
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
20 листопада 2019 р. Справа № 120/3065/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Мультян Марини Бондівни,
секретаря судового засідання: Бабія М.С.
позивача ОСОБА_1
представника позивача: Виростко А.В.
представника відповідача: Андріюк О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Головним управлінням ДФС у Вінницькій області на підставі Акта про результати документальної невиїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи від 11.06.2019 року №1998/02-32-13/ НОМЕР_1 було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0020861305 від 26.06.2019 року за платежем мито на товари, які ввозяться громадянами на суму 9113,72 гривень, та податкове повідомлення-рішення №0020891305 від 26.06.2019 року за платежем ПДВ з ввезених на територію України товарів на суму 20050,15 гривень.
Вказує, що митне оформлення транспортного засобу автомобіля марки RENAULT MEGANE, кузов № НОМЕР_2 здійснювалося на підставі документів, зокрема інвойсу від 30.06.2018 року, згідно яким вказаний автомобіль переміщувався від продавця «LESOT STEPHANE» на адресу фізичної особи - ОСОБА_1 . Вартість даного транспортного засобу становила 1100,00 євро. Реальність господарських операцій та обставини митного оформлення автомобіля марки RENAULT MEGANE», кузов № НОМЕР_2 встановленні рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 03.07.2019 року та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.08.2019 року у справі № 163/697/19.
З огляду на викладене, вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 27.09.2019 року відкрито провадження у справі, розгляд адміністративної справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Крім того, даною ухвалою встановлено відповідачу 15-денний строк з дня отримання ухвали для подання відзиву на позовну заяву в порядку ст. 162 КАС України.
У встановлений судом строк відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . В обґрунтування своєї позиції зазначив, що документальною невиїзною перевіркою встановлено порушення ОСОБА_1 :
пункту 2 частини 2 статті 52 глави 8 розділу III Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-ІУ (із змінами та доповненнями) в частині подання недостовірних відомостей про визначення митної вартості в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита за Митною декларацією на суму 7290,97 грн та вимог підпункту 190.1 пункту 190 статті 190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податкового зобов`язання по сплаті податку на додану вартість сумі 16040,12 грн.
Так, вказує, що ОСОБА_1 , за митною декларацією № UA205100/2018/011732 від 11.07.2018 року оформлено товар: «Легковий автомобіль марки моделі RENAULT MEGANE, ідентифікаційний номер (номер кузова) - № НОМЕР_2 , бувший у використанні, календарний рік виготовлення - 2010, модельний рік виготовлення - 2010, дата введення в експлуатацію 22.12.2010 рік».
З питань правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів було перевірено митну декларацію.
Під час опрацювання отриманої інформації проведено порівняння відомостей, надісланих від митних органів Литовської Республіки та документів, які були підставою для митного оформлення товару на Волинській митниці ДФС.
В результаті порівняння та перевірки автентичності копій документів, отриманих від митних органів Литовської Республіки, що стосуються експорту транспортних засобів з іноземної держави та товаросупровідних документів і митної декларації типу ІМ 40 ДЕ, оформлених Волинською митницею ДФС встановлено наступне. Транспортний засіб RENAULT MEGANE, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_2 , 09.07.2018 року ввезений на митну територію України та оформлений у митному відношенні в режимі «імпорт» (випуск для вільного обігу) Волинською митницею ДФС за МД UA№205100/2018/011732 від 11.07.2018 року.
Відповідно поданих до митного оформлення документів, відправником та продавцем даного транспортного засобу RENAULT MEGANE номер кузову - НОМЕР_2 зазначено LESOT STEPHAN , a отримувачем та покупцем - громадянин України ОСОБА_1 , вартість вищезазначеного транспортного засобу ОСОБА_1 визначена за 6 (резервним) методом та заявлена в сумі 1100 Євро.
Однак, відповідно до експортної декларації Литовської Республіки 18LTKC0100EK09C0B0 від 04.07.2018 року відправником транспортного засобу RENAULT MEGANE номер кузову - НОМЕР_2 виступала компанія UAB "T&S Mobile" (Kauno g. 151, 68228 Marijampole, LT), отримувачем - громадянин України ОСОБА_2 , а вартість вищезазначеного автомобіля становила 3530 євро.
На підставі частини 2 статті 293 Митного кодексу України на ОСОБА_1 покладається обов`язок із сплати донарахованих митних платежів - податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Тому вважає, що Головне управління ДПС у Вінницькій області, діяло в межах та у спосіб встановлений законом, в зв`язку із цим просить відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Ухвалою суду від 30.10.2019 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, замінено Головного управління ДФС у Вінницькій області на його правонаступника Головного управління ДПС у Вінницькій області.
У судому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.
Представник відповідача заперечувала щодо заявленого позову та просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини викладені у відзив на позов.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 , за митною декларацією № UA205100/2018/011732 від 11.07.2018 року оформлено товар: «Легковий автомобіль марки: моделі RENAULT MEGANE, ідентифікаційний номер (номер кузова) - № НОМЕР_2 , бувший у використанні, календарний рік виготовлення - 2010, модельний рік виготовлення - 2010, дата введення в експлуатацію 22.12.2010 рік».
Головним управлінням ДФС у Вінницькій області з 21.05.2019 року по 03.06.2019 року проводилася перевірка з питань правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.
За результатами документальної невиїзної перевірки щодо дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, складено акт № 1998/02-32-13/ НОМЕР_1 від 11.06.2019 року, в якому встановлено наступне.
Під час опрацювання отриманої інформації проведено порівняння відомостей, надісланих від митних органів Литовської Республіки та документів, які були підставою для митного оформлення товару на Волинській митниці ДФС.
В результаті порівняння та перевірки автентичності копій документів, отриманих від митних органів Литовської Республіки, що стосуються експорту транспортних засобів з іноземної держави та товаросупровідних документів і митної декларації типу ІМ 40 ДЕ, оформлених Волинською митницею ДФС встановлено наступне. Транспортний засіб RENAULT MEGANE, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_2 , 09.07.2018 року ввезений на митну територію України та оформлений у митному відношенні в режимі «імпорт» (випуск для вільного обігу) Волинською митницею ДФС за МД UA№205100/2018/011732 від 11.07.2018 року.
Відповідно поданих до митного оформлення документів, відправником та продавцем даного транспортного засобу RENAULT MEGANE, номер кузову - НОМЕР_2 зазначено LESOT STEPHAN , a отримувачем та покупцем - громадянин України ОСОБА_1 , вартість вищезазначеного транспортного засобу визначена за 6 (резервним) методом та заявлена в сумі 1100 Євро.
Відповідно до експортної декларації Литовської Республіки 18LTKC0100EK09C0B0 від 04.07.2018 року відправником транспортного засобу RENAULT MEGANE, номер кузову - НОМЕР_2 виступала компанія UAB "T&S Mobile" (Kauno g. 151, 68228 Marijampole, LT), отримувачем - громадянин України ОСОБА_2 , а вартість вищезазначеного автомобіля становила 3530 євро.
Відтак, документальною невиїзною перевіркою встановлено порушення ОСОБА_1 :
пункту 2 частини 2 статті 52 глави 8 розділу III Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-ІУ (із змінами та доповненнями) в частині подання недостовірних відомостей про визначення митної вартості в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита за Митною декларацією на суму 7290,97 грн;
вимог підпункту 190.1 пункту 190 статті 190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податкового зобов`язання по сплаті податку на додану вартість сумі 16040,12 грн.
26.06.2019 року Головним управлінням ДФС у Вінницькій області винесено податкові повідомлення-рішення № 0020861305 за платежем мито на товари, які ввозяться громадянами на суму 9113,72 грн та №0020891305 за платежем ПДВ з ввезених на територію України товарів на суму 20050,15 грн.
Вважаючи дані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки (частина 1 статті 50 МК України).
Згідно з частинами 1, 2 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Частиною 1 статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
З матеріалів справи вбачається, що фактичною підставою для висновку про заниження позивачем грошових зобов`язань з податку на додану вартість та мита при ввезенні на митну територію України стали:
- лист Волинської митниці ДФС від 02.01.2019 № 26/7/03-70-20-05 від 02.01.2019 року (вх. № 668/7/02-32 від 07.02.2019), яким митниця направила начальнику ГУ ДФС в Вінницькій області копії матеріалів перевірки щодо автентичності документів, поданих Волинській митниці ДФС під час оформлення транспортного засобу «RENAULT MEGANE» номер кузова № НОМЕР_2 (UA№ 205100 /2018/011732 від 11.07.2018 року);
- копії матеріалів перевірки, проведеної митними органами поданих до Волинськоїї митниці ДФС під час митного оформлення митної декларації UA№205100/2018/011732 від 11.07.2018.
За даними документів перевірки, фактурна вартість легкового автомобіля заявлена у декларації для експорту 18LTKC0100EK09C0B0 від 04.07.2018 року становить 3530 євро.
Вказане стало підставою для висновку щодо порушення позивачем вимог пункту 2 частини 2 статті 52 глави 8 розділу III Митного кодексу України та підпункту 190.1 пункту 190 статті 190 Податкового кодексу України, в результаті чого прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0020861305 від 26.06.2019 року за платежем мито на товари, які ввозяться громадянами на суму 9113,72 грн та №0020891305 від 26.06.2019 року за платежем ПДВ з ввезених на територію України товарів на суму 20050,15 грн.
Водночас, згідно частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до частини 6 статті 265 МК України декларування товарів, що належать громадянам, може здійснюватися цими громадянами або іншими громадянами, уповноваженими на це власниками зазначених товарів нотаріально посвідченими дорученнями.
Частиною 1 статті 266 МК України передбачено, що декларант зобов`язаний, зокрема, у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу Х цього Кодексу (пункт 4); у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів (пункт 5).
Згідно із частинами 1 та 2 статті 293 МК України особою, на яку покладається обов`язок із сплати митних платежів, є декларант. Особою, на яку покладається обов`язок із сплати донарахованих митних платежів - податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки, є відповідний платник податків.
Такою особою згідно митної декларації UA№205100/2018/011732 від 11.07.2018 року є Приватне підприємство «ВЕСТБРОК» Каленіков Ю.В .
Частиною 1 статті 266 Митного кодексу України визначені обов`язки декларанта та уповноваженої ним особи, серед яких, зокрема, здійснення декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом.
З цього слідує, що особа може брати участь у митних відносинах як декларант у двох випадках: коли вона особисто здійснює декларування товарів або як його власник, або як уповноважений власником.
Декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені.
У разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант. Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов`язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант (частини 4, 5 статті 266 МК України).
Таким чином, власник товару підлягає відповідальності лише у тому випадку, коли він здійснював декларування товару або з метою приховування від митного контролю особисто вчиняв будь-які дії, що складають об`єктивну сторону такого порушення.
Суд зазначає, що у даному випадку обов`язки декларанта при здійсненні митного оформлення товару його власником було покладено на уповноважену особу декларанта ПП «ВЕСТБРОК» Каленіков Ю.В., про що зазначено у графах 14 та 54 МД ІМ 40 ДЕ № UA205100/2018/011732 від 11.07.2018 року, в свою чергу, власником товару дії щодо декларування товару не здійснювались.
Рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 03.07.2019 року та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.08.2019 року у справі № 163/697/19 за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови у справі порушення митних правил, не було встановлено порушення митних правил позивачем при здійсненні митного оформлення транспортного засобу «RENAULT MEGANE» номер кузова № НОМЕР_2 (UA№205100/2018/011732 від 11.07.2018 року).
В силу положень статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Відповідно частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З огляду на вище викладене та з урахуванням того, що рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 03.07.2019 року та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.08.2019 року у справі № 163/697/19 не було встановлено порушення ОСОБА_1 митних правил при здійсненні митного оформлення транспортного засобу «RENAULT MEGANE» номер кузова № НОМЕР_2 (UA№205100/2018/011732 від 11.07.2018 року), суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача та скасування податкових повідомлень-рішень № 0020861305 від 26.06.2019 року за платежем мито на товари, які ввозяться громадянами на суму 9113,72 грн та №0020891305 від 26.06.2019 року за платежем ПДВ з ввезених на територію України товарів на суму 20050,15 грн.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управлінням ДФС у Вінницькій області № 0020861305 від 26.06.2019 року за платежем мито на товари, які ввозяться громадянами на суму 9113,72 грн.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управлінням ДФС у Вінницькій області №0020891305 від 26.06.2019 року за платежем ПДВ з ввезених на територію України товарів на суму 20050,15 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору при звернені до суду в сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управлінням ДПС у Вінницькій області.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21100, код ЄДРПОУ 39402165)
Копію рішення у повному обсязі сторони можуть одержати 27.11.2019 року.
Суддя Мультян Марина Бондівна Бондівна
Судове рішення № 85956096, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 20.11.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 120/3065/19-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: