Рішення № 85956454, 27.11.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турової О.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

22.10.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в особі відділу призначення та перерахунку пенсій №12 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року №124 відповідно до статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» протиправними;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в особі відділу призначення та перерахунку пенсій №12 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року №124 відповідно до статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування позовної заяви зазначається, що позивач отримує пенсію за віком з 02.07.2010р., розраховану відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». При цьому при розрахунку пенсії за віком у липні 2010 року Управлінням Пенсійного фонду в Центрально-міському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області не зараховано до страхового стажу позивача період його роботи з 20.02.1976р. по 19.11.1979р. через те, що у трудовій книжці ОСОБА_1 в цьому записі були виявлені виправлення. Однак, пенсійний орган не повідомляв позивача про ці обставини та не роз`яснював необхідність подання документів на додаткове підтвердження означеного періоду роботи. У зв`язку із цим 10.07.2019р. позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії та зарахування до страхового стажу періоду роботи з 20.02.1976р. по 19.11.1979р., на підтвердження чого надав довідку від 01.07.2019р. №995, яка підтверджує цей період роботи. На підставі вказаної заяви та довідки відповідачем здійснено зарахування означеного стажу до страхового стажу позивача та проведено перерахунок його пенсії з 01 липня 2019 року. Після перерахунку пенсії страховий стаж позивача склав 28 років 5 місяців 7 днів. Таким чином відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача з урахуванням періоду роботи з 19.02.1976р. по 19.11.1979р. з 01 липня 2019 року, а для перерахунку пенсії з більш раннього періоду, на думку відповідача, відсутні законні підстави. При цьому позивач вважає, що має право на перерахунок пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року №124, якою передбачено, що в 2019 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим зазначеною постановою, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017року (3764,40 грн., на коефіцієнт 1,17). У разі, якщо розмір підвищення в результаті перерахунку з 01.03.2019 не досягає 100 гривень, встановлюється доплата до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсій. Цією ж Постановою встановлюється одноразова доплата до пенсії по пенсійних справах, розмір пенсії яких обчислений відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та, який після перерахунку з 01.03.2019р. не перевищує 1669,20 грн., за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу (у разі, коли пенсія призначена після 01.10.2011р.) та у чоловіків 25 років, а у жінок 20 років страхового стажу (у разі, коли пенсія призначена до 01.10.2011р.), незалежно від факту роботи. Перерахунок з 01.03.2019 проводиться в автоматичному режимі, для кожного пенсіонера індивідуально, та не потребує додаткового звернення. Проте, відповідач в порушення наведених законодавчих приписів не здійснив перерахунку пенсії позивача з 01.03.2019р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року №124, а у відповідь на звернення позивача з цього приводу від 24.07.2019р. надав відмову, в якій були роз`яснені положення Наказу Міністерства праці України, Міністерства Юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58 «Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», та знов наведені посилання на те, що в трудовій книжці позивача в записі про прийом на роботу від 20.02.1976р. за №7 виявлені виправлення, тому при призначенні пенсії період роботи з 20.02.1976р. по 19.11.1979р. до страхового стажу враховано не було, отже, за наданими документами станом на час призначення пенсії за віком страховий стаж роботи позивача зарахований по 31.12.1997 та становив 24 роки 8 місяців 4 дні, через що, на думку пенсійного органу, до проведення зарахування вказаного періоду (01.07.2019р.) до страхового стажу позивача у останнього відсутнє право на перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року №124. Проте, позивач вважає такі твердження безпідставними та наголошує, що він має право на перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року №124, що підтверджується матеріалами пенсійної справи, записами у трудові книжці, в тому числі і записом за період з 20.02.1976р. по 19.11.1979р., а також своєчасною сплатою за цей період страхових внесків, тому він не погоджується з відмовою відповідача та просить суд задовольнити його позовні вимоги.

Ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турової О.М. від 28.10.2019 року прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву ОСОБА_1 та відкрито провадження в адміністративній справі №160/10260/19 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 13.11.2019 року, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

26.11.2019 року на електронну адресу суду, а 27.11.2019 року до канцелярії суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач з позовними вимогами, викладеними в позовній заяві, не погоджується та просить відмовити у їх задоволені у повному обсязі, посилаючись на те, що 24.07.2019р. позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 20.02.2019 року №124 та виплати передбаченої цією постановою одноразової допомоги. 30.08.2019р. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом № 6268/4-09 повідомило позивача, що станом на 28.02.2019 за документами пенсійної справи позивача його страховий стаж становив 24 роки 08 місяців 04 дні, тому підстави для проведення перерахунку пенсії з більш раннього періоду (з 01.03.2019р.), з урахуванням додаткового стажу (з 19.02.1976р. по 19.11.1979р., зарахованого лише з 01.07.2019р.), у зв`язку з чим збільшується загальний страховий стаж позивача (28р. 05міс. 07дн.), та виплати одноразової доплати до пенсії (на суму 2410,17 грн.) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 - відсутні. Враховуючи вищевикладене, на думку відповідача, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області діяло в межах повноважень та згідно з діючим законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до ч.2 ст.263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частиною 4 статті 243 КАС України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 263 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з огляду на таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 02.07.2010р. перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Як свідчать матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 , 21.06.2010 року позивач звернувся до пенсійного органу з заявою (встановленого зразка) про призначення пенсії за віком (зареєстровано за №360) з відповідним пакетом документів, а саме: копія паспорту; копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру; копія трудової книжки; довідка про навчання; довідка про проходження військової служби; довідка про заробітну плату та архівні довідки. Вищезазначена заява власноруч підписана ОСОБА_1 21.06.2010 року.

З 02.07.2010р. ОСОБА_1 призначено пенсію за віком у розмірі 709,00грн. відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із врахуванням загального страхового стажу 24 роки 08 місяців 04 дні.

20.10.2010р. листом Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу за №3827/06-15 ОСОБА_1 надано письмове роз`яснення про те, що розрахунок його пенсії проведено без урахування заробітної плати, а також про необхідність надання додаткових довідок про заробітну плату за інші періоди трудової діяльності.

Листом від 17.08.2011р. №47740/08-18 Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу додатково повідомило ОСОБА_1 про те, що його загальний стаж роботи становить 24 роки 08 місяців 04 дні, а розрахунок його пенсії проведено без урахування заробітної плати відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

10.07.2019р. ОСОБА_1 звернувся до Центрально-Міського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про перерахунок пенсії (зареєстрована за №176 від 10.07.2019р.), до якої додав копію трудової книжки та довідку «Про підтвердження трудового стажу» від 01.07.2019р. №995, видану Управлінням освіти, культури, молоді та спорту Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області, згідно з якою ОСОБА_1 дійсно працював на посаді вчителя співів в Новопільській ВШ з 19.02.1976р. по 19.11.1979р.

На підставі вказаної заяви позивача від 10.07.2019р. та доданої до неї довідки відповідачем здійснено зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи на посаді вчителя з 19.02.1976р. по 19.11.1979р. та проведено перерахунок пенсії позивача з 01.07.2019р. з урахуванням додатково зарахованого страхового стажу та без урахування заробітної плати. Після перерахунку страховий стаж позивача склав 28 років 05 місяців 07 днів, а загальний розмір пенсії - 1567,06 грн., з яких: 55,25 грн. - розмір пенсії з обмеженням; 46,82 грн. - розмір цільової грошової допомоги; 1461,93 грн. - доплата до прожиткового мінімуму (1564,00 грн.); 3,06 грн. - доплата за понаднормовий стаж 3 роки.

24.07.2019р. позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив здійснити перерахунок його пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року №124 та виплатити одноразову грошову допомогу, передбачену цією постановою.

Листом від 01.08.2011р. №5532/4-09 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надало відповідь на вищевказане звернення ОСОБА_1 та повідомило останнього про те, що під час призначення йому пенсії у трудовій книжці виявлені виправлення у записі про прийом на роботу від 20.02.1976р. за №7, тому період роботи з 20.02.1976р. по 19.11.1979р. при призначенні пенсії до страхового стажу не врахований; за наданими документами страховий стаж зарахований по 31.12.1997р. та становив 24 роки 8 місяців 4 дні; оскільки 10.07.2019р. позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії із додаванням стажу, до якої надав підтверджуючу довідку, йому проведено перерахунок пенсії з додаванням стажу за період роботи з 19.02.1976р. по 19.11.1979р. саме з 01.07.2019р.; після перерахунку пенсії страховий стаж роботи позивача зарахований по 31.12.1997р. та становить 28 років 5 місяців 7 днів, для розрахунку пенсії з урахуванням вищезазначеного періоду з більш раннього періоду відсутні законні підстави.

20.08.2019р. ОСОБА_1 знову звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про застосування до нього постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року №124 та виплати одноразової допомоги.

Листом від 30.08.2011р. №6268/4-09 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило ОСОБА_1 , що станом на 28.02.2019р. за документами пенсійного справи позивача його страховий стаж зарахований по 31.12.1997р. та становив 24 роки 8 місяців 4 дні, після перерахунку пенсії з додаванням страхового стажу з 01.07.2019р. страховий стаж склав - 28 років 5 місяців 7 днів, при цьому після перерахунку пенсії з 01 березня 2019 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019р. № 124 розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 не змінився, а для виплати одноразової доплати до пенсії у розмірі 2410,17 грн. відсутні законні підстави, так як за документами пенсійної справи станом на 01.03.2019р. позивач мав страховий стаж роботи менше ніж 25 років, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року №124 недостатньо для виплати такої одноразової доплати.

Не погоджуючись з такою відмовою відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» закріплено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Так, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

До 01.01.2004р. порядок підтвердження стажу роботи був визначений статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII).

Згідно з приписами статті 62 Закону №1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі - Порядок №637).

Відповідно до п.1, п.2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з абз.1 п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

З аналізу наведених законодавчих приписів, зокрема, ст.62 Закону № 1788-XII та п. 1 Порядку № 637, слідує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За приписами пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі - Інструкція від 29.07.1993 №58), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993р. за №110, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідно до п.2.4 Інструкції від 29.07.1993 №58 усі записи в трудовій книжці виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

За змістом приписів п.2.6 та п.2.8 Інструкції від 29.07.1993 №58 у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м. Києва.

Згідно з п.2.10 Інструкції від 29.07.1993 №58 у розділі «Відомості про роботу», «Відомості про нагородження», «Відомості про заохочення» трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається.

Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, зазначено що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 вищезазначеного Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, холи в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, у зв`язку із тим, що при призначенні позивачеві у липні 2010 року пенсії за віком в його трудовій книжці в записі про прийом на роботу від 20.02.1976р. за №7 пенсійним органом виявлено виправлення, період роботи ОСОБА_1 з 20.02.1976р. по 19.11.1979р. не враховано до страхового стажу позивача, у зв`язку із чим його страховий стаж зарахований по 31.12.1997р. та становив 24 роки 8 місяців 4 дні.

При цьому матеріалами справи підтверджено факт інформування позивача пенсійним органом про необхідність надання додаткових довідок про періоди роботи та про те, що його страховий стаж становить саме 24 роки 8 місяців 4 дні, а саме листами від 20.10.2010р. за №3827/06-15 та від 17.08.2011р. за №47740/08-18, які містяться в матеріалах справи, а останній з них взагалі надано самим позивачем разом із позовною заявою.

Отже, позивач був поінформований про необхідність надання додаткових підтверджуючих документів, в тому числі і для зарахування до стажу періоду роботи з 20.02.1976р. року по 19.11.1979р.

Відповідно до п. 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

У разі якщо до заяви про при призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії.

Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Судом встановлено, що протягом трьох місяців після подачі документів для призначення пенсії (21.06.2010р.), а також протягом наступних 7 років (2011-2018р.р.) ОСОБА_1 не надавав будь-яких додаткових документів щодо підтвердження факту роботи у період з 20.02.1976р. по 19.11.1979р. на посаді вчителя співів в Новопільській ВШ.

Доказів наявності будь-яких об`єктивних причин, що позбавляли позивача можливості звернутись до Пенсійного фонду у 2011-2018 роках із відповідною заявою про перерахунок пенсії з додаванням стажу за період роботи позивача з 19.02.1976р. по 19.11.1979р. на підставі статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суду не надано.

Як свідчать матеріали справи, підтверджуючи документи щодо стажу роботи з 19.02.1976р. по 19.11.1979р., а саме: довідка «Про підтвердження трудового стажу» від 01.07.2019р. №995, видану Управлінням освіти, культури, молоді та спорту Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області, були надані ОСОБА_1 лише у липні 2019 року разом із заявою про перерахунок пенсії №176 від 10.07.2019р.

Згідно з частиною 4 статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подане ним після 15 числа.

Зважаючи на наведені приписи ч.4 ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідачем правомірно здійснено перерахунок пенсії позивача з додаванням страхового стажу на підставі його заяви від 10.07.2019р. саме з 01.07.2019р. (з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, оскільки відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно).

Щодо перерахунку пенсії позивача та отримання ним одноразової доплати відповідно до постанови Кабінету Міністрі в України від 20.02.2019р. №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», суд зазначає наступне.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991р. №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 цього Закону передбачено, що пенсії є об`єктом індексації грошових доходів населення. Індексація пенсій здійснюється шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Загальні положення щодо проведення індексації та перерахунку пенсії визначено статтею 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Частиною другою статті 42 Закону №1058-IV визначено, що для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок) затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019р. №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році».

Пунктом 3 вказаного Порядку установлено одноразову доплату до пенсії особам, які отримують пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» , в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого на 1 січня 2019 та збільшеного на коефіцієнт 1,61.

Одноразова доплата до пенсії проводиться для осіб, які отримують пенсію, призначену відповідно до Закону, мають страховий стаж, передбачений абзацом першим частини першої статті 28 Закону, а також для осіб, зазначених в абзаці другому пункту 4-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону, розмір пенсій яких з урахуванням передбачених законодавством надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсії (крім пенсії за особливі заслуги перед Україною, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та доплати, передбаченої абзацом третім пункту 2 цієї постанови) станом на 1 березня 2019 року не перевищує мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною другою статті 28 Закону. Виплата одноразової доплати до пенсії проводиться рівними частинами у березні та квітні 2019 року.

При цьому, абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.

Згідно з пунктом 4-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», крім тих, яким після набрання чинності зазначеним Законом здійснювався перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії: мінімальний розмір пенсії за віком, передбачений абзацом першим частини першої статті 28 цього Закону, встановлюється за наявності у чоловіків 25 років, а у жінок 20 років страхового стажу; збільшення пенсії, передбачене абзацом другим частини першої статті 28 цього Закону, встановлюється за кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам.

Таким чином, одноразова доплата до пенсії проводиться за наявності у сукупності трьох умов:

1) особа отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

2) наявний необхідний страховий стаж, а саме: до набрання чинності Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» за наявності страхового стажу у чоловіків 25 років, а у жінок 20 років, а після набрання чинності вказаним Законом - чоловіків 35 років страхового стажу, а у жінок 30 років;

3) розмір пенсій такої особи з урахуванням передбачених законодавством надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсії (крім пенсії за особливі заслуги перед Україною, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та доплати, передбаченої абзацом третім пункту 2 цієї постанови) станом на 1 березня 2019 року не перевищує мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною другою статті 28 Закону.

Отже, згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019р. №124, перерахунок пенсій проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 року (3764,40 грн.) на коефіцієнт 1,17.

Отже, розмір середньої заробітної плати для обчислення пенсії становить - 4404,35грн (3764,40 грн. х 1,17).

У разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії з 01.03.2019р., не досягає 100 гривень, встановлюється доплата до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсій.

Одноразова доплата до пенсії встановлюється по пенсійних справах, розмір пенсії яких обчислений відповідно до Закону Україні «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та який після перерахунку з 01.03.2019р. не перевищує 1669,20грн., за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу (у разі, коли пенсія призначена після 01.10.2011р.) та у чоловіків 25 років, а у жінок 20 років страхового стажу (у разі, коли пенсія призначена до 01.10.2011р. , незалежно від факту роботи.

Одноразова доплата до пенсії встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого на 01 січня 2019 року (1497,00 грн.) та збільшеного на коефіцієнт 1,61 (коефіцієнт індексу споживчих цін, обчислений Держстатом за 2015-2016 роки), а саме: 1497,00грн. х 1,61 = 2410,17грн.

Виплата одноразової доплати до пенсії по вищезазначеним категоріям пенсіонерів проводиться рівними частинами у березні та квітні 2019 року.

Перерахунки пенсій з 01.03.2019р. проведено в автоматизованому режимі за документами, що знаходяться в пенсійній справі та не потребували додаткового звернення до органів Пенсійного фонду.

Станом на 28 02.2019р. за документами пенсійної справи позивача страховий стаж становив 24 роки 08 місяців 04 дні.

Отже після перерахунку пенсії з 01.03.2019р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019р. №124 розмір пенсії ОСОБА_1 не змінився, а для виплати одноразової доплати до пенсії у розмірі 2410,17грн. підстави були відсутні, оскільки за документами пенсійної справи станом на 01.03.2019р. позивач мав страхового стажу лише 24 роки 08 місяці 04 дні, в той час, як для її отримання необхідно мати страховий стаж не менше 25 років.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 01 липня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищено з 1497,00грн. до 1564,00грн.

Перерахунок пенсій з 01.07.2019р. органами Пенсійного фонду України проведено також в автоматичному режимі.

Як зазначалось вище, ОСОБА_1 01.07.2019р. надав заяву №176 на перерахунок пенсії разом із довідкою №995 від 01.07.2019р., яка підтверджує період роботи позивача з 19.02.1976р. по 19.11.1979р. на посаді вчителя.

Перерахунок пенсії позивача проведено з 01.07.2019р. з додаванням стажу та без урахування заробітної плати. Після перерахунку страховий стаж становить 28 років 05 місяців 07 днів Загальний розмір пенсії становить 1567,06 грн., з яких: 55,25 грн. - розмір пенсії з обмеженням; 46,82 грн. - розмір цільової грошової допомоги; 1461,93 грн. - доплата до прожиткового мінімуму (1564,00 грн.); 3,06 грн. - доплата за понаднормовий стаж 3 роки.

Враховуючи наведене, підстави для проведення перерахунку пенсії позивача з більш раннього періоду (з 01.03.2019р.), з урахуванням додаткового стажу (з 19.02.1976р. по 19.11.1979р.), у зв`язку з чим збільшується загальний страховий стаж позивача (28р. 05міс. 07дн.), та виплати одноразової доплати до пенсії (на суму 2410,17грн.) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019р. №124 відсутні.

Таким чином, органом Пенсійного фонду дотримано всі передбачені законом строки і умови для проведення перерахунку пенсії позивача.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні даного спору, з огляду на встановлені обставини, дійшов висновку, що дії відповідача вчиненні в порядку та у спосіб, що визначені чинним законодавством, в межах наданих йому повноважень, обґрунтовано і правомірно. В той час як порушення прав позивача, про захист яких він просив в судовому порядку, не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

За наведених обставин, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 27.11.2019 року.

Суддя О.М. Турова