Ухвала суду № 85957007, 14.11.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

14 листопада 2019 року № 810/3556/18

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши в місті Києві в порядку письмового провадження заяву представника позивача в порядку ст. 383 КАС України в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії ,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2019 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не розгляду заяви та документів ОСОБА_1 . Зобов`язано Міністерство оборони України розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги та прийняти рішення відповідно до Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. Встановлено для Міністерства оборони України строк для надання суду звіту про виконання судового рішення – один місяць з дня набрання законної сили судовим рішенням.

22.10.2019 до суду від представника позивача надійшла заява в порядку ст. 383 КАС України, в якій останній просить визнати протиправним рішення про відмову у призначенні і виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, оформлене пунктом 16 протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 122 від 13.09.2019 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги. Зобов`язати Міністерство оборони України вжити заходи щодо усунення порушень п. 9 ч. 1 ст. 129, ст. 129-1 Конституції України шляхом розгляду питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням III (третьої) групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії відповідно до ст. 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду. Зобов`язати Міністерство оборони України подати до Київського окружного адміністративного суду у двомісячний строк з дня набрання законної сили даною постановою суду звіт про вжиті заходи щодо усунення встановлених порушень.

На обґрунтування поданої заяви представник позивача зазначив, що відповідач не врахував обставини та правову оцінку надану судом у рішенні, приймаючи п.16 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №122 від 13.09.2019, яким позивачу відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги.

Відповідачем подано до суду письмові пояснення, в яких останній зазначив, що підстав для задоволення представника позивача заяви не має. Зазначає, що відповідачем було виконано рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2019 у справі №810/3556/18 з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні, а саме з урахуванням правової оцінки наданої Верховним Судом у справах №750/5074/17 та №822/220/18.

За правилами ч.5 ст.383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.

Отже, розгляд заяви проведено в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заява, оцінивши докази, які мають значення для розгляду заяви і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Відповідно ч.1 ст.383 КАС України особа - позивач, на користь якого ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу (ч.6 ст.383 Кодексу).

Судом встановлено, що в 2018 році позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом та просить визнати протиправну бездіяльність та зобов`язати відповідача призначити і виплатити одноразову грошову допомогу.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2019р. позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не розгляду заяви та документів ОСОБА_1 . Зобов`язано Міністерство оборони України розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги та прийняти рішення відповідно до Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. Встановлено для Міністерства оборони України строк для надання суду звіту про виконання судового рішення – один місяць з дня набрання законної сили судовим рішенням.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Міністерством оборони України подано апеляційну скаргу.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2019 апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишено без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2019 без змін.

Ухвалою від 25.06.2019 Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.09.2019 прийнято звіт Міністерства оборони України від 16.09.2019 про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2019 по справі №810/3556/18.

30.09.2019 представник позивача отримав відповідь Міністерства оборони України на адвокатський запит. Листом № 0290/323(з)/272 від 23.09.2019 року було повідомлено, про те, що 13.09.2019 року Комісія Міністерства оборони України розглянула документи ОСОБА_1 та прийняла рішення про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги. Та надано витяг пункту 16 з протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 122 від 13.09.2019 року.

Судом дослідження витяг з протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 122 від 13.09.2019 року та встановлено таке.

Відповідно до витягу з протоколу від 13.09.2019 року №122 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, Міністерством оборони України на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2019 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2019 року відмовлено ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги з підстав того, що відповідно до пункту 3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є дата зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Заявником не подано довідку органів МСЕК про первинне встановлення інвалідності, що унеможливлює визначення дати виникнення права на допомогу (надав довідку МСЕК про повторний огляд).

Також заявником не подано документ, що свідчить про причини та обставини поранення (травми, каліцтва). Який передбачено пунктом 11 Порядку призначення та виплати одноразової грошової допомоги..., затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975.

Акт судово-медичного обстеження від 12.01.2011 № 8осв-2011, який складено зі слів заявника та висновок Центральної військово-лікарської комісії МОУ від 17.01.2011 № 52, які подано разом з іншими документами, не є документами, що свідчать про обставини поранення (травми каліцтва).

Аналогічна позиція наведена в постанові Верховного Суду від 10.04.2019 справа №822/220/18.

Висновок про причинний зв`язок травми, поранення, контузії складається на підставі документів, передбачених пунктами 21.7 та 21.8 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402, які не подано на розгляд комісії.

Також, заявником не подано копію військового квитка, що унеможливлює визначення його належності до Збройних Сил (міг проходити службу в органах МВС, КДБ СPCP або інших військових формуваннях).

Крім цього, заяву про призначення допомоги позивач подав 05.07.2019. Згідно з пунктом 8 статті 16-3 Закону України про «Соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років, навіть з дати повторного огляду органами МСЕК (довідка про первинний огляд взагалі не подана).

Таким чином суд зазначає, що відповідач даний витяг з протоколу комісії прийняв на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2019 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2019 року, на підставі заяви позивача про призначення допомоги від 05.07.2019 та з урахуванням судової практики.

Представник позивача стверджує, що відповідачем не враховано обставини та правову оцінку надану судом у рішенні, приймаючи п.16 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №122 від 13.09.2019, яким позивачу відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до пункту 3 Порядку №975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: - у раз загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть; - у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

В розумінні Закону №2011-XII, днем встановлення інвалідності є дата проходження первинного огляду органами МСЕК, дата підвищення групи інвалідності або встановлення більшого відсотку працездатності не може вважатися датою встановлення інвалідності.

Така позиція підтверджується листом Заступника Міністра охорони здоров`я України від 24.04.2016 року № 16.06-16/625/16/10515, де також зазначається, що днем встановлення інвалідності, у розумінні підпункту 4 частини 2 статті 16 Закону №2011-ХІІ, вважається день проходження первинного огляду МСЕК.

На час подання позивачем заяви про виплату одноразової грошової допомоги було визначено, що моментом виникнення права є дата встановлення інвалідності, а тому застосуванню до спірних правовідносин підлягає законодавство, яке діяло на момент первинного встановлення позивачу інвалідності.

Така позиція закріплена у постанові Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 26.06.2018 №750/5074/17.

Також пуктом 11 Порядку №975 встановлено, що військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв`язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила пре це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Відповідач стверджує, що позивач по справі не надав документів, що свідчить про причини та обставини поранення.

Суд зазначає, що у заяві представник позивача наголошує, що позивачем було надано усі необхідні документи, передбачені пунктом 11 Порядку №975 та зазначає, що судом було встановлено причини та обставини поранення позивача.

Разом з тим, акт судово-медичного обстеження від 12.01.2011 №8осв-2011, який складено зі слів заявника та висновок Центральної військово-лікарської комісії МОУ від 17.01.2011 № 52, які подано разом з іншими документами, не містять відомостей про обставини поранення позивача, зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Суд зазначає, що відповідачем в витягу протоколу засідання комісії №122 від 13.09.2019 здійснено посилання на постанову Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 822/220/18 якою встановлено, що вимога Міністерства оборони України щодо необхідності подання військовослужбовцем, військовозобов`язаним чи резервістом, щодо якого вирішується питання про виплату одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, має легітимну мету, відповідає вимогам законності та не є свавільною.

Водночас, Наказом Міністра оборони СРСР від 03.09.1973 № 185 також передбачався документ, підтверджуючий обставини травмування (акт, затверджений командиром військової частини, довідка командира або лікаря військової частини тощо), що підтверджено п. 70 вказаного Наказу Міністра оборони СРСР від 03.09.1973 № 185.

Також відносини між особою, яка звертається за призначенням одноразової грошової допомоги, та Міністерством оборони України мають заявницький характер, а тому обов`язок довести зазначені обставини шляхом подання до комісії Міністерства оборони України достовірних документів про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) покладено на заявника.

Відповідно до наказу №530 від 14.08.2014 «Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей», документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву), оформляє та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України обласний військовий комісар за місцем проживання цих осіб.

У разі настання інвалідності подаються такі документи: висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, який визнаний інвалідом; заява про виплату одноразової грошової допомоги; копія довідки МСЕК про встановлення групи та причинного зв`язку інвалідності; копії свідоцтва про хворобу, постанови чи довідки відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв`язку захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва); витяг з наказу командира військової частини про виключення зі списків особового складу частини (для військовослужбовців строкової військової служби - копіявійськового квитка); копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я, по батькові та місце реєстрації; копія документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, якачерез свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний органдоходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копія сторінкипаспорта з такою відміткою); копія акта про нещасний випадок, складеного за матеріалами розслідування військової частини, або довідки командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов`язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Військовий квиток єодним із основних документів суворого обліку, де здійснюються відповідні записи про проходження військової служби, військову спеціальність, отриманніпоранення та контузії, право на носіння зброї та її вид та інше. Відповідні записи завіряються підписами те печатками відповідних командирів частин або військового комісаріату.

Судом було підтверджено, що позивач проходив строкову військову службу, а тому військовий квиток є обов`язковим документом, який подається на розгляд комісії Міністерства оборони України.

Згідно п. 8 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Відповідно до пункту 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є, у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

За отриманням одноразової допомоги позивач звернувся в 2019 році, тобто після закінчення трирічного терміну, а отже позивач втратив можливість реалізувати своє право на отримання одноразової грошової допомоги.

Позивач надіслав документи на адресу Київського обласного військового комісаріату цінним листом з описом.

Листом Київського обласного військового комісаріату від 11.07.2019 №2/5/1520 позивача було повідомлено, про необхідність надання оригіналів документів для засвідчення копій, та необхідності надання копії військового квитка. Позивачем не було надано вищевказані документи на вимогу Київського обласного військового комісаріату.

Отже, в діях Міністерства оборони України відсутні ознаки протиправності.

Відповідно до частини другої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд забезпечує однакове застосування норма права судами різних спеціалізацій у порядку та у спосіб визначені процесуальним законом, судами під час розгляду справ враховуються висновки викладені у постановах Верховного Суду.

Крім того, суд звертає увагу на той факт, що при винесенні ухвали Київського окружного адміністративного суду від 16.09.2019 про прийняття звіту Міністерства оборони України від 16.09.2019 про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2019 по справі №810/3556/18, що позивач був належним чином повідомлений про судове засідання щодо розгляду питання про прийняття звіту Міністерства оборони України про виконання рішень судів. Ні позивачем ні його представником не подано до суду жодних заяв, клопотань чи заперечень по даному питанню.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що Міністерство оборони України виконало рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2019 у справі №810/3556/18 урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні, а саме з урахуванням правової оцінки наданої Верховним Судом у справах №750/5074/17 та №822/220/18.

При цьому, суд звертає увагу, що в разі незгоди з рішенням суб`єкта владних повноважень із прийнятим рішенням, яке оформлене протоколом №122 від 13.09.2019, позивач має право звернутись до суду із позовною заявою про оскарження цього рішення в загальному порядку, а не в межах ст. 383 КАС України.

Зважаючи на викладене вище, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання протиправним рішення прийнятого відповідачем на виконання рішення суду в порядку ст. 383 КАС України.

Ухвала датована 14.11.2019, оскільки в період з 15.10.2019 по 01.11.2019 головуючий суддя перебував у відпустці. Дану заяву судді Лиска І.Г. була передана 04.11.2019 (понеділок).

Відтак, керуючись ст.ст. 241-243, 256, 293-295, 383 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - Дасюка В.В. про визнання протиправним рішення відповідача на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду в порядку ст. 383 КАС України - залишити без задоволення.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Лиска І.Г.