Рішення № 85957064, 04.11.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2019 року № 320/3934/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Приват Енерджі» до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області про визнання протиправними та скасування припису та постанови,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Приват Енерджі» з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати прийнятий відповідачем припис від 04.06.2019 № С-0406/5;

- визнати протиправною та скасувати винесену відповідачем постанову від 18.06.2019 № З-1806/7/1010-1059.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем неправомірно прийняті оскаржувані припис та постанова, оскільки відповідач фактично не здійснював перевірку у визначений наказом період з 16.04.2019 по 02.05.2019, а продовження перевірки на період з 03.06.2019р. по 04.06.2019р. здійснено з порушенням процедури, визначеною законодавством. Стверджує, що жодного повідомлення, запиту про надання копій документів та направлень на перевірку позивачу вручено не було. Зазначає, що ні 03.06.2019р., ні 04.06.2019 відповідач для проведення перевірки не з`явився, про що позивачем складений Акт. Також зазначає, що обов`язковою умовою складання припису є встановлення під час перевірки факту порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства. Таким чином, у відповідача не було підстав для складання акту про недопущення посадових осіб останнього до перевірки та припису, як було зазначено вище, тому відповідно у останнього не було підстав накладати на позивача штраф за вчинення таких дій. Крім того, позивач здійснює діяльність на об`єкті, що перевірявся, на умовах користування - оренди та на зазначеному об`єкті будівництво не здійснюється.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.07.2019 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 10.09.2019.

Відповідач позовних вимог не визнав, надав до суду відзив на позовну заяву в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та зазначив, що при винесені оскаржуваної постанови, відповідач діяв лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією, законами України та іншими нормативно-правовими актами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.09.2019 за обґрунтованим клопотанням сторони зупинено провадження у справі до 07.10.2019.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив в якій зазначив, що відповідач у відзиві цитує норми чинного законодавства щодо права відповідача на проведення перевірок та порядку їх проведення, проте не робить жодного висновку та не надає жодного доказу, які б спростували викладені у позові факти.

07.10.2019 учасниками справи подані до суду клопотання про здійснення подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження без їхньої участі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.10.2019 поновлено провадження у справі.

Згідно з вимогами частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до вимог частини восьмої статті 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи клопотання учасників справи, суд дійшов висновку про подальший розгляд даної справи у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній матеріалів та доказів.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

ТОВ «Приват Енерджі» зареєстровано юридичною особою 28.08.2017, що підтверджується витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вбачається із матеріалів справи, у період з 16.04.2019 року по 02.05.2019 року та 03.06.2019 по 04.06.2019р на підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 10.04.2019року №92П, направлення від І0.04.2019 року №219.19/01 на підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 10.04.2019року №129П, направлення від 15.05.2019року №218.19/01/П яке видане на підставі скарги громадської організації «Прості Люди» від 28.03.2019р №03/04/19 Департаментом відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 проведено позапланову перевірку на об`єкті за адресою: АДРЕСА_1 .

За результатами перевірки складено акт від 04.06.2019року про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, в якому зазначено, що TOB «Приват Енерджи» в особі уповноваженої особи Петелько Ксенії Олексіївни не допустило посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 , чим порушив положення п. 1 ч. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пп.1 п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 23.05.2011 року №553.

Окрім вищевказаного акту за результатами перевірки винесено припис від 04.06.2019р. №С-0406/5 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. В якому зазначено, що виявлені порушення вимагають усунення до 18.06.2019.

Також відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 04.06.2019р. за № 1-Л-3-0406/3. В протоколі зазначено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться 18.06.2019.

За результату розгляду справи винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 18.06.2019р. №3-1806/7/1010-1059 в сумі 57630 грн..

Зазначені акт, припис, протокол, постанова були направлені засобами поштового зв`язку, оскільки представник позивача відмовився від їх отримання.

З матеріалів справи також встановлено, що ТОВ «Приват Енерджі» 29.05.2019р. від відповідача отримано лист від 14.05,2019р. №1010-356/02, яким повідомлено, що органом нагляду проводиться позапланова перевірка у період з 16.04.2019р. по 02.05.2019р., яку продовжено з 03.06.2019р. по 04.06.2019р. Крім того, зазначено про необхідність подання копій документів згідно переліку.

Представник ТОВ «Приват Енерджі» за довіреністю Петелько К.О. 03.06.2019р. з`явилась до Департаменту ДАБІ для отримання від інспектора документів, які підтверджують повноваження відповідного інспектора на проведення позапланової перевірки та витребування копій документів, в т.ч. направлень на проведення перевірок на об`єктах. Інспектор повідомив, що 04.06.2019р. ним буде здійснено виїзд на об`єкти для здійснення перевірок і представнику та/або директору товариства необхідно бути присутнім під час їх проведення та надати витребувані копії документів для перевірки, направлення будуть вручені безпосередньо на об`єктах.

Проте, 04.06.2019р. інспектор не з`явився для проведення перевірки об`єктів, направлення на перевірку не вручив, відповідно і копії документів від товариства вручити не було можливості. Натомість, працівник товариства повідомив, що невідомими особами здійснювалось фотографування об`єкту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Про зазначені обставини товариством складено акт від 04.06.2019р. №04/06-3.

13.06.2019р. товариством отримано лист від Департаменту ДАБІ, яким на адресу позивача направлено: - АКТ від 04.06.2019р. про недопущення посадових осіб органу ДАБК на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій на об`єкт, який перебуває в користуванні позивача за адресою АДРЕСА_2 . АДРЕСА_1 ; - припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 04.06.2019 №С-0406/5; - протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 04.06.2019 №1-Л-З-0406/3; - постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 18.062019 №З-1806/7/1010-1059.

Непогоджуючись із прийнятими відповідачем приписом та постановою, позивач звернувся до суду.

Як вбачається із матеріалів справи, між ТОВ “Приват Енерджі” та ФОП ОСОБА_1 01.11.2017 укладено договір суборенди №01/10-17-СО-4. Відповідно до даного договору орендар – ФОП ОСОБА_1 є користувачем автомийного комплексу, загальною площею 860,2 м.кв., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору оренди від 01/10-ОМ від 01.11.2017 укладеного з ТОВ «АКМ1» та ТОВ «Аркон-Інвест». Згідно з п.1.2. та 2.1. даного договору, в порядку та на умовах визначених цим Договором, Орендар передає, а суборендар приймає за двостороннім актом приймання-передачі у строкове платне користування частину автомийного комплексу загальною площею 22 кв.м., що визначена на «Схематичному плані земельної ділянки» під літерою «Г1» для самостійного використання відповідно до мети зазначеній в п.2.1 даного Договору. Об`єкт надається суборендарю з метою розміщення та експлуатації мобільного газозаправного обладнання.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами суд зазначає наступне.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України №254к/96-ВР від 28.06.1996, Законом України “Про регулювання містобудівної діяльності” № 3038-VI від 17.02.2011 (далі – Закон № 3038-VI від 17.02.2011), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 (далі – Порядок №553 від 23.05.2011) та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.41 Закону №3038-VI від 17.02.2011 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль – сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 294 від 09.07.2014, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Відповідно до пп.1 п. 2 Порядку № 553 від 23.05.2011 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.

Згідно п. 5 Порядку № 553 від 23.05.2011 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з абз.1 п. 7 Порядку № 553 від 23.05.2011 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно п. 11, 12 Порядку за №553, посадові особи органів державного архітектурно- будівельного контролю під час проведення перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню. Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

Відповідно до п. 9 Порядку №553 від 23.05.2011 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Відповідно до п.16 та п.17 Порядку №553 від 23.05.2011 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі – припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Разом з тим, згідно із пунктом 18 Порядку №553 акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Пунктом 21 Порядку №553 визначено, якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

Як встановлено судом, що 04.06.2019 інспектор не прибув для проведення перевірки об`єкта позивача за адресою: АДРЕСА_1 , направлення на перевірку позивачу вручено не було.

У зв`язку з не прибуттям відповідача на об`єкт перевірки позивачем був складений акт від 04.06.2019 №04/06-3.

Суд зазначає, що факт недопущення посадової особи органу державного архітектурного-будівельного контролю на об`єкт будівництва повинен бути підтверджений відповідними доказами певної протидії з боку відповідних уповноважених осіб позивача з метою не допустити таку посадову особу на об`єкт будівництва та відмовою надати такій посадовій особі будівельну документацію для проведення її перевірки.

Як вбачається із протоколу, акту та припису, перевірка проводилась на підставі звернення ГО «Прості Люди» та наказами від 10.04.2019р. №88П-95П призначено позапланову перевірку на період з 16.04.2019р. по 02.05.2019р. по об`єктам за переліком.

Проте, як вбачається з матеріалів справи жодного повідомлення, запиту про надання копій документів та направлень на перевірку позивачу вручено не було. Товариством 29.05.2019р. отримано лист про продовження термінів перевірки з 03.06.2019 по 04.06.2019р. та необхідність надання копій документів.

Суд звертає увагу, що відповідачем по даному факту не надано жодного пояснення та жодних документів.

Відповідно до п.7 Порядку №553 під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Як встановлено судом, відповідачем копії направлень на проведення перевірки не надавались та не вручались.

Передбачене Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядком №553 право вимагати документи та видавати суб`єктам містобудування обов`язкові для виконання приписи виникає у посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки, яка розпочинається після пред`явлення ними службового посвідчення і направлення для проведення перевірки, та допуску суб`єктом містобудування до її проведення за умови встановлення під час ЇЇ проведення порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Зазначеними нормативно-правовими актами не передбачене право посадових осіб органів державногo архітектурно-будівельного контролю видавати приписи поза межами перевірок.

Обов`язковою умовою складання припису є встановлення під час перевірки факту порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Згідно п.2 ч.6 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: за недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Разом з суд зазначає, що у відповідача не було підстав для складання акту про недопущення посадових осіб відповідача до перевірки та припису, тому у відповідача не було підстав накладати на позивача штраф за вчинення таких дій.

Крім того, суд звертає увагу що позивач здійснює діяльність на об`єкті, що перевірявся, на умовах користування – оренди та на зазначеному об`єкті будівництво ні позивачем, ні власником не здійснювалося. Таким чином позивач не суб`єктом містобудування, що не спростовано відповідачем.

Таким чином, відповідачем було необгрунтовано застосовано до позивача наведені правові норми та притягнуто до відповідальності, оскільки останній не є суб`єктом вказаних правовідносин та відповідачем порушено процедури перевірки, визначеною чинним законодавством.

Що стосується наданих відповідачем до відзиву матеріали фотофіксації проведення позапланової перевірки на об`єкті позивача за адресою: АДРЕСА_1 , то суд зазначає наступне.

На зворотньому боці матеріалів фотофіксації виконавцем зазначено головного інспектору будівельного нагляду Зброцького О.В. Суд звертає увагу, що дату фотофіксації не вказано.

Суд зазначає, що матеріали фотофіксації перевірки на об`єкті позивача за адресою: АДРЕСА_1 , які надані відповідачем, не можуть бути належним доказом на підтвердження даної обставини, оскільки, як вбачається із матеріалів фотофіксації дата її проведення не вказано.

Суд також зазначає, що інших належних доказів на підтвердження факту недопущення посадових осіб відповідача на об`єкт перевірки позивача за адресою: АДРЕСА_1 , відповідачем суду не надано.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, перевіривши оспорюванні позивачем припис № С-0406/5 від 04.06.2019 та постанову № З-1806/7/1010-1059 від 18.06.2019 на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, оскільки відповідачем не доведено правомірність прийняття зазначених припису та постанови, а тому вони підлягають визнанню протиправними і скасуванню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 194, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області № С-0406/5 від 04.06.2019 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № 3-106/7/1010-1059 від 18.06.2019 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (код ЄДРПОУ 37471912) на користь з Товариства обмеженою відповідальністю "Приват Енерджі» (код ЄДРПОУ 41542355) судовий збір у розмірі 3842 (три тисячі вісімсот сорок два) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лиска І.Г.