Рішення № 85956113, 22.11.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2019 року ЛуцькСправа № 161/5723/17

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Денисюка Р.С.,

при секретарі судового засідання Матящук Л.Р.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Шептицької Н.В.,

представника відповідача Колбуна В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

10.04.2017 ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області з позовом до Луцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі – Луцьке ОУПФУ у Волинській області) про визнання протиправним рішення від 03.03.2017 про відмову при призначенні пенсії та визначенні розміру пенсії зарахування у страховий стаж період роботи на посаді головного спеціаліста відділу з питань охорони праці період роботи у Виконавчому комітеті Волинської обласної ради з 14.02.1995 по 02.01.1996 включно та зобов`язання зарахувати у страховий стаж вказаний період роботи на зазначеній вище посаді.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.07.2019 скасовано постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08.06.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суд від 17.01.2018 у даній справі, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с. 97-101).

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30.08.2019 дану справу передано на розгляд до Волинського окружного адміністративного суду, до якого справа надійшла 15.10.2019 (а.с. 115).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 18.10.2019 дану справу прийнято до провадження, призначено судове засідання у даній справі на 11:00 год. 01.11.2019 та допущено заміну первісного відповідача на належного Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі – ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) (а.с. 119-120).

01.11.2019 розгляд справи було відкладено на 10:30 15.11.2019 у зв`язку з неприбуттям сторін (а.с. 185).

У судовому засіданні 15.11.2019 оголошено перерву у розгляді справи для подання додаткових доказів до 14:20 22.11.2019 (а.с. 206-207).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він перебуває на обліку у відповідача, як одержувач пенсії за віком, під час призначення пенсії відповідачем не зараховано період його роботи у виконавчому комітеті Волинської обласної ради з 14.02.1995 по 02.01.1996 у зв`язку із відсутністю печатки в трудовій книжці при звільненні.

Вважає оскаржуване рішення Луцького ОУПФУ у Волинській області від 03.03.2017 про відмову при призначенні пенсії та визначенні розміру пенсії зарахування у страховий стаж період роботи на посаді головного спеціаліста відділу з питань охорони праці період роботи у Виконавчому комітеті Волинської обласної ради з 14.02.1995 по 02.01.1996 протиправним, оскільки факт наявності у нього спірного трудового стажу підтверджується належними документами.

Луцьке ОУПУ у Волинській області у письмових запереченнях від 03.05.2017 (а.с.15-17) заперечило проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що при звернення до органу Пенсійного фонду України позивач не дотримався встановленої форми заяви про перерахунок пенсії, яка затверджена у додатку №2 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, тому його заява була розглянута в межах компетенції та в порядку Закону України «Про звернення громадян». Позивачу було роз`яснено, що він має подати відповідні підтверджуючі документи. Крім того представник відповідача посилається на пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду, оскільки пенсія йому була призначена ще в 2011 році. З наведених мотивів та підстав просив суд відмовити у задоволенні позову.

Разом з тим у відзиві на позов (а.с. 124-126) представник відповідача позовні вимоги заперечив та зазначив, що рішенням Луцького ОУПФУ у Волинській області від 03.03.2017 позивачу правомірно відмовлено у зарахуванні періодів його роботи у Виконавчому комітеті Волинської обласної ради з 14.02.1995 по 02.01.1996 у зв`язку з тим, що всупереч вимогам пункту 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту України № 58 від 29.07.1993 запис про звільнення у трудовій книжці не засвідчений печаткою та не було надано позивачем необхідних підтверджуючих документів із зазначенням номерів, дат наказів про прийняття, звільнення з роботи за вказаний період. Разом з тим зазначає, що для підтвердження стажу спірного періоду на підставі показань свідків у порядку, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України №637 позивач до пенсійного фонду не звертався, а тому вважає, що даний позов є передчасним.

Враховуючи наведене, просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Позивач у запереченні на відзив (а.с. 196-197) не погодився з аргументами, наведеними представником відповідача у відзиві та зазначив, що формальні неточності у документах не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист. Також позивач, посилаючись на Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб» та на Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 вказує на те, що орган, який призначає пенсію має право вимагати від підприємств, установ, організацій подання додаткових документів, передбачених законодавством. Проте відповідачем жодних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів на підставі яких можна було б додатково підтвердити стаж роботи позивача у Виконавчому комітеті Волинської обласної ради.

Разом з тим, позивачем було надано самостійно належним чином оформлені довідки та документи, які підтверджують його стаж роботи у спірний період.

Просить позов задовольнити.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали повністю, просили позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні щодо заявленого позову заперечив, з підстав наведених у запереченні, відзиві та просив в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, заслухавши пояснення учасників справи, показання свідків, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 03.07.2011.

Як вбачається з матеріалів справи, під час призначення позивачу пенсії у 2011 році йому не зараховано період його роботи на посаді головного спеціаліста відділу з питань охорони праці у виконавчому комітеті Волинської обласної ради з 14.02.1995 по 02.01.1996 у зв`язку із відсутністю печатки в трудовій книжці при звільненні.

20.02.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою про зарахування до його страхового стажу стаж роботи на посаді головного спеціаліста відділу з питань охорони праці у виконавчому комітеті Волинської обласної ради з 14.02.1995 по 02.01.1996.

Листом від 03.03.2017 №114/к-01 Луцьке ОУПФУ у Волинській області повідомило позивача про те, що при призначенні пенсії йому не зараховано період роботи у виконавчому комітеті Волинської обласної ради з 14.02.1995 по 02.01.1996 у зв`язку із відсутністю печатки у трудовій книжці при звільненні.

Крім того, Луцьке ОУПФУ у Волинській області, посилаючись на пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, повідомило позивача про те, що він може надати інші підтверджуючі документи, окрім трудової книжки, про прийняття, звільнення та перейменування підприємства за вказаний період роботи, а також звернутися до управління Пенсійного фонду із відповідною заявою (а.с. 3).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 №1788-XII (далі – Закон №1788-XII).

Відповідно до статті 2 Закону №1788-XII за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Відповідно до статті 5 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV (далі – Закон №1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Згідно з частиною першою статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до статті 26 Закону №1058-IV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

З аналізу наведеного слідує, що необхідною умовою для виникнення у особи права на отримання пенсії за віком є наявність відповідного страхового стажу роботи та досягнення відповідного віку.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII та частини першої статті 48 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні положення містяться у пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі – Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Аналіз норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Як вбачається із записів трудової книжки ОСОБА_1 від 31.01.1969, позивач 14.02.1995 був прийнятий на посаду головного спеціаліста відділу з питань охорони праці Виконавчого комітету Волинської обласної ради по переводу з Луцького ВТШП «Волинь» і присвоєно 11 ранг службовця.

02.01.1996 ОСОБА_1 звільнено з посади головного спеціаліста відділу з питань охорони праці Виконавчого комітету Волинської обласної ради. Як вбачається із копії трудової книжки, вказаний запис скріплений печаткою підприємства (а.с. 205).

Спірний період роботи позивача відображений у його трудовій книжці із зазначенням номерів наказів та дат їх видачі.

При цьому, в матеріалах справи наявні довідка Волинської обласної державної адміністрації від 19.11.2014 № 6225/58/2-14 та архівна довідка від 31.01.2012 №202/01.20, з яких слідує, що ОСОБА_1 було звільнено з посади головного спеціаліста відділу з питань охорони праці Виконавчого комітету Волинської обласної ради (а.с. 5, 5 зворот).

Вказану обставину щодо періоду роботи позивача на посаді головного спеціаліста відділу з питань охорони праці Виконавчого комітету Волинської обласної ради підтвердили і допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які працювали на вищевказаному підприємстві з позивачем.

На думку суду, записи в трудовій книжці про роботу позивача в період з 14.02.1995 по 02.01.1996 у Виконавчому комітеті Волинської обласної ради відповідають вимогам заповнення трудової книжки, оскільки містять чітку дату прийому та звільнення з роботи переведення на іншу посаду, номери наказів та їх дати, посади на яких працював позивач. Записи про періоди роботи не містять жодних виправлень.

При цьому, суд звертає увагу на те, що з оглянутого в судовому засіданні оригіналу трудової книжки позивача вбачається, що запис про звільнення позивача з посади головного спеціаліста відділу з питань охорони праці Виконавчого комітету Волинської обласної ради скріплений печаткою.

Вказане спростовує твердження представника відповідача з даного приводу.

Поряд з цим суд зазначає, що навіть відсутність відбитку печатки підприємства, проставленої у трудовій книжці позивача при звільненні його з роботи, не може слугувати підставою для неврахування спірного періоду роботи до страхового стажу позивача, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, не може бути підставою для позбавлення позивача її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

В свою чергу, відповідачем не враховано, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність (чіткість) записів у трудовій книжці.

Суд звертає увагу на те, що підставою для призначення пенсії за віком є наявність відповідного страхового стажу роботи та досягнення відповідного віку, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Вказана правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 06.03.2018 справа № 754/14898/15-а.

Таким чином суд вважає, що наданими документами підтверджено факт роботи ОСОБА_1 в період з 14.02.1995 по 02.01.1996 у Виконавчому комітеті Волинської обласної ради.

Відтак, суд дійшов висновку, що період роботи ОСОБА_1 з 14.02.1995 по 02.01.1996 на посаді головного спеціаліста відділу з питань охорони праці у Виконавчому комітеті Волинської обласної ради підлягає зарахуванню до страхового стажу.

На думку суду, Луцьке ОУПФУ у Волинській області протиправно відмовило ОСОБА_1 при призначенні пенсії за віком у зарахуванні до страхового стажу період роботи з 14.02.1995 по 02.01.1996 на посаді головного спеціаліста відділу з питань охорони праці у Виконавчому комітеті Волинської обласної ради.

Щодо твердження представника відповідача про те, що позивач не звертався до органу Пенсійного фонду із заявою для підтвердження спірного періоду роботи на підставі показань свідків, то суд його до уваги не приймає, оскільки відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. І лише у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Судом встановлено, що стаж роботи позивача у спірний період підтверджено записами у трудовій книжці, а тому в позивача не було необхідності звертатися до органу Пенсійного фонду для підтвердження спірного періоду роботи на підставі показань свідків.

Крім того, суд не приймає до уваги твердження представника відповідача про пропущення позивачем шестимісячного строку звернення до суду, оскільки позивач звернувся з даним позовом про не зарахування спірних періодів до страхового стажу саме при призначенні пенсії у 2011 році і не пов`язує необхідність такого зарахування з перерахунком раніше призначеної пенсії. Із заявою про зарахування спірного періоду роботи позивач звернувся до органу пенсійного фонду 20.02.2017, за результатами розгляду якої Луцьким ОУПФУ у Волинській області 03.03.2017 було прийнято рішення про відмову у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи на посаді головного спеціаліста відділу з питань охорони праці період роботи у Виконавчому комітеті Волинської обласної ради з 14.02.1995 по 02.01.1996.

З позовом до суду про оскарження вказаного рішення позивач звернувся 10.04.2017, що підтверджується відбитком штемпеля вхідної кореспонденції Луцького міськрайонного суду Волинської області вх. № 16332/17, тобто з дотриманням шестимісячного строку, передбаченого частиною другою статті 122 КАС України.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При вирішенні спору, прийняте відповідачем рішення як суб`єктом владних повноважень, перевірялося судом на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України.

На думку суду, оскаржуване рішення від 03.03.2017 не відповідає вимогам частини другої статті 2 КАС України, оскільки винесене відповідачем без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів правомірності оскаржуваного в даній адміністративній справі рішення від 03.03.2017 про відмову при призначенні пенсії та визначенні розміру пенсії зарахування у страховий стаж період роботи на посаді головного спеціаліста відділу з питань охорони праці період роботи у Виконавчому комітеті Волинської обласної ради з 14.02.1995 по 02.01.1996, а тому його необхідно визнати протиправними та скасувати та зобов`язати відповідача зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи на посаді головного спеціаліста відділу з питань охорони праці період роботи у Виконавчому комітеті Волинської обласної ради з 14.02.1995 по 02.01.1996 включно.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 640,00 грн., сплачений згідно з квитанцією № 16 від 10.04.2017 (а.с. 1).

Керуючись статтями 241, 242, 243 ч.3, 245, 246, 295, 297, підпункту 15.5 пункту І розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Луцького об`єднаного управління Пенсійного Фонду України Волинської області від 03.03.2017 про відмову при призначенні пенсії та визначенні розміру пенсії зарахування у страховий стаж період роботи на посаді головного спеціаліста відділу з питань охорони праці період роботи у Виконавчому комітеті Волинської обласної ради з 14.02.1995 по 02.01.1996 включно.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи на посаді головного спеціаліста відділу з питань охорони праці період роботи у Виконавчому комітеті Волинської обласної ради з 14.02.1995 по 02.01.1996 включно.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судові витрати у сумі 640,00 гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного Фонду України у Волинській області (43026, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Кравчука, 22в, код ЄДРПОУ 13358826).

Суддя Р.С. Денисюк

Повний текст рішення складено 27 листопада 2019 року.