Ухвала суду № 85956907, 28.11.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову

28 листопада 2019 рокум. Ужгород№ 260/1707/19

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої - судді Маєцької Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатенергокомплект" до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпатенергокомплект" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Закарпатській області, якою просить: визнати протиправною та скасувати постанову першого заступника начальника Управління Держпраці у Закарпатській області – Грицик В.І. про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗК/376/7/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-132 від 05 листопада 2019.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить забезпечити позов шляхом: 1) Зупинення дії постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗК/376/7/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-132 від 05 листопада 2019 року, винесеної першим заступником начальника Управління Держпраці у Закарпатській області Грицик В.І., якою на ТОВ "Закарпатенергокомплект" накладено штраф у розмірі один мільйон одна тисяча п`ятсот двадцять гривень – до набрання законної сили судовим рішенням; 2) заборони Управлінню Держпраці у Закарпатській області пред`являти до примусового виконання постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗК/376/7/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-132 від 05 листопада 2019 року, винесену першим заступником начальника Управління Держпраці у Закарпатській області Грицик В.І., якою на ТОВ "Закарпатенергокомплект" накладено штраф у розмірі один мільйон одна тисяча п`ятсот двадцять гривень – до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

Заява обґрунтована тим, що невжиття заходів забезпечення позову не буде перешкоджати відповідачу пред`явити постанову про накладення штрафу до примусового виконання, а в подальшому органам виконавчої служби стягнути суму штрафу та виконавчий збір. На переконання позивача, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а для відновлення його прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а саме: повернути своє майно (кошти), на яке може бути звернуто стягнення у разі примусового виконання постанови про накладення штрафу.

Відповідно до частин 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Приписами пунктів 2, 3 статті 154 КАС України визначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи, та для виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, також немає необхідності для призначення її розгляду у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін. Відтак, розгляд поданої заяви проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення сторін.

Дослідивши матеріали справи, виходячи з меж заявленого клопотання, системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно ч. 2 вказаної статті забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Суд зазначає, що необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, а також вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог.

Суд зазначає, що необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізм, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Слід зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Проаналізувавши мотиви, якими заявник обґрунтовує дану заяву, суд дійшов висновку про відсутність об`єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав та інтересів без вжиття таких заходів.

За змістом положень пункту 11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року № 509, вбачається, що стягненню штрафних санкцій передує ряд процедурних дій, як подача до суду відповідного позову та/або звернення до виконавчої служби для стягнення штрафних санкцій у примусовому порядку.

Позивачем не надано суду доказів, що на даний час постанова Управління Держпраці у Закарпатській області № ЗК/376/7/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-132 від 05 листопада 2019 року подана до примусового виконання до органу державної виконавчої служби та доказів винесення органом державної виконавчої служби постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання вищевказаної постанови Управління Держпраці у Закарпатській області.

Крім того, суд зазначає, що можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06 лютого 2019 року у справі №826/13306/18.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Відтак, враховуючи відсутність доказів того, що відповідачем вживаються будь-які активні дії щодо стягнення з позивача штрафних санкцій, накладених постановою ЗК/376/7/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-132 від 05 листопада 2019 року, підстав для застосування заходів забезпечення адміністративного позову з мотивів, які наведені позивачем у заяві про забезпечення позову немає.

Крім того, очевидної наявності ознак протиправності постанови ЗК/376/7/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-132 від 05 листопада 2019 року судом на даній стадії не встановлено.

Враховуючи зазначене, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову та доводів наведених на його обґрунтування, суд дійшов висновку про їх необґрунтованість та не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. В задоволені заяви позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатенергокомплект" до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови – відмовити.

2.Копію ухвали направити сторонам у справі.

3. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).

Суддя Н.Д. Маєцька