Рішення № 85956988, 27.11.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2019 року Справа № 280/4468/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-б, м. Запоріжжя, 69057) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

12.09.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач або ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – відповідач або ГУ ПФУ в Запорізькій області), в якій позивач просить суд: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку та виплаті позивачу пенсії за віком з урахуванням ч. 2 ст. 56 та ч.ч. 1-3 ст. 57 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов`язати відповідача перерахувати позивачу пенсію за віком з урахуванням ч. 2 ст. 56 та ч.ч. 1-3 ст. 57 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з його середньомісячного заробітку у зоні відчуження з 01.03.1988 по 30.04.1988, та збільшивши пенсію на 1% заробітку за кожний рік страхового стажу понад 20 років, починаючи з 02.04.2019, та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.

Крім того, просить розглянути справу в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії. 02.04.2019 позивач звернувся до Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя (правонаступником якого на теперішній час є ГУ ПФУ в Запорізькій області) з проханням перерахувати його пенсію з моменту призначення, відповідно до п.2 ст. 56 та п.п. 1-3 ст. 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за умови стажу роботи не менш як 20 років для чоловіків, із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75% заробітку, а також з урахуванням середньомісячного фактичного заробітку за період роботи на територіях радіоактивного забруднення. Листом №192/Г-1 від 22.04.2019 Шевченківське об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя відмовило в задоволенні зазначеної заяви з посиланням на те, що в даному випадку положення пункту 2 статті 56 та пунктів 1-3 статті 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосуванню не підлягають. Позивач вважає, що дії відповідача є необґрунтованими та неправомірними. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В період з 16.09.2019 по 20.09.2019 суддя перебував у відрядженні.

Ухвалою від 23.09.2019 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/4468/19. Судове засідання призначено на 17.10.2019 без виклику (повідомлення) сторін (у письмовому провадженні).

10.10.2019 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позов (вх.№41923), в якому останній зазначає, що проводити перерахунок пенсії позивача з урахуванням положення ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є недоцільним, оскільки розмір пенсії зменшується. За таких обставин та відповідно до приписів п. 4 розділу 15 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якщо внаслідок перерахунку розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується у попередньому розмірі. Також зазначає, що середньомісячний заробіток позивача визначено за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що відповідає вимогам позивача та нормі ч. 1 ст. 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Проте, позивач не є особою з інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи та отримує пенсію за віком, тому підстави для обчислення його середньомісячного заробітку із заробітної плати отриманої за роботу в зоні відчуження, відповідно до ч. 3 ст. 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відсутні. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 від 25 лютого 2002 року.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV, обчислену з урахуванням статті 26, ч. 1 статті 27, статей 28, 40 цього Закону.

02.04.2019 позивач звернувся до Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (правонаступник – ГУ ПФУ в Запорізькій області) з заявами про перерахунку його пенсії відповідно до статей 56, 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ.

Листом №192/Г-1 від 22.04.2019 Шевченківське об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя відмовило в задоволенні зазначеної заяви з посиланням на те, що в даному випадку положення пункту 2 статті 56 та пунктів 1-3 статті 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосуванню не підлягають.

Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи, державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення.

Відповідно до статті 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно з частиною 2 статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

Тобто, вищевказаною нормою особам надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» або спеціальним Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС:

- які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів – 10 років;

- які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів – 8 років;

- які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році – 5 років.

Також пунктом 2 статті 56 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (зміни внесено згідно із Законом №2148-VIII від 03 жовтня 2017 року).

Отже, виходячи з наведених законодавчих приписів, для громадян, які віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений в частині другій статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Порядок перерахунку пенсій Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не встановлений, водночас, ознакам, передбаченим вказаною нормою, відповідає абзац 2 частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зі змісту якого випливає, що за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини.

Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в частині другій статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи. Згідно з цим Законом вона дорівнює мінімальному розміру пенсії за віком, який згідно з абзацом 1 частини другої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлений у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, особам, яким призначена пенсія на умовах, визначених положеннями Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 07 липня 2015 року у справі №21-727а15 та від 20 вересня 2016 року у справі справа №21-1255а16, а також в постанові Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі №560/675/17 (К/9901/684/17).

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Європейський Суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 за заявою №31443/96 у справі «Броньовський проти Польщі» зазначив, що принцип верховенства права зобов`язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя.

Положення статті 1 Конвенції, Статті 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Париж, 20.III.1952) передбачають, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, положення Статті 14 Конвенції якою визначено, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем не обґрунтовано та протиправно відмовлено позивачу в перерахунку пенсії за віком, з урахуванням положень ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У разі обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.

Якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення:

менше 12 місяців, - середньомісячний заробіток визначається шляхом поділу загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на кількість цих місяців;

не менше 30 календарних днів у двох місяцях, - середньомісячний заробіток визначається за будь-які фактично відпрацьовані 30 календарних днів роботи;

менше місяця, - середньомісячний заробіток визначається за цей календарний місяць з додаванням до заробітку на основній роботі.

Позивач брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у період з 19.06.1986 по 27.06.1986; з 02.07.1986 по 31.07.1986; з 03.12.1986 по 31.12.1986, що підтверджується довідкою №366 від 14.12.2005, виданою ВАТ «Автотранспортне підприємство 2245».

Отже, пенсія за віком позивачу повинна бути розрахована відповідно до ч. 1 ст. 27 та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням ч.ч. 1-3 ст. 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме: виходячи середньомісячного заробітку позивача у зоні відчуження за періоди з 19.06.1986 по 27.06.1986, з 02.07.1986 по 31.07.1986 та 03.12.1986 по 31.12.1986, а також з урахуванням ч. 2 ст. 56 цього Закону за умови стажу роботи не менш як 20 років для чоловіків, із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75% заробітку.

Разом з тим, позивачем заявлена вимога про зобов`язання відповідача перерахувати позивачу пенсію за віком виходячи з його середньомісячного заробітку у зоні відчуження за період з 01.03.1988 по 30.04.1988. Проте, матеріали справи не містять будь-яких доказів перебування позивача у зоні відчуження у період з 01.03.1988 по 30.04.1988, тому вимога позивача в цій частині є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Позивач звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, на підставі пункту 10 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір». Оскільки позивачем судовий збір не сплачувався, необхідності у вирішенні питання щодо розподілу судових витрат не має.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-б, м.Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пенсії за віком з урахуванням вимог ч. 2 ст. 56 та ч.ч. 1-3 ст. 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пенсію за віком з урахуванням вимог ч. 2 ст. 56 та ч.ч. 1-3 ст. 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з його середньомісячного заробітку у зоні відчуження за періоди з 19.06.1986 по 27.06.1986, з 02.07.1986 по 31.07.1986 та 03.12.1986 по 31.12.1986, та збільшивши пенсію на 1% заробітку за кожний повний рік страхового стажу понад 20 років, починаючи з 02.04.2019, та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.В. Кисіль