаткову накладну № 4 від 22.05.2019, довіреність від 159 від 22.05.2019, договір оренди обладнання від 27.01.2019 № 27/01/19, договір про надання транспортних послуг № 040319/П від 04.03.2019, товарно-транспортну накладну № 1/05 від 22.05.2019,договір оренди нежитлового приміщення від 03.01.2019) ( а.с.149-150).

22.08.2019 комісія Головного управління ДФС у Львівській області прийняла рішення № 1258899/42005713 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 25.05.2019. Це рішення обґрунтоване тим, що платником податку неподано копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків (а.с.151).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної від 22.08.2019, позивач звернувся до суду про його скасування та зобов`язання реєстрації податкової накладної.

Конституція України прямо вказує на законодавчу форму встановлення податку, зокрема зазначає, що тільки законами України встановлюються система оподаткування, податків і зборів.(п.1 ч.2 ст.92 Конституції України).

Згідно статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно з п.п.а, б п.185.1 ст.185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, згідно з приписами норми п.187.1 ст.187 ПК України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п.188.1 ст.188 ПК України).

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 ( далі - Порядок №1246).

Згідно із пунктом 2 цього Порядку податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку (пункт 11 Порядку №1246).

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

- відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

- чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

- наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

- наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

- наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

- факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

- відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

- дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", «Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункт 12 Порядку № 1246).

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку №1246).

Відповідно до пункту 201.16. статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми 21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». Цією постановою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 117)

За визначенням термінів, наведеному в пункті 1 Порядок № 117: моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації обєктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства; критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 117 податкові накладні / розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак:

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування; 2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку; 3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D > 0,05, Р<РмЧ1,4, де: D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T; S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування; P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування; Рм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/ розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування. Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.

Податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку (пункт 5 Порядку № 117).

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 6 Порядку № 117).

Порядком № 117, передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. (пункт 12 Порядку № 117).

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. (пункт 13 Порядку № 117).

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством (пункт 14 Порядку № 117).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування (пункт 15 Порядку № 117).

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. (пункт 16 Порядку № 117).

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС) (пункт 18 та пункт 19 Порядку № 117).

Відповідно до п. 20 Порядку № 117 зазначені комісії приймають рішення про:

- реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;

- відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно п.21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі. (пункт 22 Порядку № 117).

Пунктом 10 Порядку № 117 визначено, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Державна фіскальна служба України листом від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18 визначила критерії ризиковості платника податку. Згідно з підпунктом 1.6 пункту 1 комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постановах від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, від 04.12.2018 у справі №821/1173/17 висловив таку правову позицію: «… можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності».

Суд встановив, що позивач надав контролюючому органу пояснення та копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків, які є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Контролюючий орган ДФС України зупинив реєстрацію податкової накладної № 1 від 22.05.2019, скерованої товариством з обмеженою відповідальністю «Орманбуд» для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних з мотивів її відповідності пп. 1.6 пункту 1 Критеріїв ризикованості платника податку, а позивачеві запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

Як вбачається, в квитанції не вказано, в чому саме полягає відповідність податкової накладної Критеріям ризиковості та не вказано навіть примірного переліку документів, які слід подати для реєстрації такої, в квитанції не міститься посилання на відповідне рішення, відповідно до якого позивача віднесено до ризикових платників податків.

Крім того, суд звертає увагу на те, що підпункт 1.6. пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку не визначає самостійні критерії ризиковості платника податків, а лише дає підстави комісіям головних управлінь ДФС обласного рівня винести відповідного платника податків на розгляд Комісії, і лише за результатами проведення засідання Комісії - прийняти рішення про віднесення його до переліку ризикових суб`єктів господарювання. В матеріалах справи відсутні докази того, що контролюючий орган приймав рішення про віднесення товариства з обмеженою відповідальністю «Орманбуд» до переліку ризикових платників податку.

Крім того, Верховний суд у Постанові від 02.04.2019 у справі №822/1878/18 зазначив, що окремими положеннями Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 21 лютого 2018 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України .

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, передбачений пунктом 14 Порядку № 117. Суд зазначає, що чіткого переліку документів, які платник податку повинен подати до контролюючого органу, немає. Тому платник податків змушений самостійно на власний розсуд визначати необхідні документи у кожному конкретному випадку, відштовхуючись від повідомлених йому підстав зупинення реєстрації податкової накладеної (висновку податкового органу про відповідність платника податку певним критеріям ризикованості платника податку) .

На виконання вимоги контролюючого органу платник податку скерував звернення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрацію якої зупинено, до якого додав копії первинних документів на підтвердження господарських операцій з акціонерним товариством «Українська залізниця» філія «Стрийський вагонометний завод», а саме:

- договір купівлі-продажу № 3-ОПТ від 01.03.2019;

- видаткову накладну № 448 від 22.05.2019;

- рахунок - фактуру № 488 від 22.05.2019;

- рахунок - фактуру № 6 від 22.05.2019;

- видаткову накладну № 4 від 22.05.2019;

- довіреність від 159 від 22.05.2019;

- договір оренди обладнання від 27.01.2019 № 27/01/19;

- договір про надання транспортних послуг № 040319/П від 04.03.2019;

- товарно-транспортну накладну № 1/05 від 22.05.2019;

- договір оренди нежитлового приміщення від 03.01.2019.

Комісія Головного управління Фіскальної служби у Львівській області отримала ці звернення і документи та 22.08.2019 прийняла рішення 1258899/42005713 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 22.05.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних, при цьому зазначила про ненаданням платником податку копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Оцінюючи такі аргументи контролюючого органу, суд дослідив документи, які платник податку надавав контролюючому органу для розблокування податкової накладної №1 від 22.05.2019. Суд констатує, що позивач документально підтвердив, що надав звернення № н/б від 13.08.2019 (а.с.149-150) з доданням документів, що засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковою накладною.

Суд прийшов до переконання, що надані позивачем всі необхідні документи на підтвердження господарських операцій з контрагентом акціонерним товариством «Українська залізниця» філія «Стрийський вагоноремонтний завод». Тому безпідставним є зазначення в рішенні про неподання позивачем розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

З огляду на все викладене суд вважає, що рішення № 1258899/42005713 від 22.08.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 22.05.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних є таким, що не відповідає встановленим у частині другій статті 2 КАС України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, а тому підлягає скасуванню як протиправне.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, відповідач 1 не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

У зв`язку із вказаним, суд вважає, що оскаржене рішення відповідача 1 про відмову у реєстрації податкової накладної прийняте не у спосіб, визначений законом, а тому, є протиправними та підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідно до приписів пунктів 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Проаналізувавши ці положення суд робить висновок, що ДФС України реєструє податкову накладну в тому числі на підставі рішення суду датою набрання ним законної сили або іншою датою, вказаною у рішенні.

З огляду на фактичні обставини справи суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача буде зобов`язати відповідача 2 - ДФС України зареєструвати податкову накладну №1 від 22.05.2019 у Єдиному реєстрі податкових накладних днем набрання законної сили цим рішенням суду.

Положення ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 вказаного Кодексу.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що відповідачами, як cуб`єктами владних повноважень, не спростовано встановлені судом обставини та не доведено правомірності своїх дій, тому суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Згідно із ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Орманбуд» до Головного управління ДФС у Львівській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання до вчинення дій, - задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Львівській області № 1258899/42005713 від 22.08.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 22.05.2019 .

Стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області (код ЄДРПОУ 39462700, місцезнаходження: 79003, м.Львів, вул. Стрийська, 35) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Орманбуд” (код ЄДРПОУ 42005713, місцезнаходження: 04074, м.Киїів, вул. Коноплянська,12) судовий збір в сумі 1921 (тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн.

Стягнути з Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, місцезнаходження: 04053, м.Київ, Львівська площа, 8) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Орманбуд” (код ЄДРПОУ 42005713, місцезнаходження: 04074, м.Київ, вул. Коноплянська,12) судовий збір в сумі 1921 (тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Сподарик Н.І.

Повний текст рішення складено та підписано 28 листопада 2019 року.